Страстний тиждень. Четвер і П’ятниця
Тропар в понеділок, вівторок і середу. Гол. 8
(як Коли славні Ученики…)
Ось Жених іде опівночі і блажен раб, якого найде пильнуючим. Недостойний же, якого найде недбаючим. Пильнуй же, душе моя, і сном не отяготися, щоб на смерть не була віддана, і поза Царством зачинена, але встань, взиваючи: Свят, Свят, Свят єси Боже, за молитви Богородиці помилуй нас.
Світильний у тіж дні і в четвер перед хвалітними.
Самогласний
Чертог Твій бачу, Спасе мій, прекрашений, і одежі не маю, щоб увійти мені в нього. Просіти одіння душі моєї, Світодавче, і спаси мене.
У ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР на Раній і на Страстях. Тропар
Спів самогласний
Спочатку Алилуя (тричі по 3).
Коли славнії ученики умиванням ніг на Вечері просвіщалися, тоді Іуда злочестивий, захворівши грошолюбством, затемнювався і беззаконним суддям Тебе — Праведного Суддю предав. Дивись, збирачу скарбів на того, що через них повісився. Тікай від зажерливости, що на Вчителя так наважилася. Милосердний Господь, слава Тобі.
ТРИПІСНЕЦЬ на Страстях Христових. Гол. 6
Ірмос 5
З ранку молюся до Тебе, що з милосердя Свого Себе стощив без зміни і до страждань, Безстрастний, прихилив Себе. Слово Боже! Мир подай мені впавшому, Чоловіколюбче.
Ірмос 8
Стовп злоби богопротивної божественнії юнаки подолали, на Христа ж нестримане беззаконних зборище змовляється поспіхом і вбити повчається Того, що життя держить в руці Своїй, Якого творіння все благословляє, славлячи повіки.
Ірмос 9
Честнійшу від Херувимів і незрівняно славнішу під Серафимів, що без істління Бога Слово породила, Дійсну Богородицю Тебе величаємо.
Ексапостиларій (Світильний)
Розбійника благорозумного у єдину хвилину Раю сподобив єси, Господи, і мене Деревом Хрестним просвіти і спаси мене.
Кондак
Прийдіть усі звеличаємо за нас Розп’ятого, що Його бачучи на хресті, Мати Пречиста промовляла: хоч і терпиш Ти розп’яття, але Ти Син Мій і Бог мій.
У ВЕЛИКУ П’ЯТНИЦЮ
Стихира підчас обносу Плащаниці. Гол. 5
Тебе, що одягаєшся світлом, наче ризою, зняв Йосиф з хреста з Никодимом і бачучи Тебе мертвого, нагого, непохованого, жалібний плач розпочав, і плачучи, промовляв: Ой горе мені, Любий Ісусе! Тебе бо приниженого, на хресті розп’ятого сонце уздрівши в морок обгорнулося, і земля з жаху захиталася і розідралася церковна завіса. Я ж нині бачу, що за мене Ти зволив прийняти смерть. Як я поховаю Тебе, Боже мій? або якою плащаницею обгорну? Ой, якже я руками доторкнуся до Твого нетлінного Тіла? або яких пісень заспіваю, ховаючи Тебе, Щедри? Величаю страсті Твої, прославляю і похорон Твій і воскресіння, взиваючи: Господи, Слава Тобі.
Стихира після обносу Плащаниці, Самогласна
Прийдіть, вшануймо Йосифа незабутнього, що вночі до Пилата прийшов і Життя всіх випросив: Дай мені Цього Страдника, що не має де голови прихилити! Дай мені Цього Страдника, що Його ученик лукавий на смерть віддав! Дай мені Цього Дивного, що Його Мати, бачучи на хресті розп’ятого, ридаючи, промовляла і, як Мати, виголошувала: Ой горе Мені, Дитино Моя! Ой горе Мені, Світло Моє! і Серце Моє Улюблене! Симеоном бо провіщене в церкві, нині справдилось: Моє серце меч гострий пройняв. Та на радість воскресіння Твого плач мій зміни. Покланяємось Страстям Твоїм, Христе. Покланяємось Страстям Твоїм, Христе. Покланяємось Страстям Твоїм, Христе, і Святому Воскресінню.
Кондак
Прийдіть усі звеличаємо за нас Розп’ятого, що Його бачучи на хресті, Мати Пречиста промовляла: хоч і терпиш Ти розп’яття, але Ти Син Мій і Бог мій.
