«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиМінея святкова. Частина II

Місяць травень, 3-й день. Преподобного отця нашого Феодосія, Ігумена Печерського і начальника чернечого спільного житія в землі нашій

На малій вечірні

Тебе, блаженний, знаємо як істинного і непорочного, преподобного і незлобивого, що від усіх злих вчинків утримувався, воістину прикрашеного чеснотами і благочестям осяяного. Тому ублажаємо тебе і, радіючи, святкуємо нині твоє святе успіння.

Непорочного і найчеснішого, найвищий стовп, не переможеного ворожим лукавством, усі ублажаємо і з вірою прославляємо Феодосія великого, угодника Христового і Пречистої Його Матері; його щиро благаємо спасти від бід душі наші.

Чернече життя ти утвердив, від землі нашої засяяв, як сонце, стриманням тіло своє обмежив, рух пристрастей умертвив молитвами і подвигами. Тому тебе молимо, Феодосію всеблаженний, не переставай допомагати нам, відвідуючи рабів твоїх.

Слава… глас 6.

Прийдіть нині, вірних собори, прийдіть усі радісно в чесну церкву, богоносних отців прославимо, радісно святкуючи пам’ять їхню, бо їх прославив Христос, Бог наш. Тому голосом радости і з чистою совістю взиваймо, промовляючи: радуйся, земний ангеле і небесний муже, Антонію преблаженний, преподобних начальнику; радуйся, східна зірко золотосяйна, Феодосію отче, ченців світило і пастирю. Радуйтеся, наша похвала, вселенної радування і помічники; ви з ангелами оселилися у світлі Святої Тройці, Яка вас увінчала. Старанно моліться, щоб визволити від ворогів видимих і невидимих і від усякої біди тих, що з вірою і любов’ю святкують святу пам’ять вашу.

І нині… свята.

Ранком і днем світлим явилося твоє свято, просвічуючи серця наші, що з вірою прославляють чесні подвиги твої, отче Феодосію.

Стих: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Настав день спасіння, і свято радости, зберімося, вірні, очистивши душі, оспівати преблаженного Феодосія.

Стих: Блажен муж, що боїться Господа, заповіді Його любить вельми.

На землі знайшовши Антонія, як сонце, що сяє чеснотами, ти явився найсвітлішою зіркою, преподобний Феодосію; поминай перед Владикою тих, хто оспівує тебе.

Слава: і нині, богородичний.

Радуйся, бо Ти прийняла радість світу, Христа Життєдавця, Який, Діво, втамував печаль праматері Єви.

На великій вечірні

Блажен муж… 1-й антифон. На Господи, взиваю… стихири, глас 5.

Преподобний і богоносний отче Феодосію, ти подвизався у тимчасовому житті піснями, постом і молитвою, образом був для твоїх учнів; нині ж радієш з ангелами, Христа безперестанно прославляючи, від Бога Боже Слово і Визволителя, Який схилив голову на хресті і визволив рід людський від омани. Йому молися, Його благай, преподобний Феодосію, дарувати вселенній мир і велику милість.

Преподобний і богоносний отче Феодосію, ти воістину сподобився божественного житія, знайшовши його чистотою і постом; від усього відмовившись, ти змінив земне життя на істинне життя, з безплотними безперестанно прославляючи Христа, Який від Діви плоть невимовно прийняв, знищив пекло і воскресив мертвих від віку. Йому молися, Його благай, преподобний Феодосію, дарувати вселенній мир і велику милість.

Преподобний і богоносний отче Феодосію, ти знайшов, полюбивши, чисту твою душу, благодать бо Святого Духа в тобі оселилася, як пречисте світло, його ж співдією світло осяяний, ти Христа безперестанно прославляв, у двох природах єдиного Бога, Який постраждав на хресті, будучи Божеством безстрасним. Йому молися, Його благай, преподобний Феодосію, дарувати вселенній мир і велику милість.

Слава… глас 8.

