![](https://parafia.org.ua/UCA/wp-content/uploads/2018/10/Гш-90.-150x150.jpg)
Миколаївська церква (вижницька група)1921 рік
Попри пізню дату спорудження, церква має всі характерні ознаки вижницької групи гуцульської школи: три повздовжні верхи і «роздутеньку» наву за рахунок двох бічних апсид.(далі…)
![](https://parafia.org.ua/UCA/wp-content/uploads/2018/10/Гш-92.1-150x150.jpg)
Миколаївська церква та дзвіниця (вижницька група)1905 рік
Церква претендує на монументальність — до західного фасаду приставлені дві башти. Втім, до кінця претензія не задоволена: до своїх віддалених аналогів із гетьманського бароко чи сіверської народної школи вона явно не дотягує. (далі…)
![](https://parafia.org.ua/UCA/wp-content/uploads/2018/10/Гш-102а.2-150x150.jpg)
Святодухівська церква та дзвіниця (центральна група)1897 рік (поч. ХХ ст.?)
Стилістично церква ближча до класичних гуцулок, про що свідчать фронтончики на крайніх зрубах. Ще у 2011 році вона радувала погляд дерев’яною шалівкою стін, нехай і «радісного» кольору. (далі…)
![](https://parafia.org.ua/UCA/wp-content/uploads/2018/10/Гш-83.9-150x150.jpg)
Успенська церква та дзвіниця (центральна група)кін. ХVІІ ст. (1775?)
Тридільна гуцульська церква — не рідкість на буковинській Гуцульщині. Не рідкість і гарний традиційний іконостас, що зберігся у храмі. А от відсутність вікон у бабинці — явище не часте, яке додатково свідчить про давність храму.(далі…)
![](https://parafia.org.ua/UCA/wp-content/uploads/2018/10/Гш-84-150x150.jpg)
Успенська церква та дзвіниця (центральна група)1850 рік
У чотиритомнику «Пам’яток УРСР» оршівецьку дзвіницю названо «однією з найцікавіших дзвіниць Буковини». Можна погодитися з цим твердженням окрім одного нюансу: етнографічно цей куток України приналежить все ж таки до Гуцульщини. (далі…)
![](https://parafia.org.ua/UCA/wp-content/uploads/2018/10/Гш-101.3-150x150.jpg)
Церква свв. Архангелів Михаїла та Гавриїла і дзвіниця (вижницька група)1912 рік
Одноверха церква дуже гарних пропорцій є перехідною від центральної до вижницької групи гуцульської школи. І все ж записуємо її до більшості буковинок – так нам якось спокійніше. А от у церкви спокійне життя не завдалося: нещодавно її баню вкрили псевдозолотом , верх оббили чимось штучно-синюшним, а вікна поміняли на євро.(далі…)
![](https://parafia.org.ua/UCA/wp-content/uploads/2018/10/Гш-103.3-150x150.jpg)
Дмитрівська церква (вижницька група)1871 рік
Чотиритомник «Пам’яток» УРСР припускає, що притвор з двома баштами з’явився при західному фасаді церкви пізніше від її будівництва. Все може бути: такі башти в такому виконанні — плід румунського впливу на гуцульсько-буковинську архітектуру.(далі…)
![](https://parafia.org.ua/UCA/wp-content/uploads/2018/10/Гш-106-150x150.jpg)
Миколаївська церква та дзвіниця (вижницька група)1885 рік
Землю і певні гроші для будівництва церкви буцімто виділив сам Юрій Федькович, романтичний оспівувач Лук’яна Кобилиці та Олекси Довбуша. Його меморіальна садиба розташована поруч із храмом. Звісно, взяли участь у процесі й місцеві селяни.(далі…)
![Успенська церква і дзвіниця, с. Розтоки](https://parafia.org.ua/UCA/wp-content/uploads/2018/10/Гш-86.4-150x150.jpg)
Успенська церква та дзвіниця (вижницька група)1846 (1875, 1898?) рік
У 1898 році церкву прикрасила табличка на честь 50-річчя цісаря Франца-Йосифа. Це й дає підстави деяким дослідникам приурочувати будівництво храму до цісарського ювілею. А от чотиритомник «Пам’яток УРСР» безапеляційно відносить її до середини ХІХ ст.(далі…)
![](https://parafia.org.ua/UCA/wp-content/uploads/2018/10/Гш-108.2-150x150.jpg)
Церква преп. Параскеви Сербської і дзвіниця (вижницька група)1881 рік
Практично всі буковинські і великою мірою подільські П’ятницькі церкви носять ім’я не святої мучениці Параскеви-П’ятниці, а преподобної (тобто монахині) Параскеви Сербської, вельми шанованої у Румунії і на Балканах. (далі…)