«Наша Парафія»

Кондак 1

Ви́браний од світу, преди́вний уго́днику Христовий, благовíснику віри й істини, які ста́ранно засіва́в у серця́ дітей Божих як добрий сія́ч на Христовій ниві, — не переставай молитися за нас до Господа, щоб дарува́в землí нашій мир і спо́кій, Церкві Святій — від є́ресей і розколів оборону, і щоб твоїми молитвами визволені від напа́стей, подячно співали тобі:
Радуйся, святи́телю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!

Ікос 1

Ви́брав тебе́ Господь як ангела, що пломенíє у плоті духом, бути служителем Церкви Святої та вíвцям Своїм добрим па́стирем; від ю́ности бо твоєї єдиному Богові душею і серцем нале́жав ти. Ми ж, ма́ючи тебе взірце́м досконалого па́стиря, зворушено взива́ємо до те́бе:

радуйся, Богом о́браний та освячений наш пастирю;

радуйся, увíнчаний архієре́йською благодаттю;

радуйся, бо чистим розумом і всією душею Бога полюбив;

радуйся, бо Йому ти ре́вно послужив;

радуйся, бо серце своє незлоби́вим зберіг;

радуйся, бо тягар Христовий з радістю прийня́в;

радуйся, землі Кíпрської добрий па́гоне;

радуйся, зі святими, що на Сході прося́яли, церковного неба окра́со;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 2

Ба́чачи тебе — пастиря, що змага́єшся добрим подвигом і, «як о́лень до потоку води», до Бога спрямований, святителю отче наш Іоане, ота́ру свою́ єва́нгельським словом, як а́нгельським хлібом, году́ючи, звору́шуємося душею і серцем, дякуючи Богові, що дарува́в нам тебе́, виногра́даря вірного та дбайли́вого охоронця овець Його́, і викли́куємо Йому́: Алилуя.

Ікос 2

Від ю́ности своєї, святителю наш Іоане, уподíбнився ти орло́ві, що від мирсько́ї марно́ти злетів у небесну височи́нь і пізнає́ш глиби́ни прему́дрости Божої та у світлі істинного богопізна́ння мудро просвічуєш отару свою; ми ж, наста́влені тобою, поклоняємося Богові, у Трійці Святій прославленому, співаючи похва́льні піснí:

радуйся, бо ти навчив нас пізнава́ти Бога, у Тройці Святій незли́тного і нероздíльного;

радуйся, бо провісти́в нам істинне Світло, що кожну людину просвічує;

радуйся, бо правди Божої ти ревно шукав і Христа в душі своїй знайшов;

радуйся, правди Божої невто́мний проповíднику і тих, що прагнуть її, навчи́телю;

радуйся, бо закон Божий на скрижа́лях се́рця свого́ написав;

радуйся, бо у слові, житті, любові, духовності й вірі взірець вірним показав;

радуйся, бо, як фінік, у домі Божому ти процвíв;

радуйся, чистотою серця багатий, що вірою обійня́в Безмежного розумом;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 3

Як са́рна від тене́т, від суєти́ світу тікав ти, до черне́чого подвигу пра́гнучи; Христу Богові непорочним життям догодив ти, преблаже́нний отче наш Іоане, у труда́х і бдíннях від ранньої зорí до ночі не давав заснути очам своїм і задрімати повíкам своїм, тому́ й сподо́бився стати оселею Духа Святого і Богові, у Трійці Святій просла́вленому, як а́рфа многостру́нна, безпереста́нно співати соло́дке: Алилуя.

