«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиМінея святкова. Частина II

Місяць серпень, 6-й день. Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

На великій вечірні

Кафизми не буває, а якщо неділя, тоді співаємо кафизму всю; якщо ж у понеділок — перший антифон.

На Господи, взиваю… стихири на 8, по двічі, глас 4.

Раніше хреста Твого, Господи, гора Фавор подібною була до небес, і хмара, як намет, розіпнулася, коли Ти преобразився і Отець засвідчив про Тебе; там були Петро з Яковом та Іоаном, які хотіли бути з Тобою і під час зрадження Тебе, щоб, побачивши чудеса Твої, не устрашитися страждань Твоїх; їм же поклонитися в мирі сподоби нас, заради великої Твоєї милости. (двічі)

Раніше хреста Твого, Господи, взяв Ти учеників на гору високу і преобразився перед ними, промінням сили осяваючи їх, тут — чоловіколюбством, там — владою, бажаючи показати світле Воскресіння; Його ж і нас у мирі сподоби як милостивий і Чоловіколюбець. (двічі)

Гора, яка колись була затьмареною і диміла, нині ж чесна і свята є, на ній же ноги Твої стояли, Господи; превічне бо утаємнене таїнство наостанок Ти явив — величне Твоє Преображення — Петру, Іоану та Якову, які такого сяяння лиця Твого і світлости риз Твоїх не стерпівши, упали лицями на землю, закриваючись; вони жахом були охоплені, дивуючись, коли побачили Мойсея та Іллю, які розмовляли з Тобою про те, що мало статися з Тобою; і глас Отця засвідчував, промовляючи: Цей є Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління, Його слухайте, бо Він дарує світові велику милість. (двічі)

На горі високій преобразився Спас, маючи з Собою верховних учеників, преславно осяяв, показуючи, якою висотою чеснот вони осяяні й Божественної слави сподобилися; Мойсей та Ілля говорили з Христом і показували, що Він володіє живими і мертвими. І Той, Хто в давнину говорив через Закон і пророків, є Бог, Його ж і голос Отця зі світлої хмари засвідчував і говорив: його слухайте, бо Він пекло полонив і мертвим подає життя вічне. (двічі)

Слава: і нині, глас 6.

Прообразуючи Воскресіння Твоє, Христе Боже, Ти взяв тоді трьох Своїх учеників — Петра, Якова та Іоана — і піднявся на Фавор; коли Ти, Спасе, преобразився, Фаворська гора покрилася світлом, ученики Твої, Слове, упали на землю не в змозі дивитися на невидимий образ Твій, ангели служили зі страхом і тремтіннями, небеса убоялися, земля тряслася, бачачи на землі славу Господа.

Вхід. Прокимен дня. Паремії три.

Виходу читання (24, 12-18).

Сказав Господь Мойсею: зійди до Мене на гору і будь там; і дам тобі скрижалі кам’яні, і закон і заповіді, що Я написав для навчення їх. І встав Мойсей з Ісусом, служителем своїм, і пішов Мойсей на гору Божу, а старійшинам сказав: залишайтеся тут, доки ми не повернемося до вас; ось Аарон і Ор з вами; хто буде мати справу, нехай приходить до них. І зійшов Мойсей на гору, і покрила хмара гору, і слава Господня осінила гору Синай; і покривала її хмара шість днів, а на сьомий день Господь воззвав до Мойсея із середини хмари. Вигляд же слави Господньої на вершині гори був перед очима синів Ізраїлевих, як вогонь, що спалює. Мойсей вступив усередину хмари і зійшов на гору; і був Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей.

Виходу читання (33, 11-23; 34, 5-6, 8).

