«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиМінея святкова. Частина II

Чин погребіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці в день Її Успіння

З давнини в Києво-Печерській лаврі, як і в багатьох інших церквах в Україні, відправляється у свято Успіння чин погребіння Божої Матері, як у Страсну Суботу на ранній відправляється чин погребіння Христа Спасителя (св. Плащаниці). В українських церквах цей старовинний звичай відновлюється, і для цього виготовляється плащаниця Божої Матері. Останнім часом утверджується звичай відправляти чин погребіння Божої Матері у саме свято ввечері або ввечері 16 серпня.

На великій вечірні

На великій вечірні співається Блажен муж… 1-й антифон.

На Господи, взиваю… ставимо стихів 8 і співаємо з Мінеї, глас 1-й.

О, дивне чудо! Джерело життя у гробі…

Дивні Твої тайни, Богородице…

Твоє Успіння славлять Влади і Престоли…

(Всі ці стихири з великої вечірні на свято Успіння Богородиці).

Інші стихири з Єрусалимського чинопослідуваиня, глас 6.

Сьогоднішній день таємно великий псалмоспівець прообразував, промовляючи: воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. І знову говорить: предстала Цариця праворуч Тебе, прикрашена ризою з золотим гаптуванням. Бо це є благословенна субота, це є божественний день упокоєння, в який спочила від життя Матір Сущого Життя, провидінням щодо смерти, Яка суботствувала плоттю, і преставилася, і піднеслася на небеса силою Христа, Який із Неї воплотився, і з Ним на віки віків живе, і дарує життя вічне нам, що з любов’ю святкуємо Її Успіння.

Глас 2.

Будучи життям, бо народила Сина Божого у плоті — Життя всіх, коли Ти була взята від світу, і ввійшла у входи божественні небесні, Чиста, тоді відбулося чудо, про яке виголосив Дух Святий: Хто Ця, що нині підноситься з пустелі? Всі ж зі страхом взивали: слава сходженню Твоєму, блага в любові.

Коли Ти, Маріє, що єство оживотворила, була покладена у гробі в Гефсиманії, тоді все творіння, дивлячись на Тебе, вжахнулося; Творець, простягнувши руки, прийняв благодатно дух Твій як боржник Син. Бачачи це, безплотні чини зі страхом взивали: слава сходженню Твоєму, блага в любові.

Коли три святителі — Ареопагіт відомий та Єрофей з Діонисієм — побачили Твоє, Всенетлінна, божественне Успіння, тоді, плачучи, так промовляли: як будемо терпіти страждання у світі? Бо в Тобі, Діво, ми бачили Сина Твого і втішалися.

Глас 5.

Тебе, Матір Сина Божого, що одягаєшся у світло, як у ризу, собор учеників Його, побачивши мертвою, у гробі темному покладеною, благосердий плач зчинив, і, ридаючи, промовляв; горе нам, найсвятіша Маріє недовго мали ми в Тобі утіху і, дивлячись на Тебе, ніби бачили свого Учителя; але ось нині бачимо Тебе за законом єства мертвою. О, як поховаємо Тебе, Діво, або якою плащаницею покриємо? Якими руками доторкнемося до нетлінного тіла Твого? Які пісні заспіваємо, достойні Твого преставлення? Як же ми стерпимо з Тобою, Владичице, сумне розлучення? Або як безболісно будемо терпіти тяжке сирітство? Не розуміємо, Пресвята Богородице Маріє, і від болісного серця складаємо піснеспіви і величаємо Тебе, Владичице: оспівуємо зачаття Твоє, прославляємо Твоє божественне Різдво, шануємо сходження Твоє, Діво. Ублажаємо й Успіння Твоє всесвяте Твоє погребіння з преставленням, взиваючи: Господи, слава Тобі.

Слава: і нині, глас 2.

Богоначальним повелінням, богоносні апостоли, піднесені високо на хмарах, звідусіль зійшлися до пречистого і живоначального тіла Твого і з любов’ю цілували його. Превишні ж Небесні Сили, прийшовши зі своїм Владикою, проводжали богоприємне і пречисте тіло, охоплені страхому велично ж передували, і невидимо взивали до небесного чиноначалля: ось, Цариця всіх, Богоотроковиця, прийшла, підніміть врата і піднесіть Її, вічного Світла Матір, над усім творінням, бо через Неї сталося спасіння всього людства. На Неї ми дивитися не можемо, і воздати Їй достойну шану неможливо: бо Її преславна краса перевищує всяке розуміння. Тому, Пресвята Богородице, завжди перебуваючи з Живоносним Царем і Різдвом, постійно молися, щоб зберегти і спасти від усякого підступу супротивника нових людей Твоїх, бо ми, придбавши Твоє заступництво, повіки радісно Тебе ублажаємо.

Вхід. Прокимен, глас 2: Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.

Стих: Клявся Господь Давиду істиною, і не відмовився від неї.

Паремії три (див. на всенічній Успіння).

Стихири на літії і на стиховні (див. на всенічній Успіння).

На благословення хлібів тропар, глас 1.

У Різдві дівство зберегла єси, в Успінні ж світу не залишила єси, Богородице, перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерти душі наші.

На ранній

Після шестипсалмія і великої єктенії ставиться посеред церкви прикрашений аналой, і коли співається Бог Господь… предстоятель виходить із вівтаря і несе ікону Успіння або плащаницю Божої Матері; за ним ідуть священики в облаченні; ікона Успіння кладеться на аналой, а якщо плащаниця — на гробницю; предстоятель роздає свічки священикам; вірні також запалюють свої свічки. Співаються ці тропарі з єрусалимського чинопослідування. Під час співу тропарів предстоятель кадить св. плащаницю, вівтар, храм і вірних.

Тропарі, глас 2. Подібний: Благообразний Йосиф…

Благообразних учеників божественний собор, о, Пречиста, нині святе тіло Твоє сльозами чистими омочивши, як пахощами, у гробі, чесно погрібаючи, поклав; але триденно Ти преставилася, Владичице, подаючи світові велику миліть.

Слава…

Коли зійшла Ти до смерті, Життя Мати безсмертна, тоді пекло здивувалося й у страху вжахнулося; коли ж побачили Тебе, Маріам, переселеною з гробу на небеса, всі Сили Небесні взивали: живоносна Мати Життя нашого, слава Тобі.

І нині…

Святим ученикам, що в Гефсиманію тіло Божої Матері проводжали, подобала пісня, яку виголошуємо; заради цього воістину до Матері Христа, єдиної Богоотроковиці, взивайте: встань, о, Владичице, і подай усім велику милість.

Кононарх виголошує на 5-й глас.

Благословенний Ти, Господи, навчи мене оправдань Твоїх.

І читає 1-й стих 17-ї кафизми: Блаженні непорочні…

Стаття перша

1. Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Ти, Христе, що є Життям, у гробі був покладений; і Мати Життя покладається — дивне видіння для ангелів і людей.

2. Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його.

Величаємо Тебе, Богородице Чиста, і шануємо святе Твоє Успіння, і поклоняємося чесному гробу Твоєму.

3. Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять.

Маріє, як Ти умираєш, життя вірних? Як же гріб умістив Твоє тіло, яке вмістило Невмістимого всіми?

4. Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно.

Ти, що народила Царя небес Бога, в Небесне Царство переселяєшся, Чиста, як Цариця.

5. О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх!

Від землі Ти переселилася і від землі ніколи не відлучаєшся, Всесвята Богородице, визволяючи весь світ від бід.

6. Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої.

Вся земля славить погребіння Твоє, Христе, і співає благоговійно, Владико, погребальні пісні Пречистій Твоїй Матері.

7. Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї.

Ангели, бачачи, Чиста, мертвою Тебе, що засвітила Життя світу, дивувалися і вжахалися.

8. Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене.

Знову посланий був Гавриїл від Бога, і Твоє благовістив зішестя — пренебесна, нетлінна, Чиста.

9. Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх.

У чертог божественний Тебе, Невісту Божу, Жених закликає, щоб завжди боголіпно веселитися, Богоневісто.

10. Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх.

Престолу Божого, де світло Тройці величне і недоступне, Ти досягла і спочила істинно, Діво.

11. Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою.

Переселилася Ти від землі і перед Богом предстала, Богородице, від Бога ніколи не будучи відлученою, від самої утроби матері.

12. Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.

Чесне Твоє тіло, Діво, тління й у гробі не зазнало; але з тілом перейшла Ти від землі на небеса.

13. Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх.