Ікос 3

Ке́дрові лива́нському уподíбнився ти, святителю Христовий Іоане, міцно утверди́вши душу свою благоче́стям великих святи́телів олександрíйських, і їх у ре́вності, вірі та вче́нні наслíдував, і, як воїн Христовий, озбро́ївся про́ти пíдстіпів і на́падів воро́жих. Тому, ба́чачи, як ти полум’янíєш любов’ю до Христа, благоговíйно співаємо тобí:

радуйся, бо пу́та земно́го спорíднення та ома́ни світу цього ради Господа покинув ти;

радуйся, бо вузько́ю доро́гою за Христом пішов;

радуйся, бо а́нгельське життя благодатно знайшов;

радуйся, бо смиренно в ру́ки Божі всього́ себе́, як Ісаа́к, віддав;

радуйся, взірцю́ ла́гідності та повсякча́сне нага́дування про милосердя Боже;

радуйся, допомо́ги Божої непереста́нне приклика́ння;

радуйся, бо цілому́дрою любов’ю злетів до небес;

радуйся, бо моли́твою своєю зе́млю освятив;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 4

Ба́чачи тебе сумлíнним викона́вцем істинно християнського служíння та ревни́телем єва́нгельського милосердя, Пастиренача́льник Христос поставив тебе́ найяснíшим у Церкві світи́льником і добрим па́стирем христойме́нній отарі Церкви Олександрíйської — богомудро пасти́ духовних овець на ще́дрому пасови́щі та визволя́ти їх від є́ресей душезгу́бних, щоб і вони, помина́ючи батькíвські настано́ви твої, співали Богові: Алилуя.

Ікос 4

Прийня́в ти же́реб апо́стольства від Господа свого́ — і дітей своїх духовним уче́нням і любов’ю батькíвською ста́ранно наставля́в; і при́клад дбайли́вого викона́ння добродíйности показа́в, году́ючи голодних, зодяга́ючи бідних і втіша́ючи всіх скорботних. А ми, прославляючи благодійні труди твої, співаємо тобí таку похвалу́:

радуйся, в земно́му еде́мі Церкви Христової вірний садівнику́;

радуйся, на ниві Христовій невтомний трудівнику́;

радуйся, добрий сія́чу, що Боже слово ревно сíєш у ду́шах вірних;

радуйся, мудрий учителю, бо просвіти́в і утверди́в їх у єва́нгельській істині;

радуйся, світильнику віри, що ясно сяєш і свíтиш;

радуйся, наста́внику, що в за́повідях Закону Божого прямо ходи́ти нас навчаєш;

радуйся, бо в постí та моли́тві за́вжди перебува́в ти;

радуйся, бо у бдíнні та славослíв’ї змага́вся з а́нгелами;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 5

Провіднíй зорí уподíбнився ти, Іоане преподо́бний, пока́зуючи всім путь у Царство Небесне, яку ти сам знайшов, і душу свою́, як світли́цю Сіо́нську, Христо́ві, Новíй Па́сці, приготува́в, а верхо́вний Первосвяще́ник архієрейською Своєю благодаттю її, оздо́блену смиренням і чесно́тами прикра́шену, освятив. Ти ж, як апостол Петро́, взивав до Ньо́го: «Господи, Ти знаєш, як я люблю́ Тебе́», безпереста́нно співа́ючи: Алилуя.

Ікос 5

Ангельське вче́ння віри та божественної благодати унаслíдувавши, святителю отче Іоане, не людьми́ покли́каний ти був, як і Ааро́н, але від прави́ці Божої до́лю служíння архієрейського в Церкві Святій прийня́в, і цей тяга́р, мо́вби Хрест Христовий, на пле́чі свої узяв, і в усякому благоче́сті й чистотí духовних овець своїх пас. А люди, радíючи, співали тобí, бездоганному своє́му па́стиреві:

радуйся, цнотли́вістю та смиренному́дрістю, мов світлиця Сіо́нська, прикра́шений;

радуйся, духовною лагідністю та любов’ю серде́чною, як ми́ро з алава́стрової посу́дини, у Христових ніг ви́литий;

радуйся, бо, як Ааро́н, жертву чисту прино́сив Богові;

радуйся, бо, як Соломо́н, прино́сини свої моли́твою освяти́в;

