«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 

Павло Муравський

Муравський Павло Іванович (06.07.1914—06.10.2014,
с. Дмитрашківка Ольгопільського повіту Кам’янець-Подільської губернії). Український хоровий диригент, Народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, професор Національної музичної академії імені П. І. Чайковського, почесний академік Академії мистецтв України, герой України.
6 жовтня 2014 року відійшов у вічність геніальний диригент, легендарна людина, що 100 років життя випромінювала світло, кипучу творчу енергію, щиру людяність, дитинну чисту безпосередність і незламний оптимізм. Небесна людина — і хай Господь дарує їй спасіння, радість, утіху та чудовий небесний хор!

Жива легенда українського хорового мистецтва ХХ–ХХІ століть Герой України Павло Муравський — однин із найобдарованіших диригентів ХХ століття, відомий як неперевершений майстер хорової справи, педагог, зберігач і продовжувач національних традицій у хоровому мистецтві — виконав і здійснив звукозаписи понад 1000 хорових творів різних авторів, виховав близько 1000 видатних диригентів-хормейстерів, створивши в українській музичній культурі свою школу акапельного співу — хорову школу Муравського.

Народився майбутній славетний диригент 30 липня 1914 року в селі Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області. У червні 1941 року закінчив Київську консерваторію, а через три дні після цього розпочалася Велика Вітчизняна війна, й молодий диригент у мундирі радянського моряка став на захист Батьківщини. Творча діяльність Павла Муравського розпочалася не в капелі «Думка», куди він одержав призначення, а на Далекому Сході, у створеному ним Червонофлотському ансамблі пісні й танцю Північної Тихоокеанської флотилії. Слава про цей колектив швидко облетіла все Примор’я. Із цим ансамблем Павло Муравський зустрів День Перемоги.

Диригує Павло Муравський. Львів, 1949

Після демобілізації 1946 року — диригент хорової капели «Думка». 1948 року за рекомендацією своїх вчителів Л. М. Ревуцького та Г. Г. Верьовки Павло Муравський очолив львівський, тоді ще обласний хор «Трембіта», який через п’ять років переріс у Державну академічну хорову капелу. Під орудою Павла Муравського «Трембіта» досить швидко стала одним із найкращих хорових колективів Радянського Союзу. Її концерти з величезним успіхом проходили й безпосередньо в полі, на току чи в заводському цеху, й у великих концертних залах Львова, Києва, Одеси, Харкова, Москви, Ленінграда, Мінська, Тбілісі, Єревана та багатьох інших міст СРСР. Гастрольні маршрути «Трембіти» сягали від Чопа та Бреста до Сахаліну, від Севастополя до Далекої Півночі. Водночас, у 1949–1955 роках викладав у Львівській консерваторії. З 1964 по 1969 рік — художній керівник і головний диригент Державної заслуженої академічної хорової капели «Думка».

З 1969 року очолює хор студентів диригентсько-хорового факультету Київської консерваторії (нині — Національна музична академія імені П. І. Чайковського), з 1971 року — професор. Завдяки зусиллям Павла Івановича професійний рівень студентського хору невпинно зростає, він систематично виступає з концертами на сценах Києва й інших міст, по телебаченню та радіо. Характерною особливістю інтерпретацій Павла Муравського є проникнення в народну пісню, її зміст, характер і колорит, бажання відобразити її національну основу та природу. У репертуарі студентського хору консерваторії — твори різних жанрів і форм: «Фантазія» Л. Бетховена, «Реквієм» В. Моцарта, Друга симфонія Г. Малера, хорові твори М. Березовського та А. Веделя, кантати «Іоан Дамаскін» та «Прометей» С. Танєєва, «Всенощна» й концерт для хору «В молитвах неусипающую Богородицу» С. Рахманінова, Перша симфонія О. Скрябіна, «Вечорниці» П. Ніщинського, «Курські пісні» та «Пушкінський вінок» Г. Свиридова та багато інших. Під орудою П. Муравського студентський хор записав низку платівок, зокрема у 1977 році — 37 творів М. Леонтовича. 1971 року вперше в Україні записав на платівку з хором консерваторії церковну музику з творів Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя та невідомих авторів.

Велику творчу перемогу здобув студентський хор під керівництвом Муравського на Міжнародному хоровому фестивалі в Канаді 1993 року, виборовши перше місце серед 84 хорів з різних країн світу.

Нині Маестро втілює свій заповітний творчий задум — записує на компакт-диск твори у виконанні взірцевих хорових колективів на слова Тараса Шевченка. Цей мистецький проект, у якому буде 157 творів, Муравський назвав «Пісенний «Кобзар». Готує його у подарунок до 200-річного ювілею генія українського слова.

21 листопада 2009 року в селі Дмитрашківка було відкрито садибу-музей цієї чудової, надзвичайно щирої людини.

Нещодавно побачила світ книга професора Національної музичної академії України імені П. Чайковського, заслуженого діяча мистецтв України Ольги Бенч «Павло Муравський. Феномен одного життя» (К.: Дніпро, 2002. — 662 с., фотоіл). Ця праця не має аналогів у сучасній музикознавчій науці як за оригінальністю концепції, так і за стилем викладу матеріалу. Уперше при житті людини аписана ґрунтовна книга, в якій органічно й цілісно подано феномен життя й творчості видатного хорового диригента. Феномен Павла Муравського розкривається у книзі крізь призму традиції української музичної культури, різноманітних мистецьких подій, фактів, документів, роздумів самого маестро, його колег, учнів та шанувальників.

Читайте цікавенні статті про Павла Муравського:

Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору