Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її Почаївської чудотворної ікони
Кондак 1
Непереможній Воєводі рабів християнських і країни нашої визволительки похвальні пісні принесімо, вірні, зібрані на святій Її горі; Ти ж, що маєш милосердя невимовне, о Владичице Богородице, благання нашого, що перед чудотворним Твоїм образом підносимо, не відкинь, щоб у зворушеності сердець ми взивали до Тебе:
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Ікос 1
Архангел Гавриїл раніше «радуйся» Тобі приніс, Владичице, коли благовістив зачаття Сина Божого, після преславного ж Твого успіння всі небесні сили ту ж похвалу на небесах Тобі безперестанно приносять; як же ми, грішні, насмілимося свої голоси з’єднати з голосами безплотних? Однак, згадуючи Твоє милосердя до всіх, хто кається, відкриваємо наші вуста зі страхом і любов’ю, промовляючи так:
Радуйся, милості безодне; радуйся, любові невичерпне море.
Радуйся, роду християнського блага Заступнице; радуйся, обителі Почаївської стіно непорушна.
Радуйся, православних людей на гору Почаївську сльозам любові приводиш Ти; радуйся, усяку печаль від душ їхніх відганяєш Ти.
Радуйся, Її ж чудотворний образ, як зірка, від гори Почаївської нас веде дорогою; радуйся, бо молитви, що до Неї возносяться, всілякі пристрасні спокуси відганяють.
Радуйся, бо Ти явленням Своїм на горі цій людей втішаєш; радуйся, слід стопи Твоєї на ній нам залишила.
Радуйся, вірних постійна сміливосте; радуйся, тих, хто має сумнів, добре утвердження.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 2
Почаївські пустельники і простець Іоанн босий, побачивши Пресвяту Богородицю, що на скалі у вогняному стовпі явилася, слід стопи Її цілували і водою, що витекла тут із каменя, окроплялися, взиваючи до Бога: алилуя.
Ікос 2
Розум незрозумілий у Твоєму, Владичице, явленні бажаючи зрозуміти, у такій надії утверджуємося, бо спочатку від агарян, а потім від єретиків твердиню православ’я на горі Почаївській утвердити Ти благозволила; заради цього приходячи у святий храм Твій, теплою вірою серця́ наші наповнюємо, промовляючи:
Радуйся, істинної віри утвердження; радуйся, зловір’я явне викривання.
Радуйся, бо ти в давнину в неопалимій купині Синайській була прообразована; радуйся, християнам у стовпі вогняному тут явилася.
Радуйся, бо в палаючій печі, росою спасенні, Авраамові юнаки Тебе провістили; радуйся, бо водою від стопи Твоєї зцілені благодать Твою проповідують.
Радуйся, землю нашу, в давнину агарянами розорену, явленням Твоїм тоді Ти утішила; радуйся, і нині тих, хто молиться, багатьма знаменнями Ти підбадьорюєш тут.
Радуйся, тих, хто кається, Ти скоро чуєш; радуйся, тим, хто подвизається, Ти поміч і пристановище.
Радуйся, і невідаючих напоумлення; радуйся, і слабкодухих укріплення.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 3
Силу особливої благодаті явила Ти, Владичице, на горі Почаївській, коли місце Твого явлення після трьохсот років чудотворною іконою Твоєю збагатила, яку рукою грека святителя Неофіта, грядущого із Москви, спочатку боярині Анні дарувала, а потім від неї в обитель Почаївську Ти прийняла; люди ж раділи і співали Богу: алилуя.
Ікос 3
Маючи у своєму домі ікону Твою, Владичице, бояриня Анна, побачивши зцілення від неї сліпонародженого брата свого Филипа, зразу ж запалала духом ревності по славі Твоїй, побудувала пустельникам почаївським кам’яну церкву в ім’я пречистого Успіння Твого, в якій, чудотворному образу Твоєму поклоняючись, взивала так:
Радуйся, багатий скарб у Твоїй іконі нам дарувала; радуйся, рукою святителя подарованим образом Твоїм землю нашу Ти освятила.
Радуйся, душі наші від земного багатства Ти відвертаєш; радуйся, славу Божу оспівувати Ти нас навчаєш.
Радуйся, бо, бачачи чудеса Твої, ми підносимося серцями своїми до небес; радуйся, бо ми в обителі Твоїй як у переддвер’ї раю знаходимося.
