Церква Миколи Набережного (Т, ЕК)1772 — 1775 рр.Архітектор Іван Григорович-Барський
В літературі нерідкісні твердження, що церква Миколи Набережна — найкраще творіння видатного українського зодчого. Та, як на нас, при всій досконалості храму він грішить деякою диспропорційністю. Оригінальний, єдиний в своєму роді барабан із сферичною банею, ближчою до класицизму, ніж до бароко, міг би бути трохи вищеньким… Проте хто ми такі, щоб радити самому Григоровичу-Барському? До того ж все з лихвою надолужує чудовий ліплений декор віконниць і ганків.
Усередині церква пишається гарно реставрованим пізньокласицистичним іконостасом 1852 року — творінням рідкісної краси і високого стилю. Стінопис належить переважно до першої половини ХІХ ст.; від початкових розписів кінця ХVІІІ ст. лишилося небагато.
А тепер про найцікавіше.
Згідно благочестивому переказу, церква Миколи Набережного стоїть на тій ділянці Дніпрового берегу, біля якої трапилася одна вікопомна київська історія. Ідеться про чудесний порятунок немовляти, якого впустили у воду необачні батьки, що човном направлялися на прощу до Вишгорода. В дивний спосіб невдовзі по тому дитя знайшлося на хорах Святої Софії під іконою св. Миколая. Знайшлося мокрим, але веселим і неушкодженим. Відтоді образ Миколи Мокрого вважався чи не головною святинею Софійського собору і перебував в іконостасі Миколаївського приділу. Стару ікону домонгольського часу і невеликий за розміром список з неї (ХІХ ст.) під час Другої світової війни вивіз до Варвшави майбутній Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Скрипник). Згодом святині помандрували за океан, до Америки. Нині древній образ (або дуже вдалий повнорозмірний список з нього) перебуває в Троїцькій церкві у Нью-Йорку (Бруклін). А маленький список у 1990 році Патріарх привіз назад в Україну. Три роки святиня перебувала у храмі св. Архистратига Михаїла — першому київському храмі втретє відродженої УАПЦ. А потім з благословення Патріарха Володимира (Романюка) була передана до церкви Миколи Набережного, де вшановується парафіянами і прочанами з усіх усюд рідної України.
І це, думається нам, цілком справедливо і правильно!
Усі фото
