«Наша Парафія»

На вечірні

На Господи, взиваю… Спочатку самогласні дня (двічі), і мученичий, і подібні Тріоді 3, і святих мучеників на 4.

Стихири самогласні. Глас 2. Іоана ченця.

Терплячи теперішнє мужньо, радіючи надією, один одному святі мученики говорили: ми не одяг знімаємо, а тлінну людину скидаємо. Люта зима, але солодкий рай; болісний лід, але солодке насолодження; не ухиляймося ж, о, воїни! Трохи перетерпимо, щоб вінці перемоги отримати від Христа Бога і Спаса душ наших.

Відкидаючи одяг весь, входячи без тремтіння в озеро, один до одного говорили святі мученики: за рай, який втратили, нині не пошкодуємо риз тлінних, в які були одягнені колись спокусою згубного змія; знімімо ж їх нині заради загального воскресіння, зневажмо лід, що тане, і плоть зненавидьмо, щоб вінці перемоги отримати від Христа Бога і Спаса душ наших.

Дивлячись на муки як на насолодження, бігли в озеро як у тепле; говорили святі мученики: не біймося холодної пори, щоб уникнути страшної геєни вогненної; нехай буде спалена нога, щоб торжествувати вічно, рука ж – відсічена, щоб подносилася до Господа. Не пощадімо єства, що вмирає, оберімо смерть, щоб вінці перемоги отримати від Христа Бога і Спаса душ наших.

Слава… глас той самий, перша стихира: Терплячи теперішнє мужньо… І нині… Богородичний: Минула тінь Закону…

Вхід. Прокимен дня.

Паремії дня, і святих 3.

Пророцтва Ісаї читання (43, 9-13).

Так говорить Господь: нехай зберуться усі народи і зійдуться племена. Хто між ними прорік це? Нехай сповістять, що було спочатку; нехай поставлять свідків від себе і виправдаються, щоб можна було почути і сказати: «правда»! А Мої свідки, говорить Господь, ви і раб Мій, якого Я обрав, щоб ви знали і вірили Мені, і розуміли, що це Я: переді Мною не було Бога і після Мене не буде. Я, Я Господь, і немає Спасителя, крім Мене. Я передрік, і спас, і сповістив; а іншого немає у вас, і ви – свідки Мої, говорить Господь, що Я Бог; від початку днів Я Той самий, і ніхто не спасе від руки Моєї; Я створю, і хто відмінить це? Так говорить Господь, Визволитель ваш, Святий Ізраїлів.

Премудрости Соломона читання (3, 1-9).

Душі праведних в руках Божих, і муки не торкнуться їх. В очах безумних вони здавалися мертвими, і їхня кончина вважалася загибеллю, і відхід від нас – знищенням; але вони перебувають у мирі. Бо хоч вони в людських очах і приймають страждання, але надія їхня повна безсмертя. Зазнавши невеликого покарання, вони сподобляться великих благодіянь, тому що Бог випробував їх і знайшов їх достойними Його. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву довершену. В час воздаяння їм вони засяють, як іскри, що біжать по стеблу. Вони будуть судити племена і владарювати над народами, а над ними буде царювати Господь повіки. Ті, що покладають надію на Нього, пізнають істину, і вірні в любові перебуватимуть у Ньому; бо благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його.

Премудрости Соломона читання (5, 15-6, 3).

Праведники живуть повіки; нагорода їх – у Господі; і піклування про них – у Всевишнього. Тому вони приймуть царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він захистить їх правицею і охоронить їх раменом. Він візьме за зброю ревність Свою і озброїть створіння на помсту ворогам; зодягнеться у справедливість, як у броню, і накладе на Себе шолом – нелицемірний суд; візьме непереможний щит – святість; загострить, як меч, гнів суворий; і весь світ піде з ним на битву проти безумних. Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. І, як із каменеметального пристрою, посиплеться град гніву; розлютується на них вода морська, і ріки нещадно затоплять їх; повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. Так беззаконня спустошить усю землю, і злочинство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте; навчіться, судді кінців землі. Прислухайтеся, що володієте безліччю і гордитеся перед народами. Від Господа дана вам влада, і сила – від Всевишнього.

І далі продовження літургії Ранішосвячених Дарів; співаємо на стиховні Тріоді самогласні дня, 2, і мученичий.

Слава… святих, глас 6.

