Святе таїнство сповіді
Свята Сповідь — це таїнство, в якому християнин з щирим жалем сповідає, тобто визнає свої гріхи перед священиком і через нього одержує прощення від Самого Господа Бога.
Для того, щоб одержати відпущення гріхів у святому таїнстві Сповіді, каянникові треба приготуватися до неї щирою молитвою, постом і примиренням з усіма людьми. Це допомагає каянникові ввійти в себе, побачити свої гріхи і пізнати серед них головну свою гріховну недугу. Усвідомивши свої провини, грішник повинен відчути щиряй жаль і біль душевний за них, осудити гріхи, і, з вірою в Бога і надією на Його милосердя, твердо вирішити відкинути гріхи й почати нове життя в Бозі.
Щоб полегшити собі сповідь, слід готуватися до неї та обдумувати свої гріхи за порядком заповідей Божих, наприклад:
Чи не тратив надії на Боже милосердя або нерозумно уповав на нього?
Чи не був забобонний, чи не вдавався до ворожби?
Чи не був грошелюбним, чи не шукав над усе шани, слави й багатства; чи не кривдив кого через свою злобу, скупість і пожадливість?
Чи побожно проводив неділі і свята, чи не лінувався ходити до церкви і брати участь у богослуженнях, як поводився в храмі Божому?
Чи сповідався і гідно причащався перед Пасхою?
Чи шанував батька й матір, допомагав їм і молився за них?
Чи сумлінно виконував свої службові обов’язки і працю?
Чи не мав злоби й гніву на свого ближнього та чи допомагав людям?
Чи не думав убити або справді вбив кого, чи не шкодив кому наклепом, злим словом, чи не спокусив кого на зло?
Чи не віддавався нечистим пристрастям, чи не розладжував чужого родинного життя, чи не зраджував подружньої любові й вірності?
Чи не вкрав чого, чи не набував чого неправдою, чи не заздрив кому?
Чи не пиячив або бешкетував, чи не зневажав честь і добре ім’я ближнього?
Так покаянник повинен сам з усією щирістю і скрухою сердечною висповідатися перед своїм духовним отцем гріхи свої, нічого не затаючи, подібно до того, як хворий говорить про всі свої недуги, щоб одержати на них ліки і видужати.
Звільнившись від гріховного тягару, покаянник прийме від духовника епітимію, тобто вказівку на необхідні побожні подвиги, і одержавши прощення своїх гріхів, удостоїться приступити до причастя Св. Тайн Тіла і Крові Христових не на суд або на осуд, а на життя вічне.
Без сповіді Православна Церква не допускає своїх віруючих до Причастя. Покаяння сполучається з постом.
Кожен православний християнин повинен сповідатися і причащатися не менше одного разу на рік — у Великий піст.
