Акафіст Страстям Христовим
Кондак 1
Непереможний Воєводо і Господи небес і землі, Тебе, Царя Безсмертного, бачачи на хресті розіп’ятим, все творіння змінилося, небо вжахнулося, основи землі захиталися; ми ж, недостойні, подячне поклоніння Твоєму нас ради стражданню приносимо, з розбійником взиваємо до Тебе: Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Ікос 1
Ангелів чиностояння доповнюючи, не від ангелів прийняв Ти, але мене ради, будучи Богом, став Людиною; людину, яка померла за гріхи, животворчим Тілом і Кров’ю Твоєю оживив Ти; тому такій любові Твоїй вдячні співаємо Тобі:
Ісусе Боже, любове предвічна, що так про нас земнородних благозволив.
Ісусе, милосте безмірна, Ти до людей упалих на землю прийшов.
Ісусе, Ти в плоть нашу зодягнувся і смертю Своєю смерті державу зруйнував.
Ісусе, Ти Божественними Твоїми тайнами нас обожнив.
Ісусе, Ти стражданнями і хрестом Твоїм весь світ відкупив.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 2
Бачив Тебе Ангел у саду Гефсиманському, що до поту кривавого в молитві подвизався, приступив, укріплюючи Тебе, коли, як тягар важкий, гріхи наші обтяжили Тебе, Ти бо Адама загиблого, на плечі взявши, перед Отцем поставив і, схиливши коліна, молився. За це з вірою і любов’ю співаю Тобі: алилуя.
Ікос 2
Розуму незбагненного, вільного Твого страждання не зрозуміли юдеї; тому, коли Ти сказав тим, що шукали Тебе вночі зі світильниками: «Я є», вони хоч і впали на землю, але потім зв’язали Тебе і повели на судилище. Ми ж на цьому шляху припадаємо до Тебе, з любов’ю взиваючи:
Ісусе, Світло для світу, світом лукавим зненавиджений.
Ісусе, що живеш у світлі неприступному, людьми темряви взятий.
Ісусе, Сину Божий безсмертний, сином загиблим на смерть виданий.
Ісусе, в якому лестощів немає, облесливим цілуванням зрадника виданий.
Ісусе, що задарма Себе всім подаєш, за срібники проданий.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 3
Силою Божества Твого Ти прорік триразове відречення ученику; він же після цього, хоч і відрікся від Тебе з клятвою, однак коли побачив у дворі архієрейському Господа Свого і Учителя, розчулився серцем, вийшов і гірко плакав. Поглянь і на мене, Господи, і скруши жорстоке серце моє, щоб сльозами моїми обмив гріхи мої, співаючи Тобі: алилуя.
Ікос 3
Маючи воістину владу за чином Мельхіседековим, як Архієрей навіки, став Ти перед беззаконним первосвящеником Каяфою, Владика і Господь усіх; від Твоїх рабів прийнявши страждання, прийми ж від нас моління таке:
Ісусе безцінний, ціною куплений, придбай нас у Твій вічний спадок.
Ісусе, бажання всіх, Петром через страх відкинутий, не відкинь мене грішного.
Ісусе, Агнче незлобний, лютими звірами мучений, визволи мене від ворогів моїх.
Ісусе, Архієрею, що Своєю кров’ю увійшов у Святеє святих, очисти мене від скверн плотських.
Ісусе, зв’язаний, що маєш владу зв’язувати і розрішати, розріши мої тяжкі провини.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 4
Бурею христовбивства дихаючи, юдеї послухали голосу отця неправди і людиновбивці від початку, диявола, відкинули Тебе, праву путь, істину і життя; ми ж Тебе, Христа, Божу силу, в Якому всі скарбниці премудрості і розуму утаємничені є, сповідуючи, взиваємо: алилуя.
Ікос 4
Пілат, слухаючи лагідні Твої слова, як достойного смерті видав Тебе на розп’яття, хоч і сам засвідчив, що жодної провини не знайшов у Тобі, руки свої умив, але серце осквернив. Ми ж, дивуючись таїні вільного Твого страждання, з розчуленням взиваємо:
Ісусе, Сину Божий і Сину Діви, синами беззаконня мучений.
Ісусе, нагий і покривджений, Ти даєш красу квітам польовим і зодягаєш небо хмарами.
Ісусе, насичений ранами, Ти п’ятьма хлібами п’ять тисяч народу наситив.
Ісусе, Царю всіх, замість любові і подяки жорстокі муки прийняв Ти.
