54. На лукавого
54. На лукавого
Прийшов ти, лиходію (знаю твої задуми!), прийшов ти, непоступливий, позбавити мене жаданого й вічного світла. Як же, будучи темрявою, з’явився ти мені світлом? Не обдуриш такою брехливістю. І за що ти завжди піднімаєш на мене таку жорстоку сварку, 5. і явно й таємно? У чому заздриш благочестивим після того, як ти викинув з раю першого Адама — Боже творіння, гріхом перехитрив мудру заповідь і солодкому життю запропонував гірку їжу? Як мені втекти від тебе? Який засіб винайти проти своїх страждань? 10. Спочатку неважливими гріхами, як струмок, упадаєш ти в серце, потім відкриваєш собі широку дорогу, а там уже входиш великою й мутною рікою, поки не поглине мене твоя паща або безодня.
Але відступи від мене й накладай свої руки 15. на ті народи і міста, які не урозуміли Бога, а я — Христове надбання; я став храмом і жертвою, потім буду богом, коли душа вступить в єднання з Божеством. Ти підкорися Богові й Божому творінню, убоявшись Божого гніву, 20. сонму душ благочестивих і голосу їх невмовкних пісень!