Степан Стельмащук
Степан Стельмащук народився в селі Скородинцях над Серетом 8 жовтня 1925 року. Музичну освіту отримав спочатку у Львівському музичному училищі (1950–1954), а потім у Львівській консерваторії (1954–1959, диригентсько-хоровий факультет, клас В. Василевича, М. Антківа). Будучи студентом 3-го курсу консерваторії, С. Стельмащук одночасно став керівником хору студентів музично-філологічної спеціальності Львівського педагогічного інституту, який з січня 1960 р. перебазувався до Дрогобича.
У Дрогобичі С. Стельмащук працював у педагогічному інституті імені І. Франка на музично-педагогічному факультеті. Як талановитий диригент він був засновником багатьох хорових колективів. Він керував хором юнаків і дівчат села Скородинці Чортківського району (1943), хором Магдебурського Будинку Офіцерів радянської армії (1947–1949, жіночий і мішаний), церковним мішаним хором в селі Скородинцях (1949–1950), хором дівчат Львівського медичного училища (1951–1956), студентським хором Львівського педагогічного інституту (1955-1960), студентським самодіяльним хором Дрогобицького педагогічного інституту (1960–1966), Народним чоловічим хором «Прометей» Львівського університету (2001–2003). Особливе місце серед усіх цих хорів займає чоловіча хорова капела «Бескид Дрогобицького педагогічного інституту , якою С. Стельмащук керував протягом 37 років.
Степан Стельмащук є автором великої кількості навчальних посібників і книг, серед яких «Гармонічний аналіз хорових партитур: Посібник для вищих навчальних закладів Міністерства освіти» (Дрогобич, 1995). «Педагогічні пісні: Практичні матеріали для вчителів середніх і загальноосвітніх шкіл» (К., 1997), «Зі знаком Його доброти: Спогади про Станіслава Людкевича» (Дрогобич, 1991) «Дмитро Котко та його хори: Статті, рецензії, спогади, документи» (Дрогобич, 2000). Він друкував у періодичних виданнях цікаві спогади про Василя Барвінського, Романа Сімовича, Євгена Козака та багатьох інших українських митців.
С. Стельмащук плідно працював і як композитор. Він написав музику на поезії Т. Шевченка, М. Шашкевича, С. Руданського, М. Старицького, І. Франка, Уляни Кравченко, Б. Грінченка, Р. Купчинського, Ю. Шкрумеляка, В. Сосюри, Яра Славутича, Янки Купали та багатьох поетів молодшого покоління.
Ще зі студентських років С. Стельмащук записував фольклор. Цю працю він продовжував зі студентами й викладачами кафедри теорії й історії музики Дрогобицького педінституту ім. І. Франка. З його ініціативи було видано збірник «Перший ужинок (матеріяли фольклорної практики 1989–1994 рр.)».
Значний спадок композитора і у галузі духовної музики. У 2007 році вийшла друком його «Служба Божа. Для мішаного хору», яка була написана протягом 1949–1951 років у безбожні радянські часи і завершена у 1988–1992 роках. Відомі багато колядок в обробці С. Стельмащука.
Помер Степан Стельмащук 5 січня 2011 року у Львові.
