Дев’ять пісень Давидових
Пісня перша
(Вих. 15, 1-19)
Потопивши фараона, Мойсей
промовив:
Господу співаємо,
славно бо прославився.
Співаємо Господу, славно бо прославився: коня і вершника скинув у море.
Як помічник і покровитель став мені Господь на спасіння: Він — мій Бог, і прославлю Його; Бог отця мого, і возвеличу Його.
Господь — муж війни, Господь ім’я Йому.
Колісниці фараонові і військо його скинув Він у море.
Кращі воєначальники його потонули в Червоному морі.
Безодня їх покрила: пішли на дно, неначе камінь.
Правиця Твоя, Господи прославилась у силі; рука Твоя, Господи, знищила ворогів, і величчю слави Твоєї переміг Ти супротивників.
Послав Ти гнів Твій, що попалив їх, немов стебло, і від духу ярости Твоєї розступилися води.
Загусла вода, як стіна, загусли і хвилі посеред моря.
Ворог сказав: буду гнатися за ним і наздожену, розділю здобич, насититься нею душа моя, вийму меч мій, знищить їх рука моя.
Ти дихнув духом Твоїм, і покрило їх море; немов олово, затонули у водах глибоких.
Хто подібний до Тебе між богами, Господи, хто подібний до Тебе, хто подібний до Тебе величчю святости, грізний у славі, Творець чудес.
Ти простягнув правицю Твою: поглинула їх земля; настановив Ти правдою Твоєю народ Твій, який Ти обрав.
Ти привів його силою Твоєю до оселі святої Твоєї. Почули язичники і затремтіли, страх огорнув жителів филистимських.
Тоді засмутилися владики едомські, страх охопив князів моавітських, поникли духом всі хананеяни.
Нехай нападе на них страх і трепет, від сильної руки Твоєї нехай вони скам’яніють, доки пройдуть люди Твої, Господи, доки пройде народ Твій, який Ти придбав.
Введи його і насади його на гору насліддя Твого, на місце, яке Ти зробив житлом Собі, у святиню, створену рукою Твоєю, Господи.
Господь царює повік віку.
Коли увійшли коні фараона з колісницями його і вершниками в море, то повернув на них Господь воду морську; сини ж Ізраїля пройшли по суші посеред моря.
Слава: І нині.
Потрібно знати, що друга пісня ніколи не стихословиться, тільки один раз у вівторок Великого посту; читаємо ж її до кінця.
На тропарях промовляємо: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі…
після кожного тропаря.
Як тільки було написано закон, пісня Мойсеєва.
Пісня друга
(Втор. 32, 1-43) Пісня Мойсея із Второзаконня
Слухайте, небеса, і я промовлятиму, і нехай слухає земля слова уст моїх.
Нехай, як дощ, проллється повчання моє, і, як роса, зійдуть слова мої; як дрібний дощ на зелень, як злива на траву; бо ім’я Господнє прославляю, віддайте славу Богу нашому.
Він — твердиня; довершені діла Його, і всі путі Його праведні.
Бог вірний, і немає неправди в Ньому, Він праведний і істинний.
Але вони зневажали Його, вони не діти Його через свої пороки, рід непокірний і розбещений; чи це віддаєте ви Господу?
Ці люди нерозумні і немудрі; чи не Він Отець твій, Який створив тебе, всиновив і підтримує тебе?
Згадайте про дні давні, подумайте про покоління прийдешні.
Запитай батька твого, і розповість тобі; старців твоїх, і скажуть тобі.
Коли Всевишній призначав народам насліддя і розселяв синів Адамових,
тоді встановив народам межі за числом синів Ізраїля; і стали частиною Господньою люди Якова, насліддя Його, Ізраїль.
Він знайшов його в пустелі, в степу дикому і безводному, оберігав його, наглядав за ним, охороняв його як зіницю ока Свого.
Як орел покриває гніздо своє і ширяє над пташенятами своїми, розкриває крила свої, бере їх і носить їх на пір’ї своєму; так Господь один водив його, і не було з ним бога чужого.
Він підніс його на вершини землі, годував його плодами поля, давав йому мед із каменя і оливу з твердої скелі, коров’яче масло і молоко овече з жиром ягнят і овець васанських та козлів, і повне зерно пшениці, і пив він вино — кров виноградних плодів.
І їв Яків, і наситився, і відмовився від Господа улюблений Ізраїль.
Розповнів Ізраїль, і став упертим, і залишив він Бога, Який створив його, і відступив від Бога спасіння свого.
«Чужими богами прогнівили Мене, і своєю мерзенністю розлютили Мене.
Принесли жертви бісам, а не Богу; богам яких вони не знали, які прийшли від сусідів і про яких не помишляли батьки їхні.
Бога, Який народив тебе, ти забув і залишив Бога, Який годував тебе».
Господь побачив і обурився, і відкинув у гніві синів і дочок Своїх.
І сказав: «Відверну лице Моє від них і побачу, яким буде кінець їхній.
Бо вони є рід розпусний, діти невірні.
Вони розлютили Мене не богом, розгнівали мене ідолами своїми.
І я розгніваю їх не народом, народом нерозумним розлютую їх.
Бо вогонь розгорівся у гніві Моєму, розпалився до пекла глибокого.
І попалить землю і плоди її, і спалить підніжжя гір.
Зберу на них біди і пущу на них стріли Мої.
Будуть уморені голодом, знищені вогневицею і лютою пошестю; і пошлю на них зуби звірів і отруту зміїну.
Ззовні буде нищити — їх меч, а в домах їхніх — жах: юнака і діву, і немовля, і сивого старця.
Я сказав би: розвію їх і знищу пам’ять про них серед людей.
Але відклав це через озлоблення ворогів, щоб вороги їхні не глумились і не сказали: «Рука наша сильна, і не Господь усе це вчинив».
Бо вони народ, що втратив розум, і немає в них розсудливості.
О, якби вони подумали про це і зрозуміли, що з ними буде в майбутньому;
якби міг один переслідувати тисячу і двоє проганяти десятки тисяч;
якби Бог, заступник їх, не віддав їх, і Господь не віддав їх.
Бо їхні боги не такі, як Бог наш: вороги ж наші нерозумні.
Бо виноград їхній від виноградної лози содомської і з поля гоморського; ягоди їхні — ягоди отруйні, ягоди їхні гіркі.
Лютість зміїв — вино їхнє, і лютість аспидів — невиліковна.
«Чи не заховано це у Мене і не запечатано в скарбницях Моїх?
У Мене помста і відплата, коли захитаються ноги їхні; бо близько день загибелі їх, і скоро прийде приготоване для них».
Але Господь буде судити народ Свій і над рабами Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що рука їхня ослабла, і не стало вже ні раба, ні володаря.
І промовить Господь: «Де боги їхні, твердиня, на яку вони надіялись, які їли жир їхніх жертв і пили вино їхнє!
Нехай вони воскреснуть і допоможуть вам, нехай стануть для вас покровом.
Дивіться нині, що це Я, і немає Бога, крім Мене.
Я умертвляю і оживляю, Я завдаю ран і Я зціляю, і ніхто не визволить від руки Моєї.
Я піднімаю до небес руку Мою, і клянусь правицею Моєю, і промовляю: живу Я повіки.
Я вигострю, як блискавку, меч Мій, і прийме суд рука Моя.
Я помщуся ворогам Моїм і ненависникам Моїм відплачу; напою стріли Мої кров’ю, і меч Мій насититься плоттю.
Кров’ю вбитих і полонених, головами князів язичницьких».
Звеселіться, небеса, разом з Ним, і нехай поклоняться Йому всі ангели Божі.
Звеселіться, народи, з людьми Його, і нехай зміцняться всі сини Божі.
Бо Він помститься за кров синів Своїх і відплатить ворогам, і ненависникам Своїм воздасть.
І очистить Господь землю людей Своїх.
Слава: І нині.
Пісня третя
(1 Цар. 2, 1-10) Анни, матері Самуїла пророка
Бога шанує неплідна, що народила дивно.
Святий Ти, Господи, і Тебе оспівує дух мій.
Серце моє радіє у Господі, піднісся ріг мій у Бозі моїм.
Широко розкрились уста мої на ворогів моїх, бо я радію спасінням Твоїм.
Нема святого, як Господь, і нема праведного, як Бог наш, і нема твердині, більшої за Бога нашого.
Не примножуйте слів гордовитих, і нехай не виходить з уст ваших зухвалість; бо Господь є Бог всевідання і діла Його зважені.
Лук сильних ламається, а немічні опоясуються силою; ситі працюють за хліб, а голодні відпочивають; неплідна родить сім разів, а багатодітна знемагає.
Господь умертвляє і оживляє, Він зводить до пекла і виводить.
Господь робить убогим і багатим, смиряє і підносить; піднімає від землі бідного і від гноїща піднімає убогого, щоб посадити його з князями і дати в насліддя йому престіл слави; бо у Господа основи землі, і Він утвердив на них вселенну.
Він оберігає стопи святих своїх, а нечестиві зникають у темряві, бо не силою міцна людина.
Господь знищить супротивників Своїх, Господь возгримить на них з неба. Господь Святий.
Нехай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, і нехай не хвалиться сильний силою своєю, і нехай не хвалиться багатий багатством своїм.
Той, хто хоче хвалитися, нехай хвалиться тим, що розуміє і знає Господа; Господь буде судити краї землі,
і дасть силу царю Своєму, і піднесе ріг помазаника Свого.
Слава: І нині.
Пісня четверта
(Ав. 3, 1-19) Молитва Авакума пророка
Слава силі Твоїй, Господи.
Господи, почув я голос Твій і злякався, зрозумів діла Твої і вжахнувся.
Господи, зверши діло Своє серед років, серед років яви його, у гніві згадай про милість Свою.
Бог з півдня гряде, і Святий — від гори Фаран.
Покрила небеса велич Його, і славою Його наповнилася земля.
Сяйво Його як світло; з рук Його виходить сонячне проміння, і там сховище Його сили.
Перед лицем Його йде моровиця, а по стопах його — палючий вітер.
Він став — і затряслася земля, поглянув — і затремтіли народи;
віковічні гори розпалися, первісні пагорби позападали; дороги Його — вічні.
Сумними я бачив намети ефіопські, затряслись оселі землі медіамської.
Хіба на ріки прогнівався Ти, Господи? Хіба на ріки — гнів Твій? Чи на море — обурення Твоє,
що Ти сідаєш на коней Твоїх, на колісниці Твої переможні?
Ти натягуєш лук Твій за клятвою, яку Ти дав поколінням, і розсікаєш землю потоками.
Побачивши Тебе, затряслися гори, ринули води, безодня подала голос свій, високо підняла руки свої;
сонце і місяць зупинилися на місці своєму, перед світлом летючих стріл Твоїх, перед сяйвом блискучих списів Твоїх.
У гніві йдеш Ти по землі і в обуренні перемагаєш народи.
Ти ступаєш для спасіння народу Твого, на спасіння помазаника Твого.
Ти знищуєш главу нечестивого дому, спустошуєш його від основи і до верху.
Ти пронизуєш списами голови князів його, коли вони, як вихор, кинулись розбити мене, думаючи в радості, як би таємно поглинути бідного.
Ти з кіньми Твоїми проклав дорогу по морю, через безодню глибоких вод.
Я почув — і затремтіла душа моя; разом зі звісткою про це затремтіли губи мої, біль проник у кості мої, і захиталась земля піді мною; а я повинен бути спокійним в день страждання, коли прийде на народ мій грабіжник його.
Хоч би й не зацвіла смоківниця, і не було плоду на виноградній лозі, і оливкове дерево не вродило, і поля не дали врожаю; хоч би не стало овець у дворі й рогатої худоби в загонах, але й тоді я буду радіти у Господі і веселитися у Бозі, Спасі моєму.
Господь Бог — сила моя; Він зробить ноги мої як в оленя, і на висоти мої підніме мене.
Слава: І нині.
Пісня п’ята
(Іс. 26, 9-19) Пророцтво Ісаї, молитва
Господи, Боже наш, мир подай нам.
Зночі лине дух мій до Тебе, Боже, бо повеління Твої є світлом на землі.
Правди навчіться всі, хто живе на землі.
Якщо нечестивий буде помилуваним, то він не навчиться правди, — буде зло чинити і на землі праведних і не буде бачити слави Господньої.
Господи, рука Твоя високо піднята, та вони її не бачать;
побачать і посоромляться ті, що ненавидять народ Твій.
Заздрість обійме людей ненавчених, і вогонь попалить Твоїх ворогів.
Господи Боже наш, мир подай нам: всі наші діла Ти впорядковуєш для нас.
Господи Боже наш, інші владики, окрім Тебе, панували над нами, але тільки через Тебе ми славимо ім’я Твоє.
Мертві не оживуть; рафаїми не встануть, тому що Ти відвідав і знищив їх і стер всяку пам’ять про них.
Ти примножив народ, Господи, примножив народ,- прославив Себе. Розширив усі кінці землі.
Господи, в скорботі він шукав Тебе; проливав тихі молитви, коли покарання Твоє спіткало його.
Як вагітна жінка, коли настає час родити, мучиться, волає від болю свого, так були ми перед Тобою, Господи.
Були вагітними, мучились, — і народжували ніби вітер; спасіння не принесли землі, і більше не народжуються жителі на землі.
Воскреснуть мертві Твої, і встануть мертві тіла, що у гробах.
Підніміться і веселіться ви, що лежите в поросі.
Бо роса Твоя — роса зцілення, і земля вивергне мертвих.
Слава: І нині.
Пісня шоста
(Іон. 2, 3-10) Як пророка Іону, спаси нас, Господи. Молитва Іони пророка.
Від звіра взивав Іона, промовляючи:
До Господа Бога взивав я у скорботі моїй, і він почув мене.
Із утроби пекла я взивав, і Ти почув голос мій.
Ти вкинув мене у глибину, в серце моря, і потоки оточили мене, всі води Твої, і хвилі Твої проходили наді мною.
І я сказав: відкинутий я від очей, однак я знову побачу святий храм Твій.
Огорнули мене води до душі моєї, безодня оточила мене.
Морською травою була повита голова моя.
До підніжжя гір я зійшов, земля своїми оковами навіки закрила мене.
Але Ти, Господи Боже мій, виведеш душу мою з пекла.
Коли знемагала в мені душа моя, я згадав про Господа, і молитва моя дійшла до Тебе, до храму святого Твого.
Шанувальники суєтних і неправдивих богів залишили милосердного свого.
А я голосом хваління принесу Тобі жертву; що обіцяв — виконаю. У Господі моє спасіння.
Слава: І нині.
Пісня сьома
(Дан. 3, 26-56) Пісня хвали трьох юнаків полум’я гасить
Молитва святих трьох отроків:
Отців і наш Боже, благословен єси.
Благословен єси Ти, Господи, Боже отців наших, хвальне і прославлене ім’я Твоє повіки.
Бо Ти праведний у всьому, що вчинив з нами, і всі діла Твої істинні, і шляхи Твої праведні, і всі суди Твої справедливі.
Ти звершив справедливі суди в усьому, що навів на нас і на святе місто отців наших — Єрусалим.
Тому, що за істиною і за судом навів Ти все це на нас за гріхи наші.
Бо згрішили ми і вчинили беззаконно, відступивши від Тебе, і в усьому згрішили.
Заповідей Твоїх не слухали і не виконували їх, і не чинили, як Ти повелів нам, щоб було нам благо.
І все, що Ти навів, і все що Ти вчинив з нами, вчинив за справедливим судом і віддав нас до рук ворогів беззаконних, найненависніших відступників, і царю несправедливому і найлукавішому на всій землі.
І нині ми не можемо відкрити уст наших; ми стали соромом і ганьбою для рабів Твоїх і тих, що шанують Тебе.
Але не віддай нас назавжди ради імені Твого і не зруйнуй завіту Твого.
Не відніми від нас милости Твоєї, ради Авраама, улюбленого Твого, ради Ісаака, раба Твого, і Ізраїля, святого Твого, яким Ти говорив, що примножиш потомство їх, як зорі на небесах і як пісок на березі моря.
Ми принижені, Господи, більше за всі народи, принижені нині по всій землі за гріхи наші.
І немає в нас тепер ні князя, ні пророка, ні вождя, ні всепалення, ні жертви, ні приношення, ні кадіння, ні місця, де ми приносили б Тобі жертву і знаходили милість Твою.
Але зі скорботним серцем і смиренним духом прийми нас.
Як при всепаленні овець і телят і як при тисячах відгодованих ягнят, так нехай буде жертва наша перед Тобою нині благоприємною Тобі; бо немає сорому тим, хто уповає на Тебе.
І нині ми йдемо за Тобою всім серцем, і боїмося Тебе, і шукаємо лиця Твого.
Не посором нас, але вчини з нами за милосердям Твоїм і за множеством милости Твоєї; і визволи нас силою чудес Твоїх, і дай славу імені Твоєму, Господи.
І нехай посоромляться всі, що чинять рабам Твоїм зло, і нехай посоромляться з усією могутністю, і сила їхня нехай щезне, і нехай зрозуміють, що Ти Господь Бог єдиний і славний по всій вселенній».
В той же час слуги царя, що вкинули їх, не переставали розпалювати піч нафтою, смолою, клоччям і хмизом, і піднімалося полум’я над піччю на сорок дев’ять ліктів.
І виривалось, і спалювало тих з халдеїв, яких досягало біля печі.
Але ангел Господній зійшов у піч разом з Азарією і тими, що були з ним, і викинув полум’я вогню із печі, і вчинив так, що всередині печі був ніби вітер з роси.
І вогонь ніскільки не доторкнувся до них, і не пошкодив їх, і не засмутив їх.
Тоді ці троє ніби одними устами заспівали в печі і благословляли і прославляли Бога.
Хвала трьох юнаків у росоносній печі
Благословен єси, Господи, Боже отців наших, і прехвальний і преславний повіки.
І благословенне ім’я слави Твоєї, святе і преславне і прехвальне повіки.
Благословенний Ти в храмі святої слави Твоєї і прехвальний і преславний повіки.
Благословенний Ти, що бачиш безодні, сидиш на херувимах, і прехвальний і преславний повіки.
Благословенний Ти на престолі слави Царства Твого і прехвальний і преславний повіки.
Благословенний Ти на тверді небесній і прехвальний і преславний повіки.
Слава: І нині.
Пісня восьма
(Дан. 3, 57-88) Владику оспівуй, єство створених
Господа оспівуйте діла і прославляйте по всі віки.
Благословляйте, усі діла Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, ангели Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, небеса, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте Господа, всі води, що вище небес, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, всі Сили Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, сонце і місяць, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, зірки небесні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, усякий дощ і роса, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, всі вітри, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, вогонь і жар, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, холод і спека, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, роси та іній, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, ночі і дні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, світло і темрява, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, лід і мороз, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, іній і сніг, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, блискавки і хмари, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Нехай благословляє земля Господа, нехай оспівує і прославляє Його повіки.
Благословляйте, гори і пагорби, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте Господа, всі рослини на землі, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, джерела, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, моря і ріки, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте Господа, кити і все, що живе у воді, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, всі птахи небесні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте Господа, звірі й усі тварини, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, сини людські, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благослови, Ізраїль, Господа, оспівуй і прославляй Його повіки.
Благословляйте, священики Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, раби Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, духи і душі праведних, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, праведні і смиренні серцем, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, Ананія, Азарія і Мисаїл, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословляйте, апостоли, пророки і мученики Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Хвалимо, благословляємо, поклоняємось Господу, оспівуємо і прославляємо по всі віки.
Пісня дев’ята
(Лк. 1, 46-55) Пісня Богородиці, від Луки Святого Євангелія
Сина і Бога оспівує Мати Діва.
Богородицю в піснях величаємо.
Величає душа Моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм, бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.
Бо вчинив Мені велич Всемогутній, і святе ім’я Його.
І милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його.
Явив могутність руки Своєї, розсіяв гордовитих у помислах сердець їхніх; скинув сильних з престолів і підніс смиренних; голодних сповнив благами, а тих, що багатіють, відпустив ні з чим.
Прийняв Ізраїля, отрока Свого, спом’янувши милість, як говорив отцям нашим, Авраамові і нащадкам його до віку.
Після кожного стиха співається: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Захарія благословляє народження немовляти.
(Лк. 1, 68-79)
Молитва Захарії, батька Предтечі.
Благословен Господь Бог Ізраїлів, що відвідав народ Свій і створив визволення йому.
І підніс ріг спасіння нам у домі Давида, отрока Свого, як провістив устами святих пророків Своїх,
що були від віку, що спасе нас від ворогів наших і від руки всіх, хто ненавидить нас; сотворить милість батькам нашим і спом’яне святий завіт Свій — дати нам клятву, якою клявся Він Авраамові, отцю нашому, щоб ми, визволившись від рук ворогів наших, безбоязно служили Йому в святості й праведності перед Ним всі дні життя нашого.
І ти, дитя, пророком Всевишнього наречешся, бо йтимеш перед лицем Господа, щоб приготувати путі Йому, дати зрозуміти спасіння людям Його у відпущенні гріхів їхніх, з ласкавого милосердя Бога нашого, якним відвідав нас Схід з неба, просвітити тих, що у темряві й тіні смертній сидять, спрямувати ноги наші на шлях миру.
Слава: І нині.
Після завершення читання кількох кафизм, або всього Псалтиря і пісень: читаємо Молитви після завершення читання кількох кафизм чи всього Псалтиря
