Хрестовоздвиженська церква (центральна група)1747 рік (добудова 1893)
Відомостей про церкву не густо. Збудована «во врем’я оно» тридільною і триверхою, наприкінці ХІХ ст. вона обзавелася масивними бічними приділами і прибудованою дзвіницею. Закрита безбожною владою, святиня втратила центральний верх і решту бань.
Відновили церкву до життя у 1976 році, причому, до честі тодішніх майстрів, її накрили цілком українськими бароковими банями. Зберігся навіть один первісний кований хрест вибагливого малюнку, який прикрашав храм до 2014 року, а нині, поміняний на софрінський новодєл, сиротливо тулиться на ганку. Одначе, справедливості ради слід сказати, що в цілому новітній ремонт було проведено досить поблажливо, зі збереженням старої шалівки і без металопластика.
На жаль, усередині церкви автентика збереглася лише у бабинці — там донині радують погляд старі хори і невисоке склепіння із ригелями. А от вівтар пав жертвою новітніх уявлень про красу і комфорт: склепіння зашили пласкою стелею, а стіни укрила примітивна вагонка.
Одначе попри згадані негаразди, церковна садиба у Сальнику справляє гарне враження. Це можуть підтвердити і лелеки, які рік у рік гніздяться на старих церковних липах.
Усі фото
