Покровська церква (центральна група)1792 рікНині в Київському музеї просто неба (сел. Пирогів)
Покровська церква — неабияка мандрівниця. Достеменно відомо про дві її подорожі. 1926 року вона перебралася до села Канора (поблизу Воловця на Закарпатті), де фантастично прекрасний ландшафт органічно всотав у себе цю фантастично досконалу споруду. Через півстоліття її перевезли до Київського скансена, в якому вона так само чудово вписалася у пирогівські пагорби. Жодної містики, але постає питання: чи не наділив Творець цей малий храмик здатністю змінювати довкілля під себе?
Церковця зрублена із дуба, тому й виглядає майже як новенька. Архаїки додає традиційна, із вишукано-розтрісканими стовпчиками, галерея навколо бабинця і нави. На жаль, під час переїздів розгубився чудовий лемківський іконостас. Нині в інтер’єрі храму можна побачити тільки шість автентичних ікон апостольського ряду. Новий іконостас — ренесансно-галицького типу, виконаний сучасним художником на початку ХХІ століття. В церкві служать греко-католики: 1999 року її передали в користування лемківському земляцтву Києва. Того ж року, 11 вересня, під час спустошливої пожежі в Музеї просто неба вогонь майже впритул наблизився до храму. Доблесні пожежники приїхали гасити полум’я… без води у баках. Ще й намагалися не допустити двох православних християн із сусіднього храму св. Архистратига Михаїла до гасіння пожежі (звісно, з міркувань безпеки). Та ті вкупі із відважною наглядачкою храму в останню мить затоптали палаючу біля самого вівтаря суху траву. І були нагороджені: по молитвах Пресвятої Богородиці вітер тут таки повернув у інший бік і стих…
«Радуйся, Радосте наша, покрий нас від усякого зла святим Твоїм омофором»…
Усі фото
