Покровська церква1741 рік (перебудована 1851,1889)
Про Покровську церкву відомо дуже мало. І, схоже, не лише нам, а й тим, кому за посадою було б побільше знати про одну з небагатьох збережених сіверських церков ХVІІІ ст.
Принаймні, охоронної дошки ми ніде не зауважили, та й парафіяни стверджують, що храм не вписаний навіть до місцевого реєстру пам’яток архітектури… І дарма, бо церква цікавезна!
Так, у другій половині ХІХ століття її значно перебудували в єпархіальному дусі, «обдарувавши» новим верхом, довгою галерею-переходом і вельми стрункою та по-своєму гарною, але недоречною дзвіницею. І все одно, навіть не заходячи усередину церкви, важко усумнитися в її походженні: восьмигранна нава і високі вікна вівтаря безкомпромісно барокові.
Що ж до інтер’єру, то тут випаровуються будь-які сумніви. Ригелі і стяжки (в тому числі й фігурні), потужні бруси (соснові?) і остання ікона зі старого барокового іконостасу видаються прощальним реквіємом по навіки втраченій славі сіверсько-чернігівської школи УЦА. Хоча чому тільки сіверської? — і статурою, і конструктивними особливостями церква здорово нагадує козацький Введенський храм із придніпровського Берислава. Дивно, що така пам’ятка не привернула уваги Стефана Таранушенка. Вірогідно, корифей вважав церкву занадто перебудованою…
Попри забуття з боку можновладців і відсутність коштів у сільської громади, храм зберігся непогано: ремонту потребує хіба цегляний фундамент. На жаль, північний приділ нещодавно пристосували під «теплу» церкву в церкві, понівечивши автентичні стіни пластиком і гіпсокартоном. Тож поспішайте бачити дивовижну святиню із загубленого чернігівського світу!