Михайлівська церква (центральна група)1739 рік
Сутеніло. Глупа осінь 2008-го накрила Телелинці вогкою ковдрою, намагаючись перешкодити черговому відкриттю. Інтрига полягала ще й у тому, що ніхто з нас не знав, як виглядає храм. Тож коли після наполегливих пошуків він нарешті з’явився на сільському роздоріжжі — ми зачаровано ахнули.
Хто б міг подумати, що нині можна віднайти таку автентичну, майже невідому інтернету подільську святиню — не спаплюжену перебудовами, зі збереженими старими хрестами на маківках, ще й зі старим іконостасом. Про нього розповіли тутешні мешканці, які дружно з’явилися біля церкви, щойно зупинилося авто (до того вони геть усі ховалися по хатах, очевидно, не бажаючи позбавляти нас лаврів першовідкривачів). А от відчиняти церкву не схотіли, пославшися на підозрілість несподіваного візиту київських «шпигунів».
Довелося обмежити огляд Михайлівської церкви хресною ходою навколо високих синьо-білих стін. Здивувало трапецієве, надзвичайно рідкісне для ХVІІІ століття вікно у бабинці. Натомість надмогильні козацькі хрести на обійсті не здалися чимось осібним — вони збереглися майже біля кожної подільської церкви…
…Майже вісім років довелося чекати на наступну зустріч із чудовим храмом. Але навесні 2016-го його двері нарешті розчахнулися, і всі прочани дружно ахнули. Воістину, такої церкви-музею ми ще не зустрічали! Як і обіцяли селяни, нас до глибини душі вразив дивовижний бароковий іконостас, але не тільки він. У церкві збереглося чимало унікальних раритетів (невартісних для злодіїв, та безцінних для української культури), як-от різьблені одвірки і ригелі, ковані завіси і секирні замки, наївно-народні стінописи і процесійні хрести… А наостанок на очі трапилася карнавка ХVІІІ століття — річ, необхідна в усі часи. Адже щоб утримувати церкву-музей у належному стані, потрібні неабиякі гроші. На жаль, позолочені маківки храму свідчили, що уявлення про вічні цінності у нас із місцевим батюшкою трохи різняться. Але дарма: ми вдячні і йому, і телелинецькій громаді за зустріч із незвичайним дивом.
До побачення, пречудовий храме із загубленого українського світу — дасть Бог,ми ще помолимося під твоїми високими склепіннями…
Усі фото