Ісусе, нас ради весь день ранами мучений, зціли рани душ наших.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 5
Боготочною кров’ю Твоєю весь зодягнувся Ти, що зодягаєшся світлом як ризою. Знаю, воістину знаю з пророком, чому закривавлені ризи Твої: я, Господи, я гріхами моїми уранив Тебе; Тобі, ради нас ураненому, подячно взиваю: алилуя.
Ікос 5
Передбачив Тебе в Дусі богонатхненний Ісая, безчестям і ранами ураженого, і, вжахнувшись, взивав: бачив Його, і не мав Він ні вигляду, ні доброти. Ми ж, бачачи Тебе на хресті, з вірою і здивуванням взиваємо:
Ісусе, що безчестя терпів, людину славою і честю увінчав Ти.
Ісусе, на Якого ангели дивитись не можуть, по лицю битий; Ісусе, по голові тростиною вдарений, прихили до смирення главу мою.
Ісусе, світлі Твої очі кров’ю затьмарені мав, відверни очі мої, щоб вони не бачили суєти.
Ісусе, від ніг до голови уранений, усього мене здоровим сотвори.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 6
Проповідником Твоєї незлобливості став Пілат, показавши народу, що нічого немає в Тобі достойного смерті, але юдеї, як звірі дикі, кров побачивши, скреготали зубами своїми: «Розіпни, розіпни Його!» — кричали. Ми ж, цілуючи пречисті рани Твої, взиваємо: алилуя.
Ікос 6
Засяяв Ти на видовище і здивування ангелів і людей, коли Пілат говорив про Тебе: ось Чоловік. Тому прийдіть, нас ради зневаженому Ісусу поклонімось, взиваючи:
Ісусе, Творче і Судде всіх, від творіння Свого засуджений і мучений.
Ісусе, премудрості Подателю, Ти відповіді безумним не дав.
Ісусе, Лікарю уранених гріхами, дай мені лікування покаянням.
Ісусе, Пастирю вражений, урази бісів, що спокушають мене.
Ісусе, що плоть мав уранену, скруши серце моє страхом Твоїм.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 7
Бажаючи людину від неволі ворожої визволити, смирив Ти Себе перед ворогами Своїми, Ісусе, і як Агнець безмовний на заколення ведений був, усюди рани терпів Ти, щоб усю зцілити людину, яка взиває: алилуя.
Ікос 7
Дивне показав Ти довготерпіння, коли воїни знущалися над Тобою, за словом неправедного судді, і найтяжчими ранами вражали пречисте Тіло Твоє, яке обагрилося з ніг до голови. Заради цього зі сльозами взиваємо до Тебе:
Ісусе Чоловіколюбний, від людей терням увінчаний.
Ісусе, Божеством безстрасний, страсті терпів, щоб нас від страстей визволити.
Ісусе, Спасе мій, спаси мене повинного всім мукам.
Ісусе, всіма залишений, твердине наша, утверди нас.
Ісусе, всіма зневажений, радосте моя, звесели мене.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 8
Дивно і чудно з’явилися перед Тобою Мойсей та Ілля на Фаворі, говорячи про страждання Твої, що нині звершуються в Єрусалимі; там, побачивши славу Твою, а тут — спасіння наше, взивали: алилуя.
Ікос 8
Усюди юдеями гнаний, багато через многі гріхи мої перетерпів Ти ганьби і мук, бо одні Тебе противником кесаря називають, другі як злодія засуджують, а інші ж: «Візьми, візьми і розіпни!» — викрикують. Всіма осудженому і на розп’яття веденому, Тобі Господу із глибини душі взиваємо:
Ісусе, неправедно осуджений, Судде наш, не осуди нас за ділами нашими.
Ісусе, що знемагав на путі під хрестом, сило наша, в час скорботи і озлоблення мого не залиш мене.
Ісусе, що взивав про допомогу до Отця, Подвигоположнику мій, в немочі моїй укріпи мене.
Ісусе, що безчестя прийняв, славо моя, від слави Твоєї не відкинь мене.
Ісусе, образе пресвітлої іпостасі Отчої, преобрази моє нечисте і скверне життя.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 9
Все живе затремтіло, бачачи Тебе на хресті розіп’ятого; на небі сонце проміння своє сховало, земля затряслася, завіса храму розірвалася, каміння розпалося, померлі воскресли; ми ж поклоняємося на місці, де стояли пречисті ноги Твої, співаючи: алилуя.
