Кафизма №10
70 псалом
Псалом Давида.
1 На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік.
2 Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене.
3 Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене.
4 Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене.
5 Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї.
6 В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди.
7 Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія.
8 Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою.
9 Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене.
10 Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою,
11 кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя».
12 Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди.
13 Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї.
14 А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі.
15 Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа.
16 Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже.
17 Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої.
18 І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою.
19 Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе?
20 Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене.
21 Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене],
22 тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів.
23 Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив;
24 і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені.
71 псалом
Про Соломона.
Псалом Давида. (Про Христа).
1 Боже, суд Твій цареві дай і синові царя — правду Твою.
2 Щоб судив справедливо народ Твій, і вбогих Твоїх — судом праведним.
3 Щоб гори принесли мир людям, і пагорби — правду.
4 Щоб судив убогих у народі, спасав синів бідних та смирив гнобителя.
5 Він раніше сонця, раніше місяця з роду в рід.
6 Він зійде, як дощ на траву, і як роса, що падає на землю.
7 В часи днів його засяє правда і буде великий мир, аж доки світить місяць.
8 І заволодіє від моря до моря, і від ріки — до краю землі.
9 Скоряться перед ним жителі пустелі, і вороги його перед ним уклоняться до землі.
10 Царі фарсійські з островів дари піднесуть, царі Аравії і Сави дари принесуть.
11 І вклоняться йому всі царі землі, і всі народи будуть служити йому.
12 Бо він визволить безсилого від сильного, і убогого, що не мав захисника.
13 Буде милостивий до вбогих і бідних, і душі їхні спасе.
14 Від кривди і від насильства спасе душі їхні, і кров їхня буде дорогоцінна перед очима його.
15 І буде він жити, і принесуть йому золото Аравії; будуть молитися за Нього, завжди і щодня будуть благословляти його.
16 Буде достаток хліба на землі і на верхах гір; плоди його піднесуться вище Ливану, і розмножаться люди, як трава на землі.
17 Нехай буде ім’я його [благословенне] навіки; раніше сонця перебуває ім’я його, і в ньому благословляться [всі покоління землі] і всі народи будуть прославляти його.
18 Благословен Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний.
19 І благословенне ім’я слави Його повіки. Славою Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь.
20 Закінчилися молитви Давида, сина Ієссеєвого.
Слава…
72 псалом
Псалом Асафа.
1 Який милостивий Бог Ізраїлів до народу Свого, до чистих серцем!
2 Мої ж мало не похитнулися ноги, мало не посковзнулися стопи мої.
3 Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних.
4 Бо нема їм страждання, й до смерти їхньої міцні сили їхні.
5 У трудах людських їх нема, і не знають вони людської біди.
6 Тому-то гордість підняла їхню пихатість, і, як в одежу, одягаються вони у неправду та нечестя свої.
7 Пливе, наче олива, неправда їхня, живуть за похотями свого серця.
8 З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють.
9 До небес підносять уста свої, і язик їхній обходить землю.
10 Тому звертаються до них люди і п’ють їхню воду повною чашею,
11 і кажуть: «Як довідається Бог? І чи знає Всевишній?»
12 І ось ці нечестивці завжди живуть у достатку і примножують багатство.
13 [І я сказав:] «Чи не даремно я дбаю про чистоту серця і в невинності умивав руки мої;
14 віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?»
15 Але коли б я сказав: «Буду і я так жити», то я став би зрадником перед родом синів Твоїх.
16 І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким було це в очах моїх.
17 Аж поки не ввійшов я у святиню Божу та не зрозумів кінця їхнього.
18 Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони.
19 Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої.
20 Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив помисли їхні у місті Твоїм.
21 Коли хвилювалося серце моє і боліла душа моя,
22 я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою.
23 Але я завжди з Тобою, Ти тримаєш мене за праву руку мою.
24 Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене.
25 Хто бо для мене є на небі? І чого без Тебе бажати мені на землі?
26 Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки.
27 Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть. Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе.
28 А мені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй [у вратах дочки Сионової].
73 псалом
Псалом Асафа. (Повчання.)
