Миколаївська церква і дзвіниця (центральна група)1786 рік
Миколаївська церква збереглася практично у першозданному вигляді. На відміну від більшості буковинських церков під чотирисхилим дахом захована тільки одна баня — на навою. Фахівці вважають, що бабинець храму може належати до ХVІІ ст., тож 1786-й — рік капітальної перебудови. Вони мотивують таку гіпотезу наявністю на його північній стіні сцени «Страшного Суду», стильово дуже подібної до розписів храму св. Юра у Дрогобичі. Цікаво було б на власні очі подивитися на той стінопис (звісно, якщо він зберігся). На віднайдених нами фото інтер’єру присутній досить невибагливої структури і різьблення іконостас, в якому найцікавішими є Царські врата. Можливо, ці врата належать до давнішого іконостасу, від якого у храмі лишилася і намісна ікона святителя Миколая, про яку докладно написав Григорій Логвин у своїй книзі «По Україні».
Храм збудовано із цікаво «недооброблених» брусів із однією опуклою стороною. Із такого ж матеріалу споруджено і дзвіницю. Щоправда, маємо відомості, що оригінальну споруду ще у 1970-х допровадили до Чернівецького скансена, а біля церкви звели її точну копію. І ми цьому віримо, оскільки радянська пам’яткоохоронна машина була здатна ще й не на такі нелогічні вчинки…