Вознесенська церква1879-2022 рр.
Якщо датування правильне (а сумнівів у цьому практично немає — бо є відповідні архівні документи) — лук’янівська церква, вірогідно, стає останньою представницею дерев’яного класицизму в цілій Україні. Між іншим, сполучена із храмом дзвіниця вже цілком еклектична. Чимало еклектики і в образі самої церкви. І тільки маківка із хрестом, почасти аркові віконця і загальний настрій святині зберігають вірність стилю в його українському варіанті. Принаймні, так було у 2009 році.
І все ж таки це класицизм. Найпевніше підтвердження цьому знаходиться всередині церкви. Тут зберігся первісний класицистичний іконостас — рідкісне явище для дерев’яної УЦА. Приємно вражають і кілька давніших ікон чи то із храму-попередника 1758 року, чи то із околишніх поруйнованих храмів. Найцінніша — бароковий Деісус, гідний будь-якого художнього музею світу. Так що, проїжджаючи трасою Київ –Суми, не полінуйтеся зробити невеличкий гак. Церква того варта.
P.S. Була варта… 25 березня 2022 року російські загарбники під час втечі із Київщини чотирма танковими пострілами зруйнували і дощенту спалили святиню. Вцілілі рештки перевезли до Національного музею історії України у Другій світовій війні. Та, на превеликий жаль, серед них немає ані іконостасу, ані барокових ікон… Вічная тобі пам’ять, прекрасний храме, а московській орді — вічная ганьба і каїнова печать!
Церква Різдва Пресвятої Богородиці1827 рік
Після еклектичної перебудови 1861 — 62 рр. (дехто вважає це часом спорудження пам’ятки) від класицизму в храмі залишилися хіба що план і майже невловимі риси-обриси. Тоді ж церква отримала типову єпархіальну дзвіницю при бабинці. Як на нас, гармонійними пропорції церкви не назвеш.(далі…)
Михайлівська церква1820 р.
Село разом із сусіднім Липовим Скитком у ХVІІІ ст. належало Михайлівському Золотоверхому монастиреві — звідси, очевидно, і присвята кожухівської церкви. Її вік засвідчує поважний краєзнавець Лаврентій Похилевич у своїх славетних «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії». (далі…)
Дзвіниця Михайлівської церкви1833 рік
Дзвіниця має доста характерних ознак класицизму — трикутні фронтончики, аркові дзвонарські прорізи, шпиль. Водночас її майже барокова главка, ажурний хрест та вертикальна шалівка двох нижніх ярусів апелюють до бароково-народної епохи. (далі…)
Георгіївська церкваКін. ХVІІІ ст.
За місцевим переказом церкву перенесли у Софіпіль у 1881 році із с. Юрківці Ставищенського району Київщини. А вікопомний Лаврентій Похилевич, у свою чергу, стверджує, що юрківецька Михайлівська церква була споруджена іще 1771 року. Деякі інтернет-дослідники вважають її тою самою церквою, що нині прикрашає Софіпіль. В такому разі Георгіївський храм стає найпершою пам’яткою українського класицизму в усій дерев’яній УЦА. (далі…)
Церква св. Іоана ЗолотоустогоСер. ХІХ ст.
Золотоустівський храм у Півнях зберігся в первісно-антиномічній красі. Класицизм у ньому сперечається з народністю, а виграють усі, хто молиться в цій дивовижній церкві або просто з цікавості затримує на ній погляд.(далі…)
