Успенська церква та дзвіницяХVІІ ст.
Церква в Новоселиці, за суголосною думкою фахівців і аматорів УЦА, належить до видатних витворів народного зодчества та ікономалярства. Тож писали про неї часто і багато. Та найліпший панегірик храмові, на нашу думку, склав знаний дослідник народної архітектури Михайло Сирохман. Йому й слово (в нашій редакції):
«Церква Успіння Богородиці — архітектурний ідеал. Вона має бездоганні пропорції і чудово вписана в панораму села. Це найменша марамороська (готична) церква і водночас найлегша і найдинамічніша. Можливо, секрет досконалості криється у розмірах дубових стін, співвідношеннях частин, у кутах нахилу дахів і піддашшя.
У бабинці зберігся напис про те, що «храм робив Кочалович у 1669 році». Викликають захоплення архітектурні і декоративні деталі церкви, зокрема, старі вікна стародавньої форми (круглі скельця, оправлені дубовими рейками), одвірок з блискучою орнаментальною композицією — солярними знаками, соняшниками, зубчиками та мотузками, покрівля, вкрита дубовим лемехом з фігурно вирізаними кромками…
Враження досконалості підсилюється всередині церкви, де збереглися стінописи ХVІІ ст. Серед найкращих — «Деісусний чин», «СтрашнийСуд», «Страсті». На жаль, з плином часу частина розписів була знищена. На початку ХІХ ст. в церкві встановлено іконостас у стилі рококо».
Із вищесказаного абсолютно ясно, що побувати в Новоселиці — навіть не право, а просто обов’язок кожної культурної людини. Та й мальовнича дорога до цього віддаленого села залишить в душі відчутний естетичний слід.