В піснях прославмо, вірні, страстотерпців – сорок мучеників, і до них милозвучно взиваймо, промовляючи: радуйтеся, страдники Христові, Ісихію, Мелитоне, Іраклію, Смарагде і Домне, Євникію, Уале і Вівіане, Клавдію і Приску; радуйтеся, Феодуле, Євтихію й Іоане, Ксанфію, Іліане, Сисанію, Кирію, Аггію, Аетію і Флавію. Радуйтеся, Акакію, Екдикію, Лисимаху, Олександре, Іліє і Горгонію, Феофіле, Дометіане і божественний Гаю, і Горгонію. Радуйтеся, Євтихію, Афанасію, Кириле і Сакердоне, Миколаю і Валерію, Філоктиме, Северіане і Худію. Ви маєте сміливість у Христа Бога нашого, мученики всечесні, Його ж широ моліть спасти тих, що з вірою святкують всечесну пам’ять вашу.

І нині… Ти єси істинна виноградна лоза…

Після Ніні відпускаєш… тропар, глас 1.

Болістями святих, які за Тебе постраждали, будь милостивим, Господи, і всі наші хвороби зціли, Чоловіколюбче, молимося.

Інший тропар, глас 1.

Страстотерпці всечесні, сорок воїнів Христових, тверді зброєносці, ви пройшли крізь вогонь і воду, і ангелів співгромадянами стали, з ними ж моліться Христу за тих, хто з вірою прославляє вас. Слава Тому, Хто дав вам силу, слава Тому, Хто увінчав вас; слава Тому, Хто подає через вас усім зцілення.

Інший тропар, глас 3.

Сорок страстотерпців Христових, що у граді Севастійському мужньо постраждали, через вогонь і воду пройшовши, ви ввійшли у вічний спокій; моліться за нас Господу, щоб Він зберіг мирним життя наше і душі наші спас як Чоловіколюбець.

Слава: і нині, богородичний.

Єктенія і три поклони великі.

І відпуст.

На ранній

На Бог Господь… тропар святих (двічі). Слава: і нині, богородичний і звичайні кафизми.

Після 1-ї і після 2-ї кафизми сідальні Тріоді.

Єктенії ж не виголошуємо. Після 3-ї кафизми священик виголошує малу єктенію.

Далі сідальний, глас 4.

Чесну твердь церковну, як найбільші зірки, завжди просвічуєте і вірних осяваєте, сорок божественних мучеників Христових.

Слава… глас той самий.

Мужнім помислом перейшли через муки дивні страстотерпці, крізь вогонь та воду пройшли і прийшли до спасіння, як спадкоємці прийняли Царство Небесне, в ньому ж молитеся за нас Богу, сорок мудрих мучеників.

І нині… богородичний.

Ми вдячно співаємо від серця і щиро просимо Твоєї, Богородице, милости, раби Твої, Владичице, взиваємо і промовляємо: Пресвята Діво, попередь і визволи від ворогів видимих і невидимих, і від усякої загрози, Ти бо єси наша заступниця.

Якщо ж у суботу, крім першої неділі Великого посту.

Після 1-ї кафизми сідальний:

Чесну твердь церковну… (двічі).

Слава: і нині, богородичний.

Тих, хто під покров Твій прибігає, Пречиста Діво, прийми молитву, не перестаючи благати Чоловіколюбця, щоб Він спас рабів Твоїх.

Після 2-ї кафизми сідальний:

Мужнім помислом…

Слава: і нині, богородичний.

Ми вдячно співаємо від серця…

Після полієлея сідальний, глас 5.

Святих мучеників похвала, від чотирьох сторін Богом зібрані, воістину сорок воїнів, морозом і вогнем випробувані, мудрі, явилися воїнами всіх Царя Христа, Його ж і молять, щоб спастися нам.

Слава: і нині, богородичний.

Оплакую себе раніше суду, помишляючи про мої лукаві люті діла, і глибину гріхів, що зростали від юності і пригнічували розум; Твоїм заступництвом, Чиста, прощення подай мені і сподоби одержати спасіння.

Ступеневі, 1-й антифон 4-го гласу.

Прокимен 3, глас 4: Пройшли крізь вогонь і воду, і вивів нас у спокій.

Стих: Ти розпалив нас, як розпалюється срібло.

Євангеліє від Луки, зачало 106 (21, 12-19).

Після 50-го псалма стихира самогласна, глас 2.

Як пророк Давид взиває у псалмах: пройшли крізь вогонь і воду, і вивів нас у спокій; ви ж, мученики Христові, вашими ділами слово виконали: пройшовши крізь вогонь і воду, ввійшли у Царство Небесне. Тому моліться, сорок сущих страждальців, дарувати нам велику милість.

Канони два мучеників на 8. Перший канон Іоана ченця. Глас 2.

Пісня 1

Ірмос: Грядіть, люди, співаймо пісню Христу Богові, що розділив море і наставив людей, звільнивши їх від рабства єгипетського, бо Він прославився.

Оспівую боговінчаний полк мучеників Христових, богонатхненними піснями, святкуючи щорічну пам’ять сорока, які нині на небесах живуть.

На землі від усякого звання відмовившись, сорок воїнів бажали мати звання християн, нині вони на небесах живуть.

Будучи у Христі, ви плоть і світ зненавиділи, тлінну людину скинувши разом з тимчасовою одежею, в ризи ж нетління зодягнулися.

Богородичний: Хто може достойно описати Твоє невимовне зачаття? Бога бо породила плоттю, Пречиста, Який явився нам, Спас усіх нас.

Інший канон, преподобного Феофана, глас і Ірмос ті самі.

Сорок мучеників, ублагайте нині Бога своїми молитвами за нас, що чистою любов’ю серця призиваємо вас.

На небесах зорею трисонячного сяяння просвічуєтеся, сорок мучеників, на землі ж ви мерзли від холоду напастей; покрийте нас, що вас оспівуємо.

Незнищимі благочестя і непохитні церковні забрала, сорок мучеників, християнам, що нині від лютих напастей страждають, даруйте мир.

Богородичний: Надприродно Ти породила Сущого над усім Сотворителя і Господа, Який став плоттю заради нас, людей, Діво Богородице Мати безневісна.

Катавасія: Відкрию уста мої…

Пісня 3

Ірмос: Утверди нас у Тобі, Господи, що древом умертвив гріх, і страх Твій всели в серця наші, що оспівуємо Тебе.

Воїнське звання, і життя, і красу тіл, і багатство ви зневажили, благословенні сорок мучеників, і замість цього Христа наслідували.

Сорок мучеників за повелінням мучителів камінням були нещадно побиті, силою ж Духа Божого каміння повернулося на тих, що повелівали.

Устами мучителів змій говорив хулу на Самого Бога, але його богоборні уста сокрушалися камінням, яке кидали на мучеників.

Богородичний: Без сімені в утробі Бога зачала Ти, і породила невимовно Його втіленого, на Якого не можуть дивитися Сили Небесні, Чиста Приснодіво.

Інший, Ірмос той самий.

Воїнство мучеників, і з’єднаний собор вінценосних мучеників, стоячи перед Владикою, спасайте тих, що завжди вас прославляють.

Ми, яких охоплюють буря озера пристрастей і хвиля лютих напастей, до вас, сорока Христових воїнів, прибігаємо.

На лоні Авраамовому зігріті і славною одежею прикрашені, мученики Севастійські, помоліться, щоб звільнитися нам, холодом напастей зв’язаним.

Богородичний: Будь утвердженням, і пристановищем, і покровом, Діво Богоневісто, для тих, хто з вірою до Тебе прибігає і сповідує Тебе Божою Матір’ю.

Сідальний, глас 8: Ставши воїнами Христа через страждання, ви подолали ворога, своїми муками і ділом виконали слова пророка: бо крізь вогонь і воду мужньо пройшли і спокій знайшли – життя нетлінне. Тому, прикрасившись небесними вінцями, з небесними силами радієте, блаженні страстотерпці прехвальні; моліть Христа Бога, щоб Він дарував відпущення гріхів тим, що з любов’ю святкують пам’ять вашу.

Слава: і нині, богородичний.

В напасті впав я від ворогів видимих і невидимих, охоплює мене буря безлічі гріхів моїх, і як до теплого заступництва і покрову мого прибігаю до пристановища Твоєї благости. Тому, Пречиста, молися до Того, Хто безмужно із Тебе воплотився, за рабів Твоїх, що до Тебе безперестанно моляться, Богородице Пречиста, благаючи, щоб Він дарував прощення гріхів нам, що достойно оспівуємо славу Твою.

Пісня 4

Ірмос: Почув, Господи, слово про Твоє провидіння і прославив Тебе, єдиний Чоловіколюбче.

Ви пошкоджені розумом, пребезбожники, – говорили мученики, бо дивну суєту даремно розповсюджуєте.

Нагострені мечі, і звірів, і вогонь, і муки застосовували гонителі до святих Христових мучеників.

Страшним є для нас вогонь геєнський, – говорили мученики, – нинішнього ж вогню, як вашого слуги, не боїмося.

Нехай відсікають руки і спалюють ноги, – взивали святі мученики, – ми їх знову приймемо нетлінними.

Богородичний: Молимо Тебе, Пречиста, що Бога безмужно зачала, завжди молися за рабів Твоїх.

Інший, Ірмос той самий.

Ви, мученики, були для нас провіщенням від Бога, зодягнувшись у сяяння незатьмарене.

Богообраний соборе вінценосних мучеників, молися, щоб визволити від бід тих, що оспівують тебе.

Святі мученики, ви сподобилися бачити Світло Христове неприступне, удостойте його сяяння сущих у темряві.

Осяваючи, славні мученики, духовним настановленням Христа, приведіть нас до Божественної зорі.

Богородичний: Оспівуючи в піснях, Пречиста, Того, Хто із Твоєї утроби воплотився, Тебе прославляємо як Божу Матір.

Пісня 5

Ірмос: Світла Подателю і віків Творче, Господи, у світлі заповідей Твоїх настав нас, бо, крім Тебе, іншого бога не знаємо.

Несамовитістю безумних гонителів страдники були засуджені стояти всю ніч на холодному повітрі; вони ж оспівували Бога подячними піснями.

Радіючи, сорок Христових мучеників болісно перетерпівали лід, стоячи в озері, укріплені надією божественних вінців.

Смішним виявився для сорока Христових мучеників, будучи удавленим, змій, що раніше гніздився у водах, позбувшися згубної сили.

Богородичний: До Тебе, що народила Христа, усіх Творця, взиваємо: радуйся, Чиста; радуйся, що засвітила нам Світло; радуйся, бо Ти вмістила невмістимого Бога.

Інший, Ірмос той самий.

Несамовитості єресей позбавте і нині, сорок мучеників, Христову чесну Церкву, в якій ви народилися і досягли такого достоїнства і слави.

Явившись нам, сорок Христових мучеників бого- осяяних, вогневиді світильники, освітлюють вірним спасительний путь благочестя.

Від землі преставилися в небесні оселі ви, святі мученики, де предстоїте Христу подвигоположнику; сподобите і мене досягти божественної радости.

Богородичний: Як неосяжне і незбагненне, вище всякого розуміння таїнство, Владичице, Божественне Твоє Різдво; Ти бо воістину сущого Бога народила нам.

Пісня 6

Ірмос: У безодні гріховній потопаючи, благаю незбагненну безодню милосердя Твого: від тління, Боже, мене виведи.

Началозлобний радісно вихопив, як із дванадцяти – окаянного Іуду, і з раю одна людина із сорока відпала.

Будучи безсоромним, даремно дихаєш злобою, бо, як раніше розбійником і Матфієм, так і нині мучитель був засуджений тим, хто чекав звання християнина.

Безумний і оплакування достойний той, хто утратив обидва життя; у вогні бо розтанув і до вогню невгасимого пішов.

Богородичний: Безмужно Ти, Діво, народила і вічно Дівою залишилася, явивши Образ істинного Божества, Сина і Бога Твого.

Інший, Ірмос той самий.

Ви явилися свідомими і тверезими охоронителями роду людського, всесильні мученики, і молитовниками й помічниками сумних.

Недоступними сяючи чеснотами в Церкві Христовій, всехвальні, визвольте від спокус тих, хто з любов’ю шанує вас.

Ви були у давнину особливими переможцями омани біснуватих мучителів, і нині будьте для нас стіною і допомогою швидкою.

Богородичний: На Тебе уповання покладаю, Мати Приснодіво, спасіння моє, і Тебе маю за заступницю, тверду і непохитну.

Кондак, глас 6: Все воїнство земне залишивши, ви прилучилися до Владики на небесах, сорок страстотерпців Господніх, пройшовши крізь вогонь і воду, блаженні, достойно одержали славу на небесах і вінців безліч.