Прийдіть, зберімося всі в божественну пам’ять отця нашого Феодосія; він бо від юности своєї прийняв покликання від Бога, ієреєм був названий Богодарованим даром. Тому став для христолюбивих князів учителем православної віри, вельможам — твердим захисником, сиротам — отцем милосердним, вдовицям — теплим заступником, скорботним — утіхою, убогим — скарбницею, ченцям — ліствицею, що веде на висоту небесну, і всім, хто до нього прибігає, джерелом води живої; він бо молиться безперестанно за спасіння душ наших.

І нині… свята.

Вхід. Прокимен дня. Паремії три.

Премудрости Соломона читання (5, 15-6, 3).

Праведники живуть повіки; нагорода їх — у Господі; і піклування про них — у Всевишнього. Тому вони приймуть царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він захистить їх правицею і охоронить їх раменом. Він візьме за зброю ревність Свою і озброїть створіння на помсту ворогам; зодягнеться у справедливість, як у броню, і накладе на Себе шолом — нелицемірний суд; візьме непереможний щит — святість; загострить, як меч, гнів суворий; і весь світ піде з ним на битву проти безумних. Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. І, як із каменеметального пристрою, посиплеться град гніву; розлютується на них вода морська, і ріки нещадно затоплять їх; повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. Так беззаконня спустошить усю землю, і злочинство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте; навчіться, судді кінців землі. Прислухайтеся, що володієте безліччю і гордитеся перед народами. Від Господа дана вам влада, і сила — від Всевишнього.

Премудрости Соломона читання (3, 1-9).

Душі праведних в руках Божих, і муки не торкнуться їх. В очах безумних вони здавалися мертвими, і їхня кончина вважалася загибеллю, і відхід від нас — знищенням; але вони перебувають у мирі. Бо хоч вони в людських очах і приймають страждання, але надія їхня повна безсмертя. Зазнавши невеликого покарання, вони сподобляться великих благодіянь, тому що Бог випробував їх і знайшов їх достойними Його. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву довершену. В час воздаяння їм вони засяють, як іскри, що біжать по стеблу. Вони будуть судити племена і владарювати над народами, а над ними буде царювати Господь повіки. Ті, що покладають надію на Нього, пізнають істину, і вірні в любові перебуватимуть у Ньому; бо благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його.

Премудрості Соломона читання (4, 7-5, 7).

Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється; мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости. Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його. Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий. Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки; душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його. Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного; бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку; вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними; і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине; усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх. Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його; вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі: «Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування. Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною! Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими? Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».

На літії стихира, глас 1.

Прийдіть, вірні, нині собор зібравши, побожно святкуймо чесну пам’ять великого отця, всесвітнього світильника, і славно вшануймо, промовляючи: радуйся, Феодосію, преподобних і праведних єдинокровний; радуйся, ти чесних отців преславний полк зібрав; радуйся, служителю і будівничий вірний оселі Божої Матері, Їй же величний храм побудував у славу Божу; в ньому ж, співаючи, молимо тебе: моли визволити нас від усякої спокуси, і бід, і варварського нашестя, і спасти душі наші.

Глас 2.

Ученику Спасів, отче богомудрий Феодосію, богонатхненна сопілко, богомовні уста, духовний воєводо, пастирю добрий, преподобних похвало; ти Бога знайшов і Його богопромінним сяянням просвітився; з Богом розмовляв через безперестанне очищення і сяяння, слізним джерелом просвітив помисли і явився стовпом всесвітлим і вогнесяйним; ти, всеблаженний, ченців похвала, отців слава і служитель Святої Тройці, і нині всіх нас збережи твоїм заступництвом.

Преподобний отче Феодосію, ти ущедряв тих, хто знемагає від спраги вдень спеки, ти винагороджував боголіпно знаменнями, як особливий служитель, твоєму Владиці уподібнюючись. Вино примножив, і порожні житниці наповнилися борошном твоїм повелінням, і сосуд порожній наповнив ти медом. Ти неявлене пізнав, Церкву пізнав, показав мученичі страждання, безліч подав зцілень, убогих любив, людей ущедряв твоїми звичаями; свою утробу обмежив хлібом і водою, живучи у плоті, був подібний до ангелів. Заради цього прославляємо тебе, благаючи: не залиш нас, зберігаючи рабів твоїх твоїми молитвами.