В ті дні говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, як говорив би хто з другом своїм; і він повертався у стан; а служитель його Ісус, син Навинів, юнак, не відлучався від скинії. Мойсей сказав Господу: ось, Ти говориш мені: веди народ цей, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоча Ти сказав: «Я знаю тебе краще за всіх, і ти придбав благовоління в очах Моїх»; отже, якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, то молю: відкрий мені путь Твою, щоб я пізнав Тебе, щоб придбати благовоління в очах Твоїх; і помисли, що ці люди Твій народ. Господь сказав йому: Сам Я піду перед тобою і введу тебе у спокій. Мойсей сказав Йому: якщо не підеш Ти Сам з нами, то і не виводь нас звідси, тому що з чого довідатися, що я і народ Твій знайшли благовоління в очах Твоїх? Чи не з того, коли Ти підеш з нами? Тоді я і народ Твій будемо славнішими за будь-який народ на землі. І сказав Господь Мойсею: і те, про що ти говорив, Я зроблю, тому що ти придбав благовоління в очах Моїх, і Я знаю тебе на ймення, Мойсей сказав: покажи мені славу Твою. І сказав Господь Мойсею: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу ім’я Ягве перед тобою, і кого помилувати — помилую, кого пожаліти — пожалію. І потім сказав Він: лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих. І сказав Господь: ось місце в Мене, стань на цій скелі; коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розпадині скелі і покрию тебе рукою Моєю, доки не пройду; і коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, а лице Моє не буде видиме тобі. І зійшов Господь у хмарі, і зупинився там поблизу нього, і проголосив Ім’я Ягве. І пройшов Господь перед лицем його і виголосив: Господь, Господь, Бог щедрий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний. Мойсей негайно упав на землю і поклонився Богу.

Царств третіх читання (19, 3-9; 11-13, 15-16).

В ті дні прийшов Ілля у Вирсавію, що в Юдеї, і залишив отрока свого там. А сам відійшов у пустелю на день шляху і, прийшовши, сів під ялівцевим кущем, і просив смерти собі і сказав: досить уже, Господи, візьми душу мою, тому що я не кращий за батьків моїх. І ліг і заснув під ялівцевим кущем. І ось, ангел торкнувся його і сказав йому: устань, їж і пий. І глянув Ілля, і ось, у головах його печений корж і глечик води. Він поїв і напився і знову заснув. І повернувся ангел Господній удруге, торкнувся його і сказав: устань, їж і пий, тому що далека дорога перед тобою. І встав він, поїв і напився, і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей до гори Божої Хорива. І увійшов він там у печеру і ночував у ній. І ось, було до нього слово Господнє, і сказав йому Господь: вийди і стань на горі перед лицем Господнім, і ось, Господь пройде, і великий і сильний вітер, що роздирає гори і розтрощує скелі перед Господом, але не у вітрі Господь; після вітру землетрус, але не в землетрусі Господь; після землетрусу вогонь, але не у вогні Господь; після вогню віяння тихого вітру, і там Господь. Почувши це, Ілля закрив обличчя своє милоттю своєю, і вийшов, і став біля входу в печеру. І був до нього голос. І сказав йому Господь: піди назад своєю дорогою через пустелю в Дамаск, і коли прийдеш, то помаж Єлисея, сина Сафатового, на пророка, замість себе.

На літії стихири самогласні, глас 2.

Ти, що світлом Твоїм усю вселенну освітив, на горі високій преобразився, Блаже, показав ученикам Твоїм силу Твою, як Ти світ визволяєш від гріха. Тому і ми взиваємо до Тебе: Милосердний Господи, спаси душі наші.

Ти, що на горі Фаворській преобразився у славі, Христе Боже, і показав ученикам твоїм славу Твого Божества, осяй і нас світлом Твого пізнання, і настави на стежки заповідей Твоїх, бо Ти єдиний Благий і Чоловіколюбець.

Ти, Христе, Світло, що раніше сонця, живучи на землі тілесно, і раніше хреста все страшне провидіння звершив велично, нині на горі Фаворській, показуючи тайну образа Пресвятої Тройці, кращих трьох учеників — Петра, Якова та Іоана — підняв на неї єдиних і, нічого не приховуючи для плотського сприйняття, Ти преобразився перед ними, являючи началообразної доброти велич, і то не всю досконалість, з одного боку показуючи їм, а з іншого застерігаючи, щоб разом з видінням не загубити і життя, але наскільки могли вмістити тілесні очі; і верховних пророків Мойсея та Іллю Ти привів, що беззастережно засвідчили Твоє Божество, і що Ти є істинне Отчої істоти Сяйво, що володіє живими і мертвими. Тому і хмара, як тінь, обійняла їх, і глас з небес Отчий із хмари гучно свідчив і промовляв: Цей є Той, Якого Я із лона раніше денниці народив, Син Мій улюблений, Його ж послав спасти тих, хто хреститься в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа і сповідує вірно, що нероздільна є єдина держава Божества; Його послухайте. Сам же, Чоловіколюбче Христе Боже, і нас осяй світлом недоступної Твоєї слави, і покажи достойними спадкоємцями вічного Царства Твого як Благий.

Слава… глас 5.

Прийдіть, вірні, піднімімось на гору Господню, і в дім Бога нашого, і побачимо славу Преображення Його, славу як єдинородного від Отця; від Світла приймімо світло і, будучи піднесені духом, Тройцю єдиносущну оспівуймо повіки.

І нині… глас той самий.

Закону і пророків Творця і Виконавця Тебе, Христе, засвідчили, знаходячись у хмарі Мойсей боговидець і Ілля вогнеколесничник і неопалимий небопроходець під час Твого Преображення. З ними ж і нас сподоби Твого провіщення, Владико, щоб оспівувати Тебе повіки.

На стиховні стихири самогласні, глас 1.

Той, Хто колись з Мойсеєм на горі Синайській говорив у образах, промовляючи: Я є Сущий, — нині на горі Фаворській преобразився перед учениками, показавши вигляд началообразної доброти, прийнявши в Себе людську істоту; і свідками такої благодаті, спільниками зробивши радости, поставив Мойсея та Іллю, які провіщали славне і спасительне воскресіння, заради хреста.

На благословенні хлібів тропар, глас 7.

Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу, скільки можна було; нехай засяє і нам, грішним, світло Твоє присносущне, молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.

На ранній

На Бог Господь… тропар свята (тричі).

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 4.

Показуючи зміну людської природи, що буде у друге Твоє славне і страшне пришестя, Ти на горі Фаворській преобразився; Ілля і Мойсей говорили з Тобою, і трьох учеників Ти покликав з Собою, щоб вони бачили славу Твою, і сяянню Твоєму здивувалися. Ти, Господи, показав їм тоді світло Твоє, просвіти ж і наші душі.

Слава: і нині, той самий.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 8.

На горі Фаворській преобразився Ти, Ісусе, і хмара світла поширилася, як тінь, покривши апостолів славою; тому і на землю вони впали, не в змозі бачити світлість недоступної слави лиця Твого, безначальний Спасе Христе Боже. Ти, Господи, показав їм світло Твоє, просвіти ж і наші душі.

Слава: і нині, той самий.

Полієлей. Величання: Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і шануємо пречистого тіло Твого преславне Преображення.

Псалом вибраний: Великий Господь і дуже славний, у граді Бога нашого, на горі святій Його.

Після полієлея сідальний, глас той самий.

Піднявся Ти з учениками на гору і засяяв славою Отчою, перед Тобою предстали Ілля з Мойсеєм: бо Закон і пророки служать Тобі як Богу. Твоє ж синівство сповідуючи, називає Сином Отець; Його ж оспівуємо з Тобою і Духом.

Слава: і нині, глас 8.

Утаємничену блискавку під плоттю Твоєї істоти, Христе, і Божественну велич Ти показав на святій горі, Благодійнику, засяявши ученикам, що були з Тобою; і, розуміючи нестерпиму дійсну славу Твою, вони взивали: Свят єси, бо Ти, недоступний, став видимим плоттю світові, єдиний Чоловіколюбче.

Ступеневі, 1-й антифон 4-го гласу.

Прокимен, глас 4: Фавор і Єрмон ім’ям Твоїм радітимуть.

Стих: Твої є небеса, і Твоя є земля.

Євангеліє від Луки, зачало 45 (9, 28-36).

Після 50-го псалма.

Слава… Все сьогодні сповнилося радістю, Христос преобразився перед учениками.

І нині… той самий.

Стихира, глас 5: Божества Твого, Спасе, незначну зорю показав Ти ученикам, що піднялися з Тобою на гору, і вічну славу Твою вони полюбили, тому зі страхом взивали: добре нам тут бути. З ними ж і ми оспівуємо Тебе, Спаса Христа, що преобразився, повіки.

Канони два: ірмоси обох канонів по двічі, тропарі ж на 12.

Канон, глас 4.

Пісня 1

Ірмос: Зібрання ізраїльтян немокрими стопами Червоне море перейшли, морську глибину розділивши, вершників і колісниці ворога побачили потопленими в ній і з радістю співали: співаємо Богу нашому, бо Він прославився.

Христос, повчаючи про божественне Царство, слова життя друзям сказав: у Мені Отця пізнаєте, осяяного світлом недоступним, у радості співаючи: співаємо Богу нашому, бо Він прославився.

