Місяць березень, 25-й день. Благовіщення Пресвятої Богородиці
Починається з четверга 3-го тижня Великого посту і доходить до середи Пасхального тижня.
Якщо є Великий піст, починаємо вечірню без кафизми і без поклонів.
На Господи, взиваю… ставимо стихів 10. І співаємо з Тріоді самогласні дня по двічі, і подібні 3, і свята 3, глас 6.
Подібний: Всю відклавши…
Раду превічну відкриваючи, Тобі, Отроковице, Гавриїл явився, Тебе, вітаючи, сповіщав: радуйся, земле незасіяна; радуйся, купино неопалима; радуйся, глибино неоглядна; радуйся, мосте, що до небес приводить, і ліствиця висока, яку Яків бачив; радуйся, божественний сосуде, що носить манну; радуйся, визволення від клятви; радуйся, закликання Адамове, з Тобою Господь (двічі).
З’являєшся до Мене, як людина, — промовляє нетлінна Діва до архангела, — і як ти сповіщаєш слова неземні Ти сказав, що зі Мною буде Бог, і оселиться в утробі Моїй. І як Я буду, скажи Мені, вмістилищем просторим, і місцем освячення, що перевершує херувимів. Не спокусиш Мене улесливістю, бо Я не пізнала насолоди і до шлюбу непричетна; як Я народжу дитя? (двічі).
Бог, де хоче, перемагає закон природи, — промовляє безплотний, — і те, що незбагненне для людини, здійснюється; віруй моїм словам істини, Всесвята і Всенепорочна. Вона ж взивала: нехай буде Мені за твоїм словом, і народжу безплотного, Який візьме плоть від Мене, щоб як єдиний Всемогутній привести людину до першого достоїнства, через з’єднання.
Слава: і нині, глас той самий.
Посланий був з небес Гавриїл архангел благовістити Діві зача́ття; і прийшо́в у Назарет, думаючи в собі, дивуючись чу́ду: о, як Той, Хто в небесах неосяжний, Дівою наро́джується? Маючи престолом небеса і підніжжям зе́млю, в утробі дівочій вміща́ється! На Нього шестикрилі і многоокі дивитися не мо́жуть; єдиним словом від Неї воплотитися благозво́лив, Боже Слово íстинне. Чому я стою і не говорю Дíві: радуйся благодатна, Господь з Тобо́ю; радуйся, чиста Дíво; радуйся, Невісто неневíсна; радуйся, Ма́ти Життя, благословенний плід утро́би Твоєї.
Вхід. Світло тихе… Якщо Великий піст, то раніше буває дві паремії Тріоді, потім три свята.
Буття читання (28, 10-17).
Вийшов Яків із Вирсавії і пішов у Харан, і прийшов на одне місце, і залишився там ночувати, тому що зайшло сонце. І взяв один із каменів того місця, і поклав собі під голову, і ліг на тому місці. І побачив сон: ось, ліствиця стоїть на землі, а верх її торкається неба; і ось, ангели Божі піднімаються і сходять по ній.
І ось, Господь стоїть на ній і промовляє: Я Господь, Бог Авраама, отця твого, і Бог Ісаака; не бійся. Землю, на якій ти лежиш, Я дам тобі і твоєму потомству; і буде потомство твоє — як пісок земний; і поширишся ти до моря і на схід, і на північ, і на південь, і благословляться у тобі й у твоєму потомстві всі племена земні; і от, Я з тобою, і збережу тебе всюди, куди ти не підеш; і поверну тебе в цю землю, бо я не залишу тебе, доки не виконаю того, що Я сказав тобі. Яків прокинувся від сну свого і сказав: істинно Господь присутній на цьому місці; а я не знав! І убоявся він і сказав: яке страшне це місце! Це не що інше, як дім Божий, це врата небесні!
Пророцтва Єзекиїля читання (43, 27-44, 1-4).
Так говорить Господь: після закінчення цих днів, у день восьмий і далі, священики будуть приносити на жертовнику всепалення ваші і мирні жертви ваші; і Я буду милостивим до вас, говорить Господь Бог. І привів Він мене назад до зовнішніх воріт святилища, що звернені на схід, і вони були зачинені. І сказав мені Господь: врата ці будуть зачинені, і не відкриються, і ніяка Людина не пройде крізь них, бо Господь, Бог Ізраїлів, увійшов через них, і вони будуть зачинені. Лише князь — як князь — сяде в них, щоб їсти хліб перед Господом; увійде через притвор цих врат і Тим самим шляхом вийде. Потім привів мене через північні ворота до храму, і я бачив, і ось, слава Господня наповнила дім Господа.
Притч читання (9, 1-11).
Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його, заколола жертву, розчинила вино своє і приготувала у себе трапезу; послала слуг своїх проголосити з височин міських: хто нерозумний, звернися сюди! І нерозумним вона сказала: йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене; залишіть безумство, і живіть, і ходіть шляхом розуму. Той, хто повчає кощунника, наживе собі безславність, і хто викриває нечестивого — пляму собі. Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе; дай наставляння мудрому, і він буде ще мудріший; навчи правдивого, і він примножить знання. Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум; тому що через мене примножаться дні твої, і додасться тобі років життя.
Далі: Нехай піднесеться молитва моя… і все інше літургії Ранішосвячених Дарів. Якщо ж Благовіщення прилучиться у суботу або в неділю, тоді перед читанням трьох паремій свята читаємо ці дві паремії.
Виходу читання (3, 1-8).
Піднявся Мойсей на гору Божу Хорив; і з’явився йому ангел Господній у полум’ї вогняному в купині (кущі), і побачив, що купина горіла вогнем, але і купина не згорала. І сказав Мойсей: піду і побачу це велике видіння, чому не згорає купина? І побачив Господь, що він іде дивитися, і воззвав до нього Господь із купини, кажучи: Мойсей! Мойсей! Він сказав: ось я. І сказав Бог: не наближайся сюди. Зніми взуття з ніг твоїх, бо місце, на якому ти стоїш, земля свята. І сказав йому: Я Бог отця твого, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова. Мойсей закрив лице своє, тому що боявся дивитися на Бога. І сказав Господь Мойсею: Я побачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від насильників його. Я знаю скорботи його і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його із землі цієї, і ввести його в землю благу і простору, де течуть мед і молоко.
Притч читання (8, 22-30).
Господь створив мене началом путі Свого, на діла Свої. Раніше віків заснував мене на початку, раніше буття землі. Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, наповнених водою. Я народилася раніше, ніж коли були поставлені гори, раніше пагорбів, коли ще Господь не створив ні землі, ні полів, ні початкового пороху всесвіту. Коли проводив коло по лицю безодні, коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні, коли давав закон морю, щоб води не переступали його меж, коли закладав основи землі; тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселилася перед лицем Його в усі часи, радіючи на земному колі Його, і радість моя була з синами людськими.
На літії. В день Великого посту після великого повечір’я.
Стихири свята самогласні 3, глас 1.
В шостим місяць посланий був архистратиг до Тебе, Діви чистої, сповістити Тобі слово спасіння, разом же і взивати до Тебе: радуйся, обрадувана, Господь з Тобою; народиш Сина превічного від Отця, і спасе людей Своїх від гріхів їхніх.
В місяць шостий посланий був з небес Гавриїл архангел у град Галилейський Назарет принести Діві радість Благовіщення; і, прийшовши до Неї, промовив, взиваючи: радуйся, обрадувана, Господь з Тобою; радуйся, вмістилище невмістимого Божества, бо Того, Кого небеса не вміщають, утроба Твоя вмістила, Благословенна; радуйся, чесне Адама покликання і Євине визволення, і радість світу, і веселість роду нашого.
Посланий був Гавриїл архангел з неба від Бога до Діви непорочної у град Галилейський Назарет благовістити Їй дивне зачаття. Посланий був раб безплотний до одухотвореного града і до дверей духовних сповістити про владичне пришестя; посланий був воїн небесний до палати пресвятої слави підготувати Творцеві оселю. І, прийшовши до Неї, взивав: радуйся, престоле вогневидий, славніший за четвероглядних; радуйся, сідалище Царя небесного; радуйся, горо невідсічена, вмістилище пречисте, бо в Тебе вселилася тілесно вся повнота Божества благозволенням Отця присносущного і співдією Всесвятого Духа. Радуйся, обрадувана, Господь з Тобою.
Якщо в суботу або в неділю: Слава, глас 8.
Нехай веселяться небеса і радується земля; бо Отцю співприсносущний, співбезначальний заради милосердя і чоловіколюбства милости віддав Себе на приниження, благоволінням і радою Отчою, і в утробі оселився дівочій, наперед очищеній Духом. О, чудо! Бог між людьми, невмістимий — в утробі, безлітний — у літі. І що славніше? Бо і зачаття безмужне, і приниження невимовне, і таїнство велике. Бог бо принижується, і втілюється, і твориться; ангел до Пречистої промовляє: радуйся, обрадувана, Господь з Тобою, має велику милість.
І нині… глас 2.
Благовістить Гавриїл Благодатній нині: радуйся, непорочна Мати і безневісна; не дивуйся дивному моєму вигляду і не жахайся, бо я є архангел. Змій колись спокусив Єву; нині ж я благовіщу Тобі радість: перебуватимеш нетлінною і народиш Господа, Пречиста.
Якщо ж Великий піст, Слава, і нині… Благовістить Гавриїл…
На стиховні стихири, глас 4.
В шостий місяць посланий був архангел до Діви чистої, і, промовивши до Неї: «радуйся», благовістив, що народиться від Неї Спаситель. Тому, прийнявши привітання, зачала Тебе, превічного Бога, що невимовно благозволив стати людиною, заради спасіння душ наших.
Стих: Благовістíть день у день спасіння Бога нашого.
Язик, якого не бачила, почула Богородиця, промовляв бо до Неї архангел, благовістячи слова; звідси, з вірою прийнявши привітання, зачала Тебе, превічного Бога. Тому і ми, радіючи, взиваємо до Тебе: Ти, Боже, що істинно воплотився із Неї, даруй мир світові і душам нашим велику милість.
Стих: Співайте Господеві пісню нову, співай Господеві, вся земле.
Ось, явилося нині звернення до нас: невимовно Бог з’єднується з людиною, словом архангела відганяється омана, бо Діва приймає радість; земля стає небом; світ визволяється від першої клятви. Нехай радіє творіння і голосно нехай взиває: Творче і Спасителю наш, Господи, слава Тобі.
Слава: і нині, глас той самий.
Нині радість благовіщення, дівствене торжество, земне з небесним з’єднується, Адам оновлюється і Єва від першої печалі визволяється; тінь нашої істоти, через з’єднання прийнявши обоження, стала Церквою Божою. О, таїнство! Образ приниження незбагненний, багатство благости невимовне. Ангел служить чуду; дівствена утроба приймає Сина; Дух Святий сходить; Отець з висоти благоволить; і твориться оновлення загальною Радою.
В ньому ж і ним же спасаючись, разом з Гавриїлом до Діви взиваємо: радуйся, обрадувана, з Тебе ж спасіння — Христос Бог наш, Який, прийнявши наше єство, до Себе підняв. Його моли, щоб спаслися душі наші.
Тропар, глас 4: Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає Сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: радуйся, благодатна, Господь з Тобою.
На ранній
На Бог Господь… тропар свята (тричі).
Після 1-ї кафизми обидва сідальні з Тріоді без єктенії.
Після 2-ї кафизми сідальний, глас 1.
Великий воєвода ангельських сил, з’явившись у граді Назареті, сповістив Тобі, Пречиста, про Царя віків і Господа, про незбагненне і невимовне чудо — оновлення людей, промовляючи до Тебе: радуйся, благословенна Маріє.
Слава: і нині, той самий.
Після 3-ї кафизми сідальний, глас 3.
Сьогодні все творіння радується, тому що до Тебе промовив архангел: радуйся, благословенна, чесна і пречиста Мати Христа Бога. Сьогодні посоромлене змієве зухвальство, бо кайдани прокляття розірвано. Тому безперестанно взиваємо до Тебе: радуйся, обрадувана.
Полієлей і величання:
Архангельським гласом взиваємо до Тебе, чиста: радуйся, благодатна, Господь з Тобою.
Псалом вибраний: Боже, суд Твій Цареві дай, і правду Твою — сину царевому.
Після полієлея сідальний, глас 4.
Гавриїл з небес взиває до Пречистої: радуйся, бо зачнеш в утробі превічного Бога, що словом створив краї світу; тому Марія відповіла: Я мужа не знаю, і як Я народжу Сина? Хто бачив безмужне народження? І, пояснюючи, промовляв ангел до Богородиці і Діви: зійде на Тебе Дух Святий, і сила Всевишнього осінить Тебе.
Слава: і нині, глас той самий.