Два світила засяяли в землі українській — Антоній і Феодосій. Один бо небесну росу словом послав на землю, і вогонь з неба звів, і майбутнє ясно проповідував, благодать Святої Тройці прийнявши. Другий з неба дощ послав, і князя викрив у ненависті до брата й у владолюбстві неправеднім. І Господа своїми очима побачив, і в повітрі, як Ілля, у світлі полум’я над монастирем був побачений, підносячи руки в молитві до Бога. І нині, з ангелами радіючи, за нас вони моляться, щоб ми сподобилися світла істинного і щоб спаслися душі наші.

Слава… глас 6.

Ти за образом Божим зберіг непошкодженим владику — розум і поставив його вартовим проти згубних пристрастей; а тому, що ти є подобою Божою, ти міцно піднявся, мужньо єство своє примусив гірше підкорити кращому, і плоть підкорити духові. Тому для ченців ти став прикладом, пустелі житель, учитель благого, відоме правило чеснот. І нині на небесах, визволившись від того, що в дзеркалі, отче наш Феодосію, ясно бачиш Святу Тройцю; молися безперестанно за тих, що з вірою і любов’ю шанують тебе.

І нині… свята.

На стиховні стихири, глас 8.

Отче богомудрий Феодосію, ти від утроби до Бога наблизив свій помисел, старанно служив Царю Вседержителю, плоди достойні приносячи Йому від твоїх подвигів, преподобний; прикрашений вінцем чеснот, ти одержав насолодження благами, досточудний.

Стих: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Ти ченців наставник, і української землі зірка пресвітла, осяваєш чудесами всю землю нашу; тебе бо Бог обрав від юности, отче Феодосію, пастирем овець словесних. Тому преподобних собор тебе прийняв; з ними ж моли, молимося, пастві твоїй прощення гріхів дарувати.

Стих: Блаженний муж, шо боїться Господа, в заповідях його повчається.

Радуйся, Діво всехвальна, Ти бо стовпом вогняним пасовище показала, де мали пастися божественні вівці, і церкву там одразу ж воздвиг Феодосій, присвячену Тобі і предивну, в якій ми святкуємо успіння Твоє, Богородице Пречиста, стоячи навколо раки мощей Твого угодника.

Слава… глас 8.

Наставника множества ченців, тебе, отче наш Феодосію, шануємо, твоєю бо стежкою воістину правдиво ходити навчилися. Блаженний ти, співпрацюючи Христу, і ворожу викрив ти силу, ангелів співрозмовнику, преподобних співпричаснику і праведнику. З ними ж молися Господу, щоб Він помилував душі наші.

І нині… свята.

Тропар святого (двічі). Богородице Діво… (один раз).

Тропар святого, глас 8.

Піднявшись на висоту чеснот, з молодости полюбив ти чернече життя, бажаного мужньо досяг, оселившись у печері і прикрасивши житіє твоє постом і подвигом у молитвах; і, як безплотний, перебував, в українській землі, як світле світило, засяяв, отче Феодосію, моли ж Христа Бога, щоб спастися душам нашим.

На ранній

На Бог Господь… тропар свята (двічі). Слава… святого.

І нині… свята.

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 4.

За покликанням Господа твого ти пішов, світ залишив і все, що у світі прекрасне, преблаженний Феодосію; перетерпів ти тілесні труднощі в печері, в місці скорботному і тісному, укріплюючись старанно, і полки бісів прогнав мужньо. Тому твою пам’ять прославляємо піснями з вірою.

Слава: і нині, свята.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 8.

Сліз потоками ти напоїв душу свою щедро, отче мудрий, багатоплідний колос чеснот твоїх пожавши, і був пастирем овець, преподобний, на ниві стримання виховавши їх. Тому й відійшов від життя славно, з’єднавшись з собором отців, Феодосію; заради цього взиваємо до тебе: моли Христа Бога дарувати прощення гріхів тим, що з любов’ю шанують пам’ять твою.

Слава: і нині, свята.

Полієлей. Величання: Величаємо тебе, преподобний отче наш Феодосію, і шануємо святу пам’ять твою, наставнику ченців і співрозмовнику ангелів.