Силою вогненних язиків одягнетеся, друзі ученики, дивними будете через багатство їх, і наповнитеся славою; бо явлюся світлішим за сонце, осяваючи тих, що в радості співають: співаємо Богу нашому, бо Він прославився.

Сьогодні Христос на горі Фаворській засяяв ясно Божественною зорею, як обіцяв, ученикам відкривши очі; вони ж, наповнені світлоносною божественною зорею, в радості співали: співаємо Богу нашому, бо Він прославився.

Інший канон, глас 8.

Ірмос: Воду пройшовши, наче сушу, і єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: Визволителю й Богу нашому співаймо.

Мойсей як пророк бачив у давнину славу Господню у хмарі і стовпі вогнянім, взиваючи: Визволителю і Богу нашому співаймо.

Мойсей боговидець, як каменем, тілом покрився, невидиме обоження бачачи, взивав: Визволителю і Богу нашому співаймо.

Тебе бачив Мойсей на горі Законній у мороці в давнину; нині Ти явився у світлі недоступнім Божества.

Катавасія: Хрест накреслив Мойсей…

Пісня 3

Ірмос: Лук сильних ослабив, а немічних опоясав силою; заради цього утвердилося у Господі моє серце.

У всього Адама одягнувся Ти, Христе, затьмарене в давнину єство змінив і просвітив, зміненням же лиця Твого Ти Його обожив.

Той, Хто в давнину Ізраїля водив стовпом вогневидим і хмарою, нині на горі Фаворській невимовно у світлі засяяв, Христос.

Інший. Ірмос: Небесного кола Верхотворче, Господи, і Церкви Зиждителю, утверди мене в любові Твоїй; ти найвище бажання, вірних утвердження, єдиний Чоловіколюбче.

Осіняюча слава раніше у тіні і бесіда з угодником Твоїм Мойсеєм були прообразами Твого, Владико, невимовно сяючого на Фаворі Преображення.

Піднялися з Тобою разом, єдинородне Слово, на гору Фаворську верховні апостоли; і предстали перед Тобою Мойсей та Ілля, як слуги Божі, єдиний Чоловіколюбче.

Слово, будучи Богом, усе стало земним, усе Божество з’єднавши з людською природою у Своїй іпостасі: Її ж у двох природах бачили Мойсей та Ілля на Фаворі.

Сідальний, глас 4: На горі Фаворській преобразився Ти, Ісусе, посеред премудрих Іллі і Мойсея, з Петром, Яковом та Іоаном. Перебуваючи там, Петро говорив Тобі так: добре нам зробити тут три намети — один Мойсею, один Іллі і один Тобі, Владиці Христу. Ти, що тоді світло їм засяяв, просвіти душі наші.

Слава: і нині, той самий.

Пісня 4

Ірмос: Почув про славне Твоє провидіння, Христе Боже, про Твоє народження від Діви, щоб від омани визволити тих, що взивають: слава силі Твоїй, Господи.

Законом у Писанні на Синаї прообразований, Христе Боже, у хмарі, і вогні, і мороці, й у вихорі явився Ти; слава силі Твоїй, Господи.

Щоб запевнити про славне Твоє провидіння, Христе Боже, що Ти Сущий раніше віків, і Той Самий — на хмарі носимий, на Фаворі невимовно Ти засяяв.

Предстояли перед Тобою, Христе Боже, як раби, і Ти розмовляв з ними у вогні, і мороці, і тонкій прохолоді; слава силі Твоїй, Господи.

Розмовляли про страждання Твої, Христе, на хресті, прийшовши на Фавор, Мойсей, який у давнину передбачив Тебе у вогні і купині, і Ілля, взятий на колісниці вогняній на небо.

Інший. Ірмос: Із плоті Твоєї проміння Божества виходило, для пророків і апостолів; тому верховні, оспівуючи, взивали: слава силі Твоїй, Господи.

Ти, що зберіг непошкодженою купину, яка доторкнулася до вогню, Мойсеєві показав Ти, Владико, плоть богоосяяну; слава силі Твоїй, Господи.

Сховалося природне сонце за зорею Божества, коли побачило на Фаворі Тебе, що преобразився, Ісусе мій; слава силі Твоїй, Господи.

Вогонь, що не опалює речі тілесні, бачили духовним, коли Ти, Владико, явився Мойсею, Іллі й апостолам — єдиний у двох довершених природах.

Пісня 5

Ірмос: Від Світла відсік Ти первородне світло; як у світлі діла оспівують Тебе, Христе, Сотворителя; у світлі Твоєму путі наші направ.