Всесвяте Твоє лице, Пречиста, і мертве, як рай, явилося, і дихає благодаттю і життям тим, що дивляться.

14. Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством.

Від нас, дітей Твоїх, Мати, прийми любов нашу і пісню погребальну, що приносимо Тобі із глибини душі.

15. Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої.

Відкрий, Мати, чесні Твої очі і споглянь на дітей зібраних, що чесно прославляють Твоє Успіння.

16. Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого.

Відкрий уста і дай нам благословення, Пресвята Богородице, бо Ти преставилася від нас остаточно.

17. Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого.

Не залиш нас нині сиротами, Мати, будучи взятою від землі на небо, щоб бути разом з Сином і Богом.

18. Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого.

Стоячи навколо ложа Твого, тепло взиваємо до Тебе, Діво: помилуй, Всесвята, і спаси всіх вірних.

19. Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.

Прийди нині, Анно, і стань з нами, очолюючи свято Твоєї святої Дочки, Богоматері.

20. Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.

Прийдіть і воздамо славу і хвалу Богові, Який призвав Цю у Святе, як Святу, за святих більшу.

21. Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх.

Нині преславно прийняло небо Царицю вселенної і веселиться, бачачи Її, що царює з Богом.

22. 3німи з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх.

Бог слави, Син Твій, Чиста, зі славою прийняв Тебе як Матір і посадив праворуч Себе.

23. Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж раб Твій, роздумую про постанови Твої.

Одягнена і прикрашена благодаттю, Ти нині предстала перед Богом як Цариця і Мати Божа.

24. Свідчення Твої — втіха моя, і накази Твої — радники мої.

Ангели, Діво, служили Тобі на землі, ангели і нині стоять перед Тобою на небесах, як раби.

25. В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.

Ангельські воїнства, злетівшись, зі страхом оточують, дивлячись на Твоє, пречесна Владичице, преставлення.

26. Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх.

І нині розумні сили духовно з нами стоять і співають, Твоє преставлення прославляючи.

27. Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої.

Від країв землі прийшли ученики Христові послужити погребінню твоєму, Владичице, й оспівати Твоє Успіння, Чиста.

28. Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм.

Христос Бог послав ангелів Своїх і апостолів на погребіння Твоє, Діво, як Син Матері.

29. Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене.

Всі душі святих праотців, пророків і праведників зійшлися, щоб принести Тобі погребальну пісню.

30. Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.

Тебе, Богородице чиста, що живеш нині і після смерти, прославляє безліч небесних і земних.

31. Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене.

Живеш Ти і після смерти, живоприємне Джерело: бо від життя до Життя Ти перейшла як Та, що народила вічне Життя.

32. Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.

Якщо й умираєш, Діво, нині за нашою подобою, але Ти є Царицею всіх, бо зачала Творця всього.

33. Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого.

Хоч і ховаєшся Ти в малому гробі, але саме небо відкрилося Тобі й на престіл прийняв Тебе Бог.

34. Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм.

Із лона Отця народився Бог, і в лоно Твоє ввійшов, Непорочна, і прийняв тебе, Чиста, в обійми.

35. Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.

Бог був похований — і Мати Божа; Бог зійшов у темінь — і Мати Божа.

36. Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.

Ти, Діво, Сина Твого і на хресті не залишила; заради цього і Він не залишив Тебе, нині стоячи перед Тобою тілесно.

37. Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.

Гріб Сина твого прославила як Мати, і Він, Діво, божественно прославляє святе Успіння Твоє.

38. Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.

Прославили тебе всі ангели Божі, коли Ти піднялася вище небес, і, упавши, поклонилися чесно.

39. Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві.

Прийшовши до престолу Всевишнього Бога, упавши, Ти поклонилася, як раба, і предстала, бачачи Бога.

40. Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.

О, радість невимовна! О, шана безмірна! Маріам з Ісусом, Сином Своїм, царює на небесах і на землі.

41. І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм.

Богородице Діво, відійшовши від землі, сущих на землі Ти не залишила, оберігаючи тих, що поклоняються Успінню Твоєму.

42. І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої.

З небес, де Ти, Мати, нині перебуваєш, споглянь на землю і будь милосердною, і помилуй світ, Блага.

43. Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя.

Коли апостоли побачили пресвяте тіло Твоє, Богородице, припавши, поклонилися чесно.

44. Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків.

Склавши хор, співали Тобі погребальні псалми і пісні, дивуючись славі Твоїй, Чиста.

45. Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.

Боголіпним сяянням Твоїм там осяяні, Діво, радувалися, ніби Сина Твого бачачи.

46. Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.

Якими руками доторкнемося нині до живоначального Твого тіла, всенепорочна, промовляючи, годувальнице Слова, Чиста?

47. Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.

Які слова скажемо Тобі нині? Які пісні принесемо Успінню Твоєму, всехвальна Владичице?

48. Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої.

Маріє Діво, приємне Богу ім’я і єство, як же Ти померла, обоживши єство смутних?

49. Згадай слова Твої до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати.

Як можна було бачити бездиханною Тебе, що невимовно народила Того, Хто дає дихання всьому? о, дивне і нове чудо, Діво!

50. Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.

Перевищивши закони природи, як же Ти підкорюєшся законам природи, Владичице, і смерти, як ми, зазнала?

51. Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.

Різдвом Твоїм, Діво, Ти зупинила грізне устремління смерти; як же Ти нині поступаєшся нашестю смерти?

52. Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.

Вогнем неопалима купина, як же Ти була обійнята кліщами смерти, Богоневісто, що носила вогонь Божества?

53. Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.

Спочила Ти, Діво, а не померла нині, й у кращому і безсмертному житті прокидаєшся, і опинилася Ти у плоті.

54. Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.

Божественний кивот завіту Божого оселяється в скинії дивній, у домі Божому.

55. Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.

Золота стамна, в якій зберігається манна небесна, переселилася від землі до Бога — Богоотроковиця Маріє.

56. Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.

Бога і Слова крило на крило небесне сходить вище розуму — Богоневіста Чиста.

57. Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.

Євангельська багатокоштовна перлина покладається нині у таємну скарбницю Божу.

58. Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.

Зменшеним образом Провидіння Бога втіленого є це саме таїнство — переселення Твоє до Бога.

59. Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.

Бачачи Тебе, Діво, Матір Божу, ніби завжди бачимо Бога; як же ми будемо терпіти Твоє відлучення?

60. Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.

Тебе, Богоневісто, що придбала Духа Божого, Який у Тобі оселився, бачимо бездиханною, і наш дух знемагає.

61. Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.

Богородице Діво, радість наша; Богородице, проповідання наше; Богородице, як це Ти відходиш від нас?

62. Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.

Куди відходиш, Діво? Куди переселяєшся нині? Вище небес злетіла Ти, залишивши на землі пташенят.

63. Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.

Давиде богоотче, будь з нами нині, у преставленні Матері Бога нашого і в урочистий день свята.

64. Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.

Взивай і нині до ангелів Божих: підніміть врата, щоб прийняти велично Матір Божу.

65. Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.

Прекрасний добротою, Цар Небесний нині зажадав доброти Матері і покликав Її на небеса.

66. Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.

Хоч і приймаєш погребіння, Діво, як смертна, але як Мати Божа встаєш духом Божим, Всемогутнім.

67. Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.

Богоприємне тіло хоч і у гробі оселяється, але у гробі перебувати не звикло, восстає ж силою Божественною.

68. Благий Ти, Господи, і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.

Погребіння Твоє, Богородице, ліствице небесна, стало для Тебе ліствицею, якою Ти зійшла до Бога, який угорі її.

69. Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.

Світлоносний світильник незаходимого Світла під землею ненадовго закривається, але поставляється світлим на висоті.

70. Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.

Бувши один раз проклятою Богом, земля освятилася погребінням Бога нашого, і нині знову — погребінням Твоїм, Мати.

71. Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.

З небес був скинутий у давнину безплотний; вище небес нині дивно піднімається плотоносна Діва Маріє.

72. Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.

Твоя велич і слава, Чиста, дійшли до лиця слави Господа, коли Ти преставилася від землі.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Оспівуємо Тебе, Слове, Бога всіх, з Отцем і Святим Твоїм Духом, і славимо Божественний образ Твій.

І нині, і завжди, і на віки віків. Амінь.

Ублажаємо Тебе, всі роди, Богородице Приснодіво Владичице, і славимо Успіння Твоє.

І знову правий клірос співає перший стих:

Ти, Христе, що є Життям, у гробі був покладений: і Мати Життя покладається — дивне видіння для ангелів і людей.