Ікос: До Того, Хто сидить на неприступному престолі, Хто простягнув небо, наче шкіру, і землю утвердив, і зібрав води у зібрання, і все із небуття привів до буття, і всім подає дихання і життя, Хто приймає спів від архангелів, поклоніння від ангелів і від усіх славу, до Христа Вседержителя, до Творця і Бога нашого припадаю, недостойний, приносячи моє моління, прошу слово благодаті; щоб і я зміг побожно оспівати святих, яких Він Сам показав переможцями, дарував їм славу на небесах і вінців безліч.

Пісня 7

Ірмос: Коли золотому ідолу на полі Деіри служили, три Твої юнаки зневажили безбожне повеління, посеред вогню вкинуті, зрошені, співали: благословенний Ти, Боже отців наших.

Вжахнувся, побачивши вінці, сторож сорока воїнів і, відкинувши любов до життя земного, окрилившись любов’ю до явленої Твоєї слави, з мучениками взивав: благословенний Ти, Боже отців наших.

В баню душетлінну ввійшовши, життєлюбець умертвився і став христолюбцем, привласнивши побачену велич; як у бані нетління, з мучениками взивав: благословенний Ти, Боже отців наших.

Вогнем духовним, розпаленим у душах сорока, попалилося багатозлобне нечестивих безумство, наче якийсь розтоплений віск. До Тобе ж, Христе, взивали: благословенний Ти, Боже отців наших.

Яка пресвітла, велична, Христе, хреста Твого слава, що руками супротивників сплела вінці сорока мученикам! Воду бо і вогонь пройшовши, вони у нетлінні взивають: благословенний Ти, Боже отців наших.

Богородичний: Тебе, Пречиста, в купині палаючій на горі Синайській Мойсей передбачив, бо Ти неопалимо носила нестерпиму зорю невимовної Істоти, що з’єдналася з грубою плоттю у єдиній Іпостасі.

Інший, Ірмос той самий.

Настала щорічна світла ваша пам’ять, преславні, що далеко освітлює, сяючи посту світлістю. Святкуючи її з вірою, разом з вами співаємо: благословенний Ти, Боже отців наших.

Переможці пристрастей і світильники, ви здалеку сяєте, світ очищаєте, оману руйнуєте, голосно істину проповідуєте, неправду всіх розганяєте, співаючи: благословенний Ти, Боже отців наших.

Світила духовні, святі мученики, осяваючи нас, ви спасаєте тих, що в бурі, і наставляєте тих, що у плаванні по житейському морю, яке хвилюється бурею, Христа оспівуючи: благословенний Ти, Боже отців наших.

Величне перед Богом і для ангелів жадане, ополчення сорока, богозібране, і богонатхненне, і пресвітле; божественна і страшна всезброя, що взиває і промовляє: благословенний Ти, Боже отців наших.

Богородичний: Світильником Світла, хмарою світлою і священним місцем явилася Ти, безневісна, бо прийняла невимовно святих Слово Святе. Його ж оспівуючи, взиваємо: благословенний Ти, Боже отців наших.

Пісня 8

Ірмос: Бога, що ввійшов у піч вогненну до юнаків юдейських і перетворив полум’я на росу, оспівуйте, діла Господні, і прославляйте по всі віки.

Несамовито пошкодивши все тіло страдників, ворог був усіма осміяний; сорок же мучеників безперестанно оспівують Господа і прославляють по всі віки.

Немилостиво за Христа тіла ваші постраждали; ви принесли їх Богу у жертву всепалення і з ангелами завжди торжествуєте, святі мученики, оспівуючи Христа по всі віки.

У здоровому розумі, христолюбива мати, взявши на плечі того, кого народила, як плід благочестя приносить з мучениками мученика, уподібнюючись священнодійству Авраама.

Христолюбива мати до христолюбивої дитини взивала: о, сину, іди прямою дорогою до безкінечного життя; бо я не можу стерпіти, щоб ти з’явився на суд у друге пришестя Христа Подвигоположника.

Богородичний: Того, Хто в лоні Отця нероздільно сидить як Син, і оселився у тілесну утробу Твою, Пречиста, оспівуємо, Діво Богоневісто, і прославляємо по всі віки.

Інший, Ірмос той самий.

Оновившись для житія істинного, яке нині сокровенне у Христі, ви сміливо пішли на болісну і зимну кончину, благаючи для нас прощення і спасіння.

Від землі до небес перейшовши, страдники вінценосні, соборе переможних мучеників Церкви, благайте для нас визволення від бід, пристрастей і недолі.