Перед лицем Твоїм гори вклонилися, бо світло і промені сонця з неба зійшли до ніг Твоїх, коли Ти благозволив прийняти земний образ.

Це Спас Христос, — взивали Мойсей та Ілля до апостолів на горі святій Фаворській, — Якого ми раніше провістили як Сущого Бога.

Незмінна природа, з’єднавшись з людською, невимовно засяяла апостолам духовним світлом Божества.

Тебе, присносущне Сяяння, Христе, у славі Отчій побачивши, ученики засяяли, взиваючи до Тебе: у світлі Твоєму путі наші направ.

Інший. Ірмос: Навіщо відкинув мене від лиця твого, Світло незаходиме? Темрява ворожа покрила мене, окаянного; але наверни мене і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.

Красномовний язик не може описати Твою велич; бо Той, Хто володіє життям і смертю, представив на Фаворській горі Мойсея та Іллю, які засвідчили Твоє Божество.

Ти, що руками невидимими сотворив за образом Твоїм, Христе, людину, показав Твою началообразну доброту; не як образ, а як Сам Сущий, Бог був Ти і людина.

З’єднавшись незлитно, Ти показав нам розпалене вугілля Твого Божества, що спалює гріхи, душі ж просвічує, на горі Фаворській; і Мойсея з Іллею, верховних же учеників здивував Ти.

Пісня 6

Ірмос: Коли у скорботі я, взиваю до Господа, і чує мене Бог спасіння мого.

Сяяння, яскравіше за сонце, світло найясніше, Спас засяяв на Фаворі, і нас просвітив.

Піднявшись на гору Фаворську, Ти, Христе, й оману всю затьмарив, нас же просвітив.

Тебе, Христе, апостоли славні пізнали як Бога на Фаворі і, здивувавшись, коліна схилили.

Інший. Ірмос: Очисти мене, Спасе, великі бо беззаконня мої, і з глибини зла виведи, молюся, до Тебе бо взивав я, і почуй мене, Боже спасіння мого.

Велике і страшне видіння побачили сьогодні: Сонце правди духовне заблищало на горі Фаворській, для неба тілесне, а для землі незбагненне.

Пройшла вже тінь Закону, виснажена; прийшов же явно Христос-Істина, — Мойсей взивав на Фаворі, побачивши Твоє Божество.

Стовп вогняний і хмару благодаті Духа, що осінила Христа, Який преобразився на Фаворі, ясно провістили пророки.

Кондак, глас 7: На горі преобразився єси, Христе Боже, й ученики побачили славу Твою, скільки їм можна було, щоб, коли побачать Тебе розіп’ятого, страждання Твоє зрозуміли добровільне і світові проповідували, що Ти єси воістину Отче Сяйво.

Ікос: Встаньте, ліниві душі моєї помисли, що завжди прихиляєте мене до землі, візьміть і піднесіться на висоту божественного сходження; прийдімо до Петра і Заведеїв і разом з ними піднімемся на гору Фаворську, щоб з ними бачити славу Бога нашого, голос же почуємо, який чули з небес, що проповідав Отче Сяйво.

Пісня 7

Ірмос: Авраамові юнаки колись у Вавилоні вогонь печі подолали, у піснях взиваючи: отців наших Боже, благословенний Ти.

Осяяні світлом неприступної слави на горі Фаворі, апостоли до Христа взивали: отців наших Боже, благословенний Ти.

Від сяяння Божественного шуму, і росоносної хмари, і від світла Твого, Христе, одержавши насолоду, апостоли співали: отців наших Боже, благословенний Ти.

В недоступному світлі побачивши Тебе на горі Фаворській осяяним, Христе, Петро взивав: отців наших Боже, благословенний Ти.

Будучи з Начальником життя — Христом, сини Заведеєві, коли побачили лице осяяним, загриміли: отців наших Боже, благословенний Ти.

Інший. Ірмос: Юнаки єврейські в печі погасили полум’я сміливо, і на росу вогонь перетворили, взиваючи: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Нині невидиме Божество апостоли побачили видимим у плоті, на горі Фаворській осяяним, взиваючи: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Вжахнулися у страху, здивувалися величі Божественного Царства на горі Фаворській апостоли і взивали: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Нині нечуте почули апостоли: голос Отця славно свідчить про народження від Діви Сина без отця, бо Він Бог і людина, повіки.

