Миколаївська церква (вижницька група)1921 рік
Попри пізню дату спорудження, церква має всі характерні ознаки вижницької групи гуцульської школи: три повздовжні верхи і «роздутеньку» наву за рахунок двох бічних апсид.(далі…)
Миколаївська церква та дзвіниця (вижницька група)1905 рік
Церква претендує на монументальність — до західного фасаду приставлені дві башти. Втім, до кінця претензія не задоволена: до своїх віддалених аналогів із гетьманського бароко чи сіверської народної школи вона явно не дотягує. (далі…)
Святодухівська церква та дзвіниця (центральна група)1897 рік (поч. ХХ ст.?)
Стилістично церква ближча до класичних гуцулок, про що свідчать фронтончики на крайніх зрубах. Ще у 2011 році вона радувала погляд дерев’яною шалівкою стін, нехай і «радісного» кольору. (далі…)
Успенська церква та дзвіниця (центральна група)кін. ХVІІ ст. (1775?)
Тридільна гуцульська церква — не рідкість на буковинській Гуцульщині. Не рідкість і гарний традиційний іконостас, що зберігся у храмі. А от відсутність вікон у бабинці — явище не часте, яке додатково свідчить про давність храму.(далі…)
Успенська церква та дзвіниця (центральна група)1850 рік
У чотиритомнику «Пам’яток УРСР» оршівецьку дзвіницю названо «однією з найцікавіших дзвіниць Буковини». Можна погодитися з цим твердженням окрім одного нюансу: етнографічно цей куток України приналежить все ж таки до Гуцульщини. (далі…)
Церква свв. Архангелів Михаїла та Гавриїла і дзвіниця (вижницька група)1912 рік
Одноверха церква дуже гарних пропорцій є перехідною від центральної до вижницької групи гуцульської школи. І все ж записуємо її до більшості буковинок – так нам якось спокійніше. А от у церкви спокійне життя не завдалося: нещодавно її баню вкрили псевдозолотом , верх оббили чимось штучно-синюшним, а вікна поміняли на євро.(далі…)
Дмитрівська церква (вижницька група)1871 рік
Чотиритомник «Пам’яток» УРСР припускає, що притвор з двома баштами з’явився при західному фасаді церкви пізніше від її будівництва. Все може бути: такі башти в такому виконанні — плід румунського впливу на гуцульсько-буковинську архітектуру.(далі…)
Миколаївська церква та дзвіниця (вижницька група)1885 рік
Землю і певні гроші для будівництва церкви буцімто виділив сам Юрій Федькович, романтичний оспівувач Лук’яна Кобилиці та Олекси Довбуша. Його меморіальна садиба розташована поруч із храмом. Звісно, взяли участь у процесі й місцеві селяни.(далі…)
Успенська церква та дзвіниця (вижницька група)1846 (1875, 1898?) рік
У 1898 році церкву прикрасила табличка на честь 50-річчя цісаря Франца-Йосифа. Це й дає підстави деяким дослідникам приурочувати будівництво храму до цісарського ювілею. А от чотиритомник «Пам’яток УРСР» безапеляційно відносить її до середини ХІХ ст.(далі…)
Церква преп. Параскеви Сербської і дзвіниця (вижницька група)1881 рік
Практично всі буковинські і великою мірою подільські П’ятницькі церкви носять ім’я не святої мучениці Параскеви-П’ятниці, а преподобної (тобто монахині) Параскеви Сербської, вельми шанованої у Румунії і на Балканах. (далі…)