радуйся, бо в серці своїм апостольською та проро́чою ревністю пала́єш;

радуйся, бо моли́твою чистою біля престолу Божого духмянíєш;

радуйся, бо вузьки́й шлях у життí своїм подвигом добрим пройшо́в;

радуйся, бо добрим змага́нням Господу Вседержи́телеві догодив;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 6

Прославляє тебе Церква Божа як вірного оборонця духовних овець, яких у негоду й недолю мудро пильнував ти, у вірі православній до кінця зберіг і молитвою за всіх перед жерто́вником Господнім борони́в, пастирю милостивий Іоане. Тим-то й засяяло світло твоє перед людьми́, щоб вони, бачачи добрі діла твої та прославляючи Отця Небесного, виголошували Йому: Алилуя.

Ікос 6

Засяяв ти, як світило незга́сне, пала́нням віри та чистотою своєї душі в Олександрíї, святителю Іоане, де поставив тебе Господь пасти́ овець Його, для яких ти насправді став прикладом життя чистого, і, як невсипу́щий охоронець, у вірі істинній паству свою утверди́в, тому й співаємо тобі таку похвалу:

радуйся, бо невси́пно Христових овець у вірі зберігав;

радуйся, бо в час недолі й випро́бувань з батькíвською любов’ю їх утішав;

радуйся, огорожо міцна́ і православної отари надіє непохитна;

радуйся, лампадо світла, в молитві та подвигах незга́сна;

радуйся, наставнику, віри православної ревнителю;

радуйся, бур“янíв зловір“я та нечестя викорíнювачу;

радуйся, бо праведности й істини понад усе в житті своїм шукав;

радуйся, бо чистотою свого серця Господа слави споглядав;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 7

Бажаючи, щоб усі люди спаслися, був ти для всіх усім, як і Павло, долучаючи всіх до Христа, святителю отче Іоане, апостольськими бо сто́пами міста́ й се́ла обходи́в ти, спеку та холод долаючи, багатих і бідних, злих і добрих відвідував ти, кого до цнотливости, кого до братолюбности заклика́ючи, а інших, як владика, стра́хом Божим врозумля́ючи; заблу́каних і зна́джених є́ресями по-батькíвськи викрива́в ти й у вірі православній утве́рджував — щоб усі єдиними вуста́ми та серцем співали Триєдиному Богові: Алилуя.

Ікос 7

Мов го́луба, послав тебе Господь, святителю Іоане, не гілку оли́вну, а благовістя євангельське прино́сити тим, хто на ковчезі церковнім перебуває, і Дави́довим по́кликом до Бога взивати: «Нехай стане молитва моя, як кадило, перед Тобою; прихилися до благання мого́». Пом’яни́ ж і нас, що вшановуємо тебе такою хвалою:

радуйся, бо від сторо́жі ранньої до но́чі прино́сиш ти Богові молитви́;

радуйся, бо трудами й терпíннями плоть свою від служби тлінню звільни́в;

радуйся, бо до Владики всіх молитви́ наші покаянні прино́сиш;

радуйся, бо за нас і сам Його́ ревно мо́лиш;

радуйся, бо в пості та говінні ангельську насолоду споживаєш;

радуйся, бо у стражданнях і терпеливості безмежну євангельську радість здобуваєш;

радуйся, щедрий гостелю́бче і визволителю полоне́них, що ви́явив до них милосердя безмежне;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 8

Дивно влаштовуючи путі нашого спасіння, дарував тебе Людинолю́бний Господь, святителю Іоане, як росу́ Гедео́нову на траву, добрим отцем Своїм дітям, побачивши, що ти дбайливий керма́нич і міцний оборонець православної віри; увінчав земну́ твою́ подорож вінцем нетління і поставив тебе перед престолом слави Своєї молито́вником теплим за нас грішних. Тому зворушено кли́чемо до Бога, що все на благо влаштовує: Алилуя.