1 Навіщо, Боже, відкинув Ти нас назавжди? Навіщо розпалився гнів Твій на овець стада Твого?
2 Пом’яни людей Твоїх, яких спочатку зібрала рука Твоя. Ти обрав, як жезл насліддя Твого, гору Сион, на якій оселився Ти.
3 Піднеси руку Твою і поглянь на злочинство їх: що наробив ворог у святині Твоїй — у храмі Твоїм!
4 Як звірі, рикають вороги Твої у храмі зібрання Твого. Поставили знамена свої замість знамен наших.
5 Наче в гущавині лісовій, високо змахували сокирами.
6 Всі двері і всі оздоби ломами та молотами порозбивали.
7 Вогнем спалили святиню Твою на землі, осквернили оселю імені Твого.
8 Сказали вони в серці своїм: «Зруйнуємо їх зовсім». І спалили всі міста зібрань Божих на землі.
9 Знамен наших ми вже не бачимо, нема вже й пророка. І нема між нами такого, хто сказав би, доки це буде.
10 Доки, Боже, буде ворог мучити нас, доки противник буде ображати ім’я Твоє?
11 Навіщо відхиляєш руку Твою і силу Твою? Гнівом могутности Твоєї урази їх.
12 Бог же, Цар наш, раніше віків учинив спасіння посеред землі.
13 Ти розділив силою Твоєю море, Ти знищив голови зміїв у воді.
14 Ти розбив голову дракона, дав його на поживу людям [ефіопським].
15 Ти відкрив джерела й потоки, і Ти ж висушив великі ріки.
16 Твій день і Твоя ніч. Ти створив зорі і сонце.
17 Ти поставив межі землі, і Ти ж установив літо й зиму.
18 Згадай це: ворог зневажає Господа, і люди нечестиві ображають ім’я Твоє.
19 Не віддавай звірам душ тих, що прославляють Тебе. Душ убогих Твоїх не забудь до кінця.
20 Подивись на завіт Твій, бо всі темні місця землі наповнилися домами беззаконня.
21 Нехай не повернеться смиренний осоромленим, принижений і убогий нехай прославляють ім’я Твоє.
22 Встань, Боже, захисти діло Твоє, згадай зневажання Тебе від беззаконного кожен день.
23 Не забудь голосу тих, що благають Тебе, бо гординя тих, що ненавидять Тебе, підіймається проти Тебе завжди.
Слава…
74 псалом
Начальнику хору.
Не погуби.
Псалом Асафа.
Пісня.
1-2 Славимо Тебе, Боже, прославляємо Тебе, і призиваємо ім’я Твоє, про нього сповіщають чудеса Твої.
3 «Коли виберу час, каже Господь, Я буду судити за правдою.
4 Хоч захиталася земля і всі, що живуть на ній, Я утверджу стовпи її».
5 Я кажу нечестивцям: «Не беззаконствуйте!» І до злих: «Не надійтеся на силу свою!
6 Не підносьте високо ріг ваш і [не] говоріть [на Бога] неправду.»
7 Бо не від сходу й не від заходу, і не з гір пустелі піднесення.
8 А Бог є Суддя: одного принижує, а іншого підносить.
9 Бо чаша в руці Господній, в ній кипить вино, повне приправ, і Він наливає з неї; а гущу його вижмуть і вип’ють усі грішники землі.
10 Я ж буду радіти повік, буду співати Богу нашому.
11 Всі роги нечестивців зломлю, і піднесеться сила праведного.
75 псалом
Начальнику хору. На струнних інструментах.
Псалом Асафа.
Пісня.
1-2 Знаний Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його.
3 І була в Салимі оселя Його, і перебування Його на Сионі.
4 Там знищив Він стріли лука, щит і меч і війну.
5 Ти славний, і силою світиш з висот вічних.
6 Не встояли всі нерозумні серцем, заснули сном своїм і не знайшли сили в руках своїх.
7 Від гніву Твого, Боже Якова, заснули кінь і колісниця.
8 Страшний Ти, і хто встоїть перед лицем Твоїм у час гніву Твого?
