44. На лицемірних ченців
44. На лицемірних ченців
Одна нерозумна людина, яка живе розкішно, багата і зарозуміла, подумала недавно стверджувати, що я розкошую. Понад усе інше він говорив і те, що я багатий, бо вільний від справ, маю сад і невелике джерело. Зате, відповідав я йому, ти промовчав, нещасний, 5. про сльози, про вузду, накладену на черево, про виразки на колінах, про бдіння. Тому що всім цим умертвляють плоть свою ченці, саме ж ченці істинні (а невмілих ми кинемо воронам). Але скільки, думаєш ти, діла душі, 10. яка воює з тілом і ополчується проти світу?
Послухайте, миролюбці, які так багато і так ненадовго хизуєтеся, послухайте, що говорять ченці: «Ви здобуваєте, багатієте, вам потрібний шлюб, діти і всі задоволення, які тільки приносять суша й море. А в нас є, можливо, 15. джерело або малий сад, або прохолодний вітерець, або тінь дерев — дуже малоцінні надбання. Якщо й це називаєте розкішшю, то християнам не потрібно вже й дихати». Нехай скаржаться на це одне! Один закон, один Бог, одне звання; 20. Христу угодно, щоб усі, скинувши плоть, однаково спасалися. Але ви примушуєте нас до досконалості, що начебто ми не зобов’язалися служити чим-небудь людям. А якщо ми зобов’язалися служити тільки Богові, Сам Він знає це. Ти ж недостойний судити мене, хоча я й поганий, тому що рани твої гірші за мої.
25. Який ти похмурий і блідий, юначе! Ходиш без взуття з розпущеним волоссям, тільки й можеш вимовити слово, хітон звис у тебе з пояса, чи чорна хламида чинно тягнеться по п’ятах. Якщо все це заради віри, то про це має свідчити все життя. 30. А якщо тільки картина, то нехай хвалить це інший! Після цього «ніхто, по-твоєму, не берися за плуг або за заступ, ніхто не плати податків, ніхто не турбуйся про їжу батьків, але були б у тебе густа борода й волосяний одяг, який натирав би шию, і тоді пропонуй нові догмати! 35. А якщо говориш проти правил мови і кидаєш у кожного каміння, ти — ангел, у тебе й волосся має чималу силу. Чи веде хто тепер нечисте життя, чи відданий користолюбству, чи має обагрені кров’ю руки, чи дав у собі місце численному легіону — не виснажуй своїх членів, не розморюй себе ні слізьми, ні трудами 40. (усе це байка), але перевертай книги 1 і, зібравши всі вислови, стань єресеначальником; цим загладиш усі гріхи».
Найкраще виснажувати дебелу плоть можливими способами: молитвою, постом, турботами, бдіннями. 45. Бо чистому властиво робитися ще чистішим, а порочний має знищувати в собі хоч частину гріха. Якщо ж хто лицемірить, мені приємно в ньому те, що виснажує свою плоть і так карається за обман. Відгодована плоть і величезне черево 50. не можуть пройти крізь вузькі ворота (див.: Мф. 17, 13).
- Леунклавій читає βίβλους — «книги», а не βίους — «життя», як у Біллія. [↩]
