Євгенія Мірошниченко
Муслім Магомаєв.
Євгенія Мірошниченко народилась 12 червня 1931 року у с. Радянське (тепер Графське) Вовчанського району Харківської області. Вокальну освіту здобула в Київській консерваторії (1951–57, клас М. Донець-Тессейр). У 1961 стажувалася в міланському театрі «Ла Скала». У 1957–90 — солістка Київського театру опери та балету. З 1980 — викладач (з 1990 — професор) Київської консерваторії. Своєю майстерністю вона прославила українське оперне мистецтво.
Протягом 40 років Євгенія Мірошниченко була ведучою солісткою Національної опери України. Володіла надзвичайно красивим, легким голосом широкого діапазону (понад три октави), чудовою колоратурною технікою та яскравим артистичним талантом. У концертному репертуарі співачки були численні арії з опер, українські народні пісні та романси українських композиторів.
Після першої її появи на сцені критики написали, що «зійшла нова зірка опери». Євгенія Семенівна створила десятки різноманітних образів у виставах українського та світового репертуару. Їй аплодувала публіка різних континентів… Нині ми можемо говорити, що Мірошниченко створила свою вокальну школу. За декілька десятиріч, як педагог Національної музичної академії України, Євгенія Семенівна виховала ціле сузір’я чудових співаків, які нині виступають у багатьох театрах не лише нашої країни, але й за кордоном.
Євгенія Мірошниченко «успадкувала» голос від матері — Сусанни Мірошниченко, яка на початку минулого століття співала Наталку Полтавку в театрі графа Гендрикова. Її дитинство минало на Харківщині. У дев’ять років дівчинку віддали до ремісничого училища, де її голос почув керівник хору училища і буквально за руку привів на репетицію. Згодом, на одному з концертів, Євгенію помітив головний диригент оперного театру та ректор Київської консерваторії Олексій Климов — і запропонував вступити до музичного вузу. Та наука давалася важко, і незабаром Мірошниченко, яка не дуже прагнула співати, проте вже була відомою у місті, виключили з консерваторії.
Коли консерваторія готувалася до чергового звітного концерту, київське керівництво забажало послухати Євгенію Мірошниченко. Дівчину розшукали — вона працювала… на швейній фабриці. Привели до голови Верховної Ради Михайла Гречухи. Після цієї розмови дівчина перестала опиратися долі, повернулася до навчання і дивувала викладачів успіхами. А згодом, вже як солістка Київського оперного театру, заспівала партію Віолетти в опері «Травіата». Успіх дебюту перевершив усі її сподівання.
У 1957 році Євгенія Мірошниченко закінчила Київську консерваторію, стажувалась у театрі «Ла Скала» в Мілані. Понад тридцять років вона була солісткою Київського театру опери і балету. У 2002 році заснувала Міжнародний благодійний фонд свого імені. Близько тридцяти років працювала викладачем Національної музичної академії України ім. П. Чайковського.
Прославлена прима української опери Євгенія Мірошниченко прожила творчо насичене життя. До останніх днів вона навчала вокального мистецтва студентів.
«Євгенія Мірошниченко — неперевершена і непересічна постать в українській культурі, яка уславила Україну в близьких і далеких світах. Такі особистості народжуються раз у сто років. Всі, хто спілкувався з цією людиною, хто чув її спів, ніколи не забудуть цієї яскравої творчої зірки, її енергії, натхнення. Це була Людина-Свято, особа широкої душі. Євгенія Мірошниченко не лише опікувалася студентами, а й турбувалася про їхню подальшу долю», — Олена Берегова, проректор Національної музичної академії України ім. П. Чайковського.
Читайте ще:
