Успенський собор Зимненського монастиря1495, 1550 рр.
Зимненський монастир дуже древній — він постав практично одночасно із другим етапом християнізації Волині, тобто у 990-х роках по Різдві Христовім. Як свідчить благочестивий переказ, святий рівноапостольний князь Володимир Великий ще у 1006 році подарував обителі візантійську ікону, привезену в Україну із Константинополя його дружиною — грецькою цісарівною і великою княгинею Анною. Відтоді ця ікона є головною святинею монастиря і нині зберігається в Успенському соборі — головному храмі обителі.
Величний мурований собор на місці старої дерев`яної церкви у 1495 році заклав князь Федір Чарторийський. Довершили справу вже у середині ХVІ століття: будували якісно, на віки — з використанням добірної цегли та передових технологій тогочасся. Та й пізніше храмом опікувалися найвидатніші достойники Волині і всієї України. У древньому пом’яннику Успенського собору є імена магнатів Чарторийських, Сангушків, Четвертинських, Корецьких, Вишневецьких, Радзивілів, Киселів, Виговських, а також багатьох єпископів та київських митрополитів.
І сьогодні собор дихає давниною попри московський декор віконниць і главок, що з`явився на зламі ХІХ — ХХ ст. Власне храм являє тринавову базиліку із чотирма стовпами, чиї склепіння втрачені під час Другої світової. Звісно, це були не перші втрати. Ще на початку ХVІІІ ст. собор піддався значній перебудові з метою його «католизації». Та український ренесанс (і навіть трошки готика) все одно проступає назовні крізь пізніші нашарування. Окрім потуги стін про первісний стиль споруди свідчать кілеподібні ніші в південній і північній стінах, а також квадратна оборонна башта, вмурована у вівтарну частину.
Одначе годі про архітектуру. Надто в гарному місці засновано Зимненський монастир, і надто мальовничо домінує Успенський собор в його ансамблі, щоб довго розмірковувати над нюансами, нехай і важливими та цікавими. Тому просто обійдімо довкола храму, зайдімо всередину і схилімо коліна перед Зимненською Божою Матір`ю у щирій молитві: Пресвятая Богородице, спаси нас!..