«Наша Парафія»

Цього року Миколая
Я таки підстережу!
Мама хай про це не знає,
Їй нічого не скажу.

Чемно в ліжечко лягаю,
Ніби закриваю очі…
Й виглядаю Миколая.
Спати я цілком не хочу!

Коли буде під подушку
Класти цукерки й горішки
То я гляну на Святого,
Хоч одненьким очком, трішки…

Батько й мати полягали,
Стихло вже усе у хаті.
Стиха вже почав дрімати
І ведмедик волохатий…

Ой! Які довгі хвидини…
І ніщо не помагає,
Що я часто на годинник
Біля ліжка поглядаю.

Ось до лідка, від вікна,
Місяць простелив стежину.
По ній постать осяйна
Просто так до мене й лине…

Погляд синій — наче небо,
І борода срібно-сніжна.
Усміхається до мене
Й мою руку гладить ніжно.

Ранком я засімнівалась…
Був Святий тут чи не був?
Але ж хто тоді так ніжно
Мою руку доторкнув?

Нарікає бідний зайчик:
— Під кущем я змок,
І коли то землю вкриє
Сніжний килимок?

Вітрюган свистун-шумило
Вже нехай би змовк:
Я за шумом не почую,
Як підійде вовк.

Слава Богу! Два дні падав
Білий пух-сніжок.
Буде йти святий Микола
В місто до діток.

Він побачить попід лісом
Мій малий слідок,
То й мені морквину кине
І смачний листок.

Святий Миколаю!
Я Тебе чекаю!
Може, знати б Ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.

Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м’якого —
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
Із малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички,
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку — синю стрічку,
А найбільш — малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала,
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила…

Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список — аж задовгий,
Але ж Ти — незмірно добрий…
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато —
Так, як скажуть мама й тато.

Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.
Цукерки смачненькі,
Булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.

Святий отче, Миколай!
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху,
І здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни!

Коли святий Микола
З небес на землю йде,
То кожний дім і школа,
Мов вулик бджіл, гуде.

Там дітвора чекає
На срібних янголят,
Що із доріг безкраїх
На землю загостять.

Бо добре знають діти,
Що ні сніжний танок,
Ані мороз, ні вітер
Не спинять їх санок.

А на санках — подарки!
Ах, як багато їх!
Для Слави, для Одарки,
Для всіх! Для всіх! Для всіх!

А тим, що пустували,
То чортик в темний кут
На пам’ятку поставить
Гнучкий з лозини… прут.

Нині святий Миколай,
В український піде край,
Всім, хто чемний був весь час,
Він даруночки роздасть.

Тут цукерки, шоколадки,
І тістечка, і помадки,
Для дівчаток лялечки,
А для хлопців шабельки.

Тут вояки є цинові,
І паяци є цукрові,
Образочки і зшитки,
Щей гарненькі книжечки.

Тож чекають усі діти,
Миколая щоб зустріти,
Миколаю честь складають,
Миколая величають.

Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата.
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.
Синочку, лише пригадай,
Це добрий, святий Миколай.

Чудотворний Миколаю!
Книжку я розпочинаю
Для малят та школярів,
Для батьків і вчителів.

Щоби в будні та у свята
Читали віршики малята
Лиш про тебе. А для тебе
Просили милості у неба.

Щоб уклін тобі віддали,
Не лише дарів чекали.
Щоб все дітки розуміли
Й вірить в чудеса хотіли.

Чудотворний Миколаю!
Люблять всі тебе і знають.
Тож дозволь їм привітати
Тебе, любий, з твоїм святом.

«Святий Отче Миколаю,
Вечір Твій вже наступає,
Пишем, щоб влегшить роботу,
На що маємо охоту…
Соні черевичків треба,
Оля просить — ляльки з неба
Влодко—шаблі золотої,
І рушниці — та нової…
Ну й цукорків — мусиш знати —
Любим страшно ласувати».
Діти лист цей заліпили,
За вікно його вложили,
Все зробили так, як треба
Лист поїхав впрост до неба.

Миколаю, Святий Миколаю!
Де ти ходиш, де бродиш в світах?
Чом так рідко до нас прибуваєш?
Ти — чаклун і добродій у снах.

Миколаю, Святий Миколаю!
Благодійність твоя без кінця.
Ти домівки й спокою не маєш,
Та усмішка не сходить з лиця.