Ікос 8

Усьо́го себе́ у руки Божі віддав ти й до пастви своєї смиренно сто́пи свої спрямував, і став пристано́вищем усім нужде́нним; тим, хто в біді, — ви́зволенням; юнакам — чистоти́ і цнотли́вості добрим наставником, удо́вам і си́ротам — щедрим піклуванням; недбалим дітям своїм — напоу́мленням, а озло́бленим — незлоби́вим угамуванням; Церкві Христовій — від усякої напасти мудрим охоронителем. Усіх, хто до те́бе вдавався, розра́джував ти і все, для спасіння потрібне, давав. Тож прийми́ від нас вдячні оці пісні, що з любові до тебе скла́дені:

радуйся, ска́рбе відкритий, що багатство своє́ щедро вбогим роздаєш;

радуйся, бо, як люблячий батько, жерто́вну любов свою дітям являєш;

радуйся, пастирю славний, що не лише́ людям, а й Само́му Господеві вірно послужив;

радуйся, бо, полюбивши ближніх, Самого Господа полюбив;

радуйся, бо в мало́му ти вірним був, і над великим поставить тебе Господь;

радуйся, бо за полум’я́ну любов твою́ до пастви Христової, возлюбив тебе́ Пастиренача́льник Христос;

радуйся, архієрею Божий, якого з неба прославив Предвічний Архієрей;

радуйся, ієрарху Христовий, дара́ми Духа Святого спо́внений;

радуйся,

радуйся, святителю Іоане, милостивий за нас до Христа Бога молитвенику!

Кондак 9

Усі христойме́нні люди, бачачи в тобі о́браз доброти́ Отця Небесного, смиренням і милосердям ся́ючи, прославили Бога, святителю отче Іоане. Ти ж, любов’ю до них спо́внений, як батько за дітей своїх, зі сльоза́ми за них молитви́ день і ніч возсилав. Тому́ й ми розчу́леним серцем і душею славимо Бога, що дарува́в нам такого святителя: Алилуя.

Ікос 9

Якою хвалою гідно прославимо висоту́ смирення твого́, святителю Іоане, яким угамува́в ти прего́рдого клíрика свого́? Бо перед ним, що дихав на тебе злобою, поклони́вся ти біля вíвтаря Божого, лагідно благаючи в ньо́го про́щення. Цим смиренням своїм ти краще за промови гучнí ви́крив безумну злобу гнівливого, напоумив його, і той, пізнавши свій гріх, зі сльоза́ми й рида́ннями розкаявся і за боговгодне життя своє сподобився сану священика. Ми ж, посоромлені злими своїми справами, насмілюємося в покаянні взивати до Бога: «Господи! Дару́й нам бачити провини наші й не осуджувати братів наших», а тобі виголошувати:

радуйся, спо́внений смирення, що всяку гординю знищує;

радуйся, любове нелицемірна, що всі ворожі пíдступи розвіює;

радуйся, ягнятко незлобиве, що ніко́му злом за зло не віддавав;

радуйся, ла́гідносте духовна, що кривди й обра́зи ближніх своїх батькíвською любов’ю покрива́в;

радуйся, що наріка́ння, пустомо́вство і злослíв’я знена́видів;

радуйся, що на марнослíв’я ти мовчанням і міцною терпели́вістю відповідав;

радуйся, кадило чистих па́хощів, що серця́ наші благодатним миром напо́внюєш;

радуйся, світильнику неземно́го світла, що істинну любов до ближніх шукати нас навчаєш;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 10

Нака́зує Господь тим, хто хоче спастися, віддати душу свою за друзів своїх. А ти, святителю Іоане, душу свою за паству поклада́в і до кончи́ни своєї безкровну Жертву за всіх людей Богові прино́сив, у лагідності душевній взиваючи: «Господи! З’єдна́й нас усіх, що від єдиного Хліба та Чаші причаща́ємося, і ніко́го не засуди́, але нехай зна́йдемо милість і благодать з усіма́ святими, що од віку тобі догоди́ли, щоб усі співали Тобі: Алилуя».

