Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження
Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Преображенська церква, с. Четвертня
Волинська область, Маневицький р-н, с. Четвертня

Преображенська церква
1600 – 1604 рр.

Стіни четвертнянської церкви сягають двох метрів завтовшки. Здається, це рекорд в усій УЦА. В принципі, цієї цифри досить, аби скласти уяву про задачі, поставлені перед будівничими. Татари і турки налітали на край із сумною регулярністю — тож предки мусили боронитися, як могли. І змогли. Об церкву розбилися усі ворожі хвилі — тож нині вона вражає кожного, хто добереться у цей закуток богоспасаємої Волині. А надто того, хто втрапить усередину циклопічних стін із вузькими, «бійничними» вікнами. Тут справжній заповідник давнини. Короновані ікони (деякі двічі) та євангелія з дарчими написами від вельможного панства свідчать про значимість храму, колись монастирського, а нині скромно-парафіяльного. Дехто із того панства донині спочиває під стінами храму, анітрохи не сумніваючись у такому праві…

Чи мають ясновельможні небіжчики рацію?

Нехай про це оповість волинська журналістка Олена Левицька:
«Історія Четвертні багата неймовірними фактами. Позаяк населений пункт ще з ХІV ст. слугував родовим гніздом князів Четвертинських, його літопис позначений такими цікавими подіями, що іноді й повірити в це складно.

Вважається, що князі Четвертинські відіграли вагому роль у збереженні православної віри в період насильного впровадження на цих землях католицизму. Власне, йдеться про давній український княжий рід, що походив від турово-пинських чи волинських (удільних) Рюриковичів. В кінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. Четвертинські були з тих вельмож, які наперекір унії будували на Волині православні храми та монастирі, підписували протести проти насильницького впровадження унії на Волині.

Ще у ХV ст. у Четвертні заснували чоловічий Преображенський монастир. Через сто років монастир став жіночим. Тоді ж у містечку заснували одну з найдавніших друкарень Волині. До речі, досі місцева річечка має назву Папірня, що, безперечно, є відголоском тих часів, коли в Четвертні розвивалася видавнича справа. Мандрівні друкарі ієромонах Павло Телиця та ієродиякон Сильвестр 1625-го видали тут Псалтир із гербом Четвертинських на звороті. Тут же побачив світ і Часослов.
Преображенська церква закладена княгинею Анною Четвертинською, котра була дружиною Януша Збаразького. У підвалах церкви вона і похована. Хоча кажуть, це лише третина її праху, бо заповідала вона себе поховати у трьох храмах відразу!

У 1782 р. в Четвертні з’явилася гонорова невістка. Марцелій Йозеф Четвертинський узяв за дружину придворну даму Катерини ІІ, вдову Якова Римського-Корсакова, Барбару. Вона на ту пору мала трохи більше 30 літ. Услід за чоловіком переїхала з Москви на Волинь.

Барбарі Четвертинській недовго судилося жити у другому шлюбі. Померла княгиня 1791-го, на 41-му році життя. Катерина ІІ дуже перейнялася втратою, вочевидь, близької подруги, позаяк після смерті Барбари на згадку про неї прислала в монастир у Четвертню щедрі дарунки: 32-кілограмове Євангеліє, надруковане у Москві 1759-го, та дві ікони.

Після смерті Барбари у монастирському храмі на колоні розмістили мармурову плиту, де викарбувано короткий життєпис княгині. Поховали Барбару тут таки. Найімовірніше, вона досі покоїться у підземеллях церкви»…

Ось така повчальна українсько-польсько-російська історія заплела тугі вузли у призабутій Четвертні…

P.S. А двопудового Євангелія в церкві вже не знайти. Натомість є інші, дійсно з дарчими написами, проте писаними аж ніяк не Катериною ІІ. Адже в них щирою польською мовою ті Євангелія іменовано «руськими», тобто українськими. А таких вольностей, як відомо, бузувірна німкеня-українофобка собі ніколи не дозволяла.

Усі фото

Преображенська церква, с. Четвертня
Західний фасад
2 метри завтовшки - просто уявіть
Вхідний портал (зараз у тамбурі)
Замок, звичайно, не із ХVІІ ст, але нині таких не роблять. Тож злодіїв просять не турбуватися
У бабинці
Склепіння центральної нави
Намісна зі старого іконостасу коронована двічі - значить, особливо шанована!
Рушники сучасні, але теж дуже гарні
Різьблення старого іконостасу у стилі рококо
Святковий ряд старого іконостасу: Богоявлення Господнє
Святий Миколай. Ну дуже зворушливий!
Спаситель, кін. ХVІІ ст.
Святий Миколай коронований трохи дивно
Чудовий католицький образ
А це класика народної волинської ікони. Можливо, вона сучасна храмові
В таких стінах можна сховати будь-яку бібліотеку
Храм пишається двома євангеліями кінця ХVІІІ ст.
На престолі - «євангелія руська» з дарчим написом у пам`ять Барбари Четвертинської
А ось і саме надписання
Погребальна плита з біографією Барбари Четвертинської
Stairway to Heaven
А ось і самі Небеса - по-волинськи стримані, але завжди прекрасні