Святе Письмо на допомогу

«« Наука i поради святих отців | Зміст | Помічні молитви »»

Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.
Пс. 18:15

1. Браття мої, зміцнюйтеся Господом i могутністю сили Його. Зодягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських, бо наша боротьба не проти крови i плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних.

Для цього прийміть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти в день злий i, все подолавши, вистояти. Отже, станьте, пiдперезавши стегна вашi істиною, та зодягнувшись у броню праведности, i взувши ноги в готовнiсть благовiстити мир. А понад усе вiзьмiть щит вiри, яким зможете погасити всi розпечені стрiли лукавого. І шолом спасiння вiзьмiть, i меч духовний, що є Слово Боже Еф. 6:10–17.

2. Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює Флп. 4:13.

3. Багатьма скорботами належить нам увiйти в Царство Боже Діян. 14:22.

Багато скорбот у праведника, але від усіх них визволить його Господь Пс. 33:20.

Терпінням вашим спасайте душі ваші Лк. 21:19.

Хто витерпить до кінця, той спасенний буде Мф. 10:22.

4. У спокусi нiхто не кажи: «Бог мене спокушає»; бо Бог не спокушається злом i Сам не спокушає нiкого, але кожен спокушається, захоплюючись i зваблюючись власною похiттю; похiть же, зачавши, породжує грiх, а вчинений грiх породжує смерть Як. 1:13–15.

5. Хто чинить гріх, той раб гріха Ін. 8:34.

6. Отже, стiйте у свободi, яку дарував нам Христос, i не пiдпадайте знову пiд ярмо рабства.

До свободи ви покликанi, браття, тiльки щоб свобода ваша не стала приводом для догоджання плотi, але любов’ю служiть один одному Гал. 5:1,13.

Усе менi дозволено, та не все корисне; усе мені дозволено‚ та нiщо не повинне володiти мною 1 Кор. 6:12.

7. Бо яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? Мф. 16:24–26.

8. Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням і пияцтвом та житейськими турботами, і щоб день той не спостиг вас несподівано Лк. 21:34.

9. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і ржа точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні ржа не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше Мф. 6:19–21.

10. Ті, що хочуть багатіти‚ впадають у спокусу і в тенета, й у безліч безглуздих і шкідливих бажань, які штовхають людей у прірву та погибель. Бо корінь усього лихого — грошолюбство, вiддавшись якому, дехто відбився вiд вiри i сам себе прирік на великі скорботи. Ти ж, чоловiче Божий, тiкай вiд цього, досягай успiхiв у правдi, побожностi, вiрi, любовi, терпеливості, лагiдностi 1 Тим. 6:9–11.

11. Кожна людина нехай буде скорою на слухання, повiльною на слова, повiльною на гнiв, бо гнiв людини не творить правди Божої Як. 1:19–20.

12. Не будь переможений злом, але перемагай зло добром Рим. 12:21.

13. Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам.

І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм? Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого Мф. 7:1–5.

14. Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх Мф. 7:13–14.

15. Hе обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посiє людина, те й пожне. Хто сiє для плотi своєї, вiд плотi пожне тлiння, а хто сiє для духа, вiд духа пожне життя вiчне Гал. 6:7–8.

16. А блуд i всяка нечистота й користолюбство не повиннi навiть згадуватися у вас, як личить святим. Також лихослiв’я, i пустомовство, i блюзнірство не пристойнi вам, а, навпаки, (пристойна) подяка; бо знайте, що нiякий блудник‚ або нечистий, або користолюбець, який є iдолослужителем, не має спадку в Царствi Христа i Бога… Глядiть, робiть обережно, не як нерозумнi, а як мудрi, цiнуючи час, бо днi лукавi. Отже, не будьте нерозсудливi, а пiзнавайте, що є воля Божа. I не впивайтеся вином, вiд якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом Еф. 5:3–5, 15–18.

17. Hiяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тiльки добре для навчання у вiрi, щоб воно давало благодать тим, що слухають. I не ображайте Святого Духа Божого, Який поклав на вас печать у день вiдкуплення.