Ікос 9
Красномовці велемовні, хоч і багато промовляють, але не можуть достойної подяки віддати божественним страстям Твоїм, Чоловіколюбче, наша ж душа і тіло, серце і вся істота зі зворушливістю до Тебе взивають:
Ісусе, що розіп’явся на хресті, розіпни і розірви рукописання гріхів наших.
Ісусе, що руки з хреста простягуєш до всіх, знайди і мене заблудлого.
Ісусе, двері вівцям, у ребра проколений, введи мене ранами Твоїми в оселі Твої.
Ісусе, плоттю розіп’ятий, розіпни плоть мою з пристрастями і похіттю.
Ісусе, що помер у муках, подай мені, щоб серце моє не бачило нічого, крім Тебе розіп’ятого.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 10
Бажаючи спасти світ, сліпих, кривих і прокажених, німих і глухих зцілив Ти, духів лукавих відігнав Ти; нерозумні ж юдеї, злобою дихаючи, мучені заздрістю, розіп’яли Тебе на хресті, не знаючи співати: алилуя.
Ікос 10
Царю Предвічний, Ісусе, Ти страждаєш за мою нестриманість, щоб усього мене чистим зробити, в усьому образ нам подаєш, щоб ми, прямуючи стопами Твоїми, взивали:
Ісусе, любове недослідима, тим, що розіп’яли Тебе, у гріх не поставив.
Ісусе, що з воланням сильним і зі слізьми в саду молився, навчи і нас молитися.
Ісусе, що всі пророцтва про Себе здійснив, здійсни і добрі бажання се́рця нашого.
Ісусе, що дух Твій у руки Отцю віддав, у час відходу мого прийми дух мій.
Ісусе, що ризи Твої розділити не заборонив, лагідно душу мою від тіла відділи.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 11
Співи зворушені приносячи Тобі, всенепорочна Матір Твоя до Тебе промовляла: хоч і страждаєш на хресті, але знаю Тебе, що Ти із лона перше денниці від Отця народжений, бо бачу, як все творіння співчуває Тобі. Віддаючи Дух Твій Отцю, і Мій дух прийми і не залиш мене, що взиваю до Тебе: алилуя.
Ікос 11
Як яскрава свічка, біля хреста Твого, запалена любов’ю до Тебе і материнським пройнята болем, Діва пренепорочна бачила Тебе, істинне Сонце правди, що заходило в гріб, з Нею ж і сердець наших прийми такі моління:
Ісусе, вознесений на хрест, щоб нас упалих вознести з Собою до Отця Свого.
Ісусе, що дівственнику Приснодіву як Матір дарував, щоб нас дівства і чистоти навчити.
Ісусе, Тій, що Тебе Бога Слово народила, ученика богослова Ти всиновив, усинови і нас її материнському заступництву.
Ісусе, світу і пекла Переможцю, подолай невірство, гордовитість житейську і похіть очей, що в нас живуть.
Ісусе, що смерті владу зруйнував, від вічної смерті визволи мене.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 12
Благодать Твою подай мені, Ісусе, Боже мій, прийми мене, як прийняв Ти Йосифа з Никодимом, і я, як чисту плащаницю, душу мою принесу Тобі і пахощами чеснот намащу пречисте Тіло Твоє, і, як у гробі, в серці моєму буду мати Тебе, взиваючи: алилуя.
Ікос 12
Оспівуючи Твоє вільне розп’яття, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, віруємо з сотником, що воістину Ти Божий Син і прийти маєш на хмарі з силою і славою великою; тоді не осором нас, що кров’ю Твоєю викуплені і так співаємо:
Ісусе багатостраждальний, риданням Діви Матері Твоєї від вічного плачу визволи нас.
Ісусе, всіма залишений, не залиш мене самотнім у час кончини моєї.
Ісусе, з Магдалиною, що до ніг Твоїх доторкалася, прийми мене.
Ісусе, зі зрадником і тими, хто розпинав Тебе, не засуди мене.
Ісусе, з розбійником благорозумним у рай введи мене.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 13
О Ісусе Христе, Агнче Божий, що взяв гріхи світу, прийми малу цю від усієї душі нашої подяку, що приносимо Тобі, і зціли нас спасительними Твоїми стражданнями від усякої болісті душевної і тілесної, охорони нас хрестом Твоїм від ворогів видимих і невидимих, і при кончині життя нашого не залиш нас, щоб, смертю Твоєю визволившись від вічної смерті, завжди взивали Тобі: алилуя.
Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Молитва до Господа Ісуса розіп’ятого
На Хресті розіп’ятий за нас, Ісусе Христе, Єдинородний Бога Отця Сину, милості, любові і щедрот невичерпне джерело! Знаю, що ради моїх гріхів від невимовного чоловіколюбства Кров. Свою пролити на хресті зволив Ти, яку я, окаянний і невдячний, дотепер скверними моїми ділами зневажав і ні в що ставив, тому із глибини беззаконня і нечистоти моєї очима серця на Тебе, розіп’ятого на Хресті Визволителя нашого, поглянувши, зі смиренням і вірою в глибину ран, Твого милосердя сповнених, себе віддаю, гріхів прощення і скверного життя мого виправлення благаю. Милостивим будь до мене, Владико і Суддя мій, не відкинь мене від лиця Твого, але всесильною Твоєю рукою Сам мене до Себе наверни і на шлях істинного покаяння направ, щоб віднині поклав спасіння мого початок. Божественними стражданнями Твоїми втихомир мої плотські пристрасті; пролитою Твоєю Кров’ю очисти мої душевні скверни; розп’яттям Твоїм розіпни мене для світу цього з його спокусами та похотями; хрестом Твоїм охорони мене від невидимих ворогів, що шукають душу мою; проколеними ногами Твоїми від усякої дороги лукавої збережи ноги наші, проколеними руками Твоїми руки мої від усякого невгодного Тобі діла утримай; розіп’ятою плоттю розіпни стра́хові Твоєму плоть мою, щоб, ухилившись від зла, творив благо перед Тобою. Ти, що голову на хресті схилив, схили до смирення вознесену мою гординю. Вінцем Твоїм терновим охорони́ вуха мої, щоб вони не слухали непотребного. Ти, що жовч устами спожив, постав охорону нечистим устам нашим. Проколене списом маючи серце, серце чисте сотвори в мені; всіма Твоїми ранами всього мене любов’ю Твоєю порань, щоб Тебе, Господа мого, полюбити всією душею, всім серцем, усією силою і всіма помислами. Дай мені Себе подорожнього, що не маєш де голови прихилити, дай мені Себе всеблагого, що визволяєш душу мою від смерті, дай мені Себе найсолодшого, що насолоджуєш мене в скорботах і напастях Своєю любов’ю. Кого спочатку ненавидів, прогнівляв, від себе відганяв і на хресті розпинав, Того нині полюблю, з радістю прийму і з насолодою хрест Його до кінця життя понесу. Не дай віднині, о всеблагий Визволителю мій, жодній моїй волі звершитися, бо вона зла і непотребна, щоб знову не впав я в рабство пануючого в мені гріха. Але Твоя воля блага́, спасти мене бажаюча, нехай звершується в мені завжди. Їй же себе вручаючи, Тебе, розіп’ятого Господа мого, розумними очима серця мого уявляю і молюся із глибини душі, щоб і в час розлучення мого з тілом Тебе єдиного на хресті бачив, що в руки захисту Твого мене приймаєш і від піднебесних духів злоби оберігаєш, оселяєш же з грішниками, які покаянням Тобі благовгодили. Амінь.
Молитва інша до Господа Ісуса розіп’ятого
Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого, Творче неба і землі, Спасителю світу, це я, недостойний і більш за всіх грішний, смиренно коліна се́рця мого перед славою величі Твоєї схиливши, оспівую хрест і страждання Твої і подяку Тобі, Царю всіх і Богу, приношу; бо зволив Ти всі труди і всілякі бíди, напасті і муки як людина перетерпіти, щоб усім нам у всяких печалях, нужді і озлобленнях помічником і спасителем бути. Знаю, всесильний Владико, що все це Тобі не було потрібно, але заради людського спасіння, щоб усіх нас викупити від лютого рабства ворожого, хрест і страждання перетерпів Ти. Чим віддячу Тобі, Чоловіколюбче, за все, що зробив Ти для мене грішного? Не знаю. Душа, тіло і все добре від Тебе є, і все моє Твоє, і я Твій. Тому, на безмірне Твоє благоутробне милосердя, Господи, надіючись, оспівую Твоє невимовне довготерпіння, величаю незбагненне приниження, славлю Твою безмірну милість, поклоняюся пречистим страстям Твоїм і з любов’ю, цілуючи рани Твої, взиваю: помилуй мене грішного і зроби, щоб не безплідним був у мені хрест Твій святий, щоб, причащаючись із вірою стражданням Твоїм, сподобився я бачити і славу Царства Твого на небі. Амінь.
СпасиБо!же
Спаси Господи! Дякую Тобі Господи!
Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.