Радуйся, православних людей іконою Твоєю Ти втішаєш; радуйся, бо Ти людей з усіх країн молитися в обитель Почаївську закликаєш.
Радуйся, бо Тобою віра утверджується; радуйся, бо Тобою безнадійність відганяється.
Радуйся, ченців почаївських повсякчасне радування; радуйся, мирських людей непосоромлене уповання.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 4
Буря єретичного шаленства, що на святу обитель Твою піднялася, Владичице, і святу ікону Твою рукою злих іконоборців полонила і на ганьбу віддала, незабаром гнівом Божим була стримана, коли невидима сила хулителів, що безсоромно бенкетували, як Артаксеркса і Ірода, скрутила і в недугу вкинула, що над святинею Твоєю наругу вчинили і не співали Богові: алилуя.
Ікос 4
Почаївські й усі православні люди, почувши, що свята ікона Твоя після сімдесяти років єретичного полону у святу обитель від посоромлених хулителів повертається, зразу ж назустріч їй вийшли і, плач свій на радість змінивши, взивали до Тебе:
Радуйся, християн пристановище; радуйся, єретиків викривання.
Радуйся, бо Ти не позбавила ікони Твоєї обитель Почаївську; радуйся, бо Ти злохуління іконоборців посоромила.
Радуйся, бо ти не падати в бідах і у відчаї настановляєш; радуйся, бо Ти правосуддю Божому вірувати нам повеліваєш.
Радуйся, нею ж православ’я в країні нашій утвердилося; радуйся, бо через неї і вся вселенна втілену істину прийняти сподобилася.
Радуйся, довготерпінню Божому Ти уподібнюєшся; радуйся, людей Твоїх у терпінні утверджуєш.
Радуйся, бо смиренні Тобою утіху приймають; радуйся, бо Тобою горді смиряються.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 5
Боготічною зіркою тим, хто шукає спасіння, явилася Ти, Владичице, приводячи їх до Сонця правди, бо як у земному житті Твоєму Заступницею за людей перед Сином твоїм явилася Ти в Кані Галілейській, так і після преславного Твого на небо відходу моління за вірних, що з усіх кінців землі приносяться, до Сина Твого возносиш; і тут, на горі Почаївській, зцілення різноманітні від Нього людям подаєш, що взивають до Бога: алилуя.
Ікос 5
Люди, що на гору Почаївську як у давнину, так і нині приходять, бачачи безліч зцілень, які Тобою подаються, утверджуються в бажанні спасіння душі своєї і за гріхи свої покаяння тепле приносять, взиваючи до Тебе:
Радуйся, сліпих прозріння і кульгавих зцілення; радуйся, біснуватих від демонів визволення.
Радуйся, бо Ти полоненого ченця в обитель Твою на повітрі чудесно повернула; радуйся, немовля Симона напівмертвого за молитвою стариці Ти воскресила силою Сина Твого.
Радуйся, бо в цих знаменнях сила давніх чудес Твоїх людям знову явилася; радуйся, бо зцілення від святої ікони Твоєї і в останні дні не припинилися.
Радуйся, у всьому світі джерело зцілень від святих ікон Твоїх подаєш Ти; радуйся, більше за них духовними даруваннями тих, хто молиться, збагачуєш Ти.
Радуйся, Нею ж православні роди хваляться; радуйся, бо до Твоєї помочі і маловірні звертаються.
Радуйся, земнородних уповання; радуйся, небесних чинів радування.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 6
Проповідниками слави Пречистої Діви явилися агаряни, що на обитель Почаївську напали і спочатку видіння Пречистої Богородиці з преподобним Іовом не зрозуміли; коли ж стріли, ними пущені, знову до них повернулися, зразу ж зрозуміли силу Владичиці і принесли покаяння у своєму безумстві, з вірою взиваючи: алилуя.
Ікос 6
Засяяло видіння Твоє, Владичице, на горі Почаївській, коли братія обителі, дуже агарянами утиснена, з великим плачем благання перед Твоєю іконою і перед ракою преподобного Іова возносила; і коли братія побачила агарян, які, вражені цим видінням, стали втікати, зраділа і співала Тобі так:
Радуйся, визволення наше і спасіння; радуйся, роду християнському повсякчасна допомога.
Радуйся, бо Ти нечестивих ворогів від твоєї святині відігнала; радуйся, бо Ти до покаяння їх привела.
