У святу і Велику середу
На ранній
Після Шестипсалмія Алилуя, на глас 8, тропар тричі: Ось, Жених гряде… (див. у Великий понеділок).
Кафизми звичайні.
Після 1-ої кафизми сідальний, глас 3.
Блудниця приступила до Тебе, миро зі сльозами виливаючи на ноги Твої, Чоловіколюбче, і смороду гріхів позбавилася повелінням Твоїм; маючи благодать Твою, ученик невдячний її відкидає і смородом покривається, заради сріблолюбства продає Тебе. Слава, Христе, милосердю Твоєму.
Слава: і нині, той самий.
Після 2-ої кафизми сідальний глас 4:
Іуда облесник, срібла стяжатель, зрадити Тебе, Скарбе життя, лукаво повчається, тому й успіх має, йде до юдеїв і говорить беззаконним: що хочете мені дати, і я віддам вам Його, щоб розіп’яти.
Слава: і нині, той самий.
Після 3-ої кафизми сідальний, глас 1:
Блудниця з плачем взивала до Тебе, витираючи тепло пречисті Твої ноги волоссям голови своєї, і з глибини душі стогнала: не відкинь мене і не гребуй мною, Боже мій, але прийми мене, що каюсь, і спаси як єдиний Чоловіколюбець.
Слава: і нині, той самий.
Потім Євангеліє від Іоана, зачало 41, Ін. 12, 17-50, без переступок: Одного разу народ, що був з Ісусом, свідчив, що Він викликав Лазаря з гробу… кінець в зачалі 43. Псалом 50, трипіснець, творіння преподобного Косьми. Ірмоси по двічі. Тропарі на 12. В кінці обидва кліроси співають разом.
Пісня 3, глас 2
Ірмос: На камені віри утвердив мене, розшир уста мої на ворогів моїх, бо веселиться дух мій, коли співаю: нема святого, крім Бога нашого, і нема праведного більше Тебе, Господи.
Даремно збирається з думкою злоправною зборище беззаконників, щоб осудити Тебе, Визволителя, Христе, Тобі ж співаємо: Ти єси Бог наш, і нема святого як Ти, Господи.
Зла рада беззаконників, маючи богоборні душі, намагається вчинити зло: убити праведного Христа. Йому ж співаємо: Ти єси Бог наш, і нема святого як Ти, Господи.
Кондак, глас 4: Більше блудниці я беззаконствував, Благий, сліз хмари ніколи Тобі не приносив, але, у мовчанні молячись, припадаю до Тебе, з любов’ю цілуючи ноги Твої, щоб подав мені прощення боргів як Владика; взиваю до Тебе, Спасе: від скверних діл визволи мене.
Ікос: Жона, яка була першою блудницею, несподівано стала цнотливою, зненавидівши діла соромітного гріха і насолоди тілесної, пам’ятаючи сором великий і судні муки; їх же терпітимуть блудниці й нечисті, серед яких першим є я, – і боюся, але перебуваю у злому звичаї, безумний. Блудна ж жона, убоявшись, поспіхом швидко прийшла, взиваючи до Визволителя: чоловіколюбний і милосердний, від скверних діл моїх визволи мене.
Пісня 8
Ірмос: Слово мучителя стало переможним, і семикратно піч була розпалена колись, але в ній юнаки не опалилися, цареве повеління зневаживши, але взивали: усі діла Господні, Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Жона, виливаючи чесне миро на владичну, божественну главу Христа, до ступнів Його пречистих доторкнувшись оскверненими руками, взивала: всі діла Господні, Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Сльозами омиває ноги Творця, жона, у гріхах винна, і витирає їх своїм волоссям; тому визволилася від скоєних у житті гріхів і взивала: усі діла Господні, Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Священнодіється визволення благонравної заради спасительного милосердя і джерела сліз, в якому, сповідуючись, омивалась і не осоромилась, але взивала: усі діла Господні, Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Далі: Хвалимо, благословляємо… і знову ірмос: Слово мучителя стало… Чеснішу… не співаємо.
Пісня 9
Ірмос: Душами чистими і неоскверненними устами, прийдіть, звеличимо Нескверну і Пречисту Матір Еммануїла; Нею ж приносячи молитву Народженому з Неї: пощади душі наші, Христе Боже, і спаси нас.
Нерозумним став і лукавим ревнивцем, дар божественний словом продає, яким прощаються борги гріхів, краде лютий Іуда божественну благодать; пощади душі наші, Христе Боже, і спаси нас.
Йде і говорить беззаконним князям: що мені хочете дати, і я віддам вам Христа, Якого ви шукаєте; присвоєння Христове Іуда відкинув через золото; пощади душі наші, Христе Боже, і спаси нас.
О сліпота нечестивого сріблолюбства, через нього забув Іуда, забув, що душа не рівноцінна світу, як він був навчений; у відчаї ти сам себе удавив, зраднику; пощади душі наші, Христе Боже, і спаси нас.
Далі ірмос: Душами чистими і нескверними устами…
Екзапостиларій — тричі, як звичайно.
Чертог Твій бачу, Спасе мій, прикрашений, і одежі не маю, щоб увійти в нього; просвіти одежу душі моєї, Світлодавче, і спаси мене.
На Хвалітних ставимо стихів 4 і співаємо самогласні, глас 1.
В Тобі блудниця Сина Діви пізнала, Бога, промовляючи і з плачем молячись, бо вчинила достойне сліз: відпусти борг, як я — волосся, полюби люблячу, праведно неправедну, і біля митарів буду сповідувати Тебе, Благодійнику Чоловіколюбче.
Дорогоцінне миро блудниця змішала зі сльозами і вилила на пречисті ноги Твої, цілуючи; її одразу ж виправдав Ти, нам же прощення даруй і спаси нас, бо Ти постраждав за нас.
Коли грішниця приносила миро, тоді ученик змовлявся з беззаконними; та раділа, виливаючи дорогоцінне миро, цей же поспішав продати Безцінного; та Владику пізнала, а цей від Владики відлучився; та визволилась, а Іуда став рабом ворога. Страшним є лінивство, великим є покаяння: його ж даруй мені, Спасе, що постраждав за нас, і спаси нас.
О Іудине окаянство! Бачачи блудницю, що цілувала ступні, думав про улесливе цілування для зради; вона волосся розпустила, а він, гнівом зв’язаний, носив замість мира злосморідну злобу; заздрість не дає переваги корисному. О Іудине окаянство! Від нього звільни, Боже, душі наші.
Слава… глас 2.
Грішниця йде купити дорогоцінне миро, щоб помазати Благодійника, і до продавця мира взиває: дай мені миро, щоб помазала я Того, Хто очищує всі мої гріхи.
І нині… глас 6.
Занурена в гріхи знайшла в Тобі пристановище спасіння; дивись, і миро зі сльозами змішує, до Тебе взиваючи: Ти чекаєш покаяння грішників, але спаси мене, Владико, від хвилі гріховної заради великої Твоєї милости.
На стиховні стихири, глас 6.
Нині Христос приходить у дім фарисея, і жона-грішниця, наблизившись, до ніг припадаючи, взиває; подивись на ту, що занурена у гріх і впала у відчай через свої діяння, якою гидує Твоя благість; подай мені, Господи, прощення провин і спаси мене.
Стих: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи…
Простягла блудниця волосся до Тебе, Господи, простяг Іуда руки до беззаконників; та, щоб прийняти прощення, цей же, щоб узяти срібники; тому взиваємо до Тебе, Якого продали і Який визволяє нас: Господи, слава Тобі.
Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас.
Приступила жона злосморідна й осквернена, сльози проливаючи і люблячи Спаса, пристрасть сповідуючи: як погляну на Тебе, Владико? Ти Сам прийшов спасти блудницю; з глибини смерті воскреси мене, померлу, бо Ти Лазаря воскресив із гробу чотириденного; прийми мене, окаянну, Господи, і спаси мене.
Стих: Сповідуюся Тобі, Господи, всім серцем моїм…
Та, що зневірилася у житті і пізнала стан своєї душі, приступила до Тебе, несучи миро і взиваючи: не відкинь мене, блудну, Ти, народжений Дівою, не зневаж моїх сліз, радосте ангелів, але прийми мене, що каюся, бо Ти не відкинув грішницю, Господи, заради великої милости Твоєї.
Слава: і нині, самогласний, глас 8.
Господи, жона, що впала в тяжкі гріхи, Твоє відчувши Божество, взявши на себе обов’язок мироносиці, ридаючи, приносить Тобі миро раніше погребіння, промовляючи: горе мені, для мене стала ніччю нестриманість від розпалення блудом, затьмарене і безмісячне насолодження гріхом! Прийми моє джерело сліз, Ти, що хмарами наповнюєш моря водами. Прихились до моїх зітхань сердечних Ти, що прихилив небеса невимовним Твоїм сходженням, щоб я обцілувала Твої пречисті ноги, й обтерла їх волоссям голови моєї, бо колись вуха Єви шумом наповнилися після полудня в раю, і вона сховалася від страху. Гріхів моїх безліч, і безодню Твого провидіння хто дослідить? Душ спасителю, Спасе мій, не відкинь мене, рабу Твою, бо Ти маєш безмежну милість.
Після цього: Благо є…
Трисвяте з поклонами і час 1-й без кафизми. Бувають же і поклони за чином їх. Літія. Відпуст. І все інше, як вказано у Великий понеділок.
На 6-му часі тропар пророцтва, глас 8.
Нині лукаве зібралося зборище і проти Тебе даремно навчається; нині через зраду Іуда удавляється, Каяфа ж невільно пророкує: краще єдиному за всіх добровільно померти; Визволителю наш, Христе Боже, слава Тобі.
Пророцтва Єзекиїля читання (Єзек. 2, 3-3, 3).
Сказав мені Господь: сину людський! Я посилаю тебе до синів Ізраїлевих, до людей непокірних, які збунтувалися проти Мене; вони і батьки їхні — зрадники переді Мною до цього самого дня. І ці сини з загрубілим обличчям і з жорстоким серцем; до них Я посилаю тебе, і ти скажеш їм: так говорить Господь Бог! Будуть вони слухати чи не будуть, бо вони — бунтівний дім; але нехай знають, що був пророк серед них. А ти, сину людський, не бійся їх і не бійся промов їхніх, якщо вони будуть для тебе бур’яном і терням, і ти будеш жити серед скорпіонів; не бійся промов їхніх і не страшись лиця їх, бо вони — бунтівний дім; і говори їм слова Мої, будуть вони слухати чи не будуть, бо вони вперті. Ти ж, сину людський, слухай, що Я буду говорити тобі; не будь упертим, як цей бунтівний дім; відкрий уста твої і з’їж, що Я дам тобі. І побачив я, і ось, рука була простягнута до мене, і ось, в ній книжний свиток. І Він розгорнув його переді мною, і ось, свиток був списаним зсередини і ззовні, і написано на ньому: плач, і стогін, і горе. І сказав мені: сину людський! З’їж, що перед тобою, з’їж цей свиток, і йди, говори дому Ізраїлевому. Тоді я відкрив уста мої, і Він дав мені з’їсти цей свиток; і сказав мені: сину людський! Насить утробу твою і наповни нутро твоє цим свитком, який Я даю тобі; і я з’їв і було в устах моїх солодко, як мед.
Прокимен, глас 6: Всі, хто боїться Господа, благословляйте Господа (Пс. 134).
Стих: Хваліть ім’я Господнє, хваліть, раби Господні.
Читання Євангелія.
І далі за чином з поклонами, і продовжуємо читання часів.
Дев’ятий же час починаємо з Трисвятого: на ньому буває читання Євангелія. Потім промовляємо: Не залиш нас до кінця ради імені Твого Святого… Трисвяте з поклонами. Далі — Блаженні… і чинимо звичайні поклони. Промовляємо кондак великої середи і храму святого. Слава… Зі святими упокой… І нині… храму Богородиці. Якщо ж ні, промовляємо: Заступнице християн… Господи, помилуй (40 разів, три великі поклони і 12 малих). Трисвяте і три поклони. Господи, помилуй (12 разів) і молитва: Всесвята Тройце… далі: Достойно є… Слава: і нині, і замість відпуста настоятель промовляє молитву: Владико Многомилостивий… усю до кінця. Коли ця молитва читається, ми стаємо на коліна і схиляємо голови до землі. І після цього ми встаємо, а настоятель кланяється і просить прощення у братії, говорячи: Благословіть, отці святі, і простіть мені грішному, в чому я згрішив у всьому моєму житті, і у святий Великий піст, словом, ділом, помислом, і всіма моїми почуттями. Братія ж відповідає: Бог нехай простить тобі, чесний отче. Далі ченці підходять по двоє і просять прощення, промовляючи: Прости мені, отче святий… та інше, як написано вище. І, прийнявши прощення, йдемо у свої келії і мовчимо до часа вечірнього. В соборних же і парафіяльних храмах розходження по домах не буває, але після прощення буває дзвін і початок вечірні.
На вечірні
Після світильничних молитов звичайне читання від Трисвятого без поклонів. Читаємо ж і До Господа взиваю, коли сумую… без поклонів. На Господи, взиваю… ставимо стихів 10 і співаємо самогласні, глас 1.
В Тобі блудниця Сина Діви пізнала, Бога, промовляючи і з плачем молячись, бо вчинила достойне сліз: відпусти борг, як я — волосся, полюби люблячу, праведно неправедну, і біля митарів буду сповідувати Тебе, Благодійнику Чоловіколюбче.
Дорогоцінне миро блудниця змішала зі сльозами і вилила на пречисті ноги Твої, цілуючи; її одразу ж виправдав Ти, нам же прощення даруй і спаси нас, бо Ти постраждав за нас.
Коли грішниця приносила миро, тоді ученик змовлявся з беззаконними; та раділа, виливаючи дорогоцінне миро, цей же поспішав продати Безцінного; та Владику пізнала, а цей від Владики відлучився; та визволилась, а Іуда став рабом ворога. Страшним є лінивство, великим є покаяння: його ж даруй мені, Спасе, що постраждав за нас, і спаси нас.
О Іудине окаянство! Бачачи блудницю, що цілувала ступні, думав про улесливе цілування для зради; вона волосся розпустила, а він, гнівом зв’язаний, носив замість мира злосморідну злобу; заздрість не дає переваги корисному. О Іудине окаянство! Від нього звільни, Боже, душі наші.
Глас 2: Грішниця йде за миром, купити дорогоцінне миро, щоб помазати Благодійника, і до продавця мира взиває: дай мені миро, щоб помазала я Того, Хто очищує всі мої гріхи.
Глас 6: Занурена в гріхи знайшла в Тобі пристановище спасіння; дивись, і миро зі сльозами змішує, до Тебе взиваючи: Ти чекаєш покаяння грішників, але спаси мене, Владико, від хвилі гріховної заради великої Твоєї милости.
Нині Христос приходить у дім фарисея, і жона-грішниця, наблизившись, до ніг припадаючи, взиває: подивись на ту, що занурена у гріх і впала у відчай через свої діяння, якою гидує Твоя благість; подай мені, Господи, прощення провин і спаси мене.
Простягла блудниця волосся до Тебе, Господи, простяг Іуда руки до беззаконників: та, щоб прийняти прощення, цей же, щоб узяти срібники; тому взиваємо до Тебе, Якого продали і Який визволяє нас: Господи, слава Тобі.
Приступила жона злосморідна й осквернена, сльози проливаючи і люблячи Спаса, пристрасть сповідуючи: як погляну на Тебе, Владико? Ти Сам прийшов спасти блудницю; з глибини смерті воскреси мене, померлу, бо Ти Лазаря воскресив із гробу чотириденного; прийми мене, окаянну, Господи, і спаси мене.
Та, що зневірилася у житті і пізнала стан своєї душі, приступила до Тебе, несучи миро і взиваючи: не відкинь мене, блудну, Ти, народжений Дівою, не зневаж моїх сліз, радосте ангелів, але прийми мене, що каюся, бо Ти не відкинув грішницю, Господи, заради великої милости Твоєї.
Слава: і нині, глас 8.
Господи, жона, що впала в тяжкі гріхи, Твоє відчувши Божество, взявши на себе обов’язок мироносиці, ридаючи, приносить Тобі миро раніше погребіння, промовляючи: горе мені, для мене стала ніччю нестриманість від розпалення блудом, затьмарене і безмісячне насолодження гріхом! Прийми моє джерело сліз, Ти, що хмарами наповнюєш моря водами. Прихились до моїх зітхань сердечних Ти, що прихилив небеса невимовним Твоїм сходженням, щоб я обцілувала Твої пречисті ноги, й обтерла їх волоссям голови моєї, бо колись вуха Єви шумом наповнилися після полудня в раю, і вона сховалася від страху. Гріхів моїх безліч, і безодню Твого провидіння хто дослідить? Душ спасителю, Спасе мій, не викинь мене, рабу Твою, бо Ти маєш безмежну милість.
Вхід з Євангелієм.
Світло тихе…
Прокимен, глас 4: Прославляйте Бога небесного, бо Він благий, бо повіки милість Його (Пс. 135).
Стих: Прославляйте Бога богів, бо повіки милість Його.
Виходу читання (Вих. 2, 11-22).
Через багато років, коли Мойсей виріс, трапилося, що він вийшов до братів своїх (синів Ізраїлевих) і побачив тяжку роботу їхню; і побачив, що єгиптянин б’є одного єврея з братів його (синів Ізраїлевих). Подивившись туди й сюди і побачивши, що нема нікого, він убив єгиптянина і сховав його у піску. І вийшов він на другий день, і ось, два єврея сваряться; і сказав він тому, хто кривдив: навіщо ти б’єш ближнього твого? А той сказав: хто поставив тебе начальником і суддею над нами? Чи не думаєш убити мене, як убив учора єгиптянина? Мойсей злякався і сказав: дійсно, дізналися про цю справу. І почув фараон про цю справу і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від фараона й зупинився в землі Мадіамській: і, прийшовши в землю Мадіамську, сів біля колодязя. У священика Мадіамського було сім дочок, які пасли овець батька свого Іофора. Вони прийшли, набрали води і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого Іофора. І прийшли пастухи й відігнали їх. Тоді встав Мойсей і захистив їх, і начерпав їм води і напоїв овець їхніх. І прийшли вони до Рагуїла, батька свого, і він сказав їм: чому ви так скоро прийшли сьогодні? Вони сказали: якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів і навіть начерпав нам води і напоїв овець наших. Він сказав дочкам своїм: де ж він? Навіщо ви залишили його? Покличте його, і нехай він їсть хліб. Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея дочку свою Сепфору. Вона зачала і народила сина, і Мойсей нарік йому ім’я: Тирсам, тому що, говорив він, я став пришельцем у чужій землі. І, зачавши ще, народила другого сина, і він нарік йому ім’я Єлиєзер, сказавши: Бог отця мого був мені помічником і визволив мене від руки фараона.
Прокимен, глас 4: Господи, милість Твоя повік. Не покидай творіння рук Твоїх (Пс. 137).
Стих: Прославлю Тебе, Господи, від усього серця мого. Перед ангелами співатиму похвалу Тобі.
Іова читання (Іов. 2, 1-10).
Був день, коли прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом; між ними прийшов і сатана стати перед Господом. І сказав Господь сатані: звідкіля ти прийшов? І відповів сатана Господу і сказав: я ходив по землі й обійшов її. І сказав Господь сатані: чи звернув ти увагу твою на раба Мого Іова? Бо нема такого, як він, на землі: чоловік непорочний, справедливий, богобоязкий, і віддаляється від зла, і до цього часу твердий у своїй непорочності: а ти підбурював Мене проти нього, щоб згубити його безвинно. І відповів сатана Господу і сказав: шкіру за шкіру, а за життя своє людина віддасть усе, що є у неї: але простягни руку свою і доторкнись до кісток його і плоті його, — чи благословить він Тебе? І сказав Господь сатані: ось, він у руці твоїй, тільки душу його збережи. І відійшов сатана від лиця Господа й уразив Іова проказою лютою від підошви ноги його до самого тімені. І взяв він собі черепок, щоб шкребти себе ним, і сів у попіл поза селищем. І сказала йому жінка його: ти все ще твердий у непорочності своїй! Похули Бога і помри. Але він сказав їй: ти говориш як одна із безумних: невже добре ми будемо приймати від Бога, а злого не будемо приймати? У всьому цьому не згрішив Іов устами своїми.
Далі: Нехай наповниться молитва моя…
Євангеліє від Матфея, зачало 108 (Мф. 26, 6-16).
Потім продовження літургії Ранішосвячених дарів. І після перенесення святих Дарів, три поклони. І після цього зовсім відміняються поклони. Але в келіях продовжуються і до великої п’ятниці. Повечір’я ж співаємо мале. На ньому співаємо трипіснець преподобного Андрія, Великого четверга.
Пісня 4, глас 6
Ірмос: Почув пророк про пришестя Твоє, Господи, і убоявся; бо Ти хочеш від Діви народитися і людям явитися, і промовив: почув слух Твій, і убоявся; слава силі Твоїй, Господи.
Світлиця приготована прийняла Тебе, Творця, з таїнниками, і там пасху закінчив, і там Ти учинив таїнство: бо там посланими нині учениками Твоїми була приготована Тобі Пасха.
Ідіть до такого-то, Всевідець підготовляє апостолів, і блаженний той, хто може вірно прийняти Господа: світлицю серця підготував і вечерю благочестя.
Норов срібролюбця і образ твій наповнений безумством, безглуздий Іудо! Тільки тобі була довірена скринька, але ти не схилявся до милосердя, а закрив своє жорстоке серце, зрадив єдиного Милосердного.
З норовом боговбивць ти поєднався зрадою: одні для вбивства озброюються, він же до сріблолюбства поспішає; тоді удавленню віддав перевагу перед покаянням, і життя позбавився.
Цілування наповнене облесливістю, слово «радуйся» з’єднав зі зброєю, облесливий Іудо: язиком провіщаєш те, що єднає, норовом же подаєш знак до роз’єднання, зрадити бо беззаконним Благодійника облесливо навчився ти.
Цілуєш і зраджуєш, Іудо, цілуєш і не соромишся, з оманою прийшовши; хто, ненавидячи, цілує, триокаянний; хто, люблячи, продає за гроші; цілування викриває твою безсоромність добровільну.
Слава…
Нероздільне єством, незлитне Особами, богословлю Тебе, Троїчне єдине Божество, як єдиноцарственне і співпрестольне; співаю Тобі пісню велику, в вишніх потрійно піснеспівану.
І нині…
Зачаття невимовне, Різдво Твоє надприродне, Богородице; одне — від Духа без сімені, друге ж — таємниче для законів єства як нетлінне і надприродне народження: Бог бо народжений.
Сідальний, глас 4: Споживаючи їжу, Владико, з учениками Твоїми, таємниче відкрив всесвяте Твоє заколення, яким визволяємося від тління, чесно шануючи Твої страждання.
Пісня 8
Ірмос: Його ж воїнства небесні славлять, і тремтять перед Ним херувими і серафими; все, що дише, і творіння, оспівуйте, благословляйте і прославляйте по всі віки.
Виконуючи повеління Закону, Ти, Який написав скрижалі Закону на Синаї, спожив пасху древню і прообразну: була ж пасха таємнича і живожертвенна.
Від віку сокровенну премудрість, Христе, таємно відкриваючи, показав Ти всім апостолам, Спасе, на вечері, яку церквам передали богоносні.
Один із вас оманою зрадить Мене, продавши євреям у цю ніч. Це сказавши, Христос засмутив друзів; тоді один по одному, нерозуміючи, засумнівалися.
Смирився ради нас багатий, від вечері встав, прийнявши рушник; Сам підперезався і, схиливши шию, умив Ти ноги учеників і зрадника.
Вища розуміння і неосяжна розумом висота Твоя, Ісусе; хто не здивується! Ти до тлінності спустився, Сотворителю всього, умиваючи ноги, витираючи ж їх рушником.
Ученик, якого любив Господь, припав до грудей і сказав Йому: хто видасть Тебе? Христос же до нього: той, хто вкладе нині руку в миску.
Ученик, що прийняв хліб, після цього відійшов зраді навчатися; йде до юдеїв і говорить беззаконникам: що мені хочете дати, і я видам Його вам.
Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.
Єдиного Бога єством шаную, Три іпостасі оспівую незаперечно, відмінні, але не різні; тому що Божество єдине, у Трьох Лицях, бо Отець, і Син, і Божественний Дух.
І нині…
Богородичний: Позбав нас, Ісусе Спасе наш, від омани лукавого й напастей; прийми Богородицю, Яка молиться безперестанно, бо Вона Мати, і може Тебе ублагати.
Хвалимо, благословляємо…
І знову ірмос: Його ж воїнства небесні… і поклін.
Пісня 9
Ірмос: Безсіменного зачаття Різдво невимовне, Матері безмужної нетлінний плід: Боже бо народження оновлює єство, тому Тебе, всі роди, як Богоневісну Матір православно величаємо.
Велике таїнство Твого втілення, коли Ти возлежав з учениками Твоїми на вечері, Чоловіколюбче, відкрив, сказавши: споживайте хліб життя вірою; пийте й кров, яка пролилася з проколотого Божественного ребра.
Образом небесним стала світлиця, де Христос звершив пасху: вечеря безкровна, і словесна служба, трапеза ж там довершених таїн, духовний жертовник.
Христос, Пасха велика і всечесна, спожитий був як хліб, заколений був як агнець; Він принісся як жертва за нас. Його Тіла побожно і Його крові всі таємно причастімося.
Хліб благословив, будучи Хлібом небесним, подякувавши Отцю; прийняв чашу і дав ученикам — прийміть, споживайте, взиваючи: це є Тіло Моє, і Кров нетлінна життя.
Амінь, говорить апостолам Христос-Істина, з цього часу не буду пити пиття з винограду, народженого лозою, доки не питиму його новим, у славі Отця Мого, з вами, спадкоємцями Моїми.
Продаєш за тридцять срібників Господа і не думаєш, беззаконний Іудо, про таїнство вечері або про чесне омовення ніг. О, як ти послизнувся в падінні, прийшовши до кінця життя, поцілувавши удавлення.
Руки простягнув, якими ти прийняв хліб нетління, щоб прийняти срібники, підставляючи для цілування оманливого уста, якими прийняв Тіло і Кров Христову; але горе тобі, як сказав Христос.
Христос встановив мир, небесний і Божественний хліб; прийдіть же, христолюбці, тлінними устами, чистими ж серцями, приймімо істинно принесену в жертву пасху, яка в нас священнодіється.
Слава…
Отця прославмо, Сина превознесімо, Божественному Духу вірно поклонімося, Тройці нероздільній, Єдиниці єством: як Світлу і Світлам, Життю і Життям, що оживляє і просвічує кінці.
І нині…
Богородичний: Чертог небесний і Невіста Приснодіва, Ти єдина, Яка носила Бога, народивши Його незбагненно, з Тебе втіленого; тому Тебе всі роди як Богоневісну Матір православно величають.
І знову ірмос: Безсіменного зачаття…
Після малого повечір’я за звичаєм відпуст, і три поклони рівні і повільні. Після закінчення молитви предстоятелем усі розходяться по своїх келіях. Нехай же буде відомо, що з цього святого дня полуношниця не співається в церкві до Фоминого тижня.
