Сценарій до Свята Воскресіння Христового: Як Писанка друзів знайшла
Дійові особи:
Ведучий
Писанка
Дерево
Метелик
Квіточка
Зернина
Дівчинка Марійка
Дівчинка з порожнім кошиком
Виконавцям ролей Писанки, Дерева, Метелика, Квіточки, Зернини можна виготовити шапочки (по об’єму голови підготувати паперові стрічки, приклеївши до них вирізані з цупкого паперу і розмальовані зображення відповідно писанки, листочка, метелика, квіточки, зернини).
На сцені зображення храму.
Ведучий. Якось на Світле Христове Воскресіння дівчинка Марійка зібрала в кошик пасочку, писанки та й пішла собі в церкву помолитися, прославити Христа Воскреслого та й заодно свою пасочку з крашанками посвятити.
Під час слів ведучого на сцені з’являється дівчинка Марійка з кошиком уруці, підходить до храму, хреститься, заходить у храм, тобто ховається замакетом храму.
А біля церкви, як із горбочка спуститися, росло велике дерево.
На сцену виходить Дерево з гілочками в руках.
Стоїть собі, гілочками ворушить. На гілочці метелик сидить, на сонечку гріється.
Виходить Метелик з паперовим зображенням метелика в руках, стає біляДерева.
А внизу під деревом примостилися собі квіточка та зернина.
Квіточка з квіточкою у руці та Зернина з виготовленою зерниною, стаютьбіля Дерева.
Розмовляють усі між собою, дивуються, що стільки людей до церкви зібралося. Ось і закінчилася служба Божа, посвятив батюшка паски та писанки. Стали люди додому розходитися. Пішла собі й дівчинка Марійка.
Дівчинка Марійка виходить з храму, хреститься при виході, ставить кошик наземлю, поправляє хусточку.
По дорозі зупинилася хусточку поправити. Поставила кошик на землю, а яйце з кошика непомітно викотилося, скотилося з горбочка та біля дерева і зупинилося. Дівчинка Марійка свій кошик взяла та й пішла додому.
Дівчинка Марійка бере кошик та йде зі сцени, заходить Писанка, підходитьдо Дерева та інших акторів.
Дерево. Привіт, розмальоване яйце.
Писанка. По-перше, я не розмальоване яйце, а…
Квіточка. Знаю, знаю — ти крашанка.
Писанка. Я Писанка. Бачиш, на мені візерунки, орнамент. А крашанка лише в один червоний колір пофарбована.
Метелик. Ну тоді привіт, писанко.
Писанка. Спаси Господи за привітання. Але так зараз не говорять.
Метелик. А як треба?
Писанка. «Христос Воскрес. А той, до кого звертаються відповідає: «Воістину Воскрес!» Сьогодні ж Великдень — Пасха Христова.
Зернина. Це того ти так причепурилася у різні візерунки та кольори?
Писанка. Саме так. Здавна у нашому роду так ведеться. Ще від Марії Магдалини. Це була одна з жінок-мироносиць, учениця Господа Ісуса. Коли Він заради спасіння світу був розіп’ятий на хресті, Марія Магдалина з іншими жінками була там і все бачила. А коли Ісуса Христа зняли з хреста і поклали у гробницю, святі жінки купили благовонні аромати та хотіли помазати за звичаєм тіло. Проте не встигли.
Зернина. А що трапилося?
Писанка. Христос воскрес. Він подолав смерть, диявола і гріх. І як Істинний Бог відкрив людям шлях до вічного життя. Пізніше, коли Господь послав учнів на проповідь Євангелія, Марія Магдалина, за легендою, потрапила з проповіддю у Рим і подарувала імператору Тіберію яйце зі словами: «Христос Воскрес!»
Дерево. А навіщо вона подарувала йому яйце?
Писанка. Такий був звичай. Хто хотів говорити з імператором, мав щось подарувати: чи то гроші, чи тканину дорогу. А вона нічого не мала, то й подарувала звичайне яйце.
Метелик. А що ж імператор?
Писанка. Він засміявся та й каже: «Чи ж може мертвий воскреснути? У це так само важко повірити, як і у те, що ось це яйце стане червоним». І як тільки він так сказав, сталося чудо: яйце стало червоним. Це є колір крові і одночасно радості.
Ось із того часу червоне яйце стало у людей символом Воскресіння. На Великдень усі дарують один одному писанки та крашанки зі словами: «Христос Воскрес!» Бо ж як Він воскрес, так і всі люди воскреснуть. А яйце дуже точно символізує собою майбутнє воскресіння: воно не має в собі ознак життя, але приходить час і з нього з’являється живе курчатко. Так і мертві колись воскреснуть для вічного життя.
Квіточка. О, в тебе дійсно особливе призвання! Я б теж хотіла бути такою як ти — символом воскресіння… (Мрійливо складає на грудях руки). А то я порадуюся трішки весні, відцвіту і все — кінець мого життя.
Писанка. Ні, квіточко. Це неправда. Ти також є символом воскресіння. Адже ти також воскресаєш. Ще кілька місяців тому, коли все було вкрите снігом, тебе не було. Тільки одна маленька цибулинка, з якої ти виросла, лежала в мерзлій землі і чекала весни. Коли ж ця пора настала — з’явилася ти. І пізніше, коли ти зів’янеш, ти не вмреш. Тому що твоя цибулинка буде знову чекати свого воскресіння навесні.
Квіточка. Справді?! Слава Богу!
