Хорова капела «Орея»
Одна з найкращих хорових капел Європи «Орея» святкує 25-річний ювілей. Цього року на престижному Міжнародному хоровому конкурсі в Іспанії вона виборола Гран-прі. Водночас «Орея» встановила рекорд конкурсу, набравши 99 відсотків голосів і отримавши «Приз глядацьких симпатій». Також серед здобутків аматорського колективу із Житомира — перемоги на міжнародних конкурсах у словенському Мариборі, французькій Турі та болгарській Варні.
Житомирська хорова капела «Орея» цього року виборола Гран-прі 43 Міжнародного хорового конкурсу в іспанському місті Толоса. Художній керівник «Ореї» Олександр Вацек розповів, що це конкурс, участь в якому беруть найкращі хори світу, зокрема, з Великобританії, Італії, Китаю, Німеччини, США, Філіппін та інших країн. І це Гран-прі — найбільший здобуток «Ореї» за чверть століття її існування. Водночас, за словами Олександра Вацека, саме завдяки цій перемозі розпочалася співпраця житомирської капели із Дрезденським камерним хором.
«Модерний композитор Ганс Юхим Хеспус запропонував авангардну роботу, у якій жоден звук не повторюється і мова така, якої не існує у світі. Там були стогони, крики, божевільна музика. Композитор був шокований, що український хор співав без нот. Він сказав: «Це неможливо!» — розповідає Олександр Вацек.
Він також зазначив, що симфонія «Каддиш» американського композитора Леонарда Бернстайна у виконанні «Ореї» вразила слухачів під час виступу капели у 2009 році в Голландії…
У житомирській хоровій капелі «Орея» співає 30 хористів, 7 з яких, за словами художнього керівника, не мають музичної освіти. Від 1986 року капела є учасником міжнародних хорових конкурсів. У репертуарі колективу різножанрові твори українських та зарубіжних композиторів, зокрема, Баха, Моцарта, Верді, Вівальді та Бетховена.
що співає без нот
1986 року в Житомирі на базі музичного училища та Місцевого Будинку Культури Олександр Вацек при підтримці Обласного Музичного Товариства створив міську хорову капелу «Орея», яка налічувала до 80 співаків (зараз це камерний хор — 32 артисти).
«Орея» під керівництвом Олександра Олександровича досягла неабияких творчих успіхів:
- 5 «Гран-прі» на міжнародних хорових конкурсах;
- більше 20-ти перших місць та спеціальних призів;
- взяла участь більше ніж у 30-ти міжнародних хорових конкурсах і фестивалях;
- практично на кожному з них капела перемагала чи отримувала спеціальний приз;
- більше 500 концертів «Орея» з О. Вацеком дала на Україні у Польщі, Чехії, Угорщині, Болгарії, Німеччині, Швейцарії, Італії, Іспанії, Нідерландах, Франції та Англії;
- 2011 — Гран-прі в Толосі (Іспанія) та 3 перших місця. Уперше хор зайняв і Гран-прі від журі, і Приз публіки — 99% слухачів віддали перевагу українському хорові, плюс 2 перших місця в «Поліфонії» та «Фольклорі».
Хорова капела «Орея»
Житомирська міська хорова капела «Орея» була заснована в кінці 1986 році на базі хору Житомирського музичного училища імені В. С. Косенка за підтримки обласного Музичного Товариства, при міському Будинку культури Олександром Вацеком — українським диригентом, хормейстером.
28 хорових співаків складають один з найоригінальніших українських змішаних хорів.
Кожен концерт стає черговою неймовірною сенсацією в хоровому мистецтві. Несамовите захоплення і радість від почутого і побаченого «дива» затьмарює лише одна обставина — щирий жаль про те, що явище такого культурного рівня в нашій країні так гідно ще й не оцінили.
Чого ми чекаємо від академічного хорового виступу? Не більше ніж співу. Хористи, подібно оркестрантам, відгороджені від публіки умовною стіною — «папками-пюпітром», і єдине «дійова особа» на сцені — це спина диригента. Така традиція. Іншими словами, ми приходимо на хоровий концерт не дивитися, а слухати. Але протягом останнього десятиліття в хоровому академічному мистецтві України, все більш явно простежується тенденція до синтезу і пошуку нових виразних засобів, зокрема, шляхів «пожвавлення» хору на сцені.
Що ж собою представляє академічний хор «Орея»? Це — група артистів, які зовсім не володіють «великими» голосами, але які звучать як один великий Голос, які — гості на цій сцені, але які на ній «живуть» і повноцінно нею володіють, артистів, які є одним художнім організмом, але кожен з яких може робити на сцені щось ще крім якісного співу.
Все те, що на сьогоднішній день включає в себе ідея хорового театру, про що активно говорять, і що починають поступово впроваджувати на сцену провідні хорові колективи країни, — все це вже є і успішно працює в колективі Олександра Вацека. У хоровому середовищі його без перебільшення можна назвати законодавцем мод.
Вацек не тільки «розв’язав руки» артистам хору, зумівши подолати їх холодну сценічну статичність і змусивши рухатися. Вацек відкрив іншу перспективу. Він довів, що один і той же склад хористів може співати не просто різну музику, а ще й співати її в різних вокальних манерах. Тобто, бути і академічним хором, і народним хором, якщо треба — «дитячим» хором, а якщо хочете — то й джазовим або естрадним «брендом». Ось вона, наступна сходинка на шляху до «хоровому театру», де диригент — «це режисер вокального звуку, його фарби, тембру» (за визначенням Лариси Бухонської). І все це аж ніяк не позначається негативно на якості виконання.
Однаково переконливо, щиро «беручи за душу», звучить у виконанні хору духовна музика і народна пісня, причому кожна в строго притаманною тільки їй вокальної манері.
Абсолютно очевидно, що професіоналізм «Ореї» знаходиться не на тому рівні, коли стежиш «спіткнеться чи фігурист на високому стрибку», а на рівні «чи зможе він зараз перевершити сам себе». Прикладом тому є фантастичний «Політ джмеля»…
Але, що саме головне у виконанні «Ореї» і самого Вацекa — це справжній, абсолютний контакт з публікою, — саме такий, яким повинен бути контакт артиста з глядачем. Контакт, що містить театральності рівно стільки, скільки потрібно, щоб утримати інтригу в залі, але обеззброюючий, щирий, природний, імпровізаційний.
