Дзвіниця реформатської церквиХІХ ст.
Подібні дзвіниці (а їх немало в Берегівському районі і околицях) — начебто і не дуже вітчизняні, а скоріше угорські чи румунські. Але ми сміливо зараховуємо їх до нашої марамороської школи, оскільки вони виглядають достоту як башти, зняті з бабинців марамороських церков і поставлені прямо на землю. (далі…)
Всіхсвятська церква1669 рікНині у м. Добржиків (Чехія)
Ось яку інформацію про церкву найчастіше можна надибати в інтернеті:
«У 1930 році із закарпатського села Велика Копаня до міста Добржиків (чеською звучить як Добржіков) помандрувала греко-католицька дерев’яна церква Всіх Святих, зведена в 1669 році. (далі…)
Успенська церква та дзвіницяХVІІ ст.
Церква в Новоселиці, за суголосною думкою фахівців і аматорів УЦА, належить до видатних витворів народного зодчества та ікономалярства. Тож писали про неї часто і багато. Та найліпший панегірик храмові, на нашу думку, склав знаний дослідник народної архітектури Михайло Сирохман. Йому й слово (в нашій редакції):(далі…)
Миколаївська церква та дзвіницяХVІІ ст. (перебудована 1798 р.)
На твердження фахівців, смерекову церкву первісно спорудили у бойківському стилі ще у ХVІІ ст. .Від того часу збереглися зруби стін і нижні вінці верхів храму. Та у 1798 році церкву капітально перебудували, внаслідок чого вона набула рис марамороської школи у її північному (міжгірському) варіанті.(далі…)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці і дзвіниця1759 (1780?) рік
Дат будівництва прекрасної смерекової церкви декілька, тому традиційно наводимо найдавнішу. На північній стіні пам’ятки є табличка з цифрою «1841» — але це, вірогідно, просто дата ремонту. Ремонтували церкву добре і у ХХ ст., тож вона досьогодні збереглася в майже автентичному вигляді. Тобто де треба — зодягнена гонтом і драницею, а де не треба — являє світові «голі» бруси зрубів. Зникла з очей тільки нижня стовпчикова галерея, перетворена на таку собі «дачну веранду».(далі…)
Миколаївська церква і дзвіницяКін. ХVІІ ст. (перебудована 1785)
1785 рік — це дата перенесення церкви з одного боку долини на другий. Та це не дивно. Статистично закарпатські церкви — одні із найнепосидючіших в Україні.(далі…)
Дмитрівська церква1780 рік
Про первісний вигляд споруди свідчать лише старі фото. Є відомості, що храм збираються відреставрувати, але як воно нині — не знаємо. Всередині, за Сирохманом, старі ікони перемальовано і як їх збираються відновлювати — нам також невідомо. Але дарма. Різьблені стовпчики іззовні і різьблений іконостас всередині свідчать, що не все іще втрачено…(далі…)
Василівська церква1934 рік
Ось що пише про церкву Михайло Сирохман:
«Дерев’яна граційна церква стоїть у ідеальному місці. Майстри вибрали останній виступ височенної гори, що плавно збігає в долину… Церкву видно з усіх боків, вона домінувала в краєвиді вишуканим архітектурним акцентом, аж поки якісь горе-архітектори поряд не спорудили гігантський корпус санаторію, що оптично просто розчавив церкву. Санаторій не добудували і він височіє бетонною пірамідою як пам’ятник радянської епохи.(далі…)
Введенська церква і дзвіниця1809 рік
Торунська церква за гармонією та вишуканістю могла б бути названою ліпшою в районі. Залишилося дочекатися ремонту, в ході якого обіцяють повернути святині гонтові покриття. Якби відновили ще й засклені голосники башти — і верхні, і нижні, — було б взагалі чудово. Але теплозбереження вимагає від краси жертв. Так і з’являються у красунь-церков замість вишуканих ствопчикових галерей неоковирні верандочки.(далі…)
Миколаївська церква (горішня)1428 рік (перебудована 1600, 1760 рр.)та дзвіниця, ХІХ ст.
На західному фронті без змін. І то вже скоро 600 років. Найдавніша вітчизняна дерев’яна церква стоїть на крайньому заході України. Але це не румунська і не угорська святиня, а таки українська, приналежна до марамороської школи народного зодчества. Звісно, європейські впливи присутні: марамороські храми нагадують готичні чи барокові базиліки, виконані в дереві.(далі…)
