Чин після відходу душі від тіла
Благословен Бог наш… Трисвяте.
І після Отче наш…
Бо Твоє є Царство…
або читає ці тропарі:
З духами спочилих праведників душу раба Твого (раби Твоєї) (ім’я), Спасе, упокой і прийми її до блаженного життя біля Тебе, Чоловіколюбче.
В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого (раби Твоєї) (ім’я), бо Ти єдиний Чоловіколюбець.
Слава…
Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу раба Твого (раби Твоєї) упокой.
І нині…
Єдина чиста і непорочна Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі його (її).
Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимося Тобі, вислухай і помилуй.
Співці: Господи, помилуй (тричі).
Ще молимося за упокоєння душі спочилого раба Божого (спочилої раби Божої) (ім’я) і за відпущення йому (їй) всякої провини, вільної і невільної.
Співці: Господи, помилуй (тричі).
Щоб Господь Бог оселив душу його (її)там, де праведні спочивають.
Співці: Господи, помилуй (тричі).
Милости Божої, Царства Небесного і відпущення гріхів його (її) у Христа, Безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
Співці: Подай, Господи.
Господу помолимось.
Співці: Господи, помилуй.
Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подолав, і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував. Сам, Господи, упокой душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї) (ім’я) у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де нема ні недуги, ні скорботи, ні зітхання. Всякий гріх, вчинений ним (нею) словом, чи ділом, чи думкою, як благий і чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Ти єдиний без гріха; правда Твоя — правда вічна, і слово Твоє — істина.
Виголос:
Бо Ти єси воскресіння, життя і упокоєння спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї) (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і з Пресвятим і благим і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь.
Після закінчення цього читає псалом 90:
Хто живе під охороною Всевишнього…
І тоді співає або читає за спочилого канон:
Пісня 1, глас 8.
Ірмос:
Воду пройшовши, наче сушу, і Єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: «Визволителю й Богові нашому співаймо».
Стих: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого.
Відкривши уста мої, Спасе, слово молитви подай мені, милосердний, про нині спочилого, щоб упокоїв Ти душу його, Владико.
Мертвим плоттю Ти був, Спасе, і у гробі покладений з мертвими, душу раба Твого упокой у місці квітучім як милосердний.
Слава:
Молебний голос мій почуй, Боже Триіпостасний, і вчини душу нині спочилого на лоні Авраама, Визволителю.
І нині:
Ти, Пречиста Богородице, моли Сина Твого, Якого, без мужа зачавши, породила, подати упокоєння спочилому рабу Твоєму.
Пісня 3.
Ірмос:
Небесного кола Верхотворче, Господи, і Церкви Зиждителю, утверди мене в любові Твоїй, Ти найвище бажання, вірних утвердження, єдиний Чоловіколюбче.
У місці квітучому, у місці упокоєння, де лики святих веселяться, душу раба Твого спочилого упокой, Христе, єдиний милостивий.
Там, де лики святих, учини, Владико, того, хто служив усім серцем Тобі, хто взяв тягар Твій на рамена свої, бо Ти єдиний Владика життя і смерти.
Слава:
Небесний Отче Вседержителю, і Сину Єдинородний, і Душе Святий, що сходиш, прости гріхи померлого, і в Церкві первородних осели його, щоб славив Тебе з усіма, що догодили Тобі.
І нині:
Як мати свята пресвятого Бога, Владичице вселенної, Маріє Богородице, з усіма святими Його моли упокоїти душу раба Твого в оселях небесних.
Пісня 4.
Ірмос:
Почув я, Господи, про Провидіння Твого таїнство, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.
До безодні пекла зійшовши, Христе, Ти всіх померлих воскресив, і спочилого від нас нині упокой, Спасе, бо Ти щедрий.
Нікого немає без гріха, тільки Ти єдиний, Владико; заради цього прости спочилому гріхи й осели його в раю.
Слава:
Почуй, Тройце Свята, голос моління нашого, що приносимо Тобі в церкві за спочилого, і Богоначальним світлом Твоїм осяй душу, затьмарену суєтними нахилами.