Посланий був Гавриїл до Діви Марії, і сповістив Їй невимовну радість, що зачне безмужно і безболісно: народиш бо Сина, превічного Бога, і Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх; і засвідчує Той, Хто послав мене привітати Тебе: радуйся, Дівою народиш і після народження далі перебуватимеш Дівою.
Далі ступеневі, 1-й антифон 4-го гласу.
Прокимен: Благовістіть день у день про спасіння Бога нашого.
Стих: Співайте Господеві пісню нову, співай Господеві, вся земле.
Все, що дише…
Євангеліє від Луки, зачало 4 (1, 39-49, 56).
Після 50-го псалма стихира, глас 2.
Благовістить Гавриїл Благодатній ни́ні: радуйся, неневісна Мати і безму́жна; не диву́йся дивному моєму ви́гляду, не жахайся, бо я є арха́нгел; змій спокусив колись Є́ву; ни́ні ж я благовіщу Тобі ра́дість, і перебуватимеш нетлíнною, і народиш Господа, Пречи́ста.
Канон свята, ірмоси по двічі, тропарі ж на 12.
Катавасія свята. А де трипіснець, там співаємо свята з ірмосом на 6, і трипіснець на 8. Катавасія ірмоса Тріоді.
Пісня 1
Ірмос: Відкрию уста мої, і наповняться духом, і слово промовлю до Цариці Матері і, світло радіючи, прославлю Її чудеса.
Діва: Нехай оспівує Тебе, Владичице, граючи на духовній Псалтирі, Давид праотець Твій: Слухай, Дочко, глас радости архангела; він сповіщає Тобі невимовну радість.
Ангел: Взиваю до Тебе, радіючи; прихили вухо Твоє і вислухай мене, я звіщаю безмужне зачаття Боже; бо Ти знайшла благодать у Бога, яку ніколи інша не знаходила, Пречиста.
Діва: Як зрозуміти, ангеле, силу твоїх слів? Як буде те, що ти сказав? Скажи ясніше, як зачну, будучи безмужною Дівою? Як Я стану Матір’ю Творця Мого?
Ангел: Ти думаєш, легко мені відповідати? Думаю і радію, бачачи Твоє утвердження; будь сміливою, Владичице, бо коли хоче Бог, то й неможливе здійснюється.
Пісня 3
Ірмос: Богородице, живоносне й достатнє джерело, співців Твоїх, що врочисто Тебе прославляють, духовно укріпи і в Божественній Твоїй славі вінців слави сподоби.
Діва: Не стало князя в юдеїв, прийшов останній час, коли має з’явитися надія народів — Христос. Ти ж скажи Мені, як Я можу народити Його, будучи Дівою?
Ангел: Хочеш від мене довідатися, Діво, про Твоє зачаття, але воно є невимовним; Дух же Святий творчою силою осінить Тебе і звершить.
Діва: Праматір Моя, будучи спокушеною змієм, споживи божественної позбавилася, бо з раю вигнана була. Тому і я боюся твого дивного привітання, соромлюся спокуси.
Ангел: Я є Божий посланець, щоб сповістити Тобі про Божественну Раду. Чому боїшся, Всенепорочна, мене, що Тебе більше боїться? Чого благоговієш, Владичице, переді мною, що перед Тобою чесно благоговіє?
Сідальний, глас 8: Слово Боже нині на землю зійшло, ангел представ перед Дівою і взивав: радуйся, Благословенна, Ти бо єдина залишилася нетлінною, прийнявши в утробу предвічне Слово і Господа, Який як Бог спасе від омани рід людський.
Слава: і нині, глас той самий.
Посланий був з небес архистратиг Гавриїл від Бога; він швидко представ перед одухотвореним градом, промовляючи до Неї ясно: Творця приймеш, Діво, в утробі і народиш Його істинно у плоті. Тому я посланий сповістити Тобі дивне Різдво, Чиста, і стою, взиваючи до Тебе: радуйся, Невісто неневісна.
Пісня 4
Ірмос: Ісус, як Бог істинний, що сидить у славі на престолі небесному, зійшов на хмарі легкій, на руках Пречистої, і спас тих, що взивають: слава, Христе, силі Твоїй.
Діва: Від пророка, що колись провістив Еммануїла, Я чула про якусь Діву Святу, що вона народить; хочу зрозуміти, як природа людська витримає з’єднання з Богом?