Твоє серце гаряче, невтомне
Стукотить через роки і час
В день святий, у ночі напівсонні,
Враз, як ангел, ти линеш до нас.

Миколаю, Миколаю!
Я про тебе пам’ятаю,
І тому я добре вчуся
І до Бога все молюся.

Знаю, завдяки лиш праці
Буду жить колись в палаці,
Зможу користь приносити
Й краю рідному служити.

В школі я знання здобуду.
Добрим буду я до люду.
Зможу я колись пишатись,
Що на тебе міг рівнятись.

Хочу чудеса творити
І на радість батькам жити!
З твоїх вчинків приклад брати,
Щоб всім щастя дарувати.

Тож-бо, друзі дорогенькі!
Будьмо завжди ми чемненькі,
Не лінуймось, не сварімось —
За науку всі берімось!

А тобі ми, Миколаю,
Всі поклін наш посилаєм.
Щоб у всьому світі діти
Розквітали, наче квіти!

Уже так довго я чекаю Миколая.
Це свято найжаданніше з усіх.
Я завше вірю в нього і бажаю,
Щоб Миколай прийшов, як впаде сніг.

Я так давно листа йому відправив.
Присягся бути чесним й чемним я.
І в день святий повірив.
Тому вдивляюсь в темінь я вікна.

Я з нетерпінням так чекаю -Миколая.
Щось таємниче в цьому є для нас.
Ніхто, ніколи наперед не знає
З чим і в який він прийде час,

Я так безмежно вірю в Миколая.
І знаю, що він бачить всіх і все.
Він ні про кого ні на мить не забуває,
Казковий лет й наснагу нам дає.

Свято Миколая вже прийшло до нас,
Здійснились всі мрії, Миколай у нас,
Здійснились бажання всеї дітвори,
Він приніс малятам дарунки свої.

Любий Миколаю, прошення прийми,
Будемо слухняні, будемо чесні ми.
Будем пам’ятати заповіді всі,
Хочемо ми жити в щасті і добрі.

Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!

Нічка зорі розсипає,
Тихо-тихо сніг лягає,
Він до кожного віконця
Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка
Кожен з них чудес чекає,
Бо готуються зустріти
Час Святого Миколая.

Знають діти: Миколай
Добрих, чемних поважає,
Гарним дітям у панчішку
Він дарунок укладає.

Хто не слухав — тому різку
Під подушкою ладнає.

Ходить він завжди вночі
Має від дверей ключі,
Знає, хто живе і де,
Як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху,
В чобітки та у панчохи
Він кладе потішки,
А нечемним — мишки!

Хто це? Швидко відгадай!
Це наш любий… (Миколай)

Прийшла в гості нічка-чарунка
І сон сколихала над вушком.
Святий Миколай подарунки
Тихенько поклав під подушку.

Знаю тебе, добре знаю,
Щедрий Святий Микалаю.
Чекає тебе зимова пора,
Жде з нетерпінням уся дітвора.

Приніс ти цукерки в торбинці
Та іграшки дуже гарненькі.
Я вдячний тобі за гостинці.
Для мене ти, ніби рідненький.

Слухає Петрик, слухає Оля,
Чи не гуркоче літак з-понад поля,
Чи над їх домом не пролітає
Зі святим гостем, із Миколаєм.
«Петрику, чуєш? Петрику, цить!
Ніби гуркоче… ніби летить…
О, коло нашого дому затих…
Слухай, скрипить попід вікнами сніг!.

Слухає Лесик, слуха Ігорчик,
Чи не лунають здалеку дзвіночки,
Чи біле авто не заїжджає
Зі святим гостем, із Миколаєм.
«Лесику, чуєш? Лесику, цить!
Там, за дверима, щось шелестить!
Може, по сходах ангел іде…
Може, на клямку руку кладе…»

Діти чекають — і срібнії мрії
Тихо лягають на соннії вії.
Діти поснули — не чує Ігорчик,
Що залунали здалеку дзвіночки.
Діти не чують, діти вже сплять,
Тихо над ними зірки мерехтять.
З неба гостинці на ліжечка край
Тихо складає святий Миколай.

Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить —
То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька аж до ніг,
У сріблясті саночки сіда,
І за вітром в’ється борода.

Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе,
Має для дитячих подушок
Подарунків повно — аж мішок!

Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.

Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.

Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.

Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.

Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.

Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.

Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.

Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.

Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.

Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.

Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.

Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.