Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження
Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Троїцька церква, с. Тростянець
Волинська область, Ківерцівський р-н, с. Тростянець

Троїцька церква
1648 – 1650 рр.

Тростянецький Троїцький храм постав за часів Визвольної війни під проводом Хмельницького. Кошти на святу справу виділив шляхтич Адам Гулевич, родич вікопомної Галшки Гулевичівни, фундаторки Києво-Могилянської академії. Часи були неспокійні, тож тридільна церква традиційно отримала вигляд справжньої фортеці із обхідною галереєю. Так само на випадок облоги з-під неї проклали два підземні ходи, один з яких вів до сусіднього села, а другий, за переданням, буцімто до самого Луцька. Та перевірити передання неможливо — підземелля давно в аварійному стані.

Головною святинею церкви є чудотворна ікона Тростянецької Божої Матері. Подарували її громаді ті ж Гулевичі. Образ стоїть у спеціальній каплиці над бабинцем, яка носить поетичну назву — «Божа гірка». За переказом, ікону встановили безпосередньо у процесі будівництва другого ярусу храму.

Про вік святині сперечаються, хоча найчастіше називають ХV ст. Ім’я іконописця невідоме, натомість достеменно, що цей геніальний майстер створив іще один шедевр — образ Христа-Вседержителя із Троїцької церкви с. Річиця на Рівненщині, який можна побачити у Рівненському краєзнавчому музеї. Тростянецька ікона належить до типу Провідниці — по-грецькому Одигітрії, найдревнішого типу богородичних ікон. Масивний дубовий кивот ХІХ ст. дуже добре узгоджено зі спокійним і по-волинськи стриманим настроєм ікони. Реставратори як мінімум тричі підновлювали образ. Але і Сама Божа Матір не раз рятувала Свою ікону.

Очевидці розказують, що під час Другої світової війни Троїцьку церкву було сплюндровано. Вогонь знищив навіть сходи і двері до каплиці, але і чудотворний образ, і все начиння Божої гірки лищилися абсолютно неушкодженими! У ті ж воєнні роки селяни вирішили сховати святиню у надійніше, як їм здавалося, місце, і спробували винести її із каплиці. Аж раптом ікона несподівано обважніла настільки, що й кілька чоловіків не подужали зрушити її з місця! Натомість назад, на стіну каплиці, вона перейшла легко, як пір’їнка.

Коли по війні за наказом безбожної влади у церкві зробили стайню та облаштували стійла для коней, хтось подав ідею викинути святиню геть. Але оскільки підняти її знову не вдалося, нечестивці наважилися на страшну справу — розпиляти ікону навпіл… Аж раптом у каплиці зчинилося шумовиння, повалив дим і грянув грім, та ще й такий, що тріснула стіна! Звісно, налякані блюзніри назавжди облишили свій намір…

У вересні 1990 р. сталося чудесне оновлення святого образа. Спочатку засяяли золотаві ризи Богородиці, а потім — обличчя, яке стало більш виразним, яскравішим. Переказують, що кілька днів Божу гірку заливало небесне сяйво…

Не дивно, що у Тростянець приїздять і приходять прочани різних конфесій — і православні, і греко-, і римо-католики: Пресвята Богородиця радо приймає усіх. Особливо людно у Тростянці в неділю перед святом Успіння, у день вшанування чудотворної ікони.

Вшануємо Пречисту Діву коліносхильною молитвою і ми… І, звісно, попросимо здоров’я для рідних та близьких. Про численні зцілення повідають численні екс-вото, тобто приношення вірних, що за традицією вміщують перед образом. Їх не раз викрадали злодії, але люди все несуть і несуть нові хрестики, обручки, серіжки, кулончики… Напевне, якби зібрати їх докупи за весь час існування храму, вони б заповнили Божу Гірку ущерть. Та ніяким золотом і сріблом не виміряти подяку сердечну, яка давно заповнила ущерть увесь Божий світ…

Усі фото

Троїцька церква, с. Тростянець
Нам не страшні буревії: стіни під два метри!
Свідчення про підземні ходи
Вид на баинець і наву
Сходи на «Божу гірку» - другий ярус із каплицею
А ось і сам чудотворний образ Божої Матері Тростянецької
Віконце на другому ярусі: оцініть товщину стіни
Замуровані бійниці на горищі храму. А колись вороги начувались...
На горищі церкви - коробове склепіння і балки конструкції даху
Пресвятая Тройце, Боже наш, слава Тобі! До зустрічі, чудовий храме!