Ти не був високим за становищем на землі, істотою ж Син улюблений, Сущий раніше віків, до нас наблизився істинно: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Пісня 8

Ірмос: У Вавилоні юнаки, божественною розпалені ревністю, мучителя і полум’я печі мужньо подолали і, посеред вогню вкинуті, зрошені, співали: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Христос, що руками Своїми все тримає, пречистими ногами на гору Фаворську піднявся і на ній засяяв яскравіше за проміння сонячне; старійших у Законі і благодаті показав, які співали: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

В недоступній і невимовній славі явився Ти на горі Фаворській у незаходимому світлі, Отче сяяння, творіння просвітив, людей обожив, що співають: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

В побожності і величі стоячи на горі Фаворській, Мойсей та Ілля, Божественний образ іпостасі Сина бачачи, Христа, осяяного Отчою славою, оспівували: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Колись лице Мойсея просвітилося заради явлення Божественного образа; Христос же світлом і славою, як ризою, одягнувшись, будучи самобутнім Світлом, осяває тих, що співають: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Побачивши Христа, покритого світлою хмарою на Фаворі, ученики попадали лицями на землю і, просвітившись розумом, прославляли Сина з Отцем і Духом: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Інший. Ірмос: Семикратно піч халдейський мучитель для побожних юнаків у люті розпалив і, побачивши, що вони спасенні Силою Вищою, до Творця й Визволителя став взивати: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Почувши, Владико, свідчення від Отця, і маючи чуттєвий людський образ, Твої ученики не витерпіли бачення сяяння лиця Твого, упали лицем на землю, зі страхом співаючи: священики, благословляйте, люди, прославляйте, по всі віки.

Ти Цар величний царів, і Господь сильний і блаженний усіх володарів, що у світлі живеш недоступнім; Тобі ж ученики дивувалися, Мойсей же та Ілля взивали: юнаки, благословляйте; священики, оспівуйте, люди, прославляйте, по всі віки.

Як перед Владикою неба, і Господом землі, і над пеклом Володарем, Христе, предстали перед Тобою від землі апостоли, від небес — Ілля Фесфітянин, Мойсей же — від мертвих, єдинодушно співаючи: люди, прославляйте повіки.

Печаль, що народжує безнадійність, на землі залишивши, обрані апостоли, Чоловіколюбче, що за Тобою пішли заради запропонованого на землі святого житія, достойно Твоє Богоявлення прославили, співаючи: люди, прославляйте Його повіки.

На 9-й пісні Чеснішу… не співаємо, хоч би і в неділю, але співаємо приспіви свята.

Величай, душе моя, Господа, що преобразився на Фаворі.

І ірмос. До другого ірмоса і тропарів канонів співаємо той самий приспів.

Пісня 9

Ірмос: Різдво Твоє нетлінне явилося бо із лона Твого пройшов, як плотоносець явився на землі, із людьми пожив; тому Тебе, Богородице, всі величаємо.

Вжахнулися ученики, будучи новим світлосяянням несподівано осяяними; один одного бачачи, дивувалися і до землі схилилися, Тобі, Владиці всіх, поклонилися.

Шум із хмари почувся богогласний, сповіщаючи чудо: Отець бо Світла до апостолів взивав: Цей є Син Мій улюблений, Його слухайте.

Нове бачили і преславне: глас Отця надихнув на Фаворі служителів Слова; Цей є сяяння Первообраза, — взивали вони, — Спасе наш.

Непорушний образ Сущого, що не змінюється, печать незмінна, Син, Слово, Мудрість і Сила Всевишнього і Правиця, Тебе оспівуємо з Отцем же і Духом.

Інший. Ірмос: Убоявся кожен, почувши про невимовну Божу милість, як то Всевишній з волі Своєї аж до тіла зійшов, від дівочої утроби людиною ставши; тому ми, вірні, Пречисту Богородицю величаємо.

Щоб показати ясно Твоє невимовне друге пришестя, коли Ти явишся як Всевишній Бог, стоячи посеред богів-апостолів на Фаворі, Мойсея ж з Іллею Ти невимовно всіх осяяв. Тому всі Тебе, Христе, величаємо.

Прийдіть, підкоріться Мені, люди, піднявшись на гору святу піднебесну, духовно станемо у граді живого Бога, і побачимо душею Божество духовне, Отця і Духа, що в Сині єдинородному засяяв.