Розірвавши пута смерти, Спасе, Ти дарував мученикам перемогу над смертю; сорок бо, морозом зігріті, співали, благаючи всім вірним спасіння.

Підступи напастей, напади пристрастей, демонів спокусу собор божественних мучеників відганяє молитвою ясно від тих, хто оспівує Христа повіки.

Богородичний: Умертвлених і до пороху смерти і тління зведених Ти воскресила, єдина Начальника Життя народивши, Христа Бога нашого, Владичице Діво, Пречиста Богородице.

Пісня 9

Ірмос: Від Бога Бога-Слово, що невимовною мудрістю прийшов оновити Адама, який через споживу тяжко впав у тління; Його, що від святої Діви невимовно воплотився заради нас, вірні, єдинодушно піснями величаймо.

За Христа оголені і камінням побиті, ви перетерпіли повітря холодної зими, льодяну воду, нищення тіл і опалення вогнем; в течії часу сяєте здалеку, як світила, святі сорок мучеників.

Жезл Божественної сили – хрест – придбавши, сорок страдників за Христа взивали: Владико всесильний і Переможцю, увінчай нас Твоєю рукою, щоб усі піснями Тебе безперестанно величали.

Який болісний лід, який дуже лютий мороз, що ви перетерпіли, але солодкий рай, бо лоно патріарха Авраама гріє вас в оселях вічних, святі сорок мучеників.

Перемігши страждання, ви прийняли вінці від Божественної правиці Владики; нині моліться, сорок мучеників, дарувати світові мир і нам спасіння.

Богородичний: Невісто Мати Діво, безліч ангелів молять Твого Сина; прийми наше моління, єдина надіє вірних, і даруй мир світові, а нам, що любимо Тебе, спасіння.

Інший, Ірмос той самий.

Ви, сорок мучеників, Христових воїнів, сподобилися досягти надприродної зорі, і невимовної радости, і слави; нині ж визволіть тих, що з любов’ю шанують вас, від напастей, бід і лукавства ворожого.

Силу божественну з небес прийнявши і кріпкість, славні співстраждальці Христові, ви, будучи визволителями від омани, відганяєте всякий ідольський постійний морок і просвічуєте світ.

Прикрасившись добротою чесних страждань і будучи причасниками Божественного єства, ви, сорок мучеників, Христових воїнів, воістину радієте, розчинившись у найсвітлішому і чистому Світлі.

Нині стоячи перед Христом з побожною сміливістю, і там будучи осяяними світлом Божества, сорок славних мучеників, просвітіть трисяйною зорею тих, хто прославляє вас, і моліться щиро за нас.

Богородичний: Затьмарення душі моєї, Діво, просвіти сяянням духовного світла Твого, двері Божественного Світла, і від вогню вічного сподоби визволитися, Пречиста, тих, хто з вірою і любов’ю піснями Тебе величає.

Світильний: Десяток чотирикратний, переможний полк, воїнство святих мучеників достойно оспіваймо, бо вони вогнем, морозом і водою посоромили ворожі полки і прийняли вінці слави від Христа Спаса.

Слава…

Собор четверодесятичисельний мучеників сорока, чотирма чеснотами Пребожественної Тройці – вогнем, повітрям, водою і землею – чотирма стихіями, – оспіваймо божественними піснями, як постраждалих за Христа, Владику всіх.

І нині… богородичний.

Владику всього творіння народивши, Мати Діво, як суща Отроковиця і Владичиця Богородиця, вирви мене із лютих пристрастей і приведи до сяяння милосердя, і до величної Пасхи воскресіння Сина Твого.

На Хваліте… стихири на 4, глас 5.

Прийдіть, вірні, похвалами оспіваємо полк мучеників, морозом і вогнем опалених, які ревністю попалили розпалену оманою зиму, воїнство наймужніше, священний собор, захист же непорушний і непереможний, віри забрала і охоронителів, сорок мучеників – хор божественний, Церкви заступників, сильних молитвою до Христа, щоб подати душам нашим мир і велику милість.

Радуйся, соборе міцний і терпеливий, переможне ополчення; радуйтеся стовпи благочестя, воїни Христові, сильні зброєносці і непереможні, розумом найміцніші і душею наймужніші, воістину божественні, Богові приємний хор святий, богообране зібрання, сорок мучеників; ви рівні у стражданнях, рівні побожністю і рівні вінці прийняли; Христа моліть дарувати душам нашим мир і велику милість.

