Успенська церква1709 рік
На сьогодні Успенська церква у Сваричівці — одна з найдавніших на Чернігівщині (звісно, серед дерев’яних посестер). А, можливо, і найдавніша (якщо не рахувати Георгіївську у Седневі із досить непевним датуванням). Та що парадоксально — вона і одна з найменш відомих пересічному аматорові УЦА.
Утаємниченість храму збагнути важко, позаяк про нього знали і писали відомі історики архітектури — Карнабіда, Логвин, Вечерський. Та ми довідалися про сваричівську святиню не від них особисто, а із енциклопедичного довідника «Чернігівщина», виданого далекого 1990року. Тож принагідно дякуємо його авторам і упорядникам за цей промінь світла в темнім царстві нашого юнацького неофітства.
Архітектурно Успенська церква є класичною сіверянкою із високим центральним об’ємом, в інтер’єрі оздобленим різьбленими ригелями і фігурним вирізом між навою і бабинцем. Іззовні також збереглася бароково-народна родзинка — прекрасний різьблений портал північного фасаду.
Бічні приділи із портиками та класицистична баня — плід до (пере)будови 1820 року. Останнє втручання у первісно досконалий образ храму сталося 1871 року; тоді до бабинця притулили традиційні для тогочасся галерею і дзвіницю. Свої верхні яруси дзвіниця теж втратила цілком традиційно — на початку 1930-х.
Первісний іконостас 1709 р. розібрано під час установлення в XIX ст. нового чотириярусного іконостасу в стилі пізнього класицизму. У церкві зберігаються також фрагменти іконостасу розібраної церкви с. Вишнівки.
Церковна садиба радує мандрівця затишком і гарненькою дерев’яною огорожею ХІХ ст., яка дивом збереглася у цьому віддаленому від цивілізації селі. Дай Боже цій благенькій огорожі стояти міцно, аби безумний світ не занапастив ані села, ані чудової, незабутньої церкви…