Дерево. Якщо я правильно зрозуміло, то і я також є символом воскресіння. Щоосені скидаю листя, наче вмираю, мої гілочки ціпеніють від морозу, а навесні я оживаю, воскресаю.
Писанка. Так, Дерево. І ти є справжнім символом воскресіння. І я, і Квіточка, і Зернина.
Метелик. Невже і зернина? Адже вона така маленька!
Писанка. Це нічого. З маленької зернинки, яка, здається, не має ніяких ознак життя, виростає рослина, сповнена життя.
Метелик. Справді? Чуєш, зернино? Ти також символ воскресіння.
Зернина. Я така рада!
Писанка. Але я хочу, друзі, сказати вам, що воскресіння, відродження неможливе без скорбот і самопожертви. Так, як постраждав Христос, віддав життя Своє на хресті перед Воскресінням, так повинні всі йти цим шляхом: нести свій хрест. Ось, наприклад, Зернина. Якщо її душу, її тільце не проколить стеблинка, що виростає з неї, якщо не розірве її тільце собою, то ніколи не принесе ця зернина плода. Тільки внутрішній біль і терпіння допомагають стати зернині справжнім колосом. Так і я, щоб випустити на волю курчатко, повинно пережити біль, який воно завдає своїм дзьобиком моїй шкарлупці, розбиваючи її. Але я була б тільки рада цій скорботі, бо вона дає радість новому єству. А скільки терпіння і самовіддачі потрібно метелику, щоб воскреснути, обновитися!
Метелик. Мені?! Воскреснути?!
Дерево. Невже і метелик є символом воскресіння?
Писанка. Так, і Метелик. Адже він не відразу став таким гарним. Спочатку він був черв’ячком, який, закутавшись в кокон, змінювався, поступово перетворюючись у метелика. Черв’ячок усе менше залишався черв’ячком і все більше ставав метеликом. Проте тісний кокон не давав йому розправити крила. Тоді черв’ячок-метелик прогриз у коконі дірочку і почав протискатися крізь неї на волю. Він з великим болем обдирав на собі стару шкірку черв’ячка, яка заважала, І коли це йому вдалося, у небо полетів прекрасний Метелик. Хіба це не символ Воскресіння?
Квіточка. Так, справді.
Метелик. Мені було так боляче, але я дуже радий, що зміг стати метеликом. Це набагато краще, ніж бути черв’ячком.
Писанка. Отож, усі ми, вся природа, весь світ свідчимо собою про Воскресіння. Ми є тільки маленькими прикладами. А справжню суть цієї події явив нам Господь Ісус Христос, Який воскрес і воскресить усіх в день загального воскресіння. Тому сьогодні таке важливе свято, з яким я вас і вітаю: «Христос Воскрес!»
Усі разом. «Воістину Воскрес!»
Ведучий. І тут усі: і метелик, і дерево, і квіточка, І зернина, і навіть балакуча писанка замовкли, кожен з трепетом у душі думав над тим, що сказала Писанка. У квіточки, здається, навіть слізка-росинка виступила на пелюстках.
Під час слів ведучого усі, крім Дерева, потихеньку сходять зі сцени. Дерево завмирає. Передтим, як вийти, Писанка кладе на підлогу справжню писанку. Метелик причіплює на гілку, яку в руках тримає Дерево, паперовогометелика. Квітка кладе на підлогу квітку, а Зернина — зерно. Коли вони вийшли, на сцену заходять дівчинка Марійка і дівчинка з порожнім кошиком.
Але що це я бачу? Сюди знову йде дівчинка Марійка. Та ще й не одна, а з подругою. Ага! Це ж наші дівчатка, які ходять у Недільну школу. Тому вони і поспішають до храму на урок.
Ведучий виходить. Дівчатка зупиняються біля Дерева.
Дівчинка Марійка. Послухай, я тільки зараз згадала, що батюшка попросив нас принести з собою предмети, які нагадували б про Воскресіння. Зовсім забула! Я вже кілька днів як малюнок намалювала і не взяла його.
Дівчинка з кошиком. Так, прикро. Дивися! (Вказує на писанку, що лежить на долівці). Писанка! Хтось загубив!
Дівчинка Марійка. (піднімає) Та це ж моя писанка! Це я загубила. Ось візьму її і покажу священику. Це гарний символ Пасхи Христової».
Дівчинка з кошиком. А он ще зернина лежить. Також можна взяти.
Дівчинка Марійка. Справді! Візьмемо і її. (Піднімає),
Дівчинка з кошиком. Можна було б метелика спіймати і квіточку зірвати. Вони також нагадують про Воскресіння. Але шкода. Хай живуть і Бога славлять. Як у церкві читають: «Всяке дихання нехай хвалить Бога».
Дівчинка Марійка. Вистачить і цього. Але чому у тебе нічого в кошику немає? Ти теж забула?
Дівчинка з кошиком. Ні, не забула.
Дівчинка Марійка. Так де ж воно? (Заглядає в кошик).
Дівчинка з кошиком. (піднімає кошик догори). Ось це і є мій символ.
Дівчинка Марійка. (недовірливо). Справді?
Дівчинка з кошиком. Так. Самий справжній символ Воскресіння. Адже порожній кошик схожий на порожню гробницю Ісуса Христа. Пам’ятаєш, коли Марія Магдалина прийшла до гробу з іншими жінками, Христа там не було. Він воскрес!
Дівчинка Марійка. Як я не здогадалася? Ну ходімо, а то запізнимося на заняття (Роздумує). Ти бачиш, кошик — і той нагадує, що Христос Воскрес.
Дівчинка з кошиком. Воістину Воскрес!
Виходять.