Ангел: Кущ, який не згорав, охоплений полум’ям, на Тобі, обрадувана, всехвальна, виявив преславну таємницю; бо після народження Ти залишишся чистою Приснодівою.
Діва: Освітлений сяйвом Бога Вседержителя, істини проповіднику, скажи, Гавриїле, найправдивіше: як Я, маючи навіть чистоту нетлінну, можу народити плоттю безплотне Слово?
Ангел: Я зі страхом, як раб, стою перед Тобою, Владичице, і навіть боюся нині дивитися на Тебе, Діво, бо на Тебе, як дощ на руно, зійде слово Отче, як благозволив.
Пісня 5
Ірмос: Здивувалось усе Божественній славі Твоїй, Ти бо, нетлінна Діво, носила в утробі Бога всіх і породила відвічного Сина, подаючи мир усім, що Тебе прославляють.
Діва: Не можу зрозуміти слова твого провіщення, бо багато було чудес, силою Божою чудодіяних, знамення і прообрази в Законі, а діва без мужа ніколи не народжувала.
Ангел: Ти, Всенепорочна, дивна, тому і чудо Твоє дивне; бо Ти єдина з усіх приймеш в утробі Царя всіх; і Тебе прообразують пророчі слова, і загадки, і знамення, що в Законі.
Діва: В усьому неосяжний і всіма невмістимий, як Він може оселитися в утробі Діви, Яку Сам створив? Як Я зачну Бога-Слово, співбезначального Отцю і Духу?
Ангел: Це ж Твоєму праотцеві Давиду обіцяв Бог посадити на престолі його Царства Того, Хто від Тебе народиться. Згідно з видінням Якова Він обрав Тебе за Свою оселю.
Пісня 6
Ірмос: Божественне це і всечесне справляючи свято Богоматері, прийдіть, богомудрі, руками заплещемо, народженого від Неї Бога прославимо.
Діва: Почувши радісний глас твого слова, Гавриїле, Я божественною радістю наповнилася, бо сповіщаєш ти про радість і веселість сповіщаєш безкінечну.
Ангел: Тобі дана божественна радість, Богомати; Тобі про радість все творіння співає, Богоневісто; бо Ти єдина називаєшся Матір’ю Сина Божого, Пречиста.
Діва: Нехай через Мене нині буде знищене засудження Єви; нехай через Мене нині буде повернуто борг; нехай через Мене буде виплачено давній борг з переповненням.
Ангел: Бог обіцяв праотцю Аврааму, що через його рід благословляться всі народи; а через Тебе, Пречиста, сьогодні здійснюється ця обітниця.
Кондак, глас 8: Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможную, від усяких нас бід визволи, щоб до Тебе взивати: радуйся, Невісто неневісна.
Ікос: Ангел предстатель з небес посланий був промовити до Богородиці: радуйся! І з безплотним гласом, побачивши Тебе, Господи, втіленим, здивований стояв, взиваючи до Неї: радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе клятва зникне; радуйся, упалого Адама підняття; радуйся, сліз Євиних визволення; радуйся, висото, для людських помислів неприступна; радуйся, глибино, і для ангельських очей неоглядна; радуйся, Царський престоле; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто всіх носить; радуйся, зоре, що попереджає сонце; радуйся, утробо Божественного втілення; радуйся, бо Тобою оновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцю. Радуйся, Невісто неневісна.
Пісня 7
Ірмос: Не поклонялися тварі замість Творця побожні юнаки, але, вогненну погрозу сміливо зневаживши, радувалися, співаючи: преславний Господи, Боже отців, благословен єси.
Діва: Сповіщаючи про Світло духовне, що з’єдналося з тілом земним з великої милости, про світле Благовіщення, з божественним привітанням нині ти взиваєш до Мене: благословенний плід утроби Твоєї.
Ангел: Радуйся, Діво Владичице; радуйся, Пречиста; радуйся, оселе Божа; радуйся, світильнику світла, Адамове закликання, Євине визволення, горо свята, найвиразніше освячення і чертогу безсмертний.
Діва: Очисти душу, освяти тіло, сотвори Мене храмом вмістимим для Бога, скинією богоприкрашеною, храмом, одухотвореним сходженням Пресвятого Духа, і чистою Матір’ю Життя.
Ангел: Як найсвітлішу свічку, і Богом створений чертог, бачу Тебе нині, як золотий кивот; прийми, Богоневісто, Подателя Закону, що через Тебе благозволив визволити тлінну людську істоту.
