Покровська церква1643 рік (перебудована 1746)та дзвіниця сер. XVІІІ ст.
Церква у Старому Почаєві — пам’ятка національного значення, і вона на те заслуговує. По-перше, волинських церков ХVІІ ст. не густо. По-друге, волинських церков із галицько-подільським опасанням на кронштейнах — іще менше. Нині це опасання окрім «втомлених» випустів нижніх вінців підтримують ще й невеликі стовпчики.
Чотиритомник пам’яток УРСР стверджує, що верхів над бабинцем і вівтарем храм позбувся під час перебудови середини ХVІІІ ст. Напевне, свідками, а то й учасниками цієї події були кілька почаївців (священиків?), похованих біля церкви. Про їхній спочинок свідчать різьблені написи на незашальованих брусах нижнього ярусу храму, позначені 1752 і 1789 роками.
Усередині церква радує старосвітським духом. Тут збереглися фрагменти старого іконостасу і кілька чудових барокових ікон. На північній стіні нави привертає увагу професійне зображення євангельської притчі про багача і Лазаря. Цей стінопис є реплікою одної з популярних біблійних гравюр-ілюстрацій німецького художника Юліуса фон Каролсфельда (1850-ті рр.).
Скромна дзвіниця є типовою волинячкою і разом зі своєю господинею створює незабутній ансамбль, що пливе над тихим видолинком, таким віддаленим від суєти світу…
Усі фото
