«Наша Парафія»

Сильвестров Валентин Васильович (30.09.1937, м. Київ). Видатний український композитор, народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка.

Відео

Народився в сім’ї інженера та вчительки німецької мови. Батьки намагалися дати йому різнобічну освіту, не акцентуючи при цьому на музиці. Сильвестров закінчив музичну школу і з 15 років пробував складати музику, але вступив до Київського інженерно-будівельний інститут. Після трьох років навчання в середині навчального року покинув інститут і в 1958 вступив до Київської консерваторії. У 1961 написав свій перший серіальне твір — «П’ять п’єс для фортепіано».

Закінчив Київську державну консерваторію (тепер Національна музична академія України) за фахом композиція в 1963 р. по класу Б. Лятошинського.

З 1960-х років музика Сильвестрова звучить на міжнародних фестивалях, його твори виконують Ґ. Кремер, О. Любимов, І. Монігетті, О. Рудін, Г. Рождественський та інші. Твори Сильвестрова виходять друком у багатьох престижних видавництвах Заходу, в тому числі «Бєляєв-Петерс».

В 1960-ті роки В. Сильвестров входить до творчої групи «Київський авангард», представники якої всупереч жорсткому тиску з боку захисників панівної в СРСР естетики соцреалізму, відкривають нову сторінку історії української музики, орієнтуючись на нові стильові течії та опановуючи сучасними композиторськими техніками західноєвропейської музики. Зокрема композитор використовує в своїх творах додекафонію, алеаторику, сонористику. Характерним драматургічним принципом стає хвильова драматургія.

В 1970-ті композитор поступово відмовляється від традиційних технік авангарду, орієнтуючись на постмодернізм. Сам автор називає свій стиль «мета-музикою» (метафорична музика). В музиці цього періоду переважають медитативні, споглядальні настрої. Чільне місце займає характерне постмодернізму звернення до стилів минулих епох.

Характерною рисою стилю Сильвестрова стає постлюдійність, характерною драматургічною рисою стає превалювання періодів спаду та diminuendo, на різних рівнях композиційної структури прослідковується характерна постмодерновій парадигмі невизначеність. Характерною особливістю фактури стає наявність звукової педалі, фону, в рамках якого виникають окремі знаки алюзій.

Ще однією важливою парадигмою постмодерну, що прослідковується у творчості Сильвестрова є невизначеність. Невизначеність проявляється як відсутності чітких композиційних схем, певній спонтанності мислення, так і на рівні ритмоструктур, інтонаційних побудов і звучання загалом, що нерідко межує з тишою.

Валентин Сильвестров — лауреат Міжнародної премії імені С. Кусевицького (США, 1967), Міжнародного конкурсу композиторів «Gaudeamus» (Нідерланди, 1970), Державної премії України імені Т. Шевченка (1995), Народний артист України (1989). Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеню (1997), Ярослава Мудрого V ступеню (2007). Почесний доктор honoris causa Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2011).

У творчому доробку автора

(джерело інформації: мультимедійна база даних «Нова музика України»)

для оркестру

• 7 симфоній (в тому числі «Есхатофонія»)
• «Класична увертюра»
• «Гімн»

для солістів з оркестром

• «Медитація» (для віолончелі та симф. оркестру)
• «Exegi monumentum» (для сопрано чи баритона та симф. оркестру)
• «Посвята» (для скрипки та симф. оркестру)
• «Метамузика»
• «Постлюдія»
• «Монодія» (для ф-но та симф. оркестру)

для камерного оркестру

• «Спектри»
• Поема пам’яті Лятошинського
• Серенада
• Інтермеццо
• «Епітафія» для ф-но та струнного оркестру
• Осіння серенада для сопрано і камерного оркестру
• «Вісник 1996» для струнного оркестру з синтезатором

для хору

• Реквієм для Лариси
• Кантати: на вірші Т. Шевченка
• на вірші Ф. Тютчева та О. Блока
• «Лісова музика»
• «Ода солов’ю»
• Диптих
• Елегія

камерна музика

• 2 струнних квартети; Квартет-пікколо
• Квінтет
• «Містерія» для альт.флейти та ударних
• тріо для флейти, труби та челести
• «Проекція на клавесин, вібрафон та дзвони»
• «Драма» для скрипки, віолончелі та ф-но
• Соната для віолончелі та ф-но
• 3 постлюдії
• Пост скриптум для скрипки та ф-но
• Епітафія Л. Б. для альта і ф-но
• Містеріозо для кларнету
• Елегія для віолончелі

для фортепіано соло

• 3 Сонати
• Сонатина
• Класична соната
• 5 п’єс
• Тріада
• Елегія
• «Дитяча музика»
• «Музика в старовинному стилі»
• «Кіч-музика»
• «Віддалена музика»
• «Наївна музика»
• «Усна музика»
• «Ноктюрн»
• Інтермеццо та Багателі

для голосу з фортепіано

• 2 романси на вірші О. Блока
• «Тихі пісні»
• «Прості пісні»
• «Старовинна балада»
• «Ступені»
• «Кіч-пісні»
• 4 пісні на слова Мандельштама

музика до кінофільмів

• «Білі хмари» (1968)
• «Карантин» (1968)
• «Єралашний рейс» (1977)
• «Незрима робота» (1979)
• «Пробивна людина» (1979)
• «Грачі» (1982)
• «Не було б щастя» (1983)
• «Наближення до майбутнього» (1986)
• «Сад Гетсиманський» (1993)
• «Чеховские мотивы» (2002, реж. К Муратова)
• «Настройщик» (2004, реж. К. Муратова)
• «Час прощання» (2005, реж. Франсуа Озон)