Усяке роздратування‚ i лютiсть, i гнiв, i крик, i лихослiв’я з усякою злобою нехай будуть знищенi у вас; а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як i Бог у Христi простив вам Еф. 4:29–32.

18. Hосiть тягарi один одного i так виконаєте закон Христовий Гал. 6:2.

19. Бо воля Божа є святiсть ваша, щоб ви стримувалися вiд блуду; щоб кожний iз вас мiг утримувати свiй сосуд у святостi й честi, а не в пристрастi похітливій, як язичники, що не знають Бога; щоб ви нi в чому не поводились iз братом своїм протизаконно i користолюбно; тому що Господь — месник за це все, як i ранiш ми говорили вам i свiдчили 1 Сол. 4:3–6.

20. Шлюб у всiх нехай буде чесний i ложе непорочне; блудникiв i перелюбникiв судить Бог. Майте вдачу не срiблолюбну, задовольняючись тим, що є Євр. 13:4–5.

21. Горе світові від спокус, бо мусять прийти спокуси; але горе тій людині, через яку спокуса приходить. Якщо рука твоя чи нога твоя спокушає тебе, відсічи її та кинь від себе: краще тобі ввійти в життя без руки чи без ноги, ніж, дві руки та дві ноги маючи, бути вкинутим у вогонь вічний. І коли око твоє спокушає тебе, вирви його та кинь від себе: краще тобі з одним оком у життя увійти, аніж з двома очима бути вкинутим у геєну вогненну Мф. 18:7–9.

22. Hе обманюйте себе: нi блудники, нi iдолослужителi, нi перелюбники, нi малакiї, нi мужоложці, нi злодiї, нi лихварi, нi п’яницi, нi лихословцi, нi хижаки — Царства Божого не успадкують. I такими були деякi з вас; але обмилися, але освятилися, але виправдалися iменем Господа нашого Iсуса Христа i Духом Бога нашого 1 Кор. 6:9–11.

23. Я говорю: духом живiть, i ви не будете чинити похоти плотської, бо плоть бажає противного духовi, а дух — противного плотi.

Дiла плотськi явні: це — перелюб, блуд, нечистота, безсоромність, iдолослужiння, чародiйство, ворожнеча, чвари, заздрiсть, гнiв, розбрат, незгоди‚ (спокуси), єресi, ненависть, убивство, пияцтво, безчинство i таке інше. Попереджаю вас, як i ранiше попереджав, що тi, хто так роблять, Царства Божого не успадкують. Плiд же духа є: любов, радiсть, мир, довготерпiння, доброта, милосердя, вiра, лагiднiсть, стриманiсть. Hа таких нема закону. Але тi, що Христовi‚ плоть свою розп’яли з пристрастями i похотями. Якщо ми живемо духом, то за духом повиннi й дiяти Гал. 5:16–17, 19–25.

24. Одягніться, як обранi Божi, святi та улюбленi, в милосердя, благiсть, смиренномудрiсть, лагiднiсть, довготерпiння, поступаючись один одному i прощаючи взаємно, коли хто на кого має скаргу: як Христос простив вас, так i ви. Бiльш за все вдягнiться в любов, яка є сукупнiстю довершености. I нехай панує в серцях ваших мир Божий, i будьте вдячнi Кол. 3:8–9, 12–15.

25. Лагiднiсть ваша нехай буде вiдома всiм людям. Господь близько.

Hе турбуйтесь нi про що, але завжди в молитвi та проханнi з подякою вiдкривайте свої бажання перед Богом, i мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця вашi й помисли вашi в Христi Iсусi Фил. 4:5–6.

26. Істинно кажу вам: якщо не навернетесь і не будете як діти, не увійдете в Царство Небесне Мф. 18:3.

27. Зодягніться у смиренномудрість, бо Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать 1 Пет. 5:5.

28. Є багато високих і славних, але тайни Свої відкриває Він скромним. Велика могутність Господня, а славиться Він смиренними.

Не шукай того, що важке тобі занадто; не досліджуй того, що понад сили твої. Роздумуй над тим, що тобі доручено, заховані ж речі тобі непотрібні. Не силкуйсь на те, що тобі не під силу, бо тобі й так об’явлено понад людське розуміння Сир. 3:19–23.

29. Ви — храм Бога Живого, як сказав Бог: «Оселюся в них‚ і ходитиму в них‚ i буду їхнiм Богом, i вони будуть Моїм народом».

Отже, улюбленi, маючи такi обiтницi, очистьмо себе вiд усякої скверни плотi i духу, творячи святиню у страсі Божому 2 Кор. 6:16; 7:1.

30. Бог є світло, i немає в Ньому ніякої темряви. Коли ж ми кажемо, що маємо єднання з Ним, а ходимо в темряві, то ми неправду говоримо i не творимо істини 1 Ін. 1:5–6.

Хто говорить, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той ще в темряві. Хто любить брата свого, той перебуває у світлі, i немає в ньому спокуси 1 Ін. 2:9–10.

31. Яка заповідь найбільша в законі?

Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки Мф. 22:36–40.

32. Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнiвається, не замишляє зла, не радiє з неправди, а радіє iстинi; усе покриває, усьому йме вiри, всього сподiвається, усе терпить. Любов нiколи не минає 1 Кор. 13:4–8.

Тому що Бог є любов 1 Ін. 4:8.

33. Дiти мої! Будемо любити не словом чи язиком, а дiлом i правдою 1 Ін. 3:18.

34. Любов нехай буде нелицемiрна; ненавидьте зло, прихиляйтеся до добра; будьте братолюбнi один до одного з нiжнiстю; випереджайте один одного шанобливiстю; у старанностi не лiнуйтесь, духом палайте; Господевi служіть; утiшайтесь надiєю; у скорботах будьте терпеливі; у молитві постiйнi.

Благословляйте гонителiв ваших; благословляйте, а не проклинайте. Радуйтеся з тими, хто радується, i плачте з тими, хто плаче. Будьте однодумнi мiж собою; не звеличуйте себе, а наслiдуйте смиренних; не будьте зарозумiлi; нiкому не вiдплачуйте злом за зло, але дбайте про добро перед усiма людьми. Якщо можливо i залежить вiд вас, перебувайте в мирi з усiма людьми. Hе мстiться за себе, улюбленi, а дайте мiсце гнiву Божому. Бо написано: «Менi відомщення, Я віддам», — говорить Господь Рим. 12:9–12, 14–19.

35. Отже, будьте мудрі, як змії, і лагідні, як голуби Мф. 10:16.

36. Мудрiсть, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потiм мирна, лагiдна, покiрлива, повна милосердя та плодiв благих, неупереджена i нелицемірна. Плiд же правди сiється у свiтi тими, якi зберігають мир Як. 3:17–18.

37. Наставляйте на розум безчинних, втiшайте малодушних, пiдтримуйте немічних, будьте довготерпеливі до всiх. Пильнуйте, щоб хто кому не вiдплачував злом за зло; але завжди дбайте про добро один одному i всiм.

Завжди радiйте. Безперестанно молiться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi 1 Сол. 5:14–18.

38. І хто заподіє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго? Але коли ви і страждаєте за правду, ви блаженні; а страху їхнього не бійтеся і не тривожтеся 1 Пет. 3:13–14.

Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні. Чи не дві малі пташки продаються за один асарій? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого; у вас же і волосся на голові все полічено; не бійтеся ж Мф. 10:28–31; і волосина з голови вашої не пропаде Лк. 21:18.

39. Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа Пс. 26:14.

40. Бог же всякої благодати, Який покликав нас до вічної слави Своєї у Христі Ісусі, Сам при короткочасному стражданні вашому нехай удосконалить вас, нехай утвердить, нехай зміцнить і нехай зробить непохитними. Йому слава й держава навіки-віків. Амінь 1 Пет. 5:10–11.