Ікос 10

Міцно́ю стіно́ю молито́в твоїх огороди́в ти нас, що по засту́пництво до тебе вдає́мося, блаже́нний Іоане, бо знаємо, що до останнього по́диху свого́ благав ти Бога за людей: «Господи, Сам усім для всіх будь, кожного зна́ючи, і прохання їхні, і життя, і потре́би. Ви́зволи, Господи, місто це і всяке місто й країну від голоду, по́шести, землетрусу, потопу, вогню та меча». І нині, по відході твоє́му до Бога, почуй нас, що з великою надією взиваємо до те́бе:

радуйся, бо прохання стру́джених і обтя́жених ти скоро вико́нуєш;

радуйся, бо сльо́зи й зітхання дітей своїх милостиво спиня́єш;

радуйся, оборонче церковний, що тяжки́ми подвигами своїми благодать Божу на землю зво́диш;

радуйся, бо все життя своє прова́див у милости;

радуйся, бо чесно́тами своїми ве́льми Богові догоди́в;

радуйся, посу́дино наймогу́тніших молито́в, що ними де́монів далеко відігнав;

радуйся, зве́ршувачу Божих Таїн, у яких а́нгели людям служать;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 11

Сподобився ти, святителю Іоане, коли набли́зилася кончина життя твого́, почути небесний голос: «Цар царів кличе тебе́ до Се́бе». Бог напра́вив сто́пи твої до Кíпру, де ти, досягну́вши батьківщи́ни своєї, міста Амафу́нта, у мирі перейшов до Господа, возно́сячи Йому моли́тву: «Дякую Тобі, Господи Боже мій, що сподобив мене прине́сти Тобí все Твоє; Тобі ж нині передаю і душу свою́». А ми, зна́ючи, як дивно прославив тебе́ Господь по блаженній кончині твоїй, розчуленим серцем співаємо Йому: Алилуя.

Ікос 11

Яскравим світилом Церкви Христової засяяв ти, святителю Іоане, у житті своїм і по відході на небо не залишаєш дітей своїх, але здійма́єш ру́ки свої в молíнні до Господа за наші провини й за всіх людей, угамо́вуючи гнів Божий, що праведно йде на нас, моліннями своїми умилости́влюєш і дарува́ти нам час покаяння благаєш, щоб не встали ми безплíдними перед лицем праведного Суддí, але, як мудрі діви, з напо́вненими вірою світильниками. Тому взиваємо до тебе, невтомного за нас перед Богом заступника:

радуйся, бо по відході твоїм до Бога молитва твоя за нас не спини́лася;

радуйся, тра́пезо невиче́рпна, що невидимо нас духовно жи́виш;

радуйся, ме́шканцю Сіо́ну небесного, що живе́ш серед ангелів і всіх святих;

радуйся, засту́пнику наш біля престолу Божого, що в земни́х випро́буваннях нас не покида́єш;

радуйся, світильнику віри, що дивно сяєш у нескінченному дні життя вічного;

радуйся, бо закоснíлу совість до покаяння спонука́єш;

радуйся, бо душу твою вве́дено в осе́лі святителів;

радуйся, бо блаженство твоє не скінчи́ться довіку;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 12

Невимо́вне знаме́ння благода́ти яви́в нам Господь, оздо́бивши місто Олександрíю стовпа́ми істини та любови: святителем Афана́сієм, безстра́шним оборонцем правди́вої віри, та угодником Своїм Іоаном — як у да́вній ски́нії двома́ херуви́мами Ковче́гу завіту, — щоб усі вірні свято зберігали істину та перебували в любові, зміцнювалися у православній вірі та в радості душевній викли́кували Триєдиному Богові: Алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи великі та преславні чудеса твої, святителю Христовий Іоане, вшановуємо священну пам’ять твою і благоговíйно мо́лимо тебе дарува́ти нам велику душевну ко́ристь, що потребуємо для спасіння. Ма́ючи ж тебе́, невси́пного перед Богом заступника і моли́твеника, вдячно викликуємо тобі:

радуйся, угоднику Божий Іоане, вірний охоронцю апостольських переда́нь;

радуйся, святителю преди́вний, святого православ’я безстрашний сповíднику;

радуйся, обра́нцю Божий, що благочести́ву віру отців наших ревно наслíдував;

радуйся, земни́й ангеле, перед Богом за місто наше та Батьківщи́ну теплий моли́твенику;

радуйся, пастирю милосердний, що омофо́ром твоїм від усяких бід і напа́стей країну нашу покриваєш;

радуйся, улю́бленцю Христа Бога, що в молитвах своїх ніколи нас не забуваєш;

радуйся, проповíднику Божого миру і непохитна перед Богом надіє;

радуйся, за Церкву Христову вірний піклува́льнику і си́ло моління за нас нездола́нна;

радуйся, святителю Іоане, за нас до Христа Бога милостивий молитвенику!

Кондак 13

О всеблаженний пастирю наш, святителю отче Іоане! Прийми́ оце мале́ моління наше, що з любов’ю тобі прино́симо, і ублагай Христа Бога, щоб ви́зволив нас від усяких бід, скорбот і напа́стей, і непохитним миром життя наше обдарува́в, а Церкву Святу Свою від розколів і збу́рень захистив і всіх людей Своїх до однодумної віри й любови привів, щоб у нескінче́нному дні Царства Його завжди співали Йому: Алилуя, алилуя, алилуя!

Цей кондак читають тричі, а потім ікос 1 і кондак 1

Молитва
до святителя Христового Іоана милостивого, Патріарха Олександрійського

О богомудрий святителю Христовий Іоане! Зглянься на нас, дітей своїх, що до твоїх ніг припада́ють і всесильного твого́ засту́пництва перед Господом слізно благають. Бо беззаконня наші обтя́жують нас, скорботи й не́мочі охопили нас і гріховні зви́чаї наші віддали́ли від Господа серця́ наші та ворожій ома́ні служити спонука́ли нас, до пекла найглибшого нас наближа́ючи.
Ти ж, пастирю наш добросе́рдий, у житті своїм не обмину́в жодного скорботного й нужде́нного, що твоєї милости потребува́в. Піднеси́ ж молитву свою́ за нас, грішних, до Господа, щоб Він прийня́в благання Матері Своєї і переміни́в на милість Свій гнів, що праведно за гріхи наші йде на нас, і подав душам нашим кріпость і тілам нашим — потрібне здоров’я, зцілення від хвороб і немочей та визволення від скорбот і зневіри. Церкву Святу від на́клепів ворожих міцно́ю та непохитною збережи, усіх єпископів православних і весь при́чет церковний в однодумній вірі утверди́. Черне́чий сан, що в постí та моли́тві подвиза́ється, благодаттю смирення і терпели́вости задовільни́. А вірним дітям Церкви Христової розум чистий і вільний від при́страстей ви́благай, щоб не закам’янíли серця́ми в гордині й сваво́лі, але Само́му Господеві смиренно віддавали себе́, та щоб кожний га́ряче піклувався про душу свою.
Україні нашій у Господа все добре і для спасіння потрібне ви́моли, щоб визволив нас від усіх ворогів, що шукають заподíяти нам зло, і з великої Своєї милости все життя наше непохитним миром обгороди́в.
Так, святителю милостивий! Не позбав нас допомоги твоєї небесної, але засту́пництвом своїм усіх нас у пристано́вище спасіння приведи та спадкоє́мцями всесвíтлого Царства Христового нас покажи́, щоб оспíвували і славили невимо́вні щедро́ти Людинолю́бного Бога, Отця, Сина, і Святого Духа, і твоє святе батькíвське заступництво на віки вічні. Амінь.