Мирон Дацко
Народився в селі Ставчани поблизу Львова в селянській родині. Після закінчення місцевої школи вступив до львівського музпедучилища імені Ф. Колесси, яке закінчив у 1981 році, і цього ж року був призваний до війська. Після закінчення строку служби, став студентом Рівненського інституту культури, з якого перевівся до Львівської консерваторії.
По композиції займався в професорів Віктора Камінського та Лешика Мазепи, а по класу хорового диригування — в доцента Ігоря Жука. Після закінчення консерваторії у 1990 році працював художнім керівником клубу заводу «Автонавантажувач», потім методистом методичного кабінету Львівського обласного управління культури. З 1995 року — викладач Львівського державного училища культури і мистецтв.
Активна творча діяльність Мирона Дацка почалася відразу після закінчення музпедучилища. Він став хормейстером Народного студентського хору Львівсього політехнічного інституту, працював разом із знаним диригентом, заслуженим працівником культури України Зиновієм Демцюхом.
Під час строкової служби Мирон Дацко керував аматорським хором ансамблю пісні і танцю «Срібні стріли» військово-повітряних сил Прикарпатського округу. За неповних два роки (1981–1983) колектив дав десятки концертів, виступав на телебаченні та радіо. Значна частина репертуару була українською, що сприяло підвищенню національної свідомості, формуванню патріотичних почуттів в солдат — українців.
Під час навчання в Рівному (1984–1986) Мирон Дацко включився в музично — громадське життя краю, став членом обласної спілки самодіяльних композиторів, керував хором Рівненської телефонно-телеграфної станції, писав музику до вистав студентського театру — студії. В листопаді 1985 року на своєму авторському концерті у великому залі Інституту культури Мирон Дацко був нагороджений грамотою Рівненського обласного управління культури. Згодом ректор інституту професор Анатолій Литвинчук (сьогодні проректор гуманітарного університету) підтримав переведення М. Дацка на композиторський факультет Львівської консерваторії. Навчаючись в консерваторії (1986–1990), Мирон Дацко працював диригентом у палаці культури заводів «Кінескоп» та «Електрон», керівником учнівського хору львівського СПТУ № 57, викладачем Рівнинського інституту культури.
Тоді ж композитор почав співпрацювати з цілим рядом відомих мистецьких колективів. Ця співпраця триває і сьогодні. Народний хор «Лемковина» під керуванням заслуженого працівника культури України Івана Кушніра в свій альбом, який випустила фірма «Мелодія» в 1991 році, включив його твори. Для народного ансамблю пісні і танцю «Писанка» під керуванням заслуженого працівника культури України Олени Вовк композитор створив більше десятка різних композицій.
Львівський муніципальний хор «Гомін» під керуванням Руслана Ляшенка нещодавно здійснив запис подвійного альбому композитора.
Інший муніципальний хор м. Львова під керуванням заслуженого діяча мистецтва України Василя Яценяка записав авторський диск Мирона Дацка «Дарунок неба».
Виконавцями сольних творів або сольних партій в творах Мирона Дацка виступали: народні артисти України — Стапан Степан, Ігор Кушплер, Стефан П’ятничко, Олександр Громиш; солістка Львівської опери Віра Колтун; заслужені артисти України — Марія Галій та Оксана Ільницька (солістка ужгородської філармонії), та інші відомі співаки.
В творчому звіті Львівської області в палаці «Україна» (2001 рік) прозвучало два твори композитора: вокально-хореографічна композиція на слова Богдана Стельмаха «Котилася писанка» та фінальний твір для хору, соліста і оркестру «Благослови нас, Боже» на слова Володимира Квітневого, сольну партію виконував Олександр Громиш.
В цьому ж році Мирон Дацко був нагороджений Почесною грамотою голови Львівської облдержадміністрації, а в наступному — Почесною грамотою Львівського обласного управління культури.
На республіканському конкурсі композиторів «На Чорнобиль журавлі летіли» м. Житомир (2002) Мирон Дацко отримав другу премію.
В 2003 році композитор знову отримав другу премію на конкурсі, організованому Міжнародним товариством Кирила і Мефодія на краще написання музичної вервиці. Згодом цей твір вийшов окремим виданням. Загалом композитор здійснив 13 авторський видань, багато його творів друкується в різних нотних збірниках.
Музичні видання:
- Твори для дитячого хору (1996) видавництво обласного управління культури
- «Пісні з Галичини», видавництво «Світ» (1997)
- «Свята вечеря» хорові обробки, видавництво «Місіонер»(2000)
- «Служба Божа» для мішаного хору, видавництво «Місіонер» (2000)
- «У неділю дзвони грають» духовні твори, видавництво «Місіонер» (2002)
- Вокальний цикл «Колискова для сестрички», видавництво «Місіонер» (2003)
- Хоровий цикл «Мамо, ви дарунок неба», видавництво «Місіонер» (2003)
- «Щоб розцвіла українська держава» твори для мішаного хору, видавництво «Місіонер» (2004)
- «Душі не схитні…» цикл хорових творів, видавництво «Місіонер» (2004)
- «Співана вервиця», товариство «Кирила і Мефодія» (2007)
- «Божественна Літургія» для чоловічого хору, видавництво «Місіонер»(2007)
- «Вічне в любові» духовні твори, видавництво «Місіонер» (2008)
- «Серце підношу і руки» обробки духовних пісень, видавництво «Місіонер» (2008)
Мирон Дацко плідно працює в жанрі духовної музики. Він автор чотирьох «Літургій», цілої низки духовних творів. За написання циклу хорових поем, присвячених Блаженним Української церкви, композитор нагороджений грамотою голови Катехитичної комісії Львівської архиєпартії Української греко-католицької церкви.
