«Наша Парафія»

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл.• Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах.• Мал.
• Мф. • Мк. • Лк. • Ін. • Діян.
• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.
• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.
• Одкр.

Глава:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Глава 1↑

 Слово Господнє, яке було Осії, сина Беериїного, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії, царів юдейських, і в дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського.

² Початок слова Господнього до Осії. І сказав Господь Осії: йди, візьми собі дружину блудницю і дітей блуду; бо сильно блудодіє земля ця, відступивши від Господа. ³ І пішов він і взяв Гомерь, дочку Дивлаїма; і вона зачала і народила йому сина. ⁴ І Господь сказав йому: наречи йому ім’я Ізреель, тому що ще трохи мине, і Я стягну кров Ізрееля з дому Іиуєвого, і покладу кінець царству дому Ізраїлевого, ⁵ і буде у той день, Я знищу лук Ізраїлів у долині Ізреель. ⁶ І зачала ще, і народила дочку, і Він сказав йому: наречи їй ім’я Лорухама*; бо Я вже не буду більше милувати дім Ізраїлів, щоб прощати їм. ⁷ А дім Іудин помилую і спасу їх у Господі Бозі їх, спасу їх не луком, не мечем, не війною, не конями і вершниками. ⁸ І, вигодувавши грудьми Непомилувану, вона зачала, і народила сина. ⁹ І сказав Він: наречи йому ім’я Лоаммі**, тому що ви не Мій народ, і Я не буду вашим [Богом]. ¹⁰ Але буде число синів Ізраїлевих, як пісок морський, якого не можна ні виміряти, ні обчислити; і там, де говорили їм: «ви не Мій народ», будуть говорити їм: «ви сини Бога живого». ¹¹ І зберуться сини Іудині й сини Ізраїлеві разом, і поставлять собі одну главу, і вийдуть із землі переселення; бо великий день Ізрееля!

* Непомилувана.

** Не Мій народ.

Глава 1. [1] 4 Цар. 14, 23.  [2] Ос. 3, 1. Єз. 23, 3. [4] Ос. 2, 22. 4 Цар. 10, 14; 17, 18. [5] Нав. 17, 16. Суд. 6, 33. [7] Ін. 20, 28. Лк. 1, 47. [9] 4 Цар. 17, 18. Ос. 2, 23. [10] Ос. 2, 23. Рим. 9, 26. Іс. 62, 4. Ін. 10, 16. 1 Пет. 2, 10. [11] Іс. 11, 12. Єр. 3, 18. Мих. 2, 12.

Глава 2↑

 Говоріть братам вашим: «Мій народ», і сестрам вашим: «Помилувана». ² Судіться з вашою матір’ю, судіться; бо вона не дружина Моя, і Я не чоловік її; нехай вона відкине блуд від лиця свого і перелюбство від грудей своїх, ³ щоб Я не роздяг її донага і не виставив її, як у день народження її, не зробив її пустелею, не обернув її на землю суху і не уморив її спрагою. ⁴ І дітей її не помилую, тому що вони діти блуду. ⁵ Бо блудодіяла мати їхня й осоромила себе та, яка зачала їх; бо говорила: «піду за коханцями моїми, які дають мені хліб і воду, вовну і льон, єлей і напої». ⁶ За те ось, Я перегороджу шлях її тернами й обнесу її огорожею, і вона не знайде стежок своїх, ⁷ і поженеться за коханцями своїми, але не наздожене їх, і буде шукати їх, але не знайде, і скаже: «піду я, і повернуся до першого чоловіка мого; бо тоді краще було мені, ніж тепер». ⁸ А не знала вона, що Я, Я давав їй хліб і вино та єлей і примножив у неї срібло і золото, із якого зробили ідола Ваала. ⁹ За те Я візьму назад хліб Мій у його час і вино Моє у його пору і відберу вовну і льон Мій, чим покривається нагота її. ¹⁰ І нині відкрию сором її перед очима коханців її, і ніхто не візьме її з руки Моєї. ¹¹ І припиню у неї всякі веселощі, свята її і новомісяччя її, і суботи її, і всі торжества її. ¹² І спустошу виноградні лози її і смоковниці її, про які вона говорить: «це у мене подарунки, ­ які надарували мені коханці мої»; і Я перетворю їх на ліс, і польові звірі­ поїдять їх. ¹³ І покараю її за дні служіння Ваалам, коли вона кадила їм і, прикрасивши себе сережками і намистами, ходила за коханцями своїми, а Мене забула, — говорить Господь. ¹⁴ Тому ось, і Я захоплю її, приведу її в пустелю, і буду говорити­ до серця її. ¹⁵ І дам їй звідти виноградники її і долину Ахор, у переддень надії; і вона буде співати там, як у дні юности своєї і як у день виходу свого із землі Єгипетської. ¹⁶ І буде у той день, — говорить Господь, — ти будеш кликати Мене: «чоловіче мій», і не будеш більше кликати Мене: «Ваале*». ¹⁷ І відкину імена Ваалів від уст її, і не будуть більше згадувані імена їх. ¹⁸ І укладу в той час для них союз із польовими звірами і з птахами небесними, і з пла­зунами на землі; і лук, і меч, і війну знищу від землі тієї, і дам їм жити у безпеці. ¹⁹ І заручу тебе Мені повік, і заручу тебе Мені у правді і суді, у благості й милосерді. 20 І заручу тебе Мені у вірності, і ти пізнаєш Господа. ²¹ І буде у той день, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, і воно почує землю, 22 і земля почує хліб і вино і єлей; а ці почують Ізреель. ²³ І посію її для Себе на землі, і помилую Непомилувану, і скажу не Моєму народу: «ти Мій народ», а він скаже: «Ти мій Бог!»

* Господарю мій.

Глава 2. [1] Іс. 19, 25; 54, 8. [2] Єз. 16, 15; 23, 5. [3] Єз. 16, 4. Ос. 5, 9. Ам. 8, 13. [4] Ос. 5, 7. [5] Єз. 16, 44. Єр. 44, 17. [6] Плач. 3, 9. [7] Втор. 31, 17. Ос. 14, 3. [8] Єз. 16, 16; 28, 14. Ос. 8, 4. [9] Ос. 9, 2. [10] Єр. 13, 22. Єз. 16, 37. Ос. 5, 14. [11] Іс. 24, 8. Єр. 7, 34. Плач. 5, 15. [12] Іоїл. 1, 12. Ос. 5, 9. [13] Єр. 2, 32. [14] Іс. 40, 2. Соф. 3, 9. [15] Нав. 7, 24. Іс. 65, 10. Вих. 19, 1. Мих. 7, 15. [17] Вих. 23, 13. Втор. 12, 3. [18] Іов. 5, 23. Єз. 34, 25. [19] Пс. 44, 10. 2 Кор. 11, 2. Одкр. 19, 7. [20] Іс. 53, 11. Ін 17, 3. [22] Іоїл. 3, 18. Ам. 9, 14. [23] Ос. 1, 10.

Глава 3↑

 І сказав мені Господь: іди ще, і полюби жінку, яку любить чоловік, але яка перелюбствує, подібно до того, як любить Господь синів Ізраїлевих, а вони звертаються до інших богів і люблять виноградні коржі їх. ² І придбав я її собі за п’ятнадцять срібників і за хомер ячменю і півхомера ячменю ³ і сказав їй: багато днів залишайся у мене; не блуди, і не будь з іншим; так само і я буду для тебе. ⁴ Бо довгий час сини Ізраїлеві будуть залишатися без царя і без князя і без жертви, без жертовника, без ефода і терафима. ⁵ Після того навернуться сини Ізраїлеві і знайдуть Господа Бога свого і Давида, царя свого, і будуть благоговіти перед Господом і благістю Його в останні дні.

Глава 3. [1] Ос. 1, 2. Єр. 3, 1. [3] Єр. 3, 20. [4] Ос. 9, 4. Вих. 28, 17, 30. [5] Мих. 7, 17.

Глава 4↑

 Слухайте слово Господнє, сини Ізраїлеві; бо суд у Господа з жителями цієї землі, тому що немає ні істини, ні милосердя, ні Богопізнання на землі. ² Клятва й обман, убивство і крадійство, і перелюбство вкрай поширилися, і кровопролиття йде за кровопролиттям. ³ За те заплаче земля ця, і знеможуть усі, хто живе на ній, зі звірами польови­ми і птахами небесними, навіть і риби морські загинуть. ⁴ Але ніхто не сперечайся, ніхто не викривай іншого; і твій народ — як ті, що сперечаються зі священиком. ⁵ І ти впадеш удень, і пророк упаде з тобою вночі, і знищу матір твою. ⁶ Знищений буде народ Мій за нестачу відання: оскільки ти відкинув відання, то і Я відкину тебе від священнодійства переді Мною; і як ти забув закон Бога твого, так і Я забуду дітей твоїх. ⁷ Чим більше вони примножуються, тим більше грішать проти Мене; славу їхню перетворю на безславність. ⁸ Гріхами народу Мого годуються вони, і до беззаконня його прагне душа їх. ⁹ І що буде з народом, те і зі священиком; і покараю його за шляхами його, і воздам йому за діла­ми його. ¹⁰ Будуть їсти, і не наситяться; будуть блудити, і не розмножаться; бо залишили служіння Господу. ¹¹ Блуд, вино і напої заволоділи серцем їх. ¹² Народ Мій запитує своє дерево і жезл його дає йому відповідь; бо дух блуду ввів їх в оману, і, блудодіючи, вони відступили від Бо­га свого. ¹³ На вершинах гір вони при­носять жертви і на пагорбах звершують кадіння під дубом і тополею і теревинфом, тому що гар­на від них тінь; тому любодіють доч­ки ваші і пе­релюбствують невістки ваші. ¹⁴ Я за­лишу карати дочок ваших, коли во­ни блудодіють, і невісток ваших, коли вони перелюбст­ву­ють, тому що ви самі на боці блуд­ниць і з любодійцями приносите жертви, а темний народ гине. ¹⁵ Якщо ти, Ізраїлю, блудодієш, те нехай не грішив­ би Іуда; і не ходіть у Галгал, і не під­німайтеся в Беф-Авен, і не кляніться: «живий Господь!» ¹⁶ Бо, як уперта­ те­лиця, впертим став Ізраїль; тому чи буде тепер Господь пасти їх, як агнців на великому пасовищі? ¹⁷ При­в’язався до ідолів Єфрем; залиш його! ¹⁸ Гидке пияцтво їх, цілком віддалися блудодіянню; князі їхні люб­лять ганебне. ¹⁹ Охопить їх вітер своїми крилами, і посоромляться вони жертв своїх.

Глава 4. [1] Мих. 6, 2. Іс. 59, 14. Єр. 7, 28. [3] Єр. 4, 25; 14, 4. Соф. 1, 3. [4] Іс. 30, 10. Ам. 5, 10. Єр. 15, 10. [6] Іс. 42, 19–20. Зах. 7, 11. [8] Лев. 6, 26. Зах. 11, 16. [9] Іс. 24, 2. [10] Лев. 26, 26. Мих. 6, 14. Агг. 1, 6. [11] Іс. 28, 7. Мф. 14, 7. [13] Втор. 12, 2. [15] Нав. 5, 9. Ос. 9, 15. 3 Цар. 12, 29. [19] Іс. 41, 16. Єр. 3, 24.

Глава 5↑

 Слухайте це, священики, і дослухайтеся, доме Ізраїлів, і прихиліть вухо, доме царя; бо вам буде суд, тому що ви були пасткою у Мас­сифі і сіттю, раскинутою на Фаворі. ² Глибоко загрузли вони у розпусті; але Я покараю всіх їх. ³ Єфрема Я знаю, й Ізраїль не утаєний від Мене; бо ти блудодієш, Єфреме, й Ізраїль осквернився. ⁴ Діла їх не допускають­ їх навернутися до Бога свого, бо дух блу­ду всередині них, і Господа вони не пізнали. ⁵ І гордість Ізраїля при­ни­жена в очах їх; і Ізраїль і Єфрем упадуть від нечестя свого; впаде й Іуда з ними. ⁶ З вівцями своїми і волами своїми підуть шукати Господа і не знайдуть Його: Він відійшов від них. ⁷ Господу вони зрадили, тому що народили чужих дітей; нині новий місяць поїсть їх з їхнім майном. ⁸ Засурміть рогом у Гиві, трубою у Рамі; виголошуйте у Беф-Авені: «за тобою, Веніаміне!» ⁹ Єфрем зробиться пусте­лею у день покарання; між колінами Ізраїлевими Я звістив це. ¹⁰ Вож­ді­ Іудині стали подібні до тих, хто пересуває межі: виллю на них гнів Мій, як воду. ¹¹ Пригнічений Єфрем, уражений судом; бо захотів ходити услід за суєтними. ¹² І буду як міль для Єфрема і як черва для дому Іуди­ного. ¹³ І побачив Єфрем хворобу свою, й Іуда — свою рану, і пішов Єфрем до Ассура, і послав до царя Іарева; але він не може зцілити вас, і не вилікує вас від рани. ¹⁴ Бо Я як лев для Єфрема і як скимен для дому Іудиного; Я, Я розтерзаю, і піду; віднесу, і ніхто не спасе. ¹⁵ Піду, повернуся у Моє місце, доки вони не визнають себе винними і не знайдуть лиця Мого.

Глава 5. [1] Іс. 1, 10. Ос. 9, 8. [3] Єз. 16, 35. [4] Лк. 20, 12. Ос. 4, 12. [5] Ос. 7, 10. [6] Ос. 6, 1. [7] Ос. 2, 4. [8] Ос. 4, 15. [10] Втор. 19, 14; 27, 17. [13] Єр. 2, 18. Ос. 10, 6. [14] Плач. 3, 10. Ос. 13, 7. Мих. 5, 8.

Глава 6↑

 У скорботі своїй вони з раннього ранку будуть шукати Мене і говорити: «ходімо і повернемося до Господа! бо Він уразив — і Він зцілить нас, поразив — і перев’яже наші рани; ² оживить нас через два дні, на третій день підніме нас, і ми будемо жити перед лицем Його. ³ Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря — явлення Його, і Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ зросить землю». ⁴ Що зроблю тобі, Єфреме? що зроблю тобі, Іудо? благочестя ваше, як ранковий туман і як роса, яка швидко зникає. ⁵ Тому Я уражав через пророків і бив їх словами вуст Моїх, і суд Мій, як світло, що сходить. ⁶ Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення. ⁷ Вони ж, подібно до Адама, поруши­ли завіт і там зрадили Мене. ⁸ Галаад — місто нечестивців, заплямоване­ кров’ю. ⁹ Як розбійники підстерігають людину, так збіговисько священиків убиває на шляху в Сихем і робить мерзоти. ¹⁰ У домі Ізраїля Я бачу жахливе; там блудодіяння в Єф­рема, осквернився Ізраїль. ¹¹ І тобі, Іудо, призначені жнива, коли Я поверну полон народу Мого.

Глава 6. [1] Втор. 4, 29. Єр. 50, 5. [2] Втор. 32, 39. Єз. 36, 36. [3] Ін 11, 6. 1 Кор. 15, 4. Еф. 2, 6. [4] Ос. 11, 8. Мих. 5, 7. [5] Іс. 11, 4. Пс. 36, 6. [6] 1 Цар. 15, 22. Сир. 4, 15. Мф. 9, 13; 12, 7. [8] Ос. 12 , 11. [9] Діян. 4, 1. Нав. 20, 7. [10] Єр. 5, 30. [11] Втор. 30, 3. Єр. 29, 14.

Глава 7↑

 Коли Я лікував Ізраїля, відкрилася неправда Єфрема і зло­дій­­ство Самарії: бо вони чинять не­прав­диво; і входить злодій, і розбійник­ грабує на вулицях. ² Не помишляють вони у серці своєму, що Я пам’ятаю всі злодіяння їхні; тепер оточують їх діла їхні; вони перед лицем Моїм. ³ Лиходійством своїм вони звеселяють царя й обманами своїми — князів. ⁴ Усі вони палають перелюбством, як піч, розтоплена пекарем, який перестає підпалювати її, коли замісить тісто і воно вкисне. ⁵ «День нашого царя!» — говорять князі, розпалені до хвороби вином, а він простягає руку свою до кощунників. ⁶ Бо вони підступництвом своїм роб­лять серце своє подібним до печі: пекар їхній спить усю ніч, а вранці вона горить, як розпалений вогонь. ⁷ Усі вони розпалені, як піч, і пожирають суддів своїх; усі царі їхні падають, і ніхто з них не взиває до Мене. ⁸ Єфрем змішався з народами, Єфрем став, як неперевернутий хліб. ⁹ Чужі пожирали силу його, і він не помічав; сивина вкрила його, а він не знає. ¹⁰ І гордість Ізраїля при­нижена в очах їхніх, і, попри все те, вони не навернулися до Господа Бо­га свого і не знайшли Його. ¹¹ І став Єфрем, як нерозумний голуб, без серця: кличуть єгиптян, ідуть в Ассирію. ¹² Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небес­них скину їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє. ¹³ Горе їм, що вони віддалилися від Мене; загибель їм, що вони відпали від Мене! Я спасав їх, а вони неправду говорили на Ме­не. ¹⁴ І не взивали до Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються через хліб і вино, а від Мене віддаляються. ¹⁵ Я напоумляв їх і зміцнював м’язи їхні, а вони замишляли лихе проти Мене. ¹⁶ Вони наверталися, але не до Всевишнього, стали — як невірний лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміянням над ними у землі Єгипетській.

Глава 7. [1] Єр. 17, 14; 51, 9. Ос. 12, 1. [2] Іов. 24, 15. Рим. 1, 32. [5] Вих. 32, 5. Мф. 14, 6. [7] Пс. 13, 3. [8] 4 Цар. 17, 8. Пс. 105, 35. [9] Єз. 7, 21. [10] Ос. 5, 5. [11] 4 Цар. 16, 7. Ос. 5, 13; 8, 9. [12] 4 Цар. 17, 4. [13] Пс. 72, 27. [14] Іс. 29, 13. [15] Іс. 42, 20.

Глава 8↑

 Трубу до вуст твоїх! Як орел налетить на дім Господній за те, що вони порушили завіт Мій і переступили закон Мій! ² До Мене будуть волати: «Боже мій! ми пізнали Тебе, ми — Ізраїль». ³ Відкинув Ізраїль добре; ворог буде переслідувати його. ⁴ Поставляли царів самі, без Мене; ставили князів, але без Мого відома; зі срібла свого і золота свого зробили для себе ідолів: звідти загибель. ⁵ Залишив тебе телець твій, Самаріє! запалав гнів Мій на них; доки не можуть вони очиститися? ⁶ Бо і він — діло Ізраїля: ху­дожник зробив його, і тому він не бог; на шматки перетвориться те­лець са­марійський! ⁷ Оскільки вони сіяли вітер, то і пожнуть бурю: хліба на корені не буде у нього; зерно не дасть борошна; а якщо і дасть, то чужі про­ковтнуть його. ⁸ Поглинений Ізраїль; тепер вони будуть серед народів, як негідний сосуд. ⁹ Во­ни пішли до Ассура, як дикий осел, який самотньо блукає; Єфрем купував подарунками прихильність до себе. ¹⁰ Хоч вони і посилали дари до народів, але скоро Я зберу їх, і вони почнуть страждати від тягаря царя князів; ¹¹ бо багато жертовників набудував Єфрем для гріха, — на гріх послужили йому ці жертовники! ¹² Написав Я йому важливі закони Мої, але вони вважаються ним ніби за чужі. ¹³ У жертвоприношеннях Мені вони приносять м’ясо і їдять його; Господу неугодні вони; нині Він згадає нечестя їх і покарає їх за гріхи їхні: вони повернуться в Єгипет. ¹⁴ Забув Ізраїль Творця свого й улаш­тував капища, й Іуда набудував багато укріплених міст; але Я пошлю вогонь на міста його, і пожере палаци його.

Глава 8. [1] Іс. 58, 1. Втор. 28, 49. Єр. 48, 40. [3] Ос. 6, 7. [4] 1 Цар. 8, 5. 3 Цар. 12, 20. Ос. 2, 8. [5] 3 Цар. 12, 28. Ос. 10, 5. [6] Єр. 10, 8. Діян. 19, 26. [8] Єр. 22, 28. [9] 4 Цар. 16, 7. Єр. 2, 24. [10] 4 Цар. 15, 19. [11] Єр. 11, 13. [12] Іс. 42, 20. [13] Іс. 1, 11. Єр. 6, 20. Ам. 5, 21. [14] Втор. 32, 15. 4 Цар. 25, 9. Єр. 17, 27.

Глава 9↑

 Не радій, Ізраїлю, до захоплення, як інші народи, бо ти блудодієш, віддалившись від Бога твого: любиш блудодійні дари на всіх токах. ² Тік і точило не будуть годувати їх, і надія на виноградний сік обмане їх. ³ Не будуть вони жити на землі Господній: Єфрем повернеться в Єгипет, і в Ассирії будуть їсти нечисте. ⁴ Не будуть узливати Господу вина, і неугодні Йому будуть жертви їхні; вони будуть для них, як хліб похоронний: усі, хто буде їсти його, оскверняться, бо хліб їх — для душі їх, а у дім Господній він не увійде. ⁵ Що будете робити у день торжества й у день свята Господнього? ⁶ Бо ось, вони підуть з причини спустошення; Єгипет збере їх, Мемфис поховає їх; дорогоцінностями їх зі срібла заволодіє кропива, колюче терня буде у наметах їхніх. ⁷ Прийшли дні відвідин, прийшли дні воз­даяння; нехай дізнається Ізраїль, що нерозумний віщун, безумний той, хто видає себе за натхненного, з при­чини безлічі беззаконь твоїх і ве­ликої ворожости. ⁸ Єфрем — страж біля Бога мого; пророк — сітка птахолова на всіх шляхах його; спокуса у домі Бога його. ⁹ Глибоко впали вони, розбестилися, як у дні Гиви; Він згадає нечестя їх, покарає їх за гріхи їхні. ¹⁰ Як виноград у пустелі, Я знайшов Ізраїля; як першу ягоду на смоковниці, у перший час її, побачив Я батьків ваших, — але вони пішли до Ваал-Фегора і віддалися со­ромітному, і самі стали мерзенними, як ті, яких полюбили. ¹¹ У єфремлян, як птах, відлетить слава [чадородіння]: ні народження, ні вагітнос­ти, ні зачаття [не буде]. ¹² А хоч би вони і виховали дітей своїх, відніму їх; бо горе їм, коли відійду від них! ¹³ Єфрем, як Я бачив його до Тира, насаджений на прекрасній місцевос­ті; однак Єфрем виведе дітей своїх до вбивці. ¹⁴ Дай їм, Господи: що Ти даси їм? дай їм утробу, яка не народ­жує, і сухі соски. ¹⁵  Усе зло їх у Галгалі: там Я зненавидів їх за злі справи їхні; вижену їх із дому Мого, не буду більше любити їх; усі князі їхні — відступники. ¹⁶ Уражений Єфрем; висох корінь їх, — не будуть приносити вони плоду, а якщо і будуть народжувати, Я умертвлю жаданий плід утроби їх. ¹⁷ Відкине їх Бог мій, тому що вони не послухалися Його, і будуть блукати між народами.

Глава 9. [1] Єз. 16, 33; 20, 32. Ос. 2, 12. [2] Іоїл. 1, 12. [3] Втор. 28, 68. 4 Цар. 25, 26. Єр. 43, 6. [4] Ос. 3, 4. Втор. 26, 14. [6] Єр. 43, 7. Іс. 19, 13; 32, 13. [7] Іс. 34, 8. [8] Єз. 3, 17. Єр. 5, 31. Ос. 5, 1. [9] Суд. 19, 22; 20, 13. Ос. 10, 9. [10] Чис. 25, 3. [11] Іс. 16, 2. [12] Втор. 28, 41. [14] Бут. 49, 25. [15] Ос. 12, 11. [17] Ос. 4, 6.

Глава 10↑

 Ізраїль — гіллястий вино­град,­ примножує для себе плід: чим більше у нього плодів, тим більше мно­­жить жертовники; чим краща зем­­ля у нього, тим більше прикрашають вони ідолів. ² Розділилося серце­ їх, за те вони і будуть покарані: Він зруйнує жертовники їхні, знищить ідолів їхніх. ³ Тепер вони говорять: «немає у нас царя, бо ми не убоялися Господа; а цар, — що́ він нам зробить?» 4 Говорять слова пусті, клянуться неправдиво, укладають союзи; за те з’явиться суд над ними, як отруйна трава на борознах поля. ⁵ За тельця Беф-Авена затремтять жителі Самарії; заплаче за ним народ його, і жерці його, які раділи за нього, будуть плакати за славою його, тому що вона відійде від нього. ⁶ І сам він буде віднесений в Ассирію, у дар царю Іареву; осоромлений буде Єфрем, і осоромиться Ізраїль від задуму свого. ⁷ Зникне у Самарії цар її, як піна на поверхні води. ⁸ І знищені будуть висоти Авена, гріх Ізраїля;­ терня і бур’яни виростуть на жертов­никах їхніх, і скажуть вони горам: «покрийте нас», і пагорбам: «упадіть на нас». ⁹ Більше, ніж у дні Гиви, грішив ти, Ізраїлю; там вони встояли; війна у Гаваоні проти синів нечестя не торкнулася їх. ¹⁰ За бажанням Моїм покараю їх, і зберуться про­ти них народи, і вони будуть зв’язані за подвійний злочин їх. ¹¹ Єфрем — навчена телиця, що звикла до молотьби, і Я Сам накладу ярмо на жирну шию його; на Єфремі будуть верхи їздити, Іуда буде орати, Яків буде боронити. ¹² Сійте собі у правду,­ і пожнете милість; розорюйте у себе но­вину, бо час знайти Господа, щоб Він, коли прийде, дощем пролив на вас правду. ¹³ Ви обробля­ли не­честя, по­­жинаєте беззаконня, їсте плід неправди, тому що ти надіявся на путь твій, на безліч рат­ників твоїх. ¹⁴ І станеться сум’яття у народі тво­­єму, і всі твердині твої будуть зруй­но­вані, як Салман зруйнував Бет-Арбел у день брані: мати була вбита з дітьми. ¹⁵ Ось що заподіє вам Вефиль за крайнє нечестя ваше.

Глава 10. [1] Єр. 11, 13. [4] Втор. 29, 18. [5] Ос. 8, 5. [6] Ос. 5, 13. [7] Ос. 9, 6. [8] Іс. 2, 18–19. Лк. 23, 30. Одкр. 6, 16. [9] Ос. 9, 9. [11] Єр. 31, 18. [12] Єр. 4, 3. [13] Єр. 4, 3. [14] Суд. 8, 12.

Глава 11↑

 На зорі загине цар Ізраїлів! Коли Ізраїль був юний, Я любив його і з Єгипту викликав сина Мого. ² Кликали їх, а вони йшли геть від лиця їх: приносили жертву Ва­алам і кадили ідолам. ³ Я Сам привчав Єфрема ходити, носив його на руках Своїх, а вони не усвідомлювали, що Я лікував їх. ⁴ Путами люд­ськими тягнув Я їх, путами любови,­ і був для них ніби той, хто піднімає ярмо з щелеп їхніх, і ласкаво підкладав їжу їм. ⁵ Не повернеться він у Єгипет, але Ассур — він буде царем його, тому що вони не захотіли навернутися до Мене. ⁶ І впаде меч на міста його, і знищить засуви його, і пожере їх за наміри їхні. ⁷ Народ Мій заскнів у відпадінні від Мене, і хоч закликають його до горнього, він не підноситься єдинодушно. ⁸ Що зроблю з тобою, Єфреме? як віддам тебе, Ізраїлю? Чи вчиню з тобою, як з Адамою, чи зроблю тобі, що Се­воїму? Повернулося у Мені серце Моє, запалала вся жалість Моя! ⁹ Не зроблю за люттю гніву Мого, не знищу Єфрема, бо Я Бог, а не людина; серед тебе Святий; Я не ввійду в міс­то. ¹⁰ Слідом за Господом підуть во­ни; як лев, Він дасть голос Свій, дасть голос Свій, і попрямують до Нього сини з заходу, ¹¹ попрямують з Єгипту, як птахи, й із землі Ассирійської, як голуби, і вселю їх у доми їхні, — говорить Господь. ¹² Оточив Мене Єфрем неправдою, і дім Ізраїлів — лукавством; Іуда тримався ще Бога і вірний був зі святими.

Глава 11. [1] Мф. 2, 15. [3] Вих. 13, 21. Втор. 1, 30–31; 32, 11. [8] Бут. 19, 24. [9] Єр. 31, 20. Лк. 19, 41. Плач. 3, 31. [10] Єр. 25, 30. [11] Іс. 60, 8. [12] Ос. 8, 11.

Глава 12↑

 Єфрем пасе вітер і ганяється за східним вітром, щодня примножує неправду і руйнування; укладають вони союз з Ассуром, і в Єгипет відвозиться єлей. ² Але і з Іудою у Господа суд і Він відвідає Яко­ва за шляхами його, воздасть йому за ділами його. ³ Ще в утробі ма­тері зупиняв він брата свого, а змуж­нів­ши, боровся з Богом. ⁴ Він бо­ровся з ангелом — і переміг; плакав і благав Його; у Вефилі Він знайшов нас і там говорив з нами. ⁵ А Господь є Бог Саваоф; Сущий [Ієгова] — ім’я Його. ⁶ Навернися і ти до Бога твого; пиль­нуй милість і суд і уповай на Бога твого завжди. ⁷ Хананеянин із невір­ними терезами у руці любить кривдити; ⁸ і Єфрем говорить: «однак я розбагатів; зібрав собі майна, хоч у всіх моїх трудах не знайдуть нічого незаконного, що бу­ло б гріхом». ⁹ А Я, Господь Бог твій від самої зем­лі Єгипетської, знову оселю тебе у кущах, як у дні свята. ¹⁰ Я говорив до пророків, і примножував видіння, і через пророків уживав притчі. ¹¹ Якщо Галаад зробився Авеном, то вони стали суєтні, у Галгалах заколювали у жертву тельців, і жертовники їхні стояли, як купа каміння на межах поля. ¹² Утік Яків на поля сирійські, і служив Ізраїль за дружи­ну, і за дружину стеріг овець. ¹³ Через проро­ка вивів Господь Ізраїля з Єгипту, і через пророка Він охороняв його. ¹⁴ Сильно­ роздратував Єфрем Господа і за те кров його залишить на ньому, і гань­бу його оберне Господь на нього.

Глава 12. [1] Ос. 5, 13; 7, 11. [2] Ос. 4, 9. [3] Бут. 25, 26; 32, 24. [5] Вих. 3, 15. [8] Одкр. 3, 17. [9] Іс. 43, 11. Ос. 13, 4. [10] Євр. 1, 1. [11] Ос. 9, 15. [12] Бут. 28, 5; 29, 20. [13] Вих. 3, 10; 12, 37. Євр. 3, 16.

Глава 13↑

 Коли Єфрем говорив, усі тремтіли. Він був високим в Ізраїлі; але став винним через Ваала, і загинув. ² І нині додали вони до гріха: зробили для себе відлитих ідолів зі срібла свого, за розумінням своїм, — повністю робота художників, — і говорять вони людям, які приносять жертву: «цілуйте тельців!» ³ За те вони будуть як ранковий туман, як роса, що скоро зникає,­ як полова, що звівається із току, і як дим із труби. ⁴ Але Я — Господь Бог твій від землі Єгипетської, — і ти не повинен знати іншого бога, крім Мене, і немає спасителя, крім Мене. ⁵ Я визнав тебе у пустелі, у землі спраглій. ⁶ Маючи пасовища, вони були ситі; а коли насичувалися, то підносилося серце їх, і тому вони забували Мене. ⁷ І Я буду для них як лев, як скимен буду підстерігати при дорозі. ⁸ Буду нападати на них, як позбавлена дітей ведмедиця, і роздирати вмістилище серця їх, і поїдати їх там, як левиця; польові звірі будуть терзати їх. ⁹ Погубив ти себе, Ізраїлю, бо тільки у Мені опора твоя. ¹⁰ Де цар твій тепер? Нехай він спасе тебе у всіх містах твоїх! Де судді твої, про яких говорив ти: «дай нам царя і начальників»? ¹¹ І Я дав тобі царя у гніві Моєму, і відібрав у обуренні Моєму. ¹² Зв’язано у вузол беззаконня Єфрема, збережений його гріх. ¹³ Му́ки тієї, яка народжує, осяг­нуть його; він — син нерозумний, інакше не стояв би довго у становищі дітей, які народжуються. ¹⁴ Від влади пекла Я відкуплю їх, від смерти визволю їх. Смерте! де твоє жало? пекло! де твоя перемога? Розкаяння у тому не буде у Мене. ¹⁵ Хоч Єф­рем плідливий між братами, але при­йде східний вітер, підніметься вітер Господній із пустелі, і висохне джерело його, і вичерпається джерело його; він спустошить скарбницю всіх дорогоцінних сосудів.

Глава 13. [1] 3 Цар. 14, 10; 16, 31. 4 Цар. 9, 7. [2] 4 Цар. 17, 17. 2 Пар. 28, 3. [3] Іов. 21, 18. Пс. 1, 4. [4] Вих. 20, 2. Втор. 5, 6. Ос. 12, 9. Пс. 3, 9. [5] Втор. 8, 15. [6] Втор. 8, 11– 14; 31, 20. [7] Плач. 3, 10. Ос. 5, 14. [9] Іс. 3, 9. Єр. 2, 11. [10] 1 Цар. 8, 5. [11] Іов. 34, 30. Діян. 13, 21. [12] Іов. 14, 17. Єр. 17, 1. [13] Бут. 35, 18. [14] Пс. 15, 10; 55, 14. Діян. 10, 42. 1 Кор. 15, 55. Євр. 2, 14. [15] Єз. 19, 12. Ос. 4, 19.

Глава 14↑

 Спустошена буде Самарія, то­­му що повстала проти Бога свого; від меча впадуть вони; немов­лята їхні будуть розбиті, і вагітні їхні будуть розсічені. ² Навернися, Ізраїлю, до Господа Бога твого; бо ти упав від нечестя твого. ³ Візьміть із собою молитовні слова і зверніться­ до Господа; говоріть Йому: «відніми всяке беззаконня і прийми на благо,­ і ми принесемо жертву вуст наших. ⁴ Ассур не буде вже спасати нас; не будемо сідати на коня і не будемо більше говорити виробові рук наших: боги наші; тому що у Тебе милосердя для сиріт». ⁵ Вилікую відпадіння їх, полюблю їх з благовоління; бо гнів Мій відвернувся від них. ⁶ Я буду росою для Ізраїля; він розцвіте, як лілея, і пустить корені свої, як Ливан. ⁷ Розростуться гілки його, і буде краса його, як маслини, і пахощі від нього, як від Ливану. ⁸ Повернуться ті, що сиділи під тінню його, будуть мати вдосталь хліба, і розцвітуть, як виноградна лоза, славні будуть, як вино ливанське. ⁹ «Що мені ще за діло до ідолів?» — скаже Єфрем. — Я почую його і спогляну на нього; Я буду як зелений кипарис; від Мене будуть тобі плоди. ¹⁰ Хто мудрий, щоб розуміти це? хто розумний, щоб пізнати це? Бо праві путі Господні, і праведники ходять по них, а беззаконні впадуть на них.

Глава 14. [1] Ос. 5, 9; 11, 6. [2] Єр. 3, 22. Зах. 1, 4. [3] Лк. 15, 18. Євр. 13, 15. [4] Єр. 17, 5. Мих. 7, 5. [6] Пс. 71, 16. [7] Пс. 51, 10. Пісн. 4, 11. Флп. 4, 18. [10] Втор. 32, 28. Єр. 9, 12. Пс. 17, 31.

Опубліковано: 26.08.2013; востаннє змінено: 12.02.2014.