І нині:
Породила Ти, Пречиста, безмужно Бога довершеного і Чоловіка довершеного, що взяв гріхи наші, Діво. Його моли, Владичице, спочилому рабу Твоєму подати упокоєння.
Пісня 5.
Ірмос:
Просвіти нас повеліннями Твоїми, Господи, і силою Твоєю високою мир Твій подай нам, Чоловіколюбче.
Маючи над життям і смертю владу, спочилого упокой, Христе Боже, бо Ти єси, Спасе, всіх упокоєння і життя.
На Тебе, Спасе, надію поклавши, померлий нині відійшов від нас, а Ти, Господи, ущедри його, бо Ти Бог многомилостивий.
Слава:
Просвіти нас, що молимося Тобі, Трисвятий славлений Владико, мир небесний прийняти, і в мирних оселях душу вчини, що відійшла від тимчасового життя в і надії на безкінечне життя.
І нині:
Стояння ліворуч позбав, Пречиста, спочилого нині, ублагай Сина Твого, Діво Владичице, як Спаса і Бога нашого Мати істинна.
Пісня 6.
Ірмос:
Молитву проллю я до Господа і Йому звіщу печалі мої, злом бо сповнилася душа моя і життя моє до пекла наблизилось, і молюсь, як Іона: від тління, Боже, мене визволи.
Пекло зруйнувавши, Владико, воскресив Ти померлих від віку; і нині спочилого від нас на лоні Авраама Ти, Боже, осели, відпустивши всі гріхи як милосердний.
Заповідь, яку Ти дав мені, Боже, я порушив і став смертним, але Ти, що зійшов до пекла і душі вірних від віку воскресив, не віддай мене, Владико, на муки, але на упокоєння — спочилий взиває до Тебе через нас, многомилостивий.
Слава:
Молимо Тебе, безначальний Отче, і Сину, і Душе Святий, злобою душезлобного світу озлоблену душу, що прийшла до Тебе, Творче, не вкинь у безодню пекла, Боже, Спасе мій.
І нині:
З небес Христос Бог наш, як дощ на руно, зійшов на Тебе, Пречиста, напуваючи весь світ Божественим розумом Своїм і всі безбожні потоки висушуючи. Його моли, Приснодіво, подати упокоєння спочилому нині рабу Твоєму.
Кондак, глас 8.
Зі святими упокой, Христе, душу раба Твого, де нема ні недуги, ні скорботи, ні зітхань, а життя безкінечне.
Ікос:
Ти єдиний Безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж земні, з землі створені і в ту саму землю повернемося, бо так звелів Той, Хто створив мене і сказав мені: «Земля єси і в землю повернешся». Туди ж і всі ми, люди, підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: алилуя, алилуя, алилуя.
Пісня 7.
Ірмос:
Юнаки, що з Юдеї прийшли, колись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.
Владико Христе Боже, коли захочеш судити світ, помилуй душу раба Твого, ще його нині від нас прийняв, який взиває до Тебе: отців наших Боже, благословен єси.
У райській насолоді, де веселяться душі праведних, тих, що послужили Тобі, осели з ними душу раба Твого, що співав Тобі: отців наших Боже, благословен єси.
Слава:
Юдейських трьох юнаків Ти спас у вогні, у Трьох лицях прославлений; від вогню вічного визволи спочилого, що співав Тобі вірно: отців наших Боже, благословен єси.
І нині:
Ісая жезлом нарік Тебе, Чиста; Даниїл же — горою нерукосічною; Ієзикиїл же — дверима, з яких вийде Христос; а ми Тебе, істинною Богородицею називаючи, величаємо.
Пісня 8.
Ірмос:
Семикратно піч халдейський мучитель для побожних юнаків у люті розпалив і, побачивши, що вони спасені Силою Вищою, до Творця й Визволителя став взивати: «Юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки».
