Церкви українського романтизму та історизму
Вознесенська церква, м. Козелець (Чернігівщина)
Цей розділ бібліотеки УЦА, либонь, найскупіший. Мало, дуже мало мурованих храмів та дзвіниць із українськими ознаками звели на нашій землі протягом доби романтизму та історизму (поч. ХІХ — поч. ХХ ст.).
Архітектурний романтизм (перша пол. ХІХ ст.) в принципі не можна розглядати як окреме явище питомо українського зодчества, оскільки він, як і класицизм, був накинутий українцям «згори». До того ж, на відміну від останнього, так і залишився чисто «імперською витребенькою» внаслідок малочисельності своїх пам’яток, збудованих практично стовідсотково в мавританському чи тюдорівському стилі (винятки — одиничні).
З історизмом (друга пол. ХІХ — поч. ХХ ст.) історія трошки інакша. Тут далися взнаки численні вали русифікації, що накочувалися на Україну планомірно і безкомпромісно (докладніше — у відповідній статті із розділу «Дерев’яні храми»). Відтак переважна більшість церков цього періоду зведені у псевдоросійському чи російськовізантійському стилях.
Ось чому на сьогодні маємо буквально декілька храмів, в яких зодчі так чи інак висловили ностальгію за втраченим золотим віком козаччини і Гетьманщини. Але й того досить, аби переконатися, що і в найглухіші часи бездержавності українці боролися за свободу не лише на літературному і художньому полі брані…
