Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа
Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Миколаївська церква, с. Берегомет
Чернівецька область, Кіцманський р-н, с. Берегомет

Миколаївська церква і дзвіниця (центральна група)
1786 рік

Миколаївська церква збереглася практично у першозданному вигляді. На відміну від більшості буковинських церков під чотирисхилим дахом захована тільки одна баня — на навою. Фахівці вважають, що бабинець храму може належати до ХVІІ ст., тож 1786-й — рік капітальної перебудови. Вони мотивують таку гіпотезу наявністю на його північній стіні сцени «Страшного Суду», стильово дуже подібної до розписів храму св. Юра у Дрогобичі. Цікаво було б на власні очі подивитися на той стінопис (звісно, якщо він зберігся). На віднайдених нами фото інтер’єру присутній досить невибагливої структури і різьблення іконостас, в якому найцікавішими є Царські врата. Можливо, ці врата належать до давнішого іконостасу, від якого у храмі лишилася і намісна ікона святителя Миколая, про яку докладно написав Григорій Логвин у своїй книзі «По Україні».

Храм збудовано із цікаво «недооброблених» брусів із однією опуклою стороною. Із такого ж матеріалу споруджено і дзвіницю. Щоправда, маємо відомості, що оригінальну споруду ще у 1970-х допровадили до Чернівецького скансена, а біля церкви звели її точну копію. І ми цьому віримо, оскільки радянська пам’яткоохоронна машина була здатна ще й не на такі нелогічні вчинки…

Усі фото

Миколаївська церква, с. Берегомет
Північний фасад
Тамбури ХІХ-го чи ХХ-го століття церкву утеплили, але не прикрасили
Іконостас - мабуть, поч. ХІХ ст.(окрім деяких давніших деталей)
Той самий бароковий логвинівський Миколай
Дзвіниця, буцімто копія.