Радуйся, непереможне множество, яке у брані показало дивну мужність; радуйтеся, зірки, що пройшли крізь вогонь і мороз, водний лід розсипали, землю зробили небом і всіх просвітили; на лоні Авраама ви нині зігріті і з ангельськими силами торжествуєте, сорок мучеників, квіти, що дихають пахощами духовного розкаяння, моліть Христа дарувати душам нашим велику милість.

Слава… глас той самий, самогласний, Іоана ченця.

Страстотерпці Христові, сотворіть всечесний найсвітліший піст пам’яттю вашого славного страждання: будучи чотиридесятком, ви освячуєте чотиридесятницю; спасенними стражданнями вашими ви уподібнилися спасительним страстям Христовим. Тому, маючи сміливість, моліться, щоб нам досягнути миру у триденне воскресіння Бога і Спаса душ наших.

І нині…

Богородичний: Ублажаємо Тебе, Богородице Діво, і достойно славимо, вірні, Тебе, град непохитний, стіну необориму, міцну заступницю і пристановище душ наших.

На стиховні з Тріоді самогласний (двічі) і мученичий.

Слава… святих, глас 2, самогласний.

Чашею істини із своєї крови, вогнем мук і льодяною водою напоїли ви вірних, чотиричисельна десятка; співаючи пісню Спасу, маючи єдиний для всіх розум, у різних тілах ви принесли себе Христу; і богоневісна мати, взявши на плечі христолюбивого отрока, промовляла: гряди, страднику, і постраждай з іншими.

І нині…

Богородичний: Непрохідні врата, тайною запечатані, благословенна Богородице Діво, прийми моління наше і принеси Твоєму Сину і Богу, щоб Він спас Тобою душі наші.

Далі: Благо є… Трисвяте, тропар, єктенія і три великих поклони, Перший час з кафизмою, і відпуст.

У свій час бувають Третій, Шостий і Дев’ятий часи, з їх послідовністю і кафизмами, і блаженні читаються та інше. На кожному часі три великих поклони.

В той же день на вечірні, після звичайної кафизми, на Господи, взиваю… ставимо стихів 10. І співаємо з Тріоді самогласний дня (двічі), і мученичий, і подібних 3, і святих мучеників 4.

Стихира, глас 1: Хор сорокасяйний, все воїнство богозібране, засяяло стражданнями разом з чесним постом, який освітлює і просвічує душі наші.

Глас 2.

Озеро, як рай, і мороз, як спеку, мученики сприйняли, Христе Боже, не устрашилися погроз своїх мучителів, не убоялися здійснення мук, мужні, придбавши, як зброю, хрест; ним бо як сильніші ворога перемогли, тому й прийняли вінці благодаті.

Хто не оспіває сорокачисельний хор мучеників? У воду озера вони ввійшли сміливо і, морозом охоплені, пісню співали Господу: хіба в ріках прогніваєшся на нас, Господи? Хіба в ріках прогніваєшся на нас, Чоловіколюбче? Полегши тягар і холодність повітря, нашою бо кров’ю обагрилися ноги наші, і введи нас, Боже, у вічні Твої оселі, щоб зігріло нас лоно патріарха Авраама.

Слава… глас той самий.

Як пророк взиває Давид у псалмах: пройшли крізь вогонь і воду, і вивів нас у спокій. Ви ж, мученики Христові, самим ділом слово виконали, пройшовши крізь вогонь і воду і ввійшовши в Царство Небесне. Тому моліться, сорок сущих страдників, щоб дарувати нам велику милість.

І нині…

Богородичний: Все уповання моє…

Якщо в середу або в п’ятницю, хрестобогородичний.

Вхід з Євангелієм. Прокимен дня і паремії з Тріоді.

Нехай піднесеться молитва моя…

Далі прокимен, глас 5: Ти, Господи, збережеш нас, і захистиш нас від роду цього і повіки.

Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного. Апостол до Євреїв, зачало 331 (Євр. 12, 1-10).

Алилуя, глас 4: Викликніть Господеві, вся земле! Співайте ж імені Його!

Стих: Бо Ти випробував нас, Боже, розтопив нас, як розтоплюється срібло.

Євангеліє від Матфея, зачало 80 (20, 1-16).

І далі Божественна літургія Ранішосвячених Дарів.

Причасний: Радуйтеся, праведні, у Господі…

Опубліковано: 24.07.2012; востаннє змінено: 03.02.2013.