Після полієлея сідальний, глас 8.

Від утроби матері воістину ти був освячений, Феодосію блаженний; на землі ти пожив, як ангел, плоть умертвив; у житії Антонію, що в печері, ти достойно уподібнився, Святої Тройці угодником явившись, блаженний, тому з ревности до побожного житія твого собори ченців зібралися, славний. Богоносний отче наш Феодосію, моли Христа Бога дарувати прощення гріхів тим, що з любов’ю святкують святу пам’ять твою.

Слава: і нині, свята.

Ступеневі, 1-й антифон 4-го гласу: Від юности моєї…

Прокимен: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені?

Все, що дише… Євангеліє від Луки, зачало 24 (6, 17-23).

Після 50-го псалма стихира, глас 8.

На небо, живучи на землі, зійшов ти божественним подвигом чеснот, і дійшов до кінцевого града постом; від землі ти відійшов до горнього Єрусалима прекрасного, і за болісті й подвиги достойно прийняв славу, і з небесними чинами радуєшся, преблаженний, ставши спадкоємцем вічних благ і жителем Царства Небесного; молися, богоносний Феодосію, Спасу всіх, щоб примирив світ і спас душі наші.

Канон свята, з ірмосом на 6, і святого два канони на 8, глас 8.

Пісня 1

Ірмос: Фараона з колісницями чудотворний жезл Мойсеїв колись потопив, навхрест ударивши й розділивши море; Ізраїля ж спас — втікача, пішоходця, що співав пісню Богові.

Богоугодний подвиг звершивши, отче Феодосію, ти став боговидцем. Тому молися Богу, Якому ти угодив, щоб Він відігнав морок мого невідання і надихнув блаженним словом оспівувати тебе.

Від утроби матері пристав ти до Бога, преподобний, як премудрий Павло і древній пророк Єремія; Тому тебе, Феодосію, Божественна благодать нарекла Божим служителем.

Послушним до заповідей Спасителя ти був від юности, життя земне вважав за ніщо, мудрий, бажаючи носити хрест на плечах своїх; все земне ти зненавидів, а дивився на небесне, отче Феодосію.

Богородичний: Воплотившись із пречистого Твого лона, Пресвята Діво, Слово Боже просвітило всіх любов’ю богопізнання і сподобило людей ангельської радости на небесах.

Інший канон, глас 6. Пісня 1

Ірмос: Як по суші, перейшов Ізраїль по безодні стопами, бачачи, як гонитель фараон потопляється; пісню перемоги Богові співаймо, взиваючи.

Просвітлений пресвітлим Божественним промінням, отче Феодосію, просвіти мій розум твоїми молитвами, щоб оспівати світло твою божественну пам’ять.

Єдиному Богу приніс ти себе від юности, від Нього ж прийняв багату благодать чудес, тому став ти для пастви твоєї скарбом нетлінним.

Новий явився нам Авраам, що приносить жертву Богу — Агнця, Який воістину взяв на Себе гріхи всього світу, хліби віпікаючи своїми чистими руками.

Богородичиий: Той, Хто раніше денниці, Слово Боже, став Людиною і явився нам, воплотившись заради нас від Пречистої Діви, і, з Неї вийшовши, зберіг Її Дівою.

Катавасія свята.

Пісня 3

Ірмос: Небесного кола Верхотворче, Господи, і Церкви Зиждителю, утверди мене в любови Твоїй; Ти найвище бажання, вірних утвердження, Єдиний Чоловіколюбче.

Нетлінними і духовними дарами збагатилася твоя побожна і блаженна душа; ти, святий, зажадав бачити гріб Господній, але провидінням Божим був утриманий.

Жертва довершена, істинна і непорочна — Агнець, що взяв на Себе гріхи світу пречистою кров’ю; ти, блаженний, приносив Йому жертву безкровну.

Ти, отче, виконував устав від юности, і, маючи розум — самодержець, уник безодні світу; настанову прийняв ти від Божественного Духа.

Богородичний: Радуйся, Ти бо єдина народила всіх Господа; радуйся, Ти бо радість людям сповістила; радуйся, скиніє і невідсічена горо, вірних утвердження, єдина Всехвальна.

Інший. Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи, Боже мій, що підніс рід вірних Твоїх, Блаже, і утвердив нас на камені сповідання Твого.

Почувши євангельський глас, Феодосій прийшов до церкви і зажадав взяти хрест Господній на свої плечі, залишивши пристрасті всього світу, Христа наслідував.

Випробовуючи тебе, мати, що тебе народила, звеліла зняти з тебе одяг і побачила жахливе видіння: закривавлений твій поперек, залізом оперезаний.

Дуже бажав ти, Феодосію блаженний, бачити гріб Господній, але був утриманий Владичним провидінням; Антонію преподобному був ти співрозмовником.

Богородичний: Вище розуміння зачала Ти, всехвальна Діво, Творця і Бога, єдина від віку народивши Слово Боже.

Кондак і ікос свята.

Далі сідальний святого, глас 4.

Незбагненно для людей явився ти, преподобний, Божим садом священним на землі; стоячи посеред дому Господнього, ти подаєш плід твоїх болістей учням твоїм: із вуст бо твоїх виходила благодать Духа, ти був образом подвига й уставів для тих, хто любить Господа. Його ж нині не переставай благати, щоб Він спас душі наші.

Слава…

Прогримівши про Христове Божественне втілення, безплотних ворогів ти, дивний Феодосію, викрив; заради цього всі, вірні, побожно взиваємо до тебе: молися безперестанно за всіх нас.

І нині… свята.

Пісня 4

Ірмос: Ти моя кріпость, Господи, Ти моя і сила, Ти мій Бог, Ти моя радість, що не залишив лона Отчого і нашу убогість відвідав; Тому з пророком Авакумом взиваю до Тебе: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.

Благодать Духа зросла в тобі, отче, коли побачив ти матір твою, яка плакала і ридала; ти ж стояв перед нею, що сльози проливала, як стовп непохитний і нерушимий.

Злими людьми ворог лукавий намагався відірвати тебе, Феодосію, від гнізда прикрашеного і тобі любого, але ти вважав його за ніщо, полки його відігнав молитвами твоїми, співаючи: силі Твоїй слава, Чоловіколюбче.

Окроплюючи себе дощем духовним і від живого джерела себе напоюючи і словом наставника Антонія, ти виріс як божественний колосок і багатьох годуєш, зробившись невичерпною Йосифовою житницею.

Богородичний: Хто може висловити достойно глибину чудес Твоїх, Чиста? Тобою бо весь світ, приносячи похвалу, буде помилуваний і визволиться від лютих бід і всякого зла, від ворогів же і напастей.

Інший. Ірмос: Христос моя сила, Бог і Господь, чесна Церква побожно співає, взиваючи, від помислу чистого Господа прославляючи.

Дізналась мати твоя, премудрий, що ти проживаєш з Антонієм блаженним у печері, і прийшла до тебе; ти ж її, що плакала, втішивши, умовляв віддалятися мирської злоби.

Ти був ієреєм Божим незлобивим, бо завжди святкував, коли воістину приносив безкровну жертву і серцем чистим оспівував Господа, святий отче.

Гріхів прощення випроси нам, Божий служителю і предстоятелю пастви твоєї, взиваємо до тебе: від спокус ворожих збережи тих, що оспівують тебе.

Богородичний: Твою пречисту утробу освятило Слово Боже, що від Отця засяяло і заради великої благости визволило рід людський від давньої клятви.

Пісня 5

Ірмос: Навіщо відкинув мене від лиця Твого, Світло незаходиме? Темрява ворожа покрила мене, окаянного; але наверни мене і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.

Подвигами чеснот засяяло житіє твоє, отче; житло бо твоє, яке раніше було бідним, ти зробив просторим, багато поклонників привів до Бога, подаючи їм достаток твоїми молитвами.

Світлою зорею подвигів твоїх ти відігнав від житла твого множество бісів, бо тобі співдіяла Творця всіх благодать Духа і прославила тебе, Феодосію.