Привів Ти, Спасе, мене любов’ю, і перемінив Ти Божественним Твоїм бажанням; але спали вогнем духовним гріхи мої, і сподоби насититися Твоєю споживою, щоб, подвійно радіючи, я величав, благий, Твою велич.

Світильний: Світло незмінне, Слове, із світла Отця неродженого сьогодні ми бачили на Фаворі у явленому світлі Твоєму — світло Отця, світло і Духа, що світлом настановлює все творіння (тричі).

На Хваліте… стихири на 4, глас 4.

Раніше чесного хреста Твого і страждань узяв, кого Ти вважав за потрібне, із святих учеників, і піднявся на гору Фаворську, Владико, зводивши показати їм славу Твою, яку і побачили, коли Ти преобразився і засяяв яскравіше за сонце; вони впали на лиця, силі Твоїй здивувавшись, взиваючи: Ти безлітне Світло, Христе, і сяяння Отче, хоч і волею плоть прийняв Ти, незмінний (двічі).

Сущий Бог-Слово раніше віків, що у світло, як у ризу, одягаєшся, преобразившись перед Твоїми учениками, яскравіше за сонце, засяяв Ти; Мойсей же й Ілля Тобі предстояли, сповіщаючи, що Ти Бог мертвих і живих, Твоє прославляючи невимовне провидіння, і милість, і велике милосердя, якими Ти спас світ, що у гріху гине.

Від дівственої хмари Ти народився, і плоть прийняв, і на Фаворі преобразився, Господи, хмарою світлою охоплений; голос Отця назвав Тебе Сином улюбленим, ясно сказавши про Тебе ученикам, які там предстояли, що Ти єдиносущний і єдинопрестольний. Тому, дивуючись, Петро сказав: добре нам тут бути, не знаючи, що говорив, Благодійнику многомилостивий.

Слава: і нині, глас 8.

Взяв Христос Петра, Якова та Іоана одних на гору високу і преобразився перед ними; і просвітилося лице Його, як сонце, ризи ж Його були білі, як сніг; і явилися Мойсей та Ілля, розмовляючи з Ним, і хмара світла покрила їх, І ось глас із хмари говорив: Цей є Син Мій улюблений, у Ньому Моє благовоління, Його слухайте.

Славослів’я велике, і відпуст.

На літургії

Антифон 1-й, глас 2 (Псалом 65).

Стих 1-й: Викликніть Господеві, вся земле? Співайте ж імені Його, віддайте славу хвалі Його.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 2, псалом 76: Глас грому Твого в небозводі, освітили блискавки Твої вселенну, здригнулась і затремтіла земля.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 3, псалом 103: В славу і велич зодягнувся Ти, прибрався світлом, наче ризою.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Слава: і нині.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Антифон 2, псалом 47.

Стих 1: Гори Сионські, ребра північні — місто Царя Великого.

Спаси нас, Сину Божий, що преобразився на горі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 2, псалом 77: І привів їх до гори святині Своєї, на гору, що її здобула правиця Його.

Спаси нас, Сину Божий, що преобразився на горі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 3: Гору Сионську, що полюбив її і створив, як єдинорога, святилище Своє.

Спаси нас, Сину Божий, що преобразився на горі, співаємо Тобі: Алилуя.

Слава: і нині. Єдинородний Сину…

Антифон 3, псалом 124, глас 7.

Стих 1: Ті, що надіються на Господа, як гора Сион, що не захитається повік.

Тропар, глас 7: Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки їм можна було. Нехай засяє і нам грішним світло Твоє споконвічне. Молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.

Стих 2: Гори навколо Нього, і Господь навколо людей Своїх віднині і довіку.

Тропар: Преобразився Ти на горі…

Стих 3, псалом 14: Господи, хто перебуває в житлі Твоїм, або ж хто оселиться на святій горі Твоїй.

Тропар: Преобразився Ти на горі…

Стих 4, псалом 23: Хто зійде на гору Господню, або хто стане на місці святому Його.

Вхідне: Господи, пошли світло твоє і істину Твою, нехай наставлять мене і виведуть на гору святу Твою.

Тропар: Преобразився Ти на горі…

Слава: і нині.

Кондак, глас той самий: На горі преобразився єси, Христе Боже, і ученики бачили славу твою, скільки їм можна було, щоб, коли побачать Тебе розіп’ятого, страждання Твоє зрозуміли добровільне і світові проповідували, що Ти єси воістину Отче сяйво.