Пісня 8
Ірмос: Юнаків побожних у печі спасло Різдво Богородичне: тоді провішене, а нині здійснене, воно весь світ спонукає співати; всі творіння, хваліть Господа і прославляйте повіки.
Діва: Ніякий земний розум не може зрозуміти те преславне, що ти Мені сповіщаєш, — відповідає Діва, — почувши твої слова, Я боюся і жахаюся, щоб ти не послав мене далеко від Бога, як оманою змій Єву. Але так взиваю: благословляйте, всі діла Господні, Господа і прославляйте Його повіки.
Ангел: Ось, незрозуміле для Тебе з’ясувалося, — відповідає Гавриїл, — добре Ти сказала: річ незбагненна; підкорюючись словам уст Твоїх, відкинь усякий помисел про оману, а віруй, як дійсній речі. Я ж, радіючи, взиваю: благословляйте, всі діла Господні, Господа і прославляйте Його повіки.
Діва: Закон цей є від Бога для людей, — Непорочна тут же промовила, — від обопільної любови буває народження, Я ж зовсім не знаю тайни шлюбу, як же ти говориш, що Я маю народити? Боюся, чи не улесливі слова ти говориш, однак взиваю так: благословляйте, всі діла Господні, Господа і прославляйте Його повіки.
Ангел: Слова, що Ти мені віщаєш, Чиста, — ангел знову до Неї промовляє, — це є звичайний спосіб народження людей смертних; істинний Бог, як Він Сам тільки знає, невимовно і вище всякого розуміння, втілюється із Тебе. Тому і взиваю, радіючи: благословляйте, всі діла Господні, Господа і прославляйте Його повіки.
Діва: Ти явився Мені, щоб сповістити істину, — говорить Діва, — бо ти є благовісником загальної радости; душу Свою очистила з тілом, і нехай буде Мені за твоїм словом, нехай оселиться в Мені Бог. До Нього ж взиваю з тобою: благословляйте, всі діла Господні, Господа і прославляйте Його повіки.
Чеснішу… не співаємо, а співаємо приспів свята:
Благовісти, земле, радість велику, хваліть, небеса, Божу славу.
Потім ірмос: Як одухотвореному кивоту…
І до інших тропарів свята той самий приспів.
До тропарів же трипіснеця промовляємо: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
До богородичних співаємо приспів свята.
Пісня 9
Ірмос: Як до одухотвореного Божого кивота, нехай ніяк не доторкнеться рука скверна; уста ж вірних, Богородиці невмовкно глас ангела виголошуючи, з радістю нехай взивають: радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.
Незбагненно для розуму зачавши Бога, від закону природи Ти утаїлася, Діво; в народженні Ти не зазнала тлінної материнської природи, бо була вищою від неї. Тому достойно чуєш: радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.
Як виточуєш Ти молоко, Діво чиста, не можуть вимовити земні уста, бо Ти показуєш дивне явище надприродне, перемагаєш закон народження. Тому достойно чуєш: радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.
Таємно сказано про Тебе, Мати Всевишнього, у Святому Писанні, бо Яків побачив тебе колись в образі ліствиці, сказавши: це сходження Боже. Тому Ти чуєш достойно: радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.
Купина і вогонь дивно показали боговидцю Мойсею чудо; він, шукаючи в течії часу останні літа, побачив їх у чистій Діві, промовляючи: до Неї як до Богородиці нехай взивають: радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.
Даниїл назвав Тебе горою духовною, Божою Матір’ю — Ісая; бачив Тебе як руно Гедеон, Давид же називає святилищем, дверима ж Тебе іменує інший; Гавриїл же взиває до Тебе: радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.
Катавасія, ірмоси Тріоді, і свята з приспівом.
Світильний: Архистратиг ангельських сил посланий був від Бога Вседержителя до Діви Чистої благовістити про дивне і невимовне чудо. Бо Бог як Людина від Неї безмужно стає Немовлям, щоб оновити весь людський рід; люди, благовістіть оновлення світу (двічі).
Слава: і нині, інший світильний.
Сьогодні виявляється Божа таємниця, що була надвічно: Бог-Слово стає Сином Діви з милосердя, і Гавриїл сповіщає радість Благовіщення. З ним же взиваємо до Неї: радуйся, Мати Господня.