Свій шлях закінчивши і до Тебе прийшовши, Господи, спочилий взиває нині: провини прости, Христе Боже, і не засуди мене, коли захочеш судити всіх, бо я вірно взивав до Тебе: всі діла Господні, Господа оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Душу того, хто ніс, хоч і не завжди, на раменах тягар Твій легкий, осели у місті праведників Твоїх, бо він співав Тобі, Христе Спасе: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.
Безначальна Тройце Свята, Боже, Отче, і Сине, і Душе Святий, до лику святих приєднай душу спочилого раба Твого, і визволи від вогню вічного, щоб він хвалив Тебе, прославляючи повіки: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
І нині:
Тебе, Діво, лики пророків провістили, передбачивши Тебе прозорливими очима; один жезлом Тебе назвав, інший — дверима східними, ще інший — горою нерукосічною. Ми ж сповідуємо Тебе воістину Богородицею, що Бога всіх породила: Його моли упокоїти спочилого навіки.
Пісня 9.
Ірмос:
Жахнулося тоді небо, і землі здивувалися кінці, коли Бог явився людям тілесно і утроба Твоя стала ширшою небес. Тому Тебе, Богородице, ангельські і людські собори величають.
Ісусе Боже Спасе мій, Ти взяв гріх Адама і смерти зазнав, щоб людей від неї визволити, милосердний. Тому молимо Тебе, милостивий, спочилого упокой, як благий, в оселях святих Твоїх, бо Ти єдиний всеблагий і милосердний.
Нікого нема між людьми, милосердний, хто не згрішив, тільки Ти один, Ісусе Христе, взяв гріхи всього світу. Тому, очистивши раба Твого від провин, вчини Його в оселях святих Твоїх, бо Ти — життя і спокій, і світло, і радість усіх, що Тобі догодили.
Слава:
Здивувалася вся природа людська, коли безначального Отця Син єдинородний плоть від Діви дією Святого Духа прийняв і постраждав як людина, щоб оживити померлих. Тому спочилого нині, молимо Тебе усердно, в країні живих, як благий, осели.
І нині:
Невістою Тебе називаємо, Пречиста, Отця невидимого, і Матір’ю Сина, що Духом Святим втілився від Тебе. Будь молитвеницею за спочилого раба Твого, просимо, бо Ти помічниця для нас, земнородних, і, з любов’ю оспівуючи, Тебе величаємо.
Потім: Достойно є… Трисвяте…
Отче наш…
Тропар, глас 6:
Ти один єством животворець, Христе, і благости воістину незбагненна безодня, нині спочилого раба Твого Царства Твого сподоби; бо Ти один маєш безліч щедрот і безсмертя.
Слава: І нині. Богородичний:
Ти життя джерело породила, Владичице, Визволителя світу Ісуса Господа, Його усердно моли, щоб сподобив спочилого нині раба Твого Царства Твого, бо Ти християн єдина надійна помічниця.
Потім: Господи, помилуй (12 разів)
І цю молитву:
Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі і надії на життя вічне спочилого раба Твого (ім’я) , і як благий і чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі гріхи його вільні і невільні, визволи його від вічної муки і вогню геєнського і даруй йому причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе. Бо він хоч і згрішив, але не відступив від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірував, у Тройці славимого Бога і Тройцю в Єдиниці православно до останнього подиху свого сповідував. Тому милостивим будь до нього, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як щедрий, упокой, бо немає людини, щоб жила і не згрішила. Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя — правда навіки; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь.
Священик: Премудрість.
Співці: Чеснішу…
Священик: Слава Тобі, Христе Боже…
Співці: Слава: І нині.
Господи, помилуй (тричі).
Благослови.
Священик творить відпуст:
Христос, що воскрес із мертвих, живими і мертвими володіє, є істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу спочилого раба Свого (ім’я) в оселях праведних учинить, на лоні Авраамовому упокоїть, до праведників приєднає і нас помилує як благий і Чоловіколюбець.
Співці: Амінь.
Священик: У блаженному успінні вічний спокій подай, Господи, спочилому рабу Твоєму (ім’я) і сотвори йому вічную пам’ять.
Співці: Вічная пам’ять.
усердно «Чин після відходу душі від тіла Тропар, глас 6:» напевне краще старанно