Миколаївська церква та дзвіниця (центральна група)1784 рік
Хоча церква і не дуже схожа на архаїчну і хатню споруду — не вірте. Просто у ХІХ ст. її розширили одразу з трьох боків (окрім східного). Мабуть, це сталося по перевезенні її у Волоку із сусідніх Вашківців. Логвин пише про оригінальне склепіння храму, схоже на муровані прототипи, але яке воно конкретно — не знаємо, не бачили. (далі…)
Дмитрівська церква та дзвіниця (центральна група)ХVІІІ ст.
Звичайна буковинська тридільна церква, чий зрізаний наметовий верх ховається під двосхилим дахом. Там же ховаються і фігурні вирізи, що відокремлюють зруби церкви одне від одного. Іззовні церква цікава старими хрестами та ще каркасною дзвіницею, яка несподівано для Буковини прибудована до бабинця. (далі…)
Благовіщенська церква і дзвіниця (центральна група)1772 рік
Самі писати про церкву багато не будемо, а дозволимо собі зацитувати Логвина:
«Відрізняється ця церква від інших (подібних) тим, що у неї дуже низенький зруб, складений із велетенських дубових брусів, котрих по висоті до обрізу покрівлі вкладається усього чотири. Винос покрівлі спирається на величезні фігурні кронштейни, які починаються одразу ж від нижнього вінця…» (далі…)
Церква свв. архх. Михаїла і Гавриїла – Архангельська (центральна група)1796 рік
Натрапити на дерево при огляді дерев’яної церкви у Цурені можна хіба методом глибинного буріння. Тому що іще в радянські часи її по-варварськи обтинькували, а в незалежні — вкрили бляхою. Та ми не станемо цього робити — бо, перефразуючи поета, «храм і спотворений — все ж храм». (далі…)
Дмитрівська церква (центральна група)1757 рік
Стосовно луковицької церкви дозволимо собі лише дві зауваги.
1. Храм знаходиться в Глибоцькому районі, а не в Герцаївському, як помилково стверджує принаймні половина дослідників УЦА — і фахових, і аматорів. Помилка виникла через те, що село поділене міжрайонним кордоном. (далі…)
Миколаївська церква і дзвіниця (центральна група)1618 рік
Григорій Логвин заспівав полянській церкві справжній дифірамб. Зокрема, назвав її найяскравішою, найархаїчнішою і найчарівнішою представницею школи. Після пожежі, яка значно пошкодила Миколаївську церкву у Чернівцях (1607 р.), і перебудови Хрестовоздвиженської церкви у Підвальному (1567 р.) вона, очевидно, є найдревнішою автентичною дерев’яною пам’яткою північної Буковини. (далі…)
Успенська церква та дзвіниця (центральна група)1794 рік
Під час останнього ремонту гонтове покриття замінили бляхою, а старі стіни з фігурними кронштейнами заховали під вагонку. Ще й пофарбували усе у яскравий синій колір. На щастя, збереглася стара лутка вівтарного вікна-«ілюмінатора». Від старих часів залишилася огорожа під гонтом (принаймні, так було у 2011 році). Та як воно у Веренчанці нині — знає тільки сільрада і Господь Бог.(далі…)
Миколаївська церква і дзвіниця (центральна група)1786 рік
Миколаївська церква збереглася практично у першозданному вигляді. На відміну від більшості буковинських церков під чотирисхилим дахом захована тільки одна баня — на навою. Фахівці вважають, що бабинець храму може належати до ХVІІ ст., тож 1786-й — рік капітальної перебудови. (далі…)
Успенська церква (кіцманська група)1778 рік та дзвіниця, ХІХ ст.
Характерна особливість усіх церков кіцманської групи буковинської школи УЦА — наявність вертикальної складової обрису. Тобто наметові перекриття бабинця і вівтаря лишаються під двосхилим дахом, як у церков хатнього типу, а от намету нави під тією крівлею вже «не сидиться». Та попри таку «сміливість» внутрішній простір кіцманських храмів все одно розкривається переважно не вгору, а вперед. (далі…)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці та дзвіниця (центральна група)1794 рік
Модний у тутешніх краях зелений колір церкви навіває меланхолію. Настрій підсилює невеличкий цвинтар, що, як годиться, примостився поруч із храмиком. Уся ця старовина аж ніяк не вписується у новітній образ церковища, віднедавна безцеремонно доповнений мурованим гігантом. (далі…)