На Хваліте… Все, що дише… і співаємо стихири на 4 Гл. 1.
З небесних кіл злетів Гавриїл у Назарет і прийшов до Діви Марії, взиваючи до Неї: радуйся, зачнеш Сина, давнішого за Адама, Творця віків і Визволителя тих, що взивають до Тебе: радуйся, Чиста.
Єдиносущне Слово Отця безначального, не розлучаючись з небесами, нині з’явилося на землі; з великого милосердя і милости до нашої немочі, прийнявши Адамову убогість, воплотився у чужий образ.
Гавриїл приніс Діві благовісти з небес, взиваючи: радуйся, бо зачнеш в утробі Того, Хто ніким невмістимий, а Тобою вмістимий, і народиш Того, Хто раніше денниці від Отця засяяв.
Вічне Слово плоттю вселилося в Тебе, Богородице Діво, Отчею Радою, і оновило рід наш, упалий від давньої клятви; тому всі ми разом з ангелом вірно взиваємо до Тебе: радуйся, Мати Христова.
Слава: і нині, глас 2.
Одвічне таїнство відкривається сього́дні, і Син Божий стає Сином люди́ни, щоб, прийня́вши гірше, дати нам кра́ще; помилився в давнину́ Адам, коли схотів стати бо́гом і не став; Бо́г стає Людиною, щоб зробити Адама бо́гом. Нехай веселиться творіння, і торжествує єство, бо архангел стоїть зі страхом перед Дівою і прино́сить Їй «радуйся», замість печа́лі. Ти, що з милосердної милости воплоти́вся, Боже наш, сла́ва Тобі.
Якщо субота або неділя, славослів’я велике.
Якщо ж день пісний, співаємо на стиховні Тріоді, самогласний дня (двічі) і мученичий.
Слава: і нині, свята, глас 8.
Нехай веселяться небеса і радується земля; бо Отцю співприсносущний, співбезначальний заради милосердя і чоловіколюбної милости віддав Себе на приниження, благоволінням і радою Отчою, і в утробі оселився дівочій, наперед очищеній Духом. О, чудо! Бог між людьми, невмістимий — в утробі, безлітний — у літі. І що славніше? Бо і зачаття безмужне, і приниження невимовне, і таїнство велике. Бог бо принижується, і втілюється, і твориться; ангел до Пречистої промовляє: радуйся, обрадувана, Господь з Тобою, має велику милість.
Далі Благо є сповідуватися… (один раз). Трисвяте… по Отче наш… тропар свята і єктенії. В кінці три великих поклони; без відпусту ранньої.
На літургії, яка починається вечірнею
На Господи, взиваю… співаємо самогласний дня Тріоді (двічі) без мученичого, на 3, і свята на 3, і архангела на 3.
Стихири свята, глас 4.
В шостий місяць посланий був архангел до Діви чистої, і, промовивши до Неї: «радуйся», благовістив, що народиться від Неї Спаситель. Тому, прийнявши привітання, зачала Тебе, превічного Бога, що невимовно благозволив стати людиною, заради спасіння душ наших.
Стих: Благовістіть день у день спасіння Бога нашого.
Язик, якого не бачила, почула Богородиця, промовляв бо до Неї архангел, благовістячи слова; звідси, з вірою прийнявши привітання, зачала Тебе, превічного Бога. Тому і ми, радіючи, взиваємо до Тебе: Ти, Боже, що істинно воплотився із Неї, даруй мир світові і душам нашим велику милість.
Стих: Співайте Господеві пісню нову, співай Господеві, вся земле.
Ось, явилося нині звернення до нас: невимовно Бог з’єднується з людиною, словом архангела відганяється омана, бо Діва приймає радість; земля стає небом; світ визволяється від першої клятви. Нехай радіє творіння і голосно нехай взиває: Творче і Спасителю наш, Господи, слава Тобі.
Стихири архангела, глас 1.
Гавриїл великий, розум боговидий, світлосяйний і спасительний, бачить Світло трисонячне і співає з Небесними Силами божественні й величні пісні, благає дарувати душам нашим мир і велику милість.
Велике таїнство, ангелам невідоме й одвічно бережене, тобі єдиному, Гавриїле, довірене; і Їй, єдиній Чистій, повідав, з’явившись у Назареті; з Нею ж молися, щоб дарувати душам нашим мир і велику милість.
До 11-го стиха приспів: Творить ангелами Своїми духів, і слугами Своїми вогняне полум’я.
Будучи сповненим світлом завжди, виконуючи волю і повеління Вседержителя, начальнику ангелів Гавриїле славний, спасай тих, хто з любов’ю шанує тебе, завжди благаючи дарувати душам нашим мир і велику милість.
Слава: і нині, глас 6.
Посланий був Гавриїл архангел з неба від Бога до Діви непоро́чної у град Галиле́йський Назарет бла́говістити Їй дивне зача́ття. Посланий був раб безпло́тний до одухотвореного гра́да і до дверей духо́вних сповістити про владичне прише́стя; посланий був воїн небе́сний до палати пресвятої сла́ви підготувати Творцеві осе́лю. І, прийшовши до Не́ї, взивав: радуйся, престоле вогневи́дий, славніший за четвероглядних; радуйся, сідалище Царя небе́сного; радуйся, горо невідсíчена, вмістилище пречи́сте, бо в Тебе вселилася тілесно вся повнота́ Божества благозволенням Отця присносу́щного і співдією Всесвятого Ду́ха. Радуйся, обрадувана, Господь з Тобою.
Вхід з Євангелієм. Світло тихе… Прокимен і паремії дня1: і свята два. Далі мала єктенія і Трисвяте.
І свята два. Далі мала єктенія і Трисвяте.
Прокимен, глас 4: Благовістіть день у день спасіння Бога нашого.
Стих: Співайте Господеві пісню нову, співай Господеві, вся земле.
До Євреїв послання святого апостола Павла читання, зачало 306 (2, 11-18).
Алилуя, глас 1: Зійде, як дощ на руно, і як краплина, що капає на землю.
Стих: Буде ім’я Його благословенним повіки, раніше сонця перебуває ім’я Його.
Євангеліє від Луки, зачало 3 (1, 24-38).
Замість Достойно є… співаємо приспів і Ірмос: Як одухотвореному Божому кивоту…
Причасний: Обрав Господь Сион, і зволив його на оселю Свою.
- Наприклад: Посланий був з небес Гавриїл архангел благовістити Діві зача́ття; і прийшо́в у Назарет, думаючи в собі, дивуючись чу́ду: о, як Той, Хто в небесах неосяжний, Дівою наро́джується? Маючи престолом небеса і підніжжям зе́млю, в утробі дівочій вміща́ється! На Нього шестикрилі і многоокі дивитися не мо́жуть; єдиним словом від Неї воплотитися благозво́лив, Боже Слово íстинне. Чому я стою і не говорю Дíві: радуйся благодатна, Господь з Тобо́ю; радуйся, чиста Дíво; радуйся, Невісто неневíсна; радуйся, Ма́ти Життя, благословенний плід утро́би Твоєї.
Виходу читання (3, 1-8).
Піднявся Мойсей на гору Божу Хорив; і з’явився йому ангел Господній у полум’ї вогняному в купині (кущі), і побачив, що купина горіла вогнем, але і купина не згорала. І сказав Мойсей: піду і побачу це велике видіння, чому не згорає купина? І побачив Господь, що він іде дивитися, і воззвав до нього Господь із купини, кажучи: Мойсей! Мойсей! Він сказав: ось я. І сказав Бог: не наближайся сюди. Зніми взуття з ніг твоїх, бо місце, на якому ти стоїш, земля свята. І сказав йому: Я Бог отця твого, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова. Мойсей закрив лице своє, тому що боявся дивитися на Бога. І сказав Господь Мойсею: Я побачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від насильників його. Я знаю скорботи його і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його із землі цієї, і ввести його в землю благу і простору, де течуть мед і молоко.
Притч читання (8, 22-30).
Господь створив мене началом путі Свого, на діла Свої. Раніше віків заснував мене на початку, раніше буття землі. Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, наповнених водою. Я народилася раніше, ніж коли були поставлені гори, раніше пагорбів, коли ще Господь не створив ні землі, ні полів, ні початкового пороху всесвіту. Коли проводив коло по лицю безодні, коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні, коли давав закон морю, щоб води не переступали його меж, коли закладав основи землі; тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселилася перед лицем Його в усі часи, радіючи на земному колі Його, і радість моя була з синами людськими. [↩]
Слава Ісусу Христу!
А на вечірні прокімен є чи нема? Бо там не написано, а одразу йдуть паремії.
Дякую за увагу.