9 З небес Ти сповістив суд; земля вжахнулась і замовкла,
10 коли встав Бог на суд, щоб спасти всіх пригноблених на землі.
11 І гнів людський обернеться на славу Твою; залишок гніву Ти приборкаєш.
12 Помоліться і віддайте хвалу Господу, Богу нашому; всі, хто навколо Нього, принесуть дари страшному.
13 Він смиряє дух князів, Він страшний для царів землі.
76 псалом
Начальнику хору Ідифумового.
Псалом Асафа.
1-2 Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене.
3 В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи.
4 Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій.
5 Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити.
6 Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих.
7 Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій:
8 невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї?
9 Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід?
10 Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої?
11 І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього».
12 Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої.
13 Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої.
14 Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?!
15 Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою.
16 Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа.
17 Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні.
18 З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли.
19 Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася.
20 Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі.
21 Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.
Слава…
Тропарі
Після 10-ї кафизми Трисвяте…
І тропарі, глас 6.
Господи! Я жахаюся страшного дня пришестя Твого, і неминучого суду, Твого, Христе, боюся. Жахаюся й тремчу, бо маю безліч тяжких гріхів. Ти ж, як милостивий Бог, раніше кінця мого направ і спаси мене, Спасителю многомилостивий.
Слава…
Господи! Коли поставиш Престіл Твій на суд і перед Тобою стануть усі люди, тоді цар не стане вищим за воїна і не відрізниться володар від раба, бо кожен за своїми ділами або прославиться, або осоромиться.
І нині…
Пречиста Діво Мати! Великі дари одержала Ти від Господа, бо Ти тілом породила єдиного з Святої Тройці, Христа Життєдавця, на спасіння душ наших.
Господи, помилуй (40 разів).
Господи Боже наш, у милості багатий і в щедротах неосяжний єдиний єством безгрішний, що ради нас став людиною в усьому, крім гріха! Почуй у час цей благання моє, бо я немічний і вбогий, я не маю добрих діл, і серце моє тривожиться в мені. Бо знаєш Ти, Всевишній Царю і Господи неба і землі, що я всю молодість мою у гріхах прожив і за похотями плоті моєї ходив; я став посміховиськом для диявола, бо завжди ходив за його порадами, валяючись у болоті пристрастей, я тьмарив розум свій від дитинства і донині. Я ніколи не виконував волі Твоєї святої, а бувши в полоні гріха та диявола, я ніколи не думав про нестерпний гнів Твій на грішників та вогненну геєну, що чекає на них, а впавши у відчай, я не приходив до розуму і тим позбавив себе Твоєї милости. Якого тільки гріха я не вчинив? Якого діла диявольского я не зробив? Якого блудодіяння я з насолодою безоглядно не виконав? Розум огидними думками осквернив, тіло пристрастями занапастив, душу поганими бажаннями забруднив. І хто не плакав від мене, окаянного? Хто не ридав від мене несправедливого? Це я один так тяжко прогнівив Тебе, це я один гнів Твій на себе розпалив. Це я тільки лукавство перед Тобою вчинив. Я перевищив у гріхах всіх грішників, бо грішив свідомо і нестримано. Але ж Ти милостивий і Чоловіколюбець, чекаєш на навернення грішників, тому і я віддаю себе на суд Твій і, серцем обіймаючи пречисті ноги Твої, як блудниця, з глибини душі взиваю: очисти, Господи, і помилуй мене, немічного, прихилися і почуй благання моє; сліз моїх не відкинь і прийми моє покаяння: поверни, як блудного, і прийми й прости, як того, хто видужує. Бо Ти ж не призначив покаяння для праведного і прощення даєш не тим, що не згрішили, а вимагаєш покаяння від мене грішного за все гріховне, що я вчинив. І ось я, наче без одягу, стою перед Тобою, Господи Серцевідче, і сповідаюся у гріхах моїх. Молю Тебе: просвіти очі серця мого, дай мені сльози покаяння та нестримне бажання виправлення, щоб я з доброю надією та певністю перейшов до вічного життя з Тобою, хвалячи і благословляючи всесвяте ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
