Одкриттє святого Апостола Іоанна Богослова
Текст Нового Завіту перекладу Пилипа Морачевського розпізнано за виданням «Новий Завіт Господа нашого Іисуса Христа українською мовою. — Херсон. Видання кооперативного товариства «Українська Книгарня», — 1919».
Електронна форма тексту поширюється на умовах ліцензії «Attribution-ShareAlike 3.0 Unported». Посилання на електронне джерело (цю сторінку) обов’язкове.
© Наша Парафія
Глава 1↑
Одкриттє Іисуса Христа, котре дав Йому Бог, показати рабам Своім, що має скоро бути, і показав пославши через Ангела Свого, слузі своєму Іоаннові,
2. Котрий свідкував про слово Боже, і свідченнє Іисуса Христа, і що він бачив.
3. Блаженний, хто читає, і хто слухає слова проротства, і хоронить, що писано в ньому; бо час близький.
4. Іоанн семи церквам, що в Азіі: благодать вам і впокій від Того, що є, що був, і що прийде; і від семи духів, що перед престолом Його;
5. І від Іисуса Христа, Котрий свідок вірний, первородень із мертвих, і князь царів земних; милуючому нас, і обмившому нас від гріхів наших в крові своій,
6. (І зробив нас царями і священиками Богові і Отцеві своєму). Йому слава і держава по вічні віки, амінь.
7. Ось, іде з хмарами, і побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усі роди землі. Так, Амінь.
8. Я Альфа і Омега, почин і кінець, каже Господь, що є, і що був, і що прийде Вседержитель.
9. Я Іоанн, і брат вам, і спільник у горю і в царстві і в терпінню Іисуса Христа, був на острові, званім Патмос, за слово Боже, і за свідкуваннє Іисуса Христа.
10. Я був в дусі в день Господень; і чув ізза себе великий голос, наче труби, що казав:
11. Я Альфа і Омега, перший і останній; і що бачиш, напиши в книгу; і пошли церквам, що в Азіі: в Ефес, і в Смирну, і в Пергам, і в Өиятир, і в Сарди, і в Филадельфію, і в Лаодикію.
12. І обернувся я, щоб побачити голос, що казав зо мною;
13. І обернувшись побачив сім свічників золотих, посеред семи свічників подібного Сину Чоловічому, зодягненого в довгу одежу, і підперезаного по грудях золотим поясом.
14. Голова ж Його і волоссє білі як вовна біла, як сніг; а очі Його як поломін огняна;
15. А ноги Його подібні до міді, наче в печі роспаленоі; а голос Його, як шум многих вод;
16. А мав Він у правій руці своій сім звізд; а з уст Його виходив меч обоюдний, гострий; а очі Його, як сонце; що світить у силі своій.
17. І коли побачив Його, впав я до ніг Його, як мертвий; і поклав Він праву свою руку на мене, кажучи мені: Не бійся, Я перший і останній, і живий;
18. І був я мертвий, і ось живу по вічні віки; амінь. І маю ключі пекла і смерти.
19. Напиши, що бачив єси, і що є, і що має бути після сього;
20. Тайна семи звізд, котрі бачив єси у правиці Моій, і сім свічників золотих (така): сім звізд, се Ангели семи церков; а сім свічників, се сім церков.
Глава 2↑
Ангелові Ефеськоі церкви напиши: Се каже Той, що держить сім звізд в правиці своій, що ходить посеред семи свічників золотих:
2. Знаю діла твоі, і труд твій, і терпиливість твою, і що не можеш терпіти лихих, і досвідчив тих, що зовуть себе Апостолами, а вони не такі, я знайшов іх ложниками,
3. І терпів єси, і маєш терпиливість, і задля імени Мого трудився єси, і не знемігся.
4.Тільки ж маю проти тебе, що ти любов твою першу оставив.
5. Згадай же, звідкіля випав єси, і покайся і перші діла роби; а то прийду до тебе скоро, і двигну свічник твій з місця його, коли не покаєшся.
6. Тільки ж се (добре) маєш, що ненавидиш діла Николаітів, котрі і я ненавиджу.
7. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух каже церквам: Хто побідить, тому дам поживати від дерева життя, що по середині раю Божого.
8. І Ангелові церкви Смирнейськоі напиши: Се каже перший і останній, що був мертвий і ожив:
9. Знаю діла твоі, і горе і убожество, (багатий же єси), і хулу тих, що звуть себе Іудеями, та не суть, а зборище Сатани.
10. Нічого не бійся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидатиме декотрих з вас в темницю,
щоб спокусити вас; і матимете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.
11. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух каже церквам. Хто побідить, не матиме кривди від другоі смерти.
12. І Ангелові церкви, що в Пергамі, напиши: Се каже той, що має меч обоюдний гострий:
13. Знаю діла твоі, і де ти домуєш, де престол Сатани, і держиш імья Моє, і не відрікся віри Моєі і в дні ті, коли Антипа, свідок Мій вірний, убитий у вас, де домує Сатана.
14. Тільки ж маю дещо проти тебе, бо маєш там таких, що держаться науки Валаама, котрий навчив Валака ввести поблазнь перед синами Ізрайлевими, щоб йіли идольскі жертви і жили в перелюбі.
15. Також маєш і таких, що держаться науки Николаітів; що ненавиджу.
16. Покайся; ато прийду до тебе скоро, і воюватиму з ними мечом уст Моіх.
17. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух каже церквам. Хто побідить, тому дам поживати від манни закритоі, і дам йому камінь білий, а на камені нове імья написане, котрого ніхто не знає, тільки, хто приняв.
18. І Ангелові церкви в Өиятирі напиши: Се каже Син Божий, що має очі Своі, як поломінь огняна, і ноги Його подобні міді.
19. Знаю твоі діла і любов і служеннє, і віру, і терпиливість твою, і діла твоі, і що останніх більше, як перших.
20. Тільки маю дещо проти тебе, бо даєш жінці Єзавелі, що зове себе пророкинею, учити і зводити Моіх слуг, жити в перелюбі і йісти идольські жертви.
21. І я дав ій часу, щоб покаялась в перелюбі своім, і не покаялась.
22. Се я кидаю іі на постіль, і перелюбників з нею у велике горе, коли не покаються в ділах своіх.
23. І діти іі убью смертью; і пізнають всі церкви, що я досліджую внутро і серця; і дам вам кожному по ділам вашим.
24. Вам же кажу, і иншим, що в Өиятирі, скільки іх не мають сієі науки, і котрі не пізнали глибини Сатаниноі, як кажуть, не кину на вас иншого тягару;
25. Тільки, що маєте, держіть, яж поки прийду.
26. І хто побідить, і хто хоронить аж до кінця діла Моі, тому дам власть над невірними;
27. І пастиме іх жезлом залізним; як посуди глиняні покрушаться; як і Я приняв від Отця Мого;
28. І дам йому ранню зору.
29. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух каже церквам.
Глава 3↑
І Ангелові церкви в Сардах напиши: Се каже Той, що має сім духів Божих і сім звізд. Знаю твоі діла, що маєш імья, що живеш, і мертвий єси,
2. Будь чуйний, і утверджуй инше, що має вмерти, бо не знайшов Я, щоб діла твоі були скінчені перед Богом.
3. Тим то згадай, як приняв і чув єси і хорони, і покайся, коли ж не чуватимеш, прийду на тебе як злодій, і не знатимеш, якого часу прийду на тебе.
4. Маєш також не багато імен в Сардах, що не опоганили одеж своіх; і ходитимуть зо мною у білих; бо достойні.
5. Хто побідить, то зодягнеться в білу одіж, і не витру імья його з книги життя, і визнаю імья його перед Отцем Моім, і Ангелами Його.
6. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух каже церквам.
7. І Ангелові церкви, що в Филадельфіі, напиши: Се каже святий, правдивий, що має ключ Давидів, котрий відчиняє, і ніхто не зачинить, і зачиняє, і ніхто не відчинить.
8. Знаю твоі діла; ось дав Я перед тобою незачинені двері, і ніхто не може зачинити іх, бо малу маєш силу, і схоронив Моє слово, і не відрікся єси імени Мого.
9. Ось, я дам, що деякі із заорища Сатаниного, котрі зовуть себе Іудеями, та не суть, а брешуть; ось я зроблю, щоб вони прийшли, і поклонились перед ногами твоіми, і пізнали, що Я полюбив тебе.
10. Якож хоронив єси слово терпиливости Моєі, то і я тебе схороню від години спокуси, що має прийти на цілу вселенну, спокусити домуючих на землі.
11. Ось, іду скоро; держи, що маєш, щоб ніхто не взяв вінця твого.
12. Хто побідить, зроблю його стовпом в храмі Бога Мого, і вже не вийде геть; і напишу на йому імья Бога Мого, і імья города Бога Мого, нового Ієрусалиму, сходящого з неба від Бога Мого, і імья Моє нове.
13. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух каже церквам.
14. І Ангелові церкви Лаодикийськоі напиши: Се каже, Амінь, свідок вірний і правдивий, почин створіння Божого.
15. Знаю твоі діла, що ти ні холодний ні гарячий; о коли б ти був холодний або гарячий;
16. Тим то, якож теплий єси, і ні холодний ні гарячий, викину тебе з уст моіх.
17. Бо кажеш: Що я багатий, і збагатів, і нічого не потрібую, а не знаєш, що ти бідолашний, і мізерний, і вбогий, і сліпий і голий.
18. Раджу тобі купити в Мене золото, огнем перечищене, щоб збагатився; і білу одіж, щоб зодягнувся, і не було видно сорому наготи твоєі; і мастю від очей намасти очі твоі, щоб бачив.
19. Я, кого люблю, докоряю і караю; будь же ревний і покайся.
20 Ось, стою під дверми і стукаю; коли хто почує Мій голос, і відчинить двері, то ввійду до нього, і вечерятиму з ним, і він зо мною.
21. Хто побідить, дам йому сісти зо мною на престолі Моім, якож і Я побідив, і сів з Отцем Моім на престолі Його.
22. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух каже церквам.
Глава 4↑
Після сього поглянув я, і ось двері відчинені на небі, і перший голос, що я чув, якби (від) труби говорячоі зо мною, сказав: зійди сюди, і покажу тобі, що має бути після сього.
2. І зараз був я в дусі; і ось, престол стояв на небі, а на престолі сидячий;
3. А сидячий був подібний видом до каменя ясписового і сардинового; і райдуга кругом престола, подібна видом як смарагд.
4. А кругом престола двадцять і чотирі престолів; а на престолах бачив я двадцять і чотирі старців сидячих, зодягнених у білі одежі; а на головах своіх мали золоті вінці.
5. А з того престола виходять блискавки, громи і голоси; і сім свічників огняних горять перед престолом, а се сім духів Божих:
6. А перед престолом море шклянне подібне до христалі. А в середині престола, і кругом престола чотирі тварі повні очей зпереду і ззаду.
7. А перша тварь подобна до лева, а друга тварь подобна до теляти, а третя тварь мала лице, як чоловік, а четверта тварь подобна до летячого орла.
8. А чотирі тварі мали, кожне з осібна, по шість крил в округ, а в середині повно очей; і не мають вони впокою день і ніч, кажучи: Свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, що був, і є, і прийде.
9. І, коли давали ті тварі славу і честь, і подяку сидячому на престолі, живучому по вічні віки,
10. Упали двадцять і чотирі старці перед сидячим на престолі, і покланялись живучому по вічні віки, і кидали вінці своі перед престолом, говорячи:
11. Достоєн єси, Господи, приняти славу і честь і силу; Ти бо створив єси усе, і волею Твоєю (усе) є, і створено.
Глава 5↑
І бачив я в правиці сидячого на престолі книгу записану з середини і зверху, запечатану семи печатьми.
2. І бачив я Ангела сильного проповідуючого голосом великим: Хто достоєн розгорнути книгу, і розломити печаті іі?
3. І ніхто не міг на небі, ані на землі, ані під землею, розгорнути книгу, ані заглянути до неі.
4. І я вельми плакав, що ніхто достойний не знайшовся, щоб розгорнути і прочитати книгу, ані заглянути до неі.
5. І один із старців каже мені: Не плач; ось, побідив лев, що з роду Іудиного, корінь Давидів, щоб розгорнути книгу, і розломити сім печатій іі.
6. І поглянув я, і ось, по середині між престолом і чотирма тварями, і по середині старців, стоіть Агнець наче заколаний, і мав сім рогів, і сім очей, а се сім духів Божих, що послані по цілій землі.
7. І прийшов, і взяв книгу з правиці сидячого на престолі.
8. І коли взяв книгу то чотирі тварі і двадцять чотирі старці впали перед Агнцем, маючи кожний гуслі і чашу золоту, повну пахощів, що були молитви святих.
9. І співають пісню нову, кажучи: Достоєн єси приняти книгу, і отворити печаті іі, бо Ти був заколений і відкупив єси нас Богу кровью Своєю, од всякого роду, і язика, і народу і невірних,
10. І зробив єси нас Богові нашому царями і священиками; і царюватимем на землі.
11. І я бачив і чув голос Ангелів многих кругом престола, і тварів, старців; і було число іх тьма тьмами і тисячи тисячами,
12. Кажучи голосом великим: Достоєн Агнець, заколений, приняти силу і, багатство, і премудрость, і кріпость, і честь і славу.
13. І всяке створіннє, що в небі, і на землі, і під землею, і що на морю, і все, що в них, чув я, що говорило: Сидячому на престолі і Агнцеві благословеннє і честь, і слава і держава по вічні віки.
14. А чотирі тварі сказали: Амінь, а двадцять чотирі старці упали, і поклонились живучому вічні віки.
Глава 6↑
І я бачив, що отворив Агнець одну з печатій і чув, як одна з тварин сказала, наче громовим голосом: Прийди і подивися.
2. І я поглянув, і ось, кінь білий, і що сидів на йому, мав лук; і дано йому вінець, і вийшов яко побідивший, і щоб побіждати.
3. І коли отворив другу печать, чув я другу тварь, що сказала: Прийди, і подивися.
4. І вийшов инший кінь рижий; і що сидів на йому, тому дано приняти впокій із землі, і щоб один одного вбивали; і дано йому великий меч.
5. І коли отворив третю печать, чув я третю тварь, що сказала: Прийди і подивися. І я поглянув, і ось кінь карий, і що сидів на йому, мав вагу в руці своій.
6. І почув я голос зпосеред чотирьох тварин, що сказав: Міра пшениці за денар, і три міри ячменю за денар: і оливи і вина не марнуй.
7. І коли отворив четверту печать, чув я голос четвертоі тварі, що сказала: Прийди і подивися.
8. І я поглянув, і ось, кінь, блідий, і що сидів верх його імья йому смерть, а пекло слідом за ним; і дана ім власть вбивати на четвертій часті землі мечем, і голодом, і смертю, і звірми земними.
9. І коли отворив пьяту печать, бачив під жертівнею душі убитих за слово Боже, і за свідченнє, котре мали, і покликнули голосом великим, говорячи:
10. Доки Владико святий, і истинний не будеш судити і мстити за кров нашу над тими, що домують на землі?
11. І дано кожному одіж білу, і сказано ім, щоб впокоілись ще малий час, доки не доповнять (числа) співробітники іх, і брати іх, що мають бути вбиті, як і вони.
12. І поглянув я, коли отворив шосту печать; і ось, трясеннє велике сталося, і сонце стало чорне, як верета волосінна, а місяць став як кров,
13. А зорі небесні попадали на землю, як смоківниця, од великого вітру трясена, скидає своі недостиглі смокви.
14. А небо зникло, як лист звинитий, і всяка гора і острів двигнулись з місць своіх;
15. І царі землі, і вельможі, і багаті, і тисячники, і сильні, і всякий невільник, і всякий вільний скрились в печерах і скелях гірських,
16. І кажуть скелям і горам: Впадіте на нас, і закрийте нас від лиця сидячого на престолі, і від гніва Агнця,
17. Бо прийшов великий день гніву Його, хто може встояти?
Глава 7↑
А після сього бачив я чотирьох Ангелів, що стояли на чотирьох краях землі, і держали чотирі вітри землі, щоб не віяв вітер на землю, ані на море, ані на жадне дерево.
2. Ще бачив я иншого Ангела, що виходив від сходу сонця, і мав печать Бога живого; і покликнув голосом великим до чотирьох Ангелів, котрим дано шкодити на землі і на морю, кажучи:
3. Не робіть шкоди землі ні морю, не деревині, доки не попечатаєм слуг Бога нашого на чолі іх.
4. І я чув число попечатаних, сто сорок і чотирі тисяч попечатаних із всіх родів синів Ізраілевих:
5. З роду Іудиного дванадцять тисяч попечатаних;
6. З роду Асирового дванадцять тисяч попечатаних;
7. З роду Нефталимового дванадцять тисяч попечатаних; з роду Манасііного дванадцять тисяч попечатаних, з роду Симеонового дванадцять тисяч попечатаних;
8. З роду Левііного дванадцять тисяч попечатаних; з роду Ісахарового дванадцять тисяч попечатаних; з роду Завулонового дванадцять тисяч попечатаних; з роду Іосифового дванадцять тисяч попечатаних; з роду Веніяминового дванадцять тисяч попечатаних.
9. Після сього поглянув я, і ось, пребагато людей, котрих ніхто не міг перелічити, з кожного народу, і роду, і людей і язиків, стоіть перед Агнцем, зодягнені в одежі білі, а пальмові вітки в руках іх.
10. І покликували великим голосом, говорячи: Спасеннє Богу нашому, сидячому на престолі, Агнцеві.
11. І всі Ангели стояли кругом престола і старців і чотирьох тварин, і впали перед престолом на лиця своі, і поклонились Богові.
12. Говорячи: Амінь; благословеннє, і слава і премудрость, і подяка, і честь, і сила і кріпость Богу нашому по вічні віки. Амінь.
13. І сказав один із старців, говорячи мені: Хто се, що зодягнені в білі одежі, і звідкіля прийшли?
14. І я сказав: Господи, ти знаєш; і сказав мені: се що прийшли з великого горя, і вимили вони одежі своі, і вибілили одежі своі кровью Агнця.
15. Тим то вони перед престолом Бога, і служать Йому, день і ніч в храмі Його; і сидячий на престолі вселиться в них.
16. Вже не будуть голодні, ані жадні, ані падатиме на них сонце, ані жадна спека.
17. Агнець бо, що на середині престола, пастиме іх, і водитиме іх до живих жерел вод; і Бог отре всяку слезину з очей іх.
Глава 8↑
І коли отворив сьому печать, стало мовчаннє на небі, близько пів години,
2. І я бачив сім Ангелів, що стояли перед Богом, і дано ім сім труб.
3. І приступив инший Ангел, і став перед жертівнею, маючи золоту кадильницю; і дано йому багато пахощів, щоб положив з молитвами усіх святих на жертівню золоту, що перед престолом.
4. І знявся дим пахощів з молитвами святих, від руки Ангела, перед Богом,
5. І взяв Ангел кадильницю, і наповнив іі огнем із жертівні, і кинув на землю; і постали голоси, і громи, і блискавки і трясеннє.
6. І сім Ангелів, що мали сім труб, готовились, щоб трубити.
7. І перший Ангел затрубив, і постав град і вогонь, змішані з кровью; і спало на землю. І третя часть деревини згоріла, і вся трава зелена згоріла.
8. І другий Ангел затрубив, і наче велику гору огнем роспалену кинуло в море. І третя часть моря стала кровью.
9. І загинула третя часть створіння в морю, що мала життє, і третя часть човнів знищена.
10. І третій Ангел затрубив, і впала з неба велика звізда палаюча, як смолоскоп, а впала на третю часть рік і на жерела вод,
11. А імья звізди полинь, і стала третя часть вод наче полинь, і многі люде померли од води, бо гірка була.
12. І четвертий Ангел затрубив, і поражена стала третя часть сонця, і третя часть місяця і третя часть звізд, щоб третя іх затьмилась, і день щоб третю часть не світив, так само й ніч.
13. І бачив я, і чув, як один Ангел летів серед неба, і говорив великим голосом: горе, горе, горе домуючим на землі від останніх голосів труби трьох Ангелів, що мають трубити.
Глава 9↑
І пьятий Ангел затрубив, і я бачив звізду, що впала з неба на землю, і дано ій ключ від безденного колодязя,
2. І відчинив він безденний колодязь; і знісся дим з колодязя, наче дим великоі печі, і затьмилось сонце, і повітрє від диму з колодязя.
3. А з диму вийшла сарана на землю, і дана ій власть, якож мають власть скорпиони земні.
4. І сказано ім, щоб не шкодили траві земній, ані жодній зеленині, ані жодній деревині, тільки одним людям, що не мають печаті Божоі на чолах своіх.
5. І дано ім, щоб не вбивали іх, а щоб мучили пьять місяців; а мука від них, як мука від скорпиона, коли вкусить чоловіка.
6. І шукатимуть в дні ті люде смерти, і не знайдуть іі; і бажатимуть вмерти, і втікатиме смерть від них.
7. А порода сарани наче то коні, приготовлені до війни, а на головах іі наче вінці подобаючі на золото, а лиця іх як лиця людські.
8. І мали волоссє, як волоссє жіноче; а зуби іх наче левині,
9. І мали броні, наче броні залізні; а шум крил іх, наче шум возів, коли багато коней біжить на війну.
10. А хвости у них подобні як у скорпионів, і жала були в хвостах іх; а власть іх шкодити людям пьять місяців.
11. І мають над собою царя, Ангела безодні; імья йому по єврейськи Авадон, а по грецьки має імья Аполион (Губитель).
12. Горе одно перейшло; ось настигають ще два після сього.
13. І шостий Ангел затрубив, і я почув один голос з чотирьох рогів золотоі жертівні, що перед Богом,
14. Що казав шостому Ангелові, котрий мав трубу: Розвяжи чотирьох Ангелів, що звязані над великою рікою Євфратом.
15. І розвязано чотирьох Ангелів, що були приготовані на годину, і день, і місяць, і рік, щоб убили третю часть людей.
16. А число войська кінного двісті тисяч тисячей; і чув я число іх.
17. І так бачив я коні у видінню, а ті що сиділи на них, мали броні огняні і гияцинтові і сірчані, а голови коней як голови левів, а з ротів іх виходить огонь, і дим, і сірка.
18. А від тих трьох убита третя часть людей, від огня, і від диму, і від сірки виходячоі з ротів іх.
19. Сила бо іх в роті (і в хвостах іх); хвости бо іх подобні зміям, маючи голови, котрими шкодять.
20. А останні люде, що не повбивані тими поразами, ані покаялись в ділах рук своіх, щоб не покланятись бісам, і идолам золотим, і срібним, і мідяним, і камінним, і деревьяним, котрі ані бачити не можуть, ані чути, ані ходити.
21. І не каялись в убийствах своіх, ані в чарах своіх, ані в блудодіяннях своіх, ані в крадіжах своіх.
Глава 10↑
І бачив я иншого Ангела сильного, сходячого з неба, зодягненого в хмару, а дуга над головою, а лице Його наче сонце, а ноги Його наче стовпи огняні;
2. І мав Він в руці своій книжку розгорнуту і поставив Він ногу Свою праву на море, а ліву на землю,
3. І покликнув великим голосом, наче лев рикає. І коли покликнув, тоді сім громів промовили своіми голосами.
4. І коли промовили сім громи своіми голосами, хотів я писати; і почув я голос з неба, що казав мені: Запечатай, що промовили сім громів і сього не пиши.
5. І Ангел, Котрого я бачив, що стояв на морі і на землі, зняв руку свою до неба,
6. І поклявся живучим по вічні віки, Котрий створив небо, і що в йому, та землю, і що на ній, та море, і що в йому: Що вже не буде часу;
7. Тільки в дні голосу сьомого Ангела коли буде трубити, скінчиться і тайна Божа, як благовістив слугам своім пророкам.
8. І голос, що я чув його з неба, знов розмовляв зо мною, і казав: Іди, візьми книжку розгорнуту з руки Ангела, що стоіть на морю, і на землі.
9. І я пійшов до Ангела, кажучи Йому: Дай мені книгу. І сказав Він мені: Візьми і зьйіж іі; і буде вона гірка в животі твоім, а в устах твоіх буде солодка, як мед.
10. І приняв я книжку з руки Ангела, і зьйів іі; і була вона в устах моіх, як мед, солодка; і коли зьйів іі, то стало гірко в животі моім.
11. І сказав мені: Мусиш ти знов пророкувати про люде, і народи, і язики, і царі многі.
Глава 11↑
І дано мені тростину подібну до жезла; і стояв Ангел кажучи: Встань, і змірь храм Божий, і жертівню, і тих, що покланяються у йому.
2. А двір, що із середини храма, викинь геть, і не міряй його, бо він даний невірним, а город святий топтатимуть, місяців сорок і два.
3. І дам двом моім свідкам, і пророкуватимуть днів тисяч двісті шістьдесят, зодягнені у веретеща.
4. Се дві оливині, і два свічники, що перед Богом землі стоять.
5. А коли хто схоче зобідити іх, то огонь вийде з уст іх, і пожере ворогів іх; а коли хто схоче зобідити іх, то (і) він мусить так бути вбитий.
6. Сі мають власть зачинити небо, щоб не йшов дощ днів іх пророкування, і мають власть над водами, обернути іх у кров, і вдарити на землю всякою поразою, скільки раз схочуть.
7. А коли скінчать свідкуваннє своє, то звір, вийшовши із безодні, заведе з ними війну, і побідить іх, і повбиває іх.
8. А трупи іх на улицях великого города, що зоветься духовно Содома і Єгипет, де і Господь, наш роспятий.
9. І бачитимуть (многі) з людей, і родів, і язиків, і народів трупи іх три і пів дня, і не дозволять до гробів положити трупів іх.
10. І радуватимуться над ними ті, що домують на землі, і веселитимуться; і дари посилатимуть один одному, що сі два пророки мучили домуючих на землі.
11. А після трьох і пів дня дух життя від Бога зійшов на них, і вони встали на ноги своі, а великий страх напав тих, що бачили іх.
12. І почули голос великий з неба, що казав ім: Зійдіть сюди. І зійшли на небо в хмарі, і дивились на них вороги іх.
13. І постало тієі години велике трясеннє і десята часть города впала, і забило у трясенню сім тисяч імен людських; і другі полякались, і дали славу Богові небесному.
14. Горе друге перейшло; ось, горе трете настигає хутко.
15. І затрубив сьомий Ангел, і постали великі голоси на небі, кажучи: царства світа стали (царствами) Господа нашого і Його Христа, і царюватиме по вічні віки.
16. А двадцять і чотирі старці, що перед Богом сиділи на престолах своіх, впали на лиця своі, і поклонились Богові,
17. Кажучи: Дякуємо Тобі, Господи Боже Вседержителю, що єси, і був, і прийдеш, що приняв єси силу Твою велику і воцарився єси.
18. І розгнівились невірні, і настиг гнів Твій, і пора мертвим суд приняти, і дати нагороду слугам Твоім пророкам, і святим, і боячимся імени Твого, і малим, і великим, і знищити тих, що нищать землю,
19. І відчинився храм Божий в небі, і видно було ковчег завіту Його в храмі Його; і постали блискавки, і гуркіт і громи, і трясеннє, і великий град.
Глава 12↑
І явилась велика ознака на небі: жінка зодягнена в сонце, а місяць під ногами іі, а на голові іі вінець з дванадцяти звізд.
2. І бувши важкою, кричала в болещах, і мучилась породом.
3. І явилась друга ознака на небі; і ось, змій великий червоний як огонь, у котрого голов сім і десять рогів, а на головах його сім корон.
4. А хвіст його тягнув третю часть зорь з неба, і кинув іх на землю. І став змій перед жінкою, що мала родити, щоб коли вродить пожерти дитину іі.
5. І породила сина, хлопьятко, що має пасти всі народи жезлом залізним; і взято дитятко іі до Бога і до престола Його.
6. А жінка втікла у пустиню, де має місце, приготоване від Бога, щоб там годували іі днів тисяч двісті шістьдесят.
7. І постала війна в небі. Михаіл і Ангели Його воювали проти змія, і змій воював і ангели його.
8. І не здоліли; ані місця вже не знайдено по них в небі.
9. І скунутий змій великий, вуж вікодавній, званий дияволом і сатаною, що зводить цілу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.
10. І чув я голос великий, що говорив в небі: Тепер настало спасеннє і сила і царство Бога нашого, і власть Христа Його: бо скинуто винувателя братів наших, що винував іх перед Богом нашим день і ніч.
11. І вони побідили його кровью Агнця, і словом свідчення свого, і не полюбили життя свого аж до смерти.
12. Тим то веселітеся небеса, і що думаєте в них. Горе живучим на землі і на морі, бо зійшов диявол до вас, маючи великий гнів; знає бо, що короткий йому час.
13. І коли побачив змій, що скинуто його на землю, погнав за жінкою, що породила хлопьятко.
14. І дано жінці дві крилі великого орла, щоб летіла в пустиню на своє місце, де б живилась пору, і пори, і половину пори, (далеко) від зазору вужа.
15. І пустив змій за жінкою з пащі своєі воду, наче ріку, щоб іі в ріці втопити.
16. А земля помогла жінці; і одчинила земля уста своі, і випила ріку, котру пустив змій з пащи своєі.
17. І розлютився змій на жінку, і пійшов провадити війну з иншими насіння іі, що хоронять заповіді Божі, і мають свідченнє Іисуса Христа.
Глава 13↑
І став я на піску морському, і бачив звіря, що виходив з моря, в котрого сім голов і десять рогів; а на рогах його десять корон, на голові його імья хули.
2. А звір, котрого я бачив, був подібний до рися, а ноги його як у ведмедя, і паща його, як паща у лева. І дав йому змій силу свою, і престол свій, і велику власть.
3. І бачив я одну з голов його, наче на смерть вбиту, і смертня рана іі вилічена, і дивувалася ціла земля, (ідучи) в слід за звіром.
4. І поклонились змієві, що дав власть звірові; і поклонились звірові, говорячи: хто подібний звірові? хто може воювати з ним?
5. І дано йому уста говорити велике і хулу; і дана йому власть провадити війну сорок і два місяці.
6. І відчинив він уста своі на хулу проти Бога, щоб хулити імья його, і оселю його, і тих, що домують в небі.
7. І дано йому провадити війну із святими, і побідити іх; і дана йому власть над всяким родом, і язиком і народом.
8. І поклоняться йому всі, що домують на землі, котрих імена не написані в книзі життя Агнця заколеного від основання світа.
9. Коли хто має ухо, нехай слухає.
10. Коли хто веде в полон, то піде (сам) в полон; коли хто мечем вбиває, то мусить сам бути вбитий мечем. Осьде терпіливість і віра святих.
11. І бачив я иншого звіря що виходив із землі, а мав він два роги, подобні як у ягняти, а говорив як змій,
12. І всією властью першого звіря орудує він перед ним; і зоставляє землю і домуючих на ній, щоб покланялись першому звірові, в котрого сцілена смертня рана його.
13. І робить великі ознаки, так що вогонь зводить з неба на землю перед людьми.
14. І підманює домуючих на землі через ознаки, що дано йому робити іх перед звіром, говорячи домуючим на землі, що робили образ звіря, що має рану від меча, і ожив.
15. І дано йому вложити духа образові звіря, нехай би також говорив образ звіря, і робив, щоб, хто не поклониться перед образом звіря, був убитий.
16. І робить він, щоб усім малим, і великим, і багатим, і вбогим, і вільним, і невільним дано ім пляму на правій руці іх, або на чолі іх.
17. І щоб ніхто не міг куповати або продавати, як тільки, хто має пляму або імья звіря, або число імени його.
18. Осьде премудрість. Хто має розум, нехай вилічить число звіря; се бо число чоловіче; і число його шістьсот шістьдесят і шість.
Глава 14↑
І поглянув я, і ось, Агнець стоіть на горі Сион, а з ним сто сорок чотирі тисяч, у котрих імья Отця його, написано на чолі іх.
2. І чув я голос з неба, наче голос многих вод, і наче голос великого грому; і чув я голос гуслярів, що грали на гуслях своіх.
3. І співають, як би нову пісню, перед престолом, і перед чотирма тварями і старцями. І ніхто не зміг навчитись пісні, тільки сто сорок чотирі тисячі, що викуплені від землі.
4. Се що не опоганились з жінками; вони бо чисті. Се що йдуть слідом за Агнцем, де б Він не йшов. Се що викуплені від людей, первістки Богові і Агнцеві.
5. І в устах іх нема лукавства; вони бо непорочні перед престолом Божим.
6. І бачив я иншого Ангела, що летів серед неба, а в нього Євангеліє вічне, що мав я благовіствувати домуючим на землі, і всякому народові, і і родові, і язикові, і людові,
7. Кажучи голосом великим: Бійтеся Бога, і дайте славу йому, прийшла бо година суду його; і покланяйтесь Тому, що створив небо і землю і море і жерела вод.
8. І другий Ангел ішов слідом (за ними) кажучи: Упав, упав Вавилон, великий город, що пристрастним вином блудодіяння свого напоів всі народи.
9. І третій Ангел ішов слідом за ними, кажучи голосом великим: коли хто покланяється перед звірем і образом його, і приймає пляму на чоло своє, або на руку свою,
10. Той питиме також од вина гніва Божого, немішаного наточеного в чашу гніва Його; і буде мучений в огні і сірці перед святими Ангелами і перед Агнцем.
11. А дим іх муки зноситься по вічні віки; і не мають впокою день і ніч ті, що покланяються звірові і образові його, і коли хто приймає пляму імени його.
12. Ось терпиливість святих; ось ті, що хоронять заповіді Божі і віру Іисуса.
13. І чув я голос з неба, що казав мені, напиши: Блаженні мертві, що в Господеві вмирають від нині. Так каже Дух, щоб впокоілись від трудів своіх; діла ж іх ідуть слідом за ними.
14. І поглянув я, і ось біла хмара, а на хмарі сидів подібний Синові Чоловічому, а на голові його вінець золотий, а в руці його гострий серп.
15. Ще инший Ангел вийшов з храму і покликнув голосом великим до сидячого на хмарі: Пошли серпа твого, і жни; бо прийшла для тебе година жати, достигло бо жниво землі.
16. І скинув сидячий на хмарі серп свій на землю, і земля пожата.
17. І вийшов инший Ангел із храму, що в небі, а мав і він острий серп.
18. І вийшов инший Ангел із жертівні, в котрого власть над огнем, і покликнув покликом великим на того, що мав гострий серп, кажучи: Пошли твій гострий серп і збірай грозна з виноградини земноі, вже бо доспіли грозна іі.
19. І кинув Ангел серп свій на землю, і зібрав виноград земний, і кинув у велику винотоку гніву Божого.
20. І товчено осторонь города в винотоці, і вийшла кров з винотоки аж по узди кінські на тисяч шістьсот стадий.
Глава 15↑
І бачив я иншу ознаку в небі, велику і чудну; сім Ангелів, а в них сім останніх пораз, котрими скінчився гнів Божий,
2. І бачив я наче шклянне море, змішане з огнем і тих, що побідили звіря, і образ його, як стояли на шклянному морі, маючи гуслі Божі.
3. І співають пісню Моисея, слуги Божого, і пісню Агнця, кажучи: Великі і чудні діла Твоі, Господи Боже Вседержителю; праведні і правдиві дороги Твоі, Царю святих.
4. Хто не убоіться Тебе, Господи, і не прославить імени Твого? Ти бо один святий, бо всі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою; бо Твоі суди обьявились.
5. І після сього поглянув я, і ось, відчинився храм скиніі свідчення на небі;
6. І вийшло сім Ангелів, у котрих сім ран, з храму, зодягнені в чисту осяйну льняну одежу, і підперезані по грудях золотими поясами.
7. І одна з чотирьох тварин дала семи Ангелам сім золотих чаш, повні гніва Бога живучого по вічні віки.
8. І наповнився храм димом слави Бога, і сили Його; і ніхто не міг увійти в храм доки не скінчилось сім ран семи Ангелів.
Глава 16↑
І почув я із храму великий голос, що казав семи Ангелам: Ідіть і вилийте чаші гніва Божого на землю.
2. І пішов перший, і вилив чашу свою на землю; і обкинуло людей злим і лютим боляком, тих що мали пляму звіря, і покланялись образові його.
3. А другий Ангел вилив чашу свою на море; і стала кров наче у мерця, і всяка душа жива вмерла на морі.
4. І третій Ангел вилив чашу свого на ріки і жерела водні; і стала кров.
5. І чув я Ангела вод, що казав: Праведний Ти, Господи, Котрий єси, і був, і святий, що таке судив єси;
6. Кров бо святих і пророків пролили вони, тим і кров дав єси ім пити; вони бо достойні.
7. І чув я иншого, що із жертівні казав: Так, Господи Боже Вседержителю, правдиві і праведні суди Твоі.
8. А четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце; і дано йому пекти людей огнем.
9. І пекла людей велика спека, і вони хулили імья Бога, що має власть над тими ранами, та не надумались дати йому славу.
10. А пьятий Ангел вилив чашу свою на престол звіря, і стало царство його темне. І кусали язики своі від болю;
11. І хулили Бога небесного задля болещів своіх, і задля боляків своіх, а не покаялись від діл своіх.
12. А шостий Ангел вилив чашу свою на велику ріку Євфрат; і висохла вода його, щоб готова була дорога царям, що з сходу сонця.
13. І бачив я з уст змія, і з уста звіря, і з уст лжепророка три нечисті духи подобні до жаб.
14. Се бо духи бісовські, що роблять ознаки, що виходять на царів землі і цілоі вселенноі, зібрати іх на війну в день той великий Бога Вседержителя.
15. Ось іду, як злодій; блаженний, хто чуває і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.
16. І зібрав іх в одно місце, що зветься по єврейськи Гармагедон.
17. А сьомий Ангел вилив чашу свою на повітрє; і вийшов великий голос з храму небесного, від престола, кажучи: Сталося.
18. І постали голоси, і громи, і блискавки, і трясеннє постало велике, якого не було від коли люде на землі постали; таке трясеннє! таке велике!
19. І роспався великий город на три часті, і городи невірних попадали; і про Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина лютости гніву його.
20. І всякий острів зник, і не знайдено гори.
21. І град великий, як талант, упав з неба на людей; і хулили люде Бога за рани від граду, бо рана від його була дуже велика.
Глава 17↑
І прийшов один із семи Ангелів, що мали сім чаш, і говорив зо мною, кажучи мені: Ходи, я покажу тобі суд блудниці великоі, що сидить над многими водами:
2. З котрою блудили царі земні, і впивались вином блудодіяння іі, ті що домують на землі.
3. І повів мене духом у пустиню. І я бачив жінку, що сиділа на звірі кармазиновому, повному імен хули, в котрого сім голов і десять рогів.
4. А жінка зодягнена в багряницю і кармазин, і озолочена золотом, і дорогим каміннєм, і перлами, а в неі золота чаша в руці іі, повна гидоти і нечистоти блудодіяння іі,
5. А на чолі іі імья написанне: Тайна; Вавилон великий, мати блудницям і гидотам землі.
6. І бачив я, що жінка пьяна від крові святих, і від крові свідків Іисусових; і я дивувався, бачивши іі, дивом великим.
7. І сказав мені Ангел: Для чого дивуєшся? Я тобі скажу тайну жінки, і звіря, що носить іі, у котрого сім голов і десять рогів.
8. Звір, котрого ти бачив, був, і вже нема його, і має він вийти з безодні, тай іти в погибіль; і будуть чудуватись домуючі на землі, (котрих імена не записані в книзі життя від основання світа) бачивши звіря, що був, і нема його, хоч і є.
9. Ось розум, в котрого премудрість. Сім голов се сім гір, де жінка сидить на них, і царів сім;
10. Пьять упало, а один є, а инший ще не прийшов; і коли прийде, то не довго має він бути.
11. А звір, котрий був, і (котрого) нема, і він восьмий, та й із числа семи, і в погибіль іде.
12. А десять роги, що бачив іх, се десять царі, котрі ще не приняли царства, тільки приймуть власть як царі, однієі години з звірем.
13. Ті мають одну думку і силу, і власть свою звірові передадуть.
14. Ті воюватимуть з Агнцем, і Агнець побідить іх, бо Він Пан панів і Царь царів, а ті що з ним покликані і вибрані і вірні.
15. І каже мені: Води, що ти бачив, де блудниця сидить, се люде, і громади, і народи і язики.
16. А десять роги, що ти бачив, на звірові, ті зненавидять блудницю, і спустошять іі, і обнажять, і тіло іі зьйідять, і спалять іі в огні,
17. Бог бо дав у серця іх, щоб чинили волю його, і чинили однодушно, і дали царство своє звірові, доки не сповняться слова Божі.
18. А жінка, котру ти бачив, се город великий, що має цар над царями земними.
Глава 18↑
А після сього бачив я Ангела, що сходив з неба, що мав велику власть; а земля освітилась від слави його.
2. І покликнув сильно голосом великим, кажучи: Упав, упав Вавилон, велика (блудниця), і став домівкою бісам і сховиськом всякому духові нечистому, і сховиском всякій птиці нечистій і огидній.
3. Бо пристрасним вином блудодіяння свого напоіла всі народи, і царі земні блудили з нею, і купці земні з превеликоі роскоші іі забагатіли.
4. І чув я инший голос з неба, що казав: Вийди з неі, народе мій, щоб не мати вам спілки в гріхах іі, і щоб не приняти вам ран іі.
5. Дійшли бо гріхи іі аж до неба, і згадав Бог про неправди іі,
6. Віддайте ій, якож вона віддавала вам; і подвоіть ій у двоє по ділам іі; і в чаші, в котрій вона мішала, мішайте ій у двоє.
7. Скільки вона себе славила, і роскошувала, стільки завдайте ій муки і смутку. Бо в серці своім говорить вона: Сиджу царицею, і я не вдова, і смутку не побачу.
8. Тим то прийдуть одного дня кари на неі; смерть і смуток і голод; і буде огнем спалена, сильний бо Господь Бог, що судить іі.
9. І заплачуть і заголосять по ній царі земні, що з нею блудили, і роскошували, коли побачать дим пожару іі,
10. Оддалеки стоячи задля страху перед мукою іі, говорячи: Горе, горе, (тобі) великий городе Вавилоне, городе кріпкий! одноі бо години настиг суд твій,
11. І купці земні заплачуть, і засумують по ній; краму бо іх ніхто вже не купить,
12. Краму: золота, і срібла, і каміння дорогого, і перел, і виссону, і багряниці, і шовку, і кармазину, і всякого дерева пахучого, і всякого посуду з кости слоновоі, і всякого посуду з дерева дорогого, з міді, і з заліза, і з мрамора;
13. І цинамону, пахощів, і мира, і ладану, і вина, і оливи, і борошна, і пшениці і скоту, і овець і коней, і возів, і тіл, і душ людських.
14. І овощі бажання душі твоєі відійшли від тебе, і все що тучне і світле, відійшло від тебе, і вже більш не знайдеш того.
15. Купці сього, котрі збогатіли з неі, оддалеки стануть із страху перед мукою іі, і будуть плакати, та сумувати,
16. Та казати: Горе, горе, тобі, городе великий, зодягнений у виссон, і багряницю, та кармазин, та озолочений золотом, і в каміннях дорогих, та перлах.
17. Одноі бо години спустошене таке багатство. І всякий керманич, і ввесь народ, що в кораблях, і корабельники і всі, що на морю орудують, стояли оддалеки,
18. І покликували, дивлячись на дим пожару його, і казали: котрий побідний городу великому?
19. І посипали попелом голови своі, і кликали плачучи, та сумуючи, і казали: Горе, горе тобі. Горе, горе тобі, городе великий; в котрому забагатіли усі, що мають кораблі на морі, багатством твоім, одноі бо години спустошений.
20. Веселись над ним, небо і святі Апостоли і Пророки; Бог бо суд ваш судив над нею.
21. І підняв один сильний Ангел камінь наче млиновий великий, і кинув у море, кажучи: З таким розгоном буде кинутий Вавилон, великий город, і вже більш його не знайдуть.
22. І голосу гуслярів, і співаків, і сопільників і трубачів вже не буде більш чути у тобі, і вже жоден искусник від жодного искуства не знайдеться у тебе, і голосу млинового каменя не буде вже чути у тебе,
23. І світло свічника вже не засвітить у тебе, і голосу жениха і невісти не буде вже чути у тебе; твоі бо купці були вельможі земні, бо твоіми чарами зведені всі народи.
24. І в ньому знайдена кров Пророків і святих, і всіх убитих на землі.
Глава 19↑
А після сього чув я наче грімкий голос великого народу в небі, що казав: Алилуя. Спасеннє і слава і честь і сила Господеві Богу нашому;
2. Правдиві бо і праведні суди Його, що осудив велику блудницю, котра псувала землю блудодіяннєм своім; і помстив кров слуг своіх од руки іі.
3. І сказали у друге: Алилуя; а дим іі сходить на вічні віки.
4. І впали старці двадцять і чотирі, і чотирі тварі, і поклонились Богові, сидячому на престолі, кажучи: Амінь, Алилуя.
5. А з престола вийшов голос і казав: Хваліте Бога нашого, усі слуги Його, і боящіся Його, і малі і великі.
6. І чув я наче голос народу великого, і наче голос многих вод, і наче голос сильних громів, що казали: Алилуя! обняв бо царство Господь Бог Вседержитель.
7. Радуймося і веселімося, і даймо славу Йому; прийшло бо весіллє Агнця, і жена Його приготовила себе.
8. І дано ій, щоб зодяглася у виссон чистий і світлий; виссон бо оправданнє святих.
9. І сказав мені, напиши: Блаженні, хто покликаний на вечерю весілля Агнцевого. І сказав мені, сі слова Божі правдиві.
10. І впав я до ніг Його, поклонитись Йому; і сказав мені: Ні, глянь я сослужитель твій і братів твоіх, що мають свідченнє Іисусове. Богу кланяйся; свідченнє бо Іисусове дух проротства.
11. І бачив я відчинене небо, і ось, кінь білий, а що сидів на ньому, того зовуть Вірним і Правдивим, а судить Він і воює по правді.
12. Очі ж у Нього, як огняна поломінь, а на голові Його багато корон; а мав він імья написане, котрого ніхто не знав, як тільки Він сам.
13. А зодягнений Він в одежу, закрашену кровью, а імья Його зоветься: Слово Боже.
14. А війська, що на небі, ішли слідом за Ним на білих конях, зодягнені у виссон білий і чистий.
15. А з уст Його виходить меч гострий, щоб ним побити невірних, а сам Він пастиме іх жезлом залізним; і сам товче винотоку вина лютости і гніву Богу Вседержителя.
16. А на одежі в Нього, і на поясниці в Нього імья написане: Царь царів, і Пан панів.
17. І бачив я одного Ангела, що стояв на сонці; і кликав він голосом великим, кажучи всьому птаству, що літало посеред неба: Ходіть і зберітесь на вечерю великого Бога,
18. Щоб йісти тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней, і тих, що сидять на них, і тіла всіх вільних і невільних, і малих і великих.
19. І бачив я звіря, і царі земні, і війська іх забрані, щоб воювати війну із сидячим на коні, і з військом Його.
20. І схоплено звіря, а з ним лжепророка, що робив ознаки перед ним, котрими зводив тих, що приняли пляму звіря, і що покланялись образові його. Живцем вкинуто обох в озеро огняне, палаюче сіркою.
21. І другі побиті мечем сидячого на коні, що виходив з уст Його; і все птаство наситилось тілами іх.
Глава 20↑
І бачив я Ангела, що сходив з неба, і мав ключ від безодні, і ланцюг великий в руці своій,
2. І схопив змія, вужа вікодавнього, що то диявол і Сатана, і звязав його на тисячу літ;
3. І вкинув його у безодню, і зачинив його і запечатав над ним, щоб не зводив більше народи, доки не скінчиться тисяча літ; а після сього має бути розвязаний на короткий час.
4. І бачив я престоли, і посідали на них, і дано ім суд; також (бачив я) душі тих, що постинано іх задля свідчення Іисусового, і задля слова Божого, і що не покланялись звірові ані образові його, і не приняли плями на чоло своє і на руку свою; і жили і царювали з Христом тисячу літ.
5. А останні мертві не ожили, доки не скінчиться тисяча літ. Се перше воскресеннє.
6. Блаженний і святий, хто має часть у першому воскресенню; над сим друга смерть не має власти, а будуть священиками Божими і Христовими, і царюватимуть з Ним тисячу літ.
7. І коли скінчиться тисяча літ, буде випущений Сатана із темниці своєі,
8. І вийде зводити народи на чотирьох краях світа, Гога і Магога, і збірати іх на війну, котрих число як пісок морський.
9. І вийшли на ширину землі, і обступили табор святих, і город любий; і зійшов огонь від Бога з неба, і пожер іх.
10. А диявола, що зводив іх, вкинуто в озеро огняне і сірчане, де звір і лжепророк; і будуть мучитись день і ніч по вічні віки.
11. І бачив я престол великий білий і Сидячого на ньому, від Котрого лиця утікла земля і небо, і місця не знайдено ім.
12. Також бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і розгорнуто книги; ще иншу книгу розгорнуто, то є життя; і суджено мертвих з того, що написано в книгах, по ділах іх.
13. І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і пекло дали мертвих, що в них; і суджено іх, кожного по ділах іх.
14. А смерть і пекло вкинуто в озеро огняне. Се друга смерть.
15. А коли кого не знайдено написаного в книзі життя, то вкинуто його в огняне пекло.
Глава 21↑
І бачив я нове небо і нову землю; перше бо небо і перша земля перейшла, а моря вже більше не було.
2. А я Іоанн бачив город той святий, новий Ієрусалим, що сходив від Бога з неба, приготований, як невіста украшена чоловікові своєму.
3. І чув я голос великий з неба, що казав: Ось, оселя Божа з людьми, і домуватиме з ними; а вони будуть Його люде, і сам Бог буде з ними, Бог іх.
4. І обітре Бог усяку сльозу з очей іх; і смерти більш не буде; ані смутку, ані крику, ані труду не буде вже; перше бо минуло.
5. І казав сидячий на престолі: Ось, усе нове роблю. І сказав мені: Напиши; сі бо слова правдиві і вірні.
6. І сказав мені: Сталося. Я Альфа і Омега, почин і кінець, Я дам жадному із жерела води життя дармо.
7. Хто побідить, наслідить усе, і я буду Йому Бог, а він буде мені син.
8. А боягузам, і невірним, і огидним, і душегубцям, і блудникам, і чарівникам, і идольским служителям, і всім ложникам часть іх в озері, палаючому огнем і сіркою, що є смерть друга.
9. І приступив до мене один із семи Ангелів, що мають сім чаш, повні семи ран останніх, і говорив зо мною, кажучи: Ходи, покажу тобі невісту, жену Агнця.
10. І поніс мене духом на гору велику, і високу, і показав мені город великий, святий Ієрусалим, що сходив з неба від Бога.
11. І мав славу Божу; а світло його подібне до найдорощого каменя, наче до каменя ясписового, як хришталь блискучого,
12. А мав він мур великий і високий, мав дванадцять воріт, а на воротах дванадцять Ангелів, тай імена написані, котрі були дванадцять роди синів Ізраілевих.
13. Від сходу троє воріт, від півночі троє воріт, від полудня троє воріт, від заходу троє воріт.
14. А мур города мав дванадцять підвалин, а на них імена дванадцяти Апостолів Агнця.
15. А той, хто говорив зо мною, мав золоту тростину, щоб змірити город і ворота його, і мур його.
16. А город той четверокутний, а довжина його стільки, скільки ширина. І змірив город тростиною на дванадцять тисяч стадий; довжина, і ширина і вишина його однакі.
17. І змірив мур його на сто сорок чотирі локоть міри чоловічоі, котра була Ангельска (міра),
18. А була будівля муру його ясписова; а город золото чисте; подібне до чистого шкла.
19. А підвалини муру городського всяким дорогим каміннєм украшені. Перша підвалина яспис, друга сафир, третя халькидон, четверта смарагд,
20. Пьята сардоних, шоста сард, сьома хризолит, восьма бериль, девьята топаз, десята хризопрас, одинадцята гиякинт, дванадцята аметист.
21. А дванадцять воріть то дванадцять перел. А кожні ворота з однієі перли. А вулиця города то золото чисте, як шкло просяйне.
22. А храму не бачив я в ньому; бо Господь Бог вседержитель його храм, і Агнець.
23. І не потрібує город той сонця, ані місяця, щоб світили в ньому; бо слава Божа освітила його, а світильник його Агнець.
24. А народи, що будуть спасені, ходитимуть в світлі його; а царі земні принесуть славу і честь свою до нього.
25. А ворота його не будуть зачинятись днями; ночі бо не буде там.
26. І принесуть славу і честь народів до нього.
27. І не ввійде до нього ніщо погане, ані хто робить гидоту та лож, тільки ті, що написані в книзі життя Агнцевій.
Глава 22↑
І показав мені чисту ріку води життя, ясну як хришталь, що виходила із престола Божого і Агнцевого.
2. А посеред вулиці його, та й по сей і по той бік ріки дерево життя, що родить дванадцять (раз), і що місяця свій овощ дає, а листє з дерева на сціленнє невірних.
3. І вже більш не буде жодного прокльону; а престол Бога і Агнця буде в ньому, і слуги Його служитимуть Йому.
4. І побачать лице його, а імья його на чолах іх.
5. І ночі не буде там; і не потрібуватимуть свічника і світла сонця, бо Господь Бог освічує іх: і царюватимуть по вічні віки.
6. І каже мені: Сі слова вірні і правдиві; і Господь, Бог святих пророків, послав Ангела Свого, показати слугам Своім, що має незабаром бути.
7. Ось прийду незабаром. Блаженний, хто хоронить слова проротства книги сієі.
8. А я Іоанн, що бачив се і чув; і коли чув я, і бачив, упав я поклонитись перед ногами Ангела, що мені се показував.
9. І каже мені: ні, глянь, я бо слуга-товарищ твій, і братів твоіх пророків, і тих, що хоронять слова книги сієі; Богу поклонися.
10. І каже мені. Не печатай слів проротства книги сієі: час бо близько.
11. Хто зобіжає, нехай ще зобіжає і хто поганий, нехай ще опоганюється; і хто праведний, нехай ще оправдується, і хто святий, нехай ще освячується.
12. І ось, я прийду хутко, і нагорода Моя зо Мною, щоб віддати кожному, якож буде діло його.
13. Я Альфа і Омега, почин і кінець перший і останній.
14. Блаженні, що творять заповіді його, щоб мали власть до дерева життя, і увійшли ворітьми в город.
15. А на дворі будуть пси, і чарівники, і перелюбники, і душогубці, і идольскі служителі, і кожен, хто любить і робить лож.
16. Я Іисус послав Ангела Мого, свідкувати вам усе по церквах. Я корінь, і рід Давидів, зоря ясна і рання.
17. А Дух і невіста кажуть: Прийди; а хто жадний, нехай прийде, а хто хоче нехай приймає воду життя дармо.
18. Свідкую ж також кожному, хто слухає словес проротства книги сієі; коли хто доложить до сього, доложить йому Бог і пораз, що написані в книзі сій.
19. Коли ж хто уйме від словес книги пророцтва сього, уйме Бог часть його из книги життя, і з города святого, та й з того, що написано в книзі сій.
20. Хто про се свідкує, каже: Так прийду хутко. Амінь. Так, прийди, Господи Іисусе.
21. Благодать Господа нашого Іисуса Христа з усіма вами. Амінь.