Радуйся, бо від Неї і невидимі вороги нашого спасіння тремтять; радуйся, бо Тобі святі ангели і спочилі праведники на небі поклоняються.
Радуйся, бо Ти преподобного Іова на молитву з Собою взяла; радуйся, бо Ти агарян Своїм видінням до святого хрещення привела.
Радуйся, бо Тобою вірні від страху смертного визволилися; радуйся, бо заради Тебе деякі з агарян стали тут богобоязними ченцями.
Радуйся, істини виявлення повсякчасне; радуйся, заблудлим добре напоумлення.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 7
Бажаючи хотіння вічного життя розпалити в серцях християнських, Пресвята Богородиця хворих чудесами Своїми зцілює, бісів виганяє, полонених визволяє, мертвих воскрешає, щоб усі ми, зрозумівши силу Божу, земне зненавиділи і піклування про душі свої доклали, безперестанно взиваючи Богу: алилуя.
Ікос 7
Нові й тяжкі біди перетерпіла обитель Почаївська, коли разом з усією країною від православ’я оманою була відірвана і у володіння єретиків віддана, однак через сто десять років знову православним християнам була повернена; православні ченці, прийшовши до неї, святі мощі преподобного Іова з-під спуду відкрили і, до чудотворного образа Владичиці припадаючи, промовляли:
Радуйся, православ’я захиснице; радуйся, єретиків викривальнице.
Радуйся, обитель Твою до кінця не залишила; радуйся, страху Божому Ти навчаєш нас.
Радуйся, бо заступництвом твоїм край Волинський знову до православ’я повернувся; радуйся, бо з давніх років багато єретиків Твоїм напоумленням виправилося.
Радуйся, у святу лавру Твою вірних на молитву Ти знову закликаєш; радуйся, і невірних тут поклонитися православній святині Ти навчаєш.
Радуйся, бо Тебе праведники і праведниці постійно оспівують; радуйся, до неї і падші в покаянні приходять.
Радуйся, відступників до віри навернення; радуйся, обманутих до світла істини піднесення.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 8
Дивне чудо бачимо на Тобі, Богомати, бо як тілесні недуги цілуванням ікони Твоєї і водою почаївською окропленням зцілюються, так і душевні пристрасті баченням святині Твоєї відганяються, віра утверджується, і серця наші розчуленням наповнюються тих, хто співає Богу: алилуя.
Ікос 8
Весь я, недостойний, гріхами наповнився, до мирського життя вдався і до спасіння свого став байдужим, однак на святу ікону Твою, Владичице, дивлячись і бачачи просвіщення безлічі людей, які сюди приходять, знову на путь спасіння повертаюся і в радості серця оспівую Тебе так:
Радуйся, чистоти скарбнице; радуйся, милостей безодне.
Радуйся, до Сина Твого моління за вірних Ти завжди приносиш; радуйся, бо Ти моління грішних не відкидаєш.
Радуйся, бо Тобою багато хто гріховного відчаю позбавляється; радуйся, бо ті, хто закликає ім’я Твоє, від падіння дивно піднялися.
Радуйся, бо Тобою єресь іконоборча у вселенній посоромилася; радуйся, бо через Тебе істинна віра Волинському краю повернулася.
Радуйся, бо Ти на подвиг цнотливості душі закликаєш; радуйся, бо Ти навчаєш прощати обра́зи.
Радуйся, сердець наших зворушення; радуйся, душ наших уповання.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 9
Всяке відступництво і єретичну оману народу Волинського краю, який покаявся, Ти, Владичице, відпустила і знову джерело зцілень від чудотворної ікони Твоєї, від стопи Твоєї на горі Почаївській у православній лаврі Твоїй Ти людям відкрила, тільки якщо вони приносять Богу покаяння у своїх гріхах і у Твоїй помочі не мають сумніву, взиваючи до Нього: алилуя.
Ікос 9
Красномовцями Твоєї слави, Владичице, явилися сліпі й кульгаві, які отримали зцілення від Твоєї ікони, православним людям поверненої; вони напоумили і одну єретичну жінку хвору закликати Тебе на поміч і після зцілення істинну віру сповідати і поцілувати ікону, нас же взивати до Тебе так:
Радуйся, Царя Небесного ублагання; радуйся, земнородних постійне заступництво.