Трисвяте. Прокимен, глас 4: Як величні діла Твої, Господи, все премудрістю створив єси.

Стих: Благослови, душе моя, Господа, Господи Боже мій, звеличився Ти вельми.

Апостол від Петра, зачало 65 (2 Петр. 1, 10-19).

Алилуя, глас 8: Твої є небеса, і Твоя є земля.

Стих: Блаженні народи, що знають заклик Твій.

Євангеліє від Матфея, зачало 70 (17, 1-9).

Замість Достойно є… ірмос: Різдво Твоє нетлінне явилося… І до віддання.

Причасний: Господи, у світлі лиця Твого підемо і в ім’я Твоє зрадіємо повіки.

Належить знати, що, за Переданням від святих отців, у цей день освячуються виноград і яблука.

На вечірні

На Господи, взиваю… стихири свята 3, глас 4.

Раніше чесного хреста… Сущий Бог-Слово раніше віків… Від дівственої хмари… (див. стихири на Хваліте…).

Інші стихири преподобномученика Дометія, глас 6.

Всі чародійські заняття відкинувши, і перське нечестя, і мерзотне служіння, ти прийшов до Бога премудрим провидінням, що окормлює людство; Його ж ім’ям ти, як апостоли, зціляв недуги безсловесних і людські хвороби тих, що приходили з вірою до тебе, угоднику Христів. Його ж благай зі сміливістю за душі наші.

Все життя своє ти поклав на Господа, і з радістю прийшов до життя в пості, постійній молитві, нічному стоянні, безперестанному співі, і показав ангельське непорочне житіє. Звідси діями чудесними збагатився, знає бо Господь як прославляти рабів Своїх; Його ж благай зі сміливістю за душі наші.

Весь одягнувся у всезброю хреста і несокрушимим щитом віри прикрився, і страшним став ти для супротивного ополчення демонів; їх же ти відігнав, помазавшись вірою від ран і божественним покликанням, і спасав ти від пошкодження тих, хто подорожував, Дометію, угоднику Христів; Його ж благай зі сміливістю за душі наші.

Слава: і нині, глас 6.

Прообразуючи Воскресіння Твоє, Христе Боже…

(див. на великій вечірні Преображення).

Вхід.

Прокимен, глас 7: Бог наш на небі і на землі все, що хотів, сотворив.

Стих: При виході Ізраїлю з Єгипту, від людей чужих, до дому Якова; була Юдея святинею його, Ізраїль земля його.

Стих: Море побачило і побігло, Йордан повернувся назад.

Стих: Що з тобою, море, що ти побігло, і з тобою, Йордане, що ти повернувся назад?

Якщо прилучиться свято це в суботу, в п’ятницю на вечірні співаємо прокимен великий: Бог наш на небі і на землі… з його стихами. В суботу ж ввечері у свято, співаємо прокимен: Господь воцарився…

Якщо це свято прилучиться в неділю, співаємо в суботу ввечері прокимен: Господь воцарився… з його стихами. В неділю ввечері співаємо прокимен великий: Бог наш на небі і на землі… з його стихами.

На стиховні стихири, глас 6.

Заради милосердя втілившись в Адама — першу людину — від Діви, Ти, Христе, став другим Адамом; на горі ж Фаворській Ти, Спасе мій, преобразився, показуючи Твоє Божество.

Стих: Твої є небеса, і Твоя є земля.

Здивувалися на горі Преображення, Христе, кращі в Законі, побачивши Твою благодать; з ними ж поклоняємося Тобі з Отцем і божественним Духом.

Стих: Фавор і Єрмон ім’ям Твоїм зраділи.

Просвічується ясно творіння Твоїм Преображенням, Христе, яке Ти — Сущий Бог — показав на Фаворі божественним апостолам, Мойсею та Іллі, невимовно засяявши, яскравіше за сонце.

Слава: і нині, глас 5.

Прийдіть, вірні, піднімімось на гору Господню…

(див. стихири на літії Преображення).

Тропар, глас 4: В пості подвизався на горі, ополчення ворогів невидимих всезброєю Христа ти, всеблаженний, знищив, знову ж одягнувся ти мужньо на страждання, умертвивши Копроніма мечем віри, і заради обох увінчався від Бога, преподобномученику Дометію приснопам’ятний.

Слава: і нині, свята, глас 7.

Преобразився Ти на горі, Христе Боже…


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору