Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви
Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Успенський собор Єлецького монастиря, м. Чернігів
Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Князя Чорного

Успенський собор Єлецького монастиря (чернігівська школа)
Сер. ХІІ ст.

Назва монастиря походить від ялини, на гілках якої преподобному Антонію Печерському явилась ікона Пресвятої Богородиці. Певно, це була визначна подія в духовній історії Чернігова. Недаремно і монастирський Успенський собор, збудований століття по тому на такому святому місці, так удався своїм творцям. Видовжені вікна і гладінь білих стін, досконалі пропорції і бездоганна композиція створюють враження небувалої піднесеності, майже крилатого ширяння. Неабиякою цікавиною храму є збережена дотепер стародавня тепла хрещальня — каплиця з оздобленою аркатурою апсидою, що виходить у південну наву. В тій апсиді хоч і погано, але збереглися первісні фрески, за стилем подібні до фресок Кирилівської церкви у Києві.

Сплюндрований монголами собор достояв у руїні до другої половини ХVІ століття, коли зазнав оновлення в новому ренесансно-бароковому дусі. Згодом до нього прибудували усипальню шляхетського роду Лизогубів, що гарно вписалася в образ древнього храму. Та ховали в соборі не лише Лизогубів. За давньою традицією тут спочивають ті благодійники та жертводавці, які найбільше прислужилися розбудові і оздобленню святині. Один із найвизначніших ктиторів собору і монастиря — генеральний обозний, чернігівський полковник Василь Дунін-Борковський, чий портрет від кінця ХVІІ ст. і аж до настання радянської доби прикрашав стіну храму. Нині він експонується в Чернігівському художньому музеї. Портрет цікавий і глибоко психологічний, але на разі не про те: за спиною ктитора на картині виведено славнозвісний образ Єлецької Богоматері. Полковник дуже шанував цю ікону і пожертвував чималі кошти на коштовний оклад для неї. На жаль, давня ікона загубилася у вирі революційних подій і тепер у різних містах і весях ми можемо бачити лише пізніші списки образу — не давніші ХVІІ століття. Тож дуже вірогідно, що на портреті Дуніна-Борковського міг зберегтися найточніший список чудотворної ікони…

Усі фото

Успенський собор Єлецького монастиря, м. Чернігів
Східний ракурс. Все ті самі три апсиди
Дереворит
Південний фасад з усипальницею Лизогубів
Західний фасад. Так найбільше схоже на ХІІ ст.
А ось і неодмінний для чернігівської школи аркатурний фриз
Вузькі були вікна у давнину. Могли й бійницями слугувати
Монастирські буколіки
Один із бічних барабанів - чисте бароко
Хрест теж іще бароковий. Хоч би не поміняли на «православніший», восьмираменний!
Склепіння нави і центральної бані. На парусах - залишки фресок ХІІ ст.
Оранта. Розпис апсиди хрещальні, ХІІ ст.
Апсида хрещальні у південній наві
Вид на монастир із Болдиних гір
Була столиця, тепер тиха провінція. А монастир все той же!
Вид від Дитинця
Портрет Генерального обозного Василя Дуніна-Борковського. Сучасники вважали його упирем. Але, мабуть, помилялися - надто вже був побожний
Єлецька Богоматір з портрета Дуніна-Борковського
Знаменитий «Успенський» ясен - щонайменше трьохсотлітній
При кожній зустрічі собор завжди інакший
Дасть Бог, іще побачимося!