Спаса щедрого ти оспівував посеред церкви, тому Він послав тобі багаті щедроти Свої, проганяючи печаль зубожіння і постійно подаючи дари пастві твоїй.

Богородичний: Ти є вища за всі Небесні Сили, Богоблагодатна, бо зачала Слово, Яке словом сотворило все, і народила Того, Хто раніше віків народився від Отця.

Інший. Ірмос: Божественним світлом Твоїм, Блаже, просвіти, молюся, душі тих, що зрання линуть до Тебе, пізнати Тебе, слово Боже, істинного Бога, що з темряви гріхів взиває.

Чистий сосуд, прикрашений квітами чеснот, отче Феодосію, із нього ж ти виливаєш пастві твоїй джерело повчань, які є солодші за мед і сот.

Єство плотське ти умертвив подвигами чеснот, отче богомудрий Феодосію; тому Христос явив тебе пастирем тієї пастви, яку Він раніше обрав для Пречистої Діви.

Ти був наставником ченців, і пастирем овець, що паслися на пасовищі Божої Матері; заради цього Бог подає тобі подвійну радість, Феодосію, молитвами Пречистої Богоматері.

Богородичний: Обрав Тебе священним домом Той, Хто живе на небесах, і волею вселився в утробу Твою. Тому подячними голосами завжди оспівуємо пречисте Твоє Різдво, в домі Твоєму стоячи.

Пісня 6

Ірмос: Молитву проллю я до Господа і Йому звіщу печалі мої, злом бо сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилось; і молюсь, як Іона: від тління, Боже, мене визволи.

Молитвами, постійними службами і співанням псалмів ти сотворив душу свою божественним раєм, виростивши живоносне чесне древо, Спаса і Господа.

Ти, блаженний, обрав тайне смирення, уподібнюючись Владичній убогості; волею своєю йдучи дорогою, велінням лінивого раба ти потягнув віз до божественного місця — монастиря, де він пізнав тебе через поклоніння зустрічних.

Уподібнюючись Христу, Який умив ноги Своїм ученикам, богомудрий, ти носив воду на своїх плечах, і дрова своїми руками приносив і рубав, показуючи себе ченцям начальником трудів.

Богородичний: Ти, Богородице, умертвила багатоспокусливого ворога, що раніше творіння смертю згубив; ми ж, мертві, Тобою піднялися до життя, бо Ти воістину породила Життя всіх, Господа.

Інший. Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.

Ти воздвиг істинну церкву Божої Матері, де зібрав множество ченців, які з любов’ю оспівують чесну пам’ять твою.

Тим, хто прибігає з вірою до твого покрову, ти виточуєш джерело зцілень, і святість проливаєш, і просвічуєш серця, бісівську оману проганяючи, преподобний Феодосію.

До Христа Бога підніми руки твої, преподобний, і збережи, отче, паству твою, яку ти зібрав Духом Святим, радіючи, молитвами твоїми, яка оспівує пам’ять твою.

Богородичний: Радуйся, Всехвальна, що Всехвального Бога всіх породила; тих, хто оспівує Тебе, покажи причасниками світла, Пречиста, і від вогню вічного визволи.

Кондак, глас 3: Зірку землі нашої сьогодні вшануймо, що зі сходу засяяла і до заходу прийшла, всю бо країну нашу чудесами і добротою збагатила і всіх нас діянням і благодаттю чернечого устава просвітила, — блаженного Феодосія.

Ікос: Хто може описати подвиги твої, отче? Або хто перелічить множество трудів твоїх і чудес дивних? Ще будучи у плоті, ти бачив Безплотного, що в тілесному образі розмовляв з тобою і приніс тобі дар — Богом послане золото. Більше за будь-яку людину ти явив смирення і лагідність, і був сповненим духовною мудрістю. Тому ти прийняв у себе Духа Святого, і тебе бачили у світлі, сяючим, як сонце. І мене, що тебе оспівую, просвіти сяянням твого чернечого житія, преподобний божественний Феодосію.

Пісня 7

Ірмос: Юнаки, що з Юдеї прийшли, колись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.

Всякий, хто з вірою прибігає до молитов твоїх, блаженний, ніколи не посоромиться; прийнявши благодать, він повертається, отче, радіючи і співаючи: благословенний Бог отців наших.

Ти був батьком і заступником сиріт, і вдовицям та хворим надією, отче, і всім піднесенням. Тому співаємо: благословенний Бог отців наших.

Похвалою ченців і дорогою спасіння був ти для людей, бо збагатив всіх твоїми словами про божественні тайни, навчаючи всіх і промовляючи: благословенний Бог отців наших.

Богородичний: Із дівочої утроби воплотився Ти, Христе, явився на спасіння наше. Тому, знаючи Твою Матір як Богородицю, подячно співаємо: благословенний Бог отців наших.

Інший. Ірмос: Росоносною піч учинив ангел преподобним юнакам, халдеїв же опаляючи, веління Боже мучителя нахилило взивати: благословен єси, Боже отців наших.

Благодать Божа, Якою осінив тебе Святий Дух, виросла в тобі, отче, просвічуючи твоє серце, нею ж ти навчав оспівувати: благословенний Бог отців наших.

Віщання слів твоїх розійшлося по всіх країнах провидінням таїн для тих, що завжди співають: благословенний Бог отців наших.

Різноманітна благодать Святого Духа на тобі, отче, спочила і показала славні чудеса тим, що співають: благословенний Бог отців наших.

Богородичний: Під покров Твій, Владичице, прибігаючи, визволяємося від лютих напастей; надію маючи, всі вірні молимось: Твоїх рабів не відкинь, Богородице Діво.

Пісня 8

Ірмос: Семикратно піч халдейський мучитель для побожних юнаків у люті розпалив і, побачивши, що вони спасенні Силою Вищою, до Творця й Визволителя став взивати: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Ти, блаженний Феодосію, як божественний пророк бачачи, явився і повелів повернути Євангеліє тому, хто приніс його як жертву Пречистій Богородиці, сповідуючи гріх свій.

До твого житла прийшов благочестивий князь, якому належала ця земля, як олень до джерела, бажаючи одержати вічну нетлінну споживу. Ти бажав вечеряти з ним, блаженний, але будівничий нагадав про відсутність їжі, повелінням же твоїм наповнився медом сосуд твій.

Твої подвиги оспівали ангельські сили, Феодосію, і твоє житіє похвалив собор преподобних, світле і прекрасне ченців радування; тому і нині, радіючи з ними, ти веселишся, співаючи разом: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Богородичний: Тебе, Пречиста Богородице, прошу бути життя мого охоронителькою і заступницею непереможною. Будь мені помічницею в бідах і скорботах, визволяючи Твого недостойного раба, що з любов’ю співає: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Інший. Ірмос: 3 полум’я преподобним росу виточив і жертву праведника водою спалив; бо все твориш, Христе, з волі Своєї; Тебе прославляємо по всі віки.

Христа оспівує собор твоїх учнів, стоячи з наставником навколо твого гробу, що прийняв твої труди, достойні у Бога; Його ж прославляємо повіки.

Радіючи, пішов ти за розіп’ятим Христом Богом, многими трудами і болістями умертвив тіло, віру істинну і любов придбав, від світу відмовився і Христа єдиного полюбив, отче Феодосію.

Виточує здоров’я божественною силою рака мощей твоїх, отче Феодосію, і зціляє пристрасті душевні й тілесні; тому достойно оспівуємо пам’ять твою.

Богородичний: Гавриїловим гласом нині викликуємо Тобі: радуйся, Преблагословенна Владичице, Богоблагодатна, Тобою ж від давньої клятви визволилися, Ти бо заступниця спасіння всіх.

Пісня 9

Ірмос: Жахнулося небо, і кінці землі здивувалися, як то — Бог явився людям тілесно, і утроба Твоя стала просторішою небес; тому Тебе, Богородице, ангелів і людей чиноначальства величають.

Пам’ять твоя сьогодні нам, як сонце, засяяла, преподобний; радіємо, цілуючи мощі твої, і, навколо стоячи, наче навколо божественного кивоту, з вірою оспівуємо твоє успіння з Небесними Силами, отче Феодосію.

Радуйся, земле українська, прийнявши скарб від Господа, помічника великого, богоблаженного, заступника теплого, отця Феодосія; з собором посників веселися і ти, граде Києве.

Зібралися нині на торжество в день пам’яті твоєї прославити Господа, Який дав тобі добрі подвиги, що їх ти перетерпів. Тому молися Йому, святий отче, щоб Він визволив від спокус ворожих паству твою, яку ти придбав молитвами твоїми, премудрий.

Спаси мене, єдиний Визволителю, бо Ти прийняв блудниці і блудного тепле покаяння, і митареве зітхання, Спасе, і будь милостивим, Христе, до мене, блудного, молитвами Твого угодника, відганяючи гріхів моїх безліч.

Богородичний: Пощади мене, Спасе, що народився і зберіг Ту, Яка народила Тебе, нетлінною і після народження, коли сядеш судити діла мої, гріхи мої і беззаконня простивши, безгрішний і милостивий як Чоловіколюбець.

Інший. Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього не сміють чини ангельські дивитись: через Тебе, всечиста, Слово стало тілом і явилося людям; величаючи Його, з Небесними Силами Тебе ублажаємо.

Отче, паству, яку ти об’єднав вірою, чеснотами просвітити сподоби, пастирям — достойний пастир; молимося дарувати нам прощення гріхів і виправлення життя.

Як рівний пожив ти зі святими отцями, був ти служителем Пресвятої Діви, блаженний, і дивним пастирем ченців, стовпом православ’я, вірних надією і упованням тих, хто співає в домі Божої Матері.

Освячений силою Вседержителя, ти переміг напасті ворожі, і їх полки прогнав, хворим здоров’я дарував; тому, радіючи, завжди шануємо пам’ять твою.

Богородичний: Того, Хто засяяв від Отця без матері, Ти невимовно зачала і народила, Богомати пречиста і Діво; моли, Пресвята, за рабів Твоїх Сина Твого і Бога нашого.

Світильний: Світло Єдиносущної Тройці прийнявши в серце своє, Феодосію, отче отців, побожних ти просвітив, у печері укріпився з великим Антонієм, ангелів єдинокровний; з ними ж поминай тих, що з вірою оспівують тебе.

Слава: і нині, свята.

На Хваліте… стихири на 4, глас 2.

Вірою і любов’ю Христовою весь уражений ти, блаженний, Його ж наслідуючи, від світу ти відмовився, від батьківщини і роду, до Антонія преподобного прийшов ти й у нього навчився невимовного, чого вухо не чуло, а в твоє серце воно увійшло; з ним же тебе священно оспівуємо, шануючи, Феодосію.

Житія нескверного зажадав ти: терпіння, любови і смирення, стояння всенічного і стримання, якими ти умертвив плотські пристрасті. Тому, одержавши божественне дарування, радієш разом з преподобними; не забувай, блаженний, просити прощення гріхів тим хто достойно прославляє тебе.

Колись злоначальний ворог навів розбійників на твою паству, преподобний, бажаючи загубити сущих у ній, але, побачивши церкву, що висіла вгорі, вони відійшли, злякавшись благодаті, даної тобі від Бога, преподобний, почувши в церкві невимовний глас ангельського співу; з ними ж і нині, радіючи, поминай нас що з вірою оспівуємо твою світлосяйну і чесну пам’ять.

Слава… глас 6.

Преподобний отче, по всій землі розійшлося віщування про твої подвиги, тому на небесах ти знайшов нагороду за свої труди, демонські знищив ти полки, і досяг осель ангельських сил, житію яких ти без пороку поревнував. Маючи сміливість перед Христом Богом, мир виблагай душам нашим.

І нині… свята.

Славослів’я велике. І відпуст.

На літургії

Блаженні святого, пісні 3-я і 6-а, з обох канонів.

Прокимен, глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені.

Апостол до Євреїв, зачало 334 (13, 7-16).

Алилуя, глас 2: Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють.

Євангеліє від Матфея, зачало 43 (11, 27-30).

Причасний: В пам’ять вічну буде праведник…


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору