У святий і Великий вівторок
На ранній
Алилуя, на глас 8. Тропарі: Ось, Жених гряде… (тричі) (див. у Великий понеділок). І звичайні кафизми.
Після 1-ої кафизми сідальний, глас 4.
Жениха, браття, возлюбімо, світильники свої прикрасьмо, сяючи в чеснотах і у вірі православній, щоб, як мудрі Господні діви, приготованими ввійти з Ним на весілля, бо Жених як Бог подає всім нам у дарунок вінець нетлінний.
Слава: і нині, той самий.
Після 2-ої кафизми сідальний, глас 4.
Раду беззаконну на Тебе, Спасе, священики і книжники від заздрости люто зібрали, на зраду підштовхнули Іуду; тому, безсоромно входячи, говорить він проти Тебе беззаконним людям: що мені дасте, каже, і я вам Його віддам у руки ваші; осудження цього позбав, Господи, душі наші.
Слава: і нині, той самий.
Після 3-ої кафизми сідальний, глас 8.
Іуда свідомо сріблолюбствує, проти Вчителя вороже працює, радить, навчається зради, від світла відпадає, темряву приймає, домовляється про ціну, продає Безцінного — тому й удавився; люту смерть, як винагороду одержує за вчинене, окаянний, зрадивши Тебе, Господи. Його долі позбав нас, Христе Боже, гріхів прощення даруючи тим, хто святкує з вірою пречисті страждання Твої.
Слава: і нині, той самий.
Євангеліє від Матфея, зачало 90 без переступки: Одного разу фарисеї радилися проти Ісуса… Кінець в зачалі 96: …благословен, Хто йде в ім’я Господнє.
Потім псалом 50. Спаси, Боже, людей Твоїх…
Господи, помилуй (12 разів). Також єктенія мала.
Кондак, глас 2: Час кінця, душе, усвідомивши і посічення смоковниці убоявшись, даний тобі талант працелюбно використовуй, окаянна, пильнуючи і взиваючи: нехай не залишимося поза чертогом Христовим.
Ікос: Чого сумуєш, душе моя окаянна, чого мрієш про тимчасові піклування некорисні, чого займаєшся скороминучим; останній час починається з цього, і маємо розлучитися з тим, що маємо тут. Доки ще є час, прокинься, взиваючи: згрішила перед Тобою, Спасе мій, не зрубай мене, як неплідну смоковницю, але як милосердний, Господи, змилосердься, зі страхом взиваю: нехай не залишуся поза чертогом Христовим.
Далі двопіснець, творіння преподобного Косьми.
Ірмоси по двічі, тропарі на 12. В кінці ірмос співають обидва кліроси разом.
Пісня 8
Ірмос, глас 2: Повелінню мучителя преподобні три юнаки не підкорились; у піч вкинуті, Бога сповідуючи, співали: благословляйте, діла Господні, Господа.
Лінощі далеко від себе відкиньмо і сяючими світильниками безсмертного Жениха Христа піснями зустріньмо, взиваючи: благословляйте, діла Господні, Господа.
Нехай задовольняє душу нашу для спілкування єлей у посудинах, щоб не на купівлю витратити час почестей, співаючи: благословляйте, діла Господні, Господа.
Талант, що прийняли від Господа, — рівносильну благодать — за допомогою Христа, Який дав його, вирощуйте співаючи: благословляйте, діла Господні, Господа.
Хвалимо, благословляємо… і знову ірмос: Повелінню мучителя… Чеснішу… не співаємо.
Пісня 9
Ірмос: Невмістимого Бога в лоні Ти вмістила і радість світові породила; Тебе оспівуємо, Богородице.
Ученикам Ти, Благий, сказав: пильнуйте, бо не знаєте, в який час прийде Господь, щоб воздати кожному.
У друге Твоє і страшне пришестя, Владико, приєднай мене до овець, що праворуч, очистивши безліч моїх гріхів.
І знову замість Достойно… Ірмос: Невмістимого Бога…
Екзапостиларій: Чертог Твій бачу, Спасе мій, прикрашений, і одежі не маю, щоб увійти до нього; просвіти одежу душі моєї, Світлодавче, і спаси мене (тричі).
На Хваліте ставимо стихів 4 і співаємо стихири самогласні, повторюючи.
Глас 1: У світлість святих Твоїх як увійду я, недостойний: бо якщо насмілюся ввійти в чертог, одежа мене викриє, бо не є весільною; і зв’язаним викинуть мене від ангелів. Очисти, Господи, скверну душі моєї і спаси мене як Чоловіколюбець.
Глас 2: Від душевних лінощів задрімав, не придбав, Христе, світильника, що світить чеснотами, і, глумлячись, дівам уподібнився нерозумним під час діяння. Безодню милосердя Твого не закрий для мене, Владико, але струсивши мій затьмарений сон, підніми і з мудрими дівами введи в чертог Твій, де голос чистий тих, що святкують і взивають безперестанно: Господи, слава Тобі.
Слава: і нині, глас 4.
Ти чула про осудження того, хто закопав талант, о, душе, тож не приховуй слова Божі, сповіщай про чудеса Його, щоб, примножуючи дарування, ввійти в радість Господа твого.
На стиховні стихири самогласні, глас 6:
Прийдіть, вірні, працюймо щиро для Владики: Він дає рабам багатство і, відповідно до талантів, рівнопримножимо благодаті талант: один мудрість нехай показує в благих ділах, інший же нехай чесно звершує служіння, нехай навчається вірний словам того, хто пізнав таїни, і нехай роздає багатство убогим ще інший: таким бо взаємодаванням примножуємо дарування і, як вірні будівничі благодаті, сподобимося Владичної радости. Її ж сподоби нас, Христе Боже, як Чоловіколюбець.
Стих: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи; коли прийдеш у славі з ангельськими силами і сядеш на престолі судити, Ісусе, тоді, Пастирю Добрий, не відлучай мене: путь бо правиці знаєш, розбещеність же належить лівій. Не осуди ж мене з козлищами за гріхи, але, причисливши мене до правиці овець, спаси як Чоловіколюбець.
Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас; Жениху, добротою прекрасний більше за всіх людей, Ти покликав нас на трапезу духовну у Твоєму чертозі; неприємний мій одяг гріховний скинь причетністю до страждань Твоїх і, одежею слави прикрасивши, Твоєю красою, покажи мене співтрапезником Твого Царства як милосердний.
Слава: і нині, глас 7:
Ось, тобі талант вручає Владика, душе моя, зі страхом прийми дар, давай у борг, роздавай убогим, придбай друга Господа і станеш по Його правиці, коли Він прийде у славі, і почуєш блаженний глас: ввійди, рабе, в радість Господа твого. Достойним її сотвори, Спасе, мене, заблудного, заради великої Твоєї милости.
І далі за послідовністю, як звичайно.
Часи зі звичайними кафизмами і читання Євангелія.
На 6-му часі тропар пророцтва, глас 1.
Тим, хто безмірно грішить, багато прости, Спасе, і сподоби нас неосудно поклонятися Твоєму славному Воскресінню, молитвами Пречистої Твоєї Матері, єдиний Многомилостивий.
Прокимен, глас 6: Бо у Господі милість і велике у Нього визволення (Пс. 129, 7).
Стих: З глибини взиваю до Тебе, Господи, Господи, почуй голос мій (Пс. 129, 1).
Пророцтва Ієзекиїля читання (Ієз. 1, 21-28).
Коли йшли тварини, йшли і колеса, і коли ті стояли, стояли й вони; і коли ті піднімалися від землі, тоді нарівні з ними піднімались і колеса, бо дух тварин був у колесах. Над головами тварин була подоба склепіння, як вигляд дивовижного кристалу, розпростертого над їхніми головами. А під склепінням простягалися крила їх прямо одне до одного, й у кожного було два крила, що покривали їх, у кожного два крила покривали тіла їх. І коли вони йшли, я чув шум крил їх, наче шум вод многих, ніби глас Всемогутнього, сильний шум, нібито шум у воїнському стані; а коли вони зупинялись, опускали крила свої. І голос був зі склепіння, що над головами їх; коли вони зупинялися, тоді опускали крила свої. А над склепінням, що над головами їх, була подоба престолу, на вигляд наче з каменя сапфіра; а над подобою престолу була ніби подоба чоловіка зверху над ним. І бачив я ніби розпечений метал, начебто вигляд вогню всередені нього навколо; від вигляду стегон його і вище і від вигляду стегон його і нижче я бачив ніби якийсь вогонь; і сяйво було навколо нього. В якому вигляді буває райдуга на хмарах під час дощу, такий вигляд мало це сяйво навколо.
Прокимен, глас 4: Нехай надіється Ізраїль на Господа віднині і повіки (Пс. 130, 3).
Стих: Господи, не зазнавалося серце моє, не підносилися гордо очі мої (Пс. 130, 1).
І все інше. Разом співаємо 9-й час без кафизми і читаємо Євангеліє. Співаємо Блаженні… і Пом’яни нас, Господи… з поклонами.
І все інше, як і в понеділок було вказано.
На вечірні
Після світильничних звичайне читання кафизми, на Господи, взиваю… ставимо стихів 10 і співаємо стихири самогласні, глас 1.
У світлість святих Твоїх як увійду я, недостойний: бо якщо насмілюся ввійти в чертог, одежа мене викриє, бо не є весільною; і зв’язаним викинуть мене від ангелів. Очисти, Господи, скверну душі моєї і спаси мене як Чоловіколюбець.
Від душевних лінощів задрімав, не придбав, Христе, світильника, що світить чеснотами, і, глумлячись, дівам уподібнився нерозумним під час діяння. Безодню милосердя Твого не закрий для мене, Владико, але струсивши мій затьмарений сон, підніми і з мудрими дівами введи в чертог Твій, де голос чистий тих, що святкують і взивають безперестанно: Господи, слава Тобі.
Глас 4: Ти чула про осудження того, хто закопав талант, о душе, тож не приховуй слова Божі, сповіщай про чудеса Його, щоб, примножуючи дарування, ввійти в радість Господа твого.
Глас 6: Прийдіть, вірні, працюймо щиро для Владики: Він дає рабам багатство, і, відповідно до талантів, рівнопримножимо благодаті талант: один мудрість нехай показує в благих ділах, інший же нехай чесно звершує служіння, нехай навчається вірний словам того, хто пізнав таїни, і нехай роздає багатство убогим ще інший: таким бо взаємодаванням примножуємо дарування і, як вірні будівничі благодаті, сподобимося Владичної радости. Її ж сподоби нас, Христе Боже, як Чоловіколюбець.
Стих: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи; коли прийдеш у славі з ангельськими силами і сядеш на престолі судити, Ісусе, тоді, Пастирю Добрий, не відлучай мене: путь бо правиці знаєш, розбещеність же належить лівій. Не осуди ж мене з козлищами за гріхи, але, причисливши мене до правиці овець, спаси як Чоловіколюбець.
Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас; Жениху, добротою прекрасний більше за всіх людей, Ти покликав нас на трапезу духовну у Твоєму чертозі; неприємний мій одяг гріховний скинь причетністю до страждань Твоїх і, одежею слави прикрасивши, Твоєю красою, покажи мене співтрапезником Твого Царства як милосердний.
Слава: і нині, глас 7.
Ось, тобі талант вручає Владика, душе моя, зі страхом прийми дар, давай у борг, роздавай убогим, придбай друга Господа і станеш по Його правиці, коли Він прийде у славі, і почуєш блаженний глас: ввійди, рабе, в радість Господа твого. Достойним її сотвори, Спасе, мене, заблудлого, заради великої Твоєї милости.
Вхід з Євангелієм Світло тихе…
Прокимен, глас 6: Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї (Пс. 131, 8).
Стих: Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його (Пс. 131, 1).
Виходу читання (Вих. 2, 5-10).
І вийшла дочка фараонова на ріку купатися, а прислужниці її ходили берегом ріки. Вона побачила кошик серед тросника і послала рабиню свою взяти його. Відкрила і побачила немовля; і ось, дитя плакало в кошику; і зглянулася на нього дочка фараонова і сказала: це з єврейських дітей. І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не піти мені і чи не покликати до тебе годувальницю із єврейок, щоб вона вигодувала тобі немовля? Дочка фараонова сказала їй: піди. Дівчина пішла і покликала матір немовляти. Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі винагороду. Жінка взяла немовля і вигодувала його. І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової, і був у неї замість сина, і дала ім’я йому Мойсей, тому що, говорила вона, я з води взяла його.
Прокимен, глас 4: Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді (Пс. 132, 1).
Стих: Як миро на голові, що сходить на бороду, на бороду Ааронову (Пс. 132, 2).
Іова читання (Іов. 1, 13-22).
І був день, коли сини його і дочки його їли і вино пили в домі первородного брата свого. І ось, приходить вісник до Іова і каже: воли орали, і ослиці паслися біля них, як напали Савеяни і взяли їх, а юнаків убили вістрям меча; і врятувався тільки я один, щоб сповістити тобі. Ще він говорив, як приходить інший і повідомляє: огонь Божий упав з неба і попалив овець та юнаків і поглинув їх; і врятувався тільки я один, щоб сповістити тобі. Ще цей говорив, як приходить інший і каже: халдеї розташувалися трьома загонами і кинулися на верблюдів і взяли їх, а юнаків вбили вістрям меча; і врятувався тільки я один, щоб сповістити тобі. Ще той говорив, приходить інший і говорить: сини твої і дочки твої їли і вино пили в домі первородного брата свого; і ось, великий вітер прийшов з пустелі і охопив чотири кути дому, і дім упав на юнаків, і вони померли; і врятувався тільки я один, щоб сповістити тобі. Тоді Іов встав і розірвав верхню одежу свою, обстриг голову свою й упав на землю, поклонився і сказав: нагим я вийшов із лона матері моєї, нагим і повернуся. Господь дав, Господь і взяв; як угодно було Господу, так і сталося; нехай буде ім’я Господнє благословенне! В усьому цьому не згрішив Іов і не сказав нічого нерозумного про Бога.
Нехай піднесеться молитва моя…
Євангеліє від Матфея, зачало 102. І далі за послідовністю літургії Ранішосвячених дарів.
На великому повечір’ї
На ньому співаємо трипіснець, творіння преподобного Андрія Критського.
Пісня 3, глас 2
Ірмос: Неплідний мій розум плодоносним покажи мені, Боже, благодійнику і насадителю добра, милосердям Твоїм.
Кончини час, навернімось далі, Христос вчить: прийде миттєво, прийде і не забариться, щоб судити весь світ.
Несподіване Своє пришестя відкриваючи, Христос говорить: Ноєва колишня безнадійність привела землю до знищення, до розтління.
Відкрився чертог, прикрасилось у ньому Божественне весілля, Жених близько, закликає нас, приготуймося.
Симонів дім вмістив Тебе, Ісусе Царю, невмістимого скрізь, і жінка грішна помазала Тебе миром.
Пахощів таємничих сповнена, жона першого позбавилася смороду, багатьох гріхів, Спасе, бо Ти виточуєш миро життя.
Небесну споживу, зголоднілих життя, Ти Сам, Христе, споживав з людьми, виявляючи сходження Твоє.
Невдячний ученик відмовився від Тебе, Христе, зборище беззаконних людей згуртувавши проти Тебе, на зраду готуючись.
Слава…
З Отцем Тобі, Сину, і Духу істинному, єдиному Єству поклоняюся й оспівую Його, Лиця розділяючи, Єство з’єднуючи.
І нині…
Богородичний: Народивши Тебе, Пастиря й Агнця, Агниця завжди благає, Ісусе Боже, за всіх людей, що вірують у Тебе.
Сідальний, глас 1: Ось, лукава рада дійсно зібралася вороже, щоб, наче достойного засудження осудити, Того, Хто сидить на небесах як Суддя всіх, Господи; нині збирається Пилат з Іродом і Анною, а також з Каяфою, щоб випробувати Єдиного довготерпеливого.
Пісня 8
Ірмос: Чудо Діви, в купині Мойсеєві на Синайській горі прообразоване, оспівуйте, благословляйте і прославляйте по всі віки.
Не незнаючий часу нашої кончини, Ти тримаєш віки; день же той предрік, ніби не знаючи, але межу поклав усім для смирення.
Коли сядеш, Судде, як сказав, щоб, як пастир, відділити овець від козлів, Спасе, стояння ліворуч позбави нас, але залиш нас біля Божественної Твоєї правиці.
Ти єси наша Пасха, принесений за всіх як Агнець і жертва, і гріхів очищення; Твої Божественні страсті прославляємо, Христе, повіки.
Дереву уподібнилася ти, душе моя, і полю і храмині все життя; тому приготуй для Бога серце, щоб залишити все тлінне плотське.
Не тільки до фарисея, Спасе, не тільки до Симона завітав Ти в дім на трапезу; але вже і митарі разом з блудницями черпають Твоє милосердя.
Про сріблолюбство дбаючи, зрадник Іуда жалкує про вилите миро: потім же заради продажу Владики йде до беззаконників і ціну узгоджує.
О блаженні руки! О волосся й уста цнотливої блудниці! Ними ж вилила, Спасе, миро на ноги Твої, витираючи їх, часто цілуючи.
Коли Ти возлежав, Слово, жона стала перед Тобою і біля ніг Твоїх, Спасе, ридаючи, склянку мира вилила на главу Твою, безсмертне Миро.
Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.
З Отцем Сина, і Святого Духа, Святу Тройцю в єдиному Божестві славимо, взиваючи: свят, свят, свят єси повіки.
І нині…
Богородичний: Молитвами, Спасе, Пречистої Твоєї Матері і Твоїх апостолів милості Твої пошли нам багаті і мир Твій подай людям Твоїм.
Далі: Хвалимо, благословляємо, поклоняємось Господу…
Ірмос: В купині Мойсею чудо Діви…
Пісня 9
Ірмос: Надприродно плоттю зачате в лоні Слово, що від Отця безлітно предзасяяло, в піснях невмовкних величаємо, вірні.
Використовуючи час заради спасіння, взявши талант — древній образ, душе моя, купи вічне життя.
Прикрасивши душі, як світильники світлі, ми, коли прийде Жених на нетлінне весілля, раніше закриття дверей ввійдемо з Ним.
Бажаючи показати всім, Твоє надприродне смирення, Ісусе, споживав Ти в домі Симона на вечері голодних поживу.
Будучи хлібом животворним, Ти їв з Симоном фарисеєм, щоб блудниця вилиттям мира придбала благодать, яка не купується.
Руки мої осквернені, уста блудниці в мене, ніщо моє життя, розтлінні члени; але послаб мені і прости — взиває блудниця до Христа.
Підійшла жона до ніг Твоїх, Спасе, виливаючи миро, пахощами наповнюючи, і наповнюється миром очищення ділами.
Пахощами багатію, чеснотами ж біднію; що маю, Тобі приношу; дай Сам, що маєш, і полегши мені, і прости, — взиває блудниця до Христа.
Миро у мене тлінне, миро у Тебе — життя; миро Своє Ти виливаєш на достойних; але послаби мені, і остави, взиває блудниця Христу.
Слава…
Безначальний єси Отче, нестворений єси Сину, сопрестольний і Душе, Три єдині єством, і Три Лицями, Єдин Бог істинний.
І нині…
Богородичний: Богородице, уповання всіх, що шанують Тебе завжди, не переставай благати Народженого із Тебе, визволити мене від бід і всяких спокус.