Радуйся, від лютеранської омани одну жінку через зцілення Ти відвернула; радуйся, Ти упевнила в істині православ’я всіх людей.
Радуйся, бо Тобою православні люди багаторазові агарянські зваблювання перемагали; радуйся, бо Тобою ті, що були спокушені латинянами, знову православну віру прославили.
Радуйся, бо до чудотворної ікони всі вірні молитовно очі піднімають; радуйся, її і ті, що моляться за упокоєння померлих, на поміч закликають.
Радуйся, бо Ти і тим, що приходять до Тебе в недолі, допомагаєш; радуйся, бо тим, що терплять всілякі злі обставини, кріпкість даруєш.
Радуйся, христолюбивому воїнству на війні допомого; радуйся, тих, хто бореться з демонами, блага наставнице.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 10
Бажаючи спасти одну просту старицю, яка була засліплена латинством і мала малу онуку, православ’ям просвічену, а тілесними очима засліплену, Пресвята Богородиця обом вклала благе бажання, щоб вони поклонилися на горі Почаївській чудотворному образу, і там зразу ж сліпу отроковицю чудесно зцілила, а старицю сповідати православну віру навчила, взиваючи Богу: алилуя.
Ікос 10
Стіна нерушима істинної віри явилася Ти, Владичице, бо як нечестиві єретики вперто відвернулися від прославлення Тебе як істинної Богородиці, так православні твердо перебувають у вірі Твоїй і ніколи не перестають звертатися до Тебе з молитвами, і тому не приймають у вуха свої єретичних слів, але вдячним серцем прославляють Тебе, промовляючи:
Радуйся, християн відрадо і втіхо; радуйся, ангельських чинів славо і похвало.
Радуйся, від облесливих слів єретиків ти нас відвертаєш; радуйся, бо Ти розум наш підносиш до Бога, щоб ми пам’ятали про Твої милості.
Радуйся, бо Ти апостолів на успіння Твоє на повітряних хмарах покликала; радуйся, і грішних людей у той день на гору Почаївську тисячі тисяч кожного літа збираєш.
Радуйся, заради Неї християни труднощі доро́ги, як солодкий спокій, сприймають; радуйся, бо і ліниві заради Неї намагаються їм уподібнюватися.
Радуйся, бо Ти благодаттю Твоєю допомагаєш ченцям мирські насолоди забути; радуйся, бо Ти грізними сновидіннями устрашаєш тих, хто озирається назад.
Радуйся, Церкви Христової найкращий діаманте; радуйся, держави нашої щите нездоланний.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 11
Спів подячний за Твої, Владичице, благодіяння в усьому світі від християн возноситься, як фіміам безперестанно на небо піднімається; і наші убогі хваління не відкинь, благаємо Тебе, ще ж і благодать покаяння дарувати Тебе просимо, з надією співаючи: алилуя.
Ікос 11
Світло життя земного і уповання життя вічного явилася Ти, Владичице, одному чоловікові в Бессарабії, який мав померти, але раптом після споживання води від святині Почаївської став здоровим; родичі його, побачивши це, зі страхом і розчуленням до Тебе взивали:
Радуйся, хворих зцілення; радуйся, бо ти скорботних чуєш.
Радуйся, бо Тобою відганялася смерть, що прийшла; радуйся, бо Тобою дарувалася нам віра несумнівна.
Радуйся, бо проречення Гавриїла на очах наших збувається; радуйся, бо від усіх родів, за словом Твоїм, нині і завжди Ти ублажаєшся.
Радуйся, гору Почаївську, як місце перебування Твого, Ти освятила; радуйся, як Назарет, її явила.
Радуйся, бо Ти ніколи уповання нашого не осоромила; радуйся, бо Ти молитвами всіх тепло приймаєш.
Радуйся, бо Ти до спасіння нас приводиш.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 12
Благодать зцілень і молитовне розчулення від Твоєї, Владичице, ікони виточується, щоб не даремно ми трудилися для спасіння наших душ, хоч і впадаємо у закам’янілу безчуйність заради гріхів; однак Ти маєш владу мертвих воскрешати, розбуди і наше душевне умертвління і добрими помислами серця́ наші просвіти́, щоб, зненавидівши гріховну оману, ми оспівували Бога: алилуя.
Ікос 12
Оспівуючи Твої чудеса, явлені в обителі Почаївській, благаємо Тебе, Владичице: лиця Твого від країни нашої не відверни, але всім, хто приходить на святу гору Твою і милості у Тебе шукає, прохання на благо сповни, щоб усі співали Тобі так:
Радуйся, всеправедного Бога умилостивлення; радуйся, сміливосте християн до Христа.
Радуйся, бо Ти являєш торжество віри в лаврі Твоїй; радуйся, серця́ людей любов’ю розпалюєш.
Радуйся, бо подібне давнім чудесам тут бачити люди сподобляються; радуйся, бо гора ця, як другий Синай, у країнах християнських прославилася.
Радуйся, бо Ти Бога, що на землі явився, в утробі Своїй носила; радуйся, бо Ти молитвою Твоєю людей до Бога підносиш.
Радуйся, ікону твою, як проповідницю спасіння в обителі Твоїй залишила Ти; радуйся, слід стопи Твоєї, цілющою водою наповнений, Ти чудесами прославила.
Радуйся, бо Ти з небесних висот на рабів Твоїх споглядаєш; радуйся, бо Ти на благі діяння вірних наставляєш.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 13
О Всехвальна Мати Христа Бога, що всі роди християн Собі усиновила, ми, грішні, не розуміємо, як достойно прославити Тебе, однак, любов’ю Твоєю переможені і до чудотворного образа Твого очі свої підносячи, благаємо Тебе: у борінні і недолі нашій не залиш дітей Твоїх, які заступництву Твоєму тепло вірять і Сину Твоєму взивають: алилуя.
Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Молитва до Пресвятої Богородиці
До Тебе, о Богомати, молитовно звертаємося ми, грішні, згадуючи Твої чудеса, явлені у святій Почаївській лаврі, і за свої уболіваючи гріхи. Знаємо, Владичице, знаємо, що не подобає нам, грішним, чого-небудь просити, тільки того, щоб Праведний Суддя беззаконня наші простив. Усе бо, що ми в житті перетерпіли, скорботи, і недолю, і хвороби, як плоди наших беззаконь, виросли нам; Бог попустив це для нашого виправлення. Тому все це істиною і судом Своїм навів Господь на грішних рабів Своїх, що в печалях своїх до заступництва Твого, Пречиста, вдаються і з розчуленим серцем до Тебе взивають так: гріхів і беззаконь наших, Блага, не пом’яни, але піднеси пречисті руки Твої до Сина Твого і Бога, щоб Він простив нам вчинене нами, щоб за незчисленні наші невиконання обіцяння лиця Свого від рабів Своїх не відвернув і щоб благодаті Твоєї, яка допомагає нам у спасінні, від душ наших не відняв. Так, Владичице, будь спасінню нашому заступницею і слабкодухістю нашою не погордуй, зглянься на стогони наші, що в бідах і скорботах наших перед чудотворним Твоїм образом возносимо. Просвіти́ зворушливими помислами розум наш, віру нашу укріпи, надію утверди, дар найсолодшої любові сподоби прийняти. Цими ж, Пречиста, даруваннями, а не хворобами і скорботами, життя наше до спасіння приводиться, але від зневіри і відчаю ду́ші наші охорони́, позбав нас, слабких, від бід, що надходять на нас, і недолі, і наклепів людських, і нестерпних хвороб. Даруй мир і благоденство Україні нашій заступництвом Твоїм, Владичице, утверди православну віру в країні нашій і в усьому світі. Церкву апостольську і соборну на приниження не віддай, устави святих отців навіки непохитними збережи і всіх, хто до Тебе вдається, від рову загибельного спаси. Ще ж і єрессю зваблених братів наших або тих, що спасительну віру у гріховних пристрастях згубили, знову до істинної віри і покаяння наверни, щоб, разом з нами Твоєму чудотворному образу поклоняючись, Твоє заступництво сповідували. Сподоби ж нас, Пречиста Владичице Богородице, ще в цьому житті перемогу істини Твоїм заступництвом побачити, сподоби нас благодатну радість раніше нашої кончини сприйняти, як у давнині насельників почаївських Твоїм явленням переможцями і просвітителями агарян показала Ти, щоб усі ми, вдячним серцем разом з ангелами, і пророками, і апостолами, і з усіма святими Твоє милосердя прославляючи, віддавали славу, честь і поклоніння в Тройці славимому Богу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, навіки-віків. Амінь.