Далі мала єктенія і виголос:

Бо благословилося ім’я Твоє, і прославилося Твоє Царство — Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і завжди, і на віки віків.

Після кадіння священика лівий клірос починає другу статтю.

Стаття друга

Достойно є величати Тебе, Життєдавця, що звеличив живоносне преставлення Матері Твоєї чистої.

73. Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.

Достойно є величати Тебе, Богородице, що віддала душу божественну в руки Бога.

74. Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.

О, чудо нове! Двері у двері, небо в небо нині йдуть, і престіл Божий до престолу Божого.

75. Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.

Стала і здивувалася вся безліч ангелів, побачивши Христа Бога недоступного, що приступив до Матері, шану їй віддаючи.

76. Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.

Вжахнулося творіння у тремтінні, Бога бачачи, що знову зійшов, і душу на руки прийняв, і піднісся у славі божественній.

77. Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.

Жахайся, небо, і ти, земле, слухай слова: Бог, Який над усіма раніше сходив, і нині вдруге на землю зійшов заради Матері.

78. Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх.

Премудрість, преставивши дім Свій від землі у дім Свій небесний, наповнив його нині славою Божественною.

79. Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої.

Не з неба зійшла богоневісна Діва, але на небеса сходить як Та, що народила Небесного Царя.

80. Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.

Нині стало прохідним небо і для людей: прийдіть же, христоносні люди, піднімімося з матір’ю Божою.

81. Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.

В землю зійшла Ти, неорана земле Господня, Колосок життя виростивши, і в країну небесну переселилась.

82. Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: «Коли Ти втішиш мене?»

Сонце, що бачило раніше, як зайшло Сонце правди, бачить нині, як заходить і місяць — Діва і Матір Світла.

83. Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.

Гріб несвітлий покрив осінену і світлоносну гору Господню, що покрила небеса чеснотами.

84. Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?

Хоч і перейшла Ти від землі на небо, Діво, однак уся земля радується і прославляє преставлення Твоє.

85. Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.

Хоч і на небесах перебуває нетлінне тіло Твоє, Діво, однак благодать Твоя проливається і наповнює все лице землі.

86. Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.

У піснях Богові, у молитвах і пості, Діво, у ці дні Ти перебувала, чекаючи Свого преставлення.

87. Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.

Радіє душа, і лице світлом просвітлюється, коли Ти відходиш до Господа, всесвята Владичице вірних.

88. Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.

Ось ми, вірні, погребальну пісню співаємо Тобі, початку нашого життя, стоячи побожно перед Твоїм гробом.

89. Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.

З любов’ю нині зранку ми, вірні, прославляємо Тебе, Владичице, Діво непорочна, і славимо Успіння Твоє.

90. З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.

Пом’яни у Царстві Небеснім нас, що оспівуємо Твоє преставлення, Діво Богоневіста.

91. З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.

Нині Сильний сотворив Тобі велич, неба і землі Творець, як Ти прорікла, Пречиста Діво.

92. Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.

Предстоїш нині Божеству Триіпостасному, лицем до лиця бачачи, там, де лиця закривають серафими.

93. Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.

Небо нині радіє і торжествує разом із землею, люди з ангелами з’єднуються, у преставленні Пречистої на небо.

94. Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.

Іоаким нині радіє славі Дочки своєї і Богоотроковиці — істинно божественній і невимовній.

95. Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.

Гефсиманія, прийнявши блаженний і дівствений гріб, ублажається і відчуває себе царським чертогом.

96. Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.

Прийдіть, вірні, поклонімося святому гробу Господа і всесвятої Його Матері зі страхом і радістю.

97. О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.

Обійдімо всі Єрусалим і побачмо таїнства Божі, що заради нас звершилися.

98. Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.

Ангели чесно супроводжують чесний гріб Твій, Чиста, що світлом священним, як блискавка, сяє і просвічує світлом Божим.

99. Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.

Вжахнулися всі духи в повітрі від Твого на небеса сходження, і затремтіли від держави Твоєї, Чиста.

100. Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.

Затремтів сатана, побачивши світло Божої Матері, з висоти блискавично упав аж до пекла, плачучи і стогнучи: що мені і Тобі, Мати Божа?

101. Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.

О, багатство Христа Бога! О, безмірна глибина любови! І найглибинніші краї землі наповнила преславним явленням Матері.

102. Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.

Раніше заради нас Христос зійшов у пекло, нині ж Діва Маріам сходить на небо, на радість і поміч нам.

103. Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.

Сходженню Божому і восходженню Твоєму, Діво, поклоняємося, славимо їх і шануємо, як причину нашого входу в життя.

104. Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.

Пояс чесний, як свідчення Твого з плоттю нині преставлення до Бога, вручаєш, Діво, Фомі.

105. Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.

Хоч і нині знову не встигнув Фома Близнюк, але тайни сподобився, преславним воскресінням Христа.

106. Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.

О, непокірний і невірний рід єврейський! Сина Божого на хресті розіп’яв і нині руки піднімаєш на Матір.

107. Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.

Як ти, лукавий, насмілився доторкнутися до кивоту Кивоту Бога живого? Але миттєво був засуджений відсіченням рук.

108. Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.

Внизу апостоли Тебе обступили, вгорі ж ангельські сили тебе зустрічали як Владичицю ангелів і смертних.

109. В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.

Священний плач звершуючи по Тобі, Діво, апостоли взивали: як покриємо Тебе, палату Божу, землею, як мертву?

110. Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.

Як Тебе покладемо у гріб, Чиста, Сина і Слова рай словесний, вище розуму і слова?

111. Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.

Втішаючи богопроповідників Божественними словами, Ти, Богомати, великі скорботи розігнала, промовляючи до них, як Мати.

112. Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.

Діти Господа і Сина Мого! Радість відходу Мого до Бога не перетворюйте на плач сльозами вашими.

113. Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.

Заступницею перед Богом ось відходжу вище за світ, з вами ж Я є в світі разом з Господом, як Він обіцяв.

114. Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.

Вжахаємося доторкнутися до всесвятого і богоприємного тіла Твого, Чиста, раби Твої, щоб поховати Матір Життя.

115. Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого.

Які ризи, які пелени і миро, які ж надгробні пісні принесемо погребінню Твоєму, Діво Чиста?

116. Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй.

Царі земні і багаті люди моляться лицю Твоєму, діво, як Дочці Царя Небесного.

117. Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.

Бог спочив у Матері на землі, як Немовля; нині ж на небі спочиває і веселиться Мати у Бозі.

118. Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда.

Нині Марія веселиться, бачачи на престолі Божому всенепорочне тіло Господа обожене.

119. Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої.

Нині Ти почула там невимовні слова, Діво, невідоме і таємне премудрості відкрив Тобі Бог.

120. Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся.

Взявся від землі преславний град Господній, про Нього ж говориться преславне, і вводиться Він у дім Божий.

121. Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх.

Взялася від землі неосквернена і дівствена, з Якої сотворився новий Адам, праотця Адама Творець.

122. Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.

Нині небо приймає преславно колісницю Божу, Всесвяту, з безліччю ангелів.

123. Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї.

Сьогодні новоявлено возноситься чистий і всесвятійший Образ туди, де знаходиться Первообраз.

124. Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене.

Благосотворений Образ, красу землі найвеличнішу, нині боголіпно переселяє Бог на небо.

125. Я і раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої.

Книга утаємнена, в якій написано Слово Боже, в руки Бога вкладається для написання небесних таїн.

126. Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій.

Як голубка, вражена любов’ю, Діво, престіл Божий облітаєш, відлетівши із гнізда, що на землі.

127. Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.

Землі і неба Всецарице, дивна Маріє, введи в Царство тих, що прославляють Успіння Твоє.

128. Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу.

Засни, Чиста, Успінням Твоїм живоносним, утихомир спокуси в Церкві й утверди її як блага.

129. Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя.

Оспівуємо нині Успіння і погребіння Твоє, Чиста, і всі вірно ублажаємо Тебе, відкуплені від смерти Твоїм Різдвом.

130. Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.

Тебе, ложе чесне, святе і богоприємне, на ложі чесно бачачи, апостоли ридали з плачем.

131. Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.

Одягай зброю, Пресвята Діво Маріє, і перемагай і царюй навіки віків з Богом.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу:

Безначальний Боже, співприсносущне Слово, і Душе Святий, вознеси силу християн як всемилостивий і благий.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Життя народивши, всенепорочна чиста Діво, до життя переселяєшся Ти нині; істинного життя сподоби і всіх вірних.

