Українська Церковна Архітектура

Михайлівська церква

1639 рік

Храм спорудили на кошти вікопомного Адама Киселя, волинського магната і київського воєводи. Долучилася до будівництва і Регіна Соломирецька-Гойська (із славетного роду Гойських, фундаторів Почаївської Лаври). У ризниці церкви зберігається її портрет, на якому вона тримає у руках аркуш із гордовитим текстом: «Право на кляштори і школи у Гощі». Ось чим, на відміну від поганих правнуків, пишалися славні прадіди і прабаби великі!(далі…)

Спасо-Преображенська церква

1568 р. (1643?)

У давнину церква була монастирською і стояла на романтичному острові, проте у ХХ ст. завдяки мужнім радянським меліораторам опинилася «на сухому». Хоча старі берести і мрійні далі як і раніше виводять цей усамітненому куточку Дубна у позачасовий континіум. (далі…)

Троїцька церква Дерманського монастиря

Поч. ХVІІ ст.

Дехто датує церкву ХV століттям (саме тоді в Дермані постав укріплений замок), але це неправильно: достеменно відомо, що у 1571 році на місці нинішнього мурованого храму стояв дерев`яний. Свій нинішній класицистичний вигляд головна церква Дерманського монастиря отримала у 1840-х роках. Чи виграла вона від того — хтозна. Принаймні, строгий паралелепипед храму здобув веселенький декор. Останнє в часі пофарбування (бірюзове) повертає думки до бароко (як відомо, класицизму притаманний жовтий колір), але нехай буде.(далі…)

Надбрамна башта-дзвіниця та мури Дерманського монастиря

1450 рік

Надбрамна дзвіниця обителі — справжня перлина українського Відродження. Початково оборонна і чотириярусна, свій п`ятий ярус і додаткові вікна вона здобула у1840-х роках. Тоді ж зробили й межиярусні перекриття. Бійниці, тепер замуровані, були влаштовані в четвертому ярусі. Від давніх часів в декорі дзвіниці лишилися глухі стрільчасті аркади. Барокове завершя башти вносить у її образ додатковий лад і гармонію.(далі…)

Троїцька церква Троїцького Межиріцького монастиря

Кін. ХV – ХVІІ ст.

Уперше поселення згадується у грамоті Великого князя Литовського Гедиміна. 1396 року ще один литовський володар Вітовт підтверджує надання вікопомному князеві Федору Острозькому міста Острога з прилеглими до нього землями, включаючи і Межиріч. Князь не забарився спорудити в селі свій укріплений замок, посеред якого стояла дерев’яна Троїцька церква. Після загибелі храму від пожежі в середині XV століття починається будівництво мурованої церкви, котра збереглася до наших днів. Навколо неї і був заснований славетний монастир. (далі…)

Богоявленська церква

Поч. ХVІ ст.

Підходячи до Богоявленського собору, що височить посередині Острозького замку, не зайве пом`янути найвідоміших мешканців і доброчинців достославного міста.

Перший згаданий у літописах князь Острозький – Данило, відомий перемогою над поляками і вигнанням їх із Галича у 1341 році. (далі…)