Священик Остап Нижанківський
Остап Нижанківський — автор дуже популярних донині хорових творів («Гуляли», «З окрушків» на слова Ю. Федьковича, «В’язанка слов’янських гімнів» та сольних пісень на вірші Т. Шевченка — «Вітер в гаю нагинає», «Минули літа», «Наша дума, наша пісня», для голосу з фортепіано «Не видавай мене заміж», «І молилася я», «Пісня вечірня», «О не забудь», «В гаю зеленім»), сольних ансамблів на слова українських поетів, багатьох хорових творів, обробок народних пісень (збірка «Українсько-русинські народні пісні», 1907). Окрім того, він є автором колядок «Бог ся рождає», «У Вифлеємі тайна явилась велика», «Во Вифлеємі нині новина».
О. Нижанківський був одним з молодших представників музичного руху в Галичині 80-х років XIX в., організатором музичного життя в Галичині.
Народився у с. Малі Дідушичі (за ін. дан., у Стрию) на Львівщині. Навчався у Дрогобицькій гімназії та Львівській духовній семінарії, а в 1897 р. склав іспит на вчителя музики у Празькій консерваторії.
Деякий час був священиком у Завадові поблизу Стрия.
В 1885 р. заснував музичне видавництво «Музикальна Бібліотека» (1885–87), яке публікувало твори українських композиторів, зокрема, А. Вахнянина, М. Лисенка, П. Ніщинського, М. Вербицького, С. Воробкевича та ін. О. Нижанківський був активним пропагандистом українського хорового мистецтва, засновником і диригентом товариства «Боян» у Бережанах (1892), диригентом «Бояна» у Львові (1895–96) та Стрию (1900–14).
У вересні 1914 р. за його участі стрілецтво склало присягу Легіону УСС у Стрию, на заклик сотника Дмитра Вітовського. Він тоді був настоятелем храму в селі Завадів біля Стрия.
Брав активну участь в організації та проведенні Шевченківських концертів у Львові, Тернополі, Дрогобичі, Стрию.
О. Нижанківський був одним з організаторів української молочної кооперації в Галичині, ініціатором створення Крайового господарсько-молочарського союзу (в подальшому — «Маслосоюз») заснованого в 1907 р. у Стрию.
В 1918–19 рр. О. Нижанківський входив до складу Української Національної Ради ЗУНР-ЗО УНР, очолював повітовий комісаріат на Стрийщині.
1 листопада 1918 р. на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів жовто-блакитний прапор. Починалась нова доба — доба збройної боротьби за Українську державу. Проте вже 13 травня 1919 р. Стрий окупувало польське військо і почалися розстріли і репресії.
Першою жертвою впав о. Остап Нижанківський. В травні 1919 р. О. Нижанківський був заарештований польською окупаційною владою і розстріляний без суду у Стрию.