І знову другий клірос, стих перший:

Достойно є величати Тебе, Життєдавця, що звеличив живоносне преставлення Матері Твоєї чистої.

Потім мала єктенія і виголос:

Бо освятилося і прославилося всечесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Після кадіння священика правий клірос починає третю статтю.

Стаття третя

132. Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє.

Роди всі пісню погребальну Тобі приносять, Діво.

133. Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня.

Гряди сюди, все творіння, пісні погребальні принесімо Діві.

134. Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої.

Ученики Христа мого погрібають тіло Матері Бога мого.

135. Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх.

Ангелів і архангелів чини, предстоячи, оспівують невидимо.

136. Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.

Жони чесні з апостолами, плачучи, взивали.

137. Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.

Безневісна Діво, Мати Бога Вишнього, як стерпимо болісті?

138. Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина.

Твоє нині відходження — радість усьому світу, нам же — плач скорботний.

139. Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.

Від материнської Твоєї любови і турбування Твого не залишимся сиротами.

140. Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його.

Світло наше, Діво, як ми стерпимо, не бачачи солодких Твоїх очей.

141. Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.

Як зв’язалися твої боголюбиві й богословні уста мовчанням?

142. Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.

Від Матері Учителя нашого не відступимо, — апостоли взивали.

143. Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя.

На хмарах знову супроводимо Тебе, Діво, до небес.

144. Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.

Жезл святий, покладений у гріб, вирощує життя.

145. Від усього серця мого взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.

У гріб була покладена Та, що мертвих із гробів визволила Різдвом Своїм.

146. Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої.

Куди відходиш, Мати? Друг і дівственик, як син, взивав.

147. Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю.

В радість Сина Твого відходиш, Богомати, і веселишся і радієш.

148. Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх.

Хіба знову Ти покликана на шлюб у Кану з апостолами?

149. Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене.

Візьми, Діво, до Божественного Твого Сина нині і мене, дитя Твоє.

150. Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали.

Престав мене, Мати, нині Твоїм преставленням до Народженого Тобою.

151. Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина.

Нехай будемо стояти разом у славі, як при хресті у стражданні.

152. Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти.

З безліччю ангелів зійшов Владика; Гефсиманіє, веселися.

153. Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув.

Учеників соборе, веселися, бачачи Господа у славі.

154. Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.

Вся земля нехай заграє, побачивши знову Бога, Який зійшов.

155. Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого.

Вийдімо швидко назустріч Господу, Який знову зійшов.

156. Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм.

Почуймо всі Бога, що розмовляє нині з Матір’ю всенепорочною.

157. Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився.

О, найсолодша Мати, прийди до найсолодшого Сина, радіючи.

158. Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого.

Дивись, ось нині Син Твій прийшов прийняти Тебе до Себе.

159. Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене.

Прийшов, — говорить, — щоб перед лицем слави Отця явилася слава Матері.

160. Основа слів Твоїх — істина, і вічні всі суди правди Твоєї.

Славлю Твоє, Боже Мій, — говорить Мати до Сина, — крайнє милосердя.

161. Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого.

Славлю Тебе, Сину Мій, і поклоняюся славі Твоєї величі.

162. Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство.

Близько до Отця Мого прийди, ближня Моя, від землі вставши.

163. Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю.

Ти — сад закритий, де Дерево Життя і безсмертя.

164. Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї.

Ти єси Джерело запечатане, в якому потік солодкости невимовної.

165. Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони.

Оспівую в піснях, Сину Мій, Божества Твого пребожественну державу.

166. Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої.

Оспівую в піснях, Боже Мій, сходження Твоє і чоловіколюбність.

167. Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх.

Прийди, красна Моя, щоб насолоджуватися красою Сина Твого і Сотворителя.

168. Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи.

Прийди, Мати Моя, в радість Божественну і в Царство.

169. Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене.

Прийди, Маріє, туди де є співпоклоняємий Отець, Син, і Дух.

170. Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи; за словом Твоїм визволи мене.

Що воздам Тобі, Боголюдино, Сину Мій, раба — Владиці?

171. Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх.

Що нині принесу на небеса, Боже Мій, якщо не душу і тіло?

172. Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої — правда.

Славлю Отця, оспівую Тебе, Сина Мого, і поклоняюся Духу.

173. Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої.

Адам і Єва дивуються, побачивши славу Діви.

174. Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій — утіха моя.

