Передмова
Останнім часом усе більше людей переймаються ідеєю «однаковості» всіх релігій. Ідея така: безперечно, Бог один, і всі народи служать Йому Єдиному, тільки кожен народ — своєю історичною релігією. Істинної чи хибної релігії не існує, а всі вони, доповнюючи одна одну, складають єдине ціле. Бог передбачив, що для кожного народу корисніше й легше в богопізнанні, і дав усім якусь віру, якісь культи — «дороги різні, але всі ведуть до Бога».
І справді, з висоти пташиного польоту ця приваблива теорія здається цілком логічною: ось релігійність усіх народів (немає народу нерелігійного!), ось храми по всій землі, ось поняття божества і ось служіння йому. Усе здається таким зрозумілим, що не хочеться навіть наближатися, аби, дослідивши засади (наріжні камені) віровчень, побачити, що зовсім не одному Богові всі служать. Разюча різниця у шляхах (куди йти) і в меті (куди дійдеш) виявляється вже при першому наближенні до основ, сутності різних релігій. Біблія з перших сторінок свідчить про виникнення лжерелігій, не Божих, а людських, не благословенних Богом і приречених на загибель. Також Бог через біблійних пророків суворо забороняє магію, ворожбитство, викликання духів та ідолопоклонство як те, що веде людину в пекельну безодню: «Як прийдеш у землю, що її Господь Бог твій хоче тобі дати, то не навчися чинити такого, як гидота тих народів. Нехай не знайдеться між тобою (тобто між народом твоїм, бо Господь звертається до цілого народу) такий, хто переводить свого сина або дочку через вогонь (магічний ритуал, що існує й досі), хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого і духа віщого, і хто питає померлих. Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь Бог твій виганяє їх перед тобою. Бездоганний будеш ти перед Господом Богом своїм. Бо народи, яких ти маєш прогнати, слухаються чарівників і ворожбитів, тобі ж Господь Бог твій не дозволяє так чинити»1. «Гидотами» Господь називає саме те, що сьогодні нам пропонують окультні вчення вважати шляхом до Бога, розширенням свідомості і досвідом спілкування з Богом. Отже, якщо ми хочемо прирівняти всі шляхи як такі, що ведуть до Бога, нам треба, щонайменше, зневажити всі біблійні свідчення, а також досвід тисяч святих боговидців, бо всі вони заперечують «рівноправність шляхів».
У цій книжці ми розглядаємо головні відмінності християнства від окультних релігійних напрямків (теософії, Агні-йоги, антропософії, парапсихології, неойоги, необудизму та інших пов’язаних з ними течій), які лукаво маскуються за християнськими гаслами, термінологією та символікою і тому нерідко вводять людей в оману.
- Втор. 18:9-14. [↩]