Іоакиме й Анно, блаженні ви, народивши світові Дочку.

175. Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені.

Препрославлена, оселилася в небесах як Мати Божа.

176. Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.

Мир — Церкві, людям Твоїм — спасіння даруй Твоїм Успінням.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

О, Тройце, Боже мій, Отче, Сину, і Душе, помилуй світ!

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Бачити Царство Сина Твого сподоби, Діво, рабів Твоїх.

Потім обидва кліроси — стих перший:

Роди всі пісню погребінню Твоєму приносять, Діво.

Далі Благословенні, на глас 5.

Благословенна Владичице, просвіти мене світлом Сина Твого.

Ангельський собор здивувався, побачивши серед мертвих Тебе, що душу в руки Бога віддала і з Богом зійшла, Пренепорочна, зі славою божественною на небеса.

Благословенна Владичице, просвіти мене світлом Сина Твого.

Чому радість зі сльозами, богопроповідники, розчиняєте? Прийшов Близнюк, Духом натхненний, запрошуючи апостолів: подивіться на пояс і зрозумійте — Діва воскресла із гробу.

Благословенна Владичице, просвіти мене світлом Сина Твого.

Ученик, що не вірив, Владичице, у воскресіння Сина Твого, нині запевняє інших у Твоєму воскресінні, промовляючи: ридання час припинився, не плачте, воскресіння ж Діви проповідуйте.

Благословенна Владичице, просвіти мене світлом Сина Твого.

Богоносним, Діво, ученикам, що зібралися біля гробу Твого і ридали, явився Фома і сказав, промовивши: чого з мертвими думаєте про живу? Воскресла бо, як Бога Матір.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Поклонімося Отцю, і Його Синові, і Святому Духу — Святій Тройці в єдиній Істоті, з серафимами взиваючи: свят, свят, свят єси, Господи.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Життєдавця народивши, до життя нестаріючого перейшла Ти; радість же, Діво, замість печалі подала ученикам, із гробу триденно восставши, як і Господь.

Алилуя (тричі).

Коли ж співаються Благословенні… священик з дияконом кадять вівтар, храм і народ.

Після Благословенних єктенія мала.

Виголос: Бо Тебе хвалять усі Сили Небесні, Отця, і Сина, і Святого Духа, і Тобі славу возсилають нині, і повсякчас, і на віки віків.

Ступеневі, 1-й антифон 4-го гласу: Від юности моєї…

Прокимен, глас 4: Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді.

Стих: Слухай, Дочко, і споглянь, і прихили вухо Твоє.

Все, що дише…

Євангеліє від Луки, зачало 4 (1, 39-49, 56).

Після 50-го псалма стихира, глас 6.

Коли наблизилося преставлення пречистого тіла Твого, тоді апостоли, обступивши ложе з тремтінням дивилися на Тебе; деякі ж, бачачи тіло, жахалися; Петро ж зі сльозами взивав до Тебе: О, Діво, ясно бачу Тебе, життя всіх, простерту, спокійну, і дивуюся, бо в Тобі вмістилася радість майбутнього життя; але, о, Пречиста, молися Синові Твоєму і Богу, щоб Він спас паству Твою від усякої біди.

Далі: Спаси, Боже, людей Твоїх…

В цей час цілуємо святу плащаницю або ікону, і помазує священик святим єлеєм.

Ірмоси співаються першого канону (по двічі). Тропарі читаються обох канонів без повторення: Відкрию уста мої…

Іпакої, кондак і приспіви на 9-й пісні див. на всенічній Успіння.

Там само і світильний: Апостоли від країв землі…

Стихири на Хваліте… там само.

Велике славослів’я.

Під спів Святий Боже… плащаниця Божої Матері або ікона Успіння хресним ходом обноситься навколо храму і кладеться на попереднє місце під спів тропаря:

У Різдві дівство зберегла єси, в Успінні ж світу не залишила єси, Богородице, перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерти душі наші.

Єктенії, і відпуст.

На Першому часі замість Обраній Воєводі… співається кондак: В молитвах невсипущу Богородицю…

Належить знати: якщо свято прилучиться в середу або в п’ятницю, дозволяється вживати рибу; якщо ж в інші дні, посту не буває: дозволяється мирянам м’ясо, сир, яйця